4 травня, у річницю заснування НАТО, Фінляндія стала 31-м членом Альянсу. Із 1994 року Гельсінкі брали участь у натівській програмі "Партнерство заради миру", але до Альянсу її не брали – по-перше, аби не дратувати Кремль, по-друге – через позицію громадян Фінляндії, абсолютна більшість яких виступала за збереження нейтралітету країни. Все змінив напад Росії на Україну. Про те, що змінить вступ Фінляндії у НАТО, "Апострофу" розповів французький геополітичний аналітик, магістр політології Католицького університету у Парижі, автор книги "Гібридна війна в Україні. Які перспективи?" Ульріх Буна.
- Отже, вступ Фінляндії до НАТО – це більше про переваги чи про виклики?
- Я вважаю, що прийняття Фінляндії принесе Альянсу набагато більше переваг, ніж викликів. Дійсно, сухопутний кордон між НАТО та Росією став удвічі більшим. І це може спровокувати те, Росія буде вдаватися до провокацій, "тестуючи" НАТО.
Але Фінляндія надає НАТО активи вражаючих масштабів. Вона має армію із 280 тис. чоловік, 200 танків та 700 артилерійських гармат, які повністю відповідають стандартам НАТО. Фінські військові уміють воювати в екстремальних зимових умовах і можуть передати свій досвід іншим членам. І зрештою, географія Фінляндії дозволяє Альянсу перетворити Балтійське море на "внутрішнє озеро НАТО" та збільшити присутність у Арктиці, значення якої для глобальної торгівлі буде тільки зростати. НАТО наближиться ближче до головної бази північного флоту і ядерних підводних човнів Росії в Західній Ліці, біля Мурманська.
- Як приєднання Фінляндії до НАТО вплине на розвиток Альянсу та його стратегічне положення в Європі?
- За моїм переконанням, рішення Фінляндії про вступ до НАТО свідчить про те, що гарантії безпеки НАТО, а саме Стаття 5 щодо взаємної допомоги та ядерний зонтик США як крайня міра, все ще переважають гарантії безпеки, які надає членство в ЄС.
Читайте: Вкид чи правда? Хто "злив" документи про контрнаступ України
Тож це збільшує авторитет НАТО як сили, здатної забезпечити стабільність та стратегічне стримування в Європі та відроджує роль НАТО як оборонного союзу проти загрози з боку Москви – як воно і задумувалося.
- Ви згадали про Арктику. Як НАТО там зможе зміцнити свої позиції?
- До цього часу присутність НАТО в Арктиці ґрунтувалась виключно на членстві Норвегії. Прийняття Фінляндії та – у перспективі – Швеції не збільшить морської присутності НАТО в Арктиці, оскільки вони не мають морського узбережжя в цій області. Але вони точно дадуть НАТО можливість висловлювати свою думку на все, що відбувається в регіоні. Фінляндія та Швеція є членами Арктичної ради та зможуть синхронізувати свої зусилля з Данією, Ісландією та Норвегією. Таким чином НАТО буде чуте голосніше в питаннях безпеки в регіоні.
- Безумовно, розширенню НАТО сприяло повномасштабне російське вторгнення в Україну…
- Так, війна, яку Росія проводить в Україні, призвела до того, що Швеція та Фінляндія стали кандидатами на вступ до НАТО. У певному сенсі, російська агресія повернула у стрій союз, про який дехто (французький президент Еммануель Макрон, - "Апостроф") ще кілька місяців до того говорив, як про організацію, у якої настала "смерть мозку". НАТО підсилиться після війни в Україні і, ймовірно, стане територією безпеки в Європі на майбутні роки.
- Чи є можливість розширення НАТО на схід після вступу Фінляндії до альянсу?
- Якщо ви маєте на увазі Україну, Молдову або Грузію, то я не бачу реального зв'язку між цими подіями. Фінляндія та Швеція – це дві країни, які вже добре співпрацювали з НАТО, тому їх інтеграція пройде легко та гладко. Це також досягається консенсусом між всіма членами НАТО, а Москва не має жодного військового важелю у цих двох країнах. Це дуже відрізняється від трьох східних країн, починаючи з України. Доти, поки Росія матиме військову присутність в цих країнах, майже неможливо прийняти їх до НАТО. Тому йдуть обговорення про забезпечення безпеки України окремими країнами НАТО, що може зайняти багато часу і буде дуже залежати від майбутнього війни в Україні.
- Дійсно, генсек НАТО Єнс Столтенберг нещодавно заявив, Альянс почне розробку Стратегічної програми багаторічної підтримки України. Це очевидний сигнал, що Україну в Альянс не хочуть брати. Але чи можливо, що НАТО піде на поступки і змінить правила для країн-претендентів?
- Змінені правила мали б ухвалити одноголосно всіма членами НАТО. Як ми вже бачили в разі "м’якої" кандидатури Фінляндії, деякі країни, такі як Угорщина чи Туреччина, намагалися отримати деякі вигоди за те, що підтримали зміни у правилах. Я не бачу, що це може повторитися найближчим часом. Фундаментальне правило щодо відсутності територіальних конфліктів не буде знято найближчим часом. Це одна з головних причин, чому Росія окуповує частини Молдови, Грузії та України, - аби запобігти будь-яким крокам у напрямку інтеграції до НАТО чи ЄС.
