У п'ятницю, 19 квітня, Рада Україна-НАТО, скликання якої ініціювала президент України Володимир Зеленський, проведе своє засідання в онлайн-форматі. Головною метою зборів є обговорення стратегій захисту українського повітряного простору та зміцнення систем ППО у відповідь на атаки з боку кремлівських терористів. За інформацією, опублікованою штаб-квартирою НАТО, зустріч проходитиме під головуванням генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Натомість прикриття українського неба може бути далеко не єдиною темою для розмови. Чому президент Зеленський ініціював зустріч і що на ній можуть обговорювати, читайте у матеріалі "Апострофа".
Головна тема – ППО
Йєнс Столтенберг під час зустрічі ради Україна-НАТО очолить онлайн-засідання на рівні міністрів оборони країн-членів альянсу. У заході також передбачається участь президента Зеленського.
Дата засідання була оголошена Столтенбергом, який підтвердив важливість цієї події у контексті необхідності термінового реагування на російські ракетні та дронові атаки, що цілять у громадянське населення та критичну інфраструктуру України.
Напередодні засідання, 17 квітня, відбулася телефонна розмова між Зеленським та Столтенбергом. Під час бесіди український президент інформував генсека НАТО про останні події, включаючи ракетний удар по готелю у Чернігові, який призвів до загибелі 17 людей. Також глава держави подякував партнерам за "швидку реакцію".
Читайте також: Україна не Ізраїль? Кемерон здивував скандальною заявою щодо збиття ракет
"Україна потребує негайних кроків для посилення протиповітряного захисту... Ми також обговорили стан виконання ініціатив щодо постачання снарядів для України", - заявив Володимир Зеленський.
Водночас спостерігачі зазначають, що тема посилення української ППО, а також постачання боєприпасів також поєднуватиметься з обговоренням більш стратегічних питань, які б стосувалися підготовки країн НАТО до можливого зіткнення з РФ. У європейській пресі, зокрема й з посиланням на дані розвідки, вистачає публікацій про те, що РФ виношує плани прямої агресії проти країн НАТО, але поки російські війська зав'язнули в Україні, Кремль не має такого простору для маневру. Разом з тим це не означає, що Кремль не може піти на "гібридні" провокації проти країн НАТО.
"Сподіваємося, що під час ради Україна-НАТО наше керівництво і міністри оборон країн НАТО обговорять предметно, що вони не просто нам допомагають з гуманітарних міркувань, але фактично вкладаються у власний захист і оборону. Кремль має на меті зруйнувати НАТО або як мінімум суттєво його послабити за рахунок використання воєнно-політичних інструментів. Ні, це не буде відкрита агресія, яку вони ведуть проти нас, але це може бути атака нижче "порога війни", яку загалом можна порівнювати з окупацією Криму у 2014 році", - говорить "Апострофу" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Олексій Мельник.
А ресурси є
У Чернігові, 17 квітня, пролунали вибухи під час повітряної тривоги. Російські терористи завдали ударів трьома крилатими ракетами Іскандер по об'єктах цивільної та соціальної інфраструктури, внаслідок чого близько двох десятків людей загинули і ще близько 60 людей отримали поранення.
Володимир Зеленський, коментуючи удар по місту, заявив, що "цього не було б, якби Україна отримала достатньо коштів ППО і якби рішучість миру протидії російському терору теж була достатньою".
На день раніше, 16 квітня, глава держави повідомив, що Київ запросить скликання засідання Ради Україна — НАТО щодо захисту українського неба. Також він змушений був визнати, що в Україні вичерпуються ракети для комплексів Patriot.
"Працюємо заради того, щоб отримати більше реальної допомоги. Заради того, щоб досягти справжньої рівності у захисті від терору, коли і для нас тут, в Україні, в Європі, та в інших частинах світу діятимуть однакові, дійсно рівні правила, коли ми стикаємося з однаковими проявами терору, однаковими ударами ракет та дронів", - сказав Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення.
Під час прес-конференції, що відбулася в середу, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив про наявність у країн-союзників достатньої кількості засобів протиповітряної оборони для підтримки України у боротьбі проти російських агресивних дій.
"Реальність така, що у нас є системи, щоб ми могли поставляти значно більше Україні, коли йдеться про протиповітряну оборону в цілому, зокрема батареї Patriot. І саме над цим ми зараз працюємо", - пояснив Йєнс Столтенберг.
Європейські партнери в цілому налаштовані допомогти нашій країні прикрити небо від масованих російських атак на тлі зізнань української влади про виснаження запасів ракет для систем ППО. Прем'єр ФРН Олаф Шольц закликав партнерів до ЄС відправити в Україну ще більше систем Patriot. І навіть заявив, що члени НАТО мають 6 систем Patriot.
Як повідомив високий представник ЄС Жозеп Боррель, країни-члени союзу мають купити батареї ППО у разі, якщо не можуть надати їх Україні із власних запасів.
На тлі удару по Чернігову та напередодні засідання ради Україна-НАТО Жозеп Боррель взагалі почав наполягати, що країни ЄС мають відправити свої системи протиповітряної оборони для прикриття неба над Україною.
"У нас є Patriot, у нас є протиракетні системи. Ми маємо забрати їх із наших казарм, де вони є про всяк випадок, і відправити в Україну, де йде війна", - заявив високий представник ЄС.
Ще один варіант озвучив прем'єр Нідерландів Марк Рютте, запропонувавши, що країни ЄС можуть викупити системи Patriot у держав, які їх мають, але не хочуть передавати Києву.
Звертає увагу на той факт, що Володимир Зеленський, коментуючи масований удар росіян по Чернігову, також звернув увагу на те, що Ізраїль та Україну атакують "однакові шахеди і балістика". На його думку, країни Заходу мають цінувати кожне життя та захищати на одному рівні від терору. Ізраїль не є членом НАТО, але військові держав-членів альянсу збивали іранські ракети та дрони, які летіли на голови ізраїльтянам.
У чому відмінність від Ізраїлю?
"Реакції країн НАТО на іранську атаку проти Ізраїлю показали, що питання не те, чи є якась держава членом альянсу чи ні, проводили учасники один з одним попередні консультації чи ні. Якщо є політична воля, то збройні сили НАТО можуть бути задіяні для захисту будь-якої держави, населення якої піддається геноциду. У цьому плані атака на Чернігів чи будь-який інший населений пункт у нашій країні нічим не відрізняється від того, що іранці хотіли зробити з ізраїльтянами", - каже "Апострофу" політичний аналітик Петро Олещук.
Зрозуміло, що одна річ - йти на "дозовану ескалацію" проти Ірану, а інша справа – проти Росії, верхівка якої продовжує шантажувати країни Заходу ядерною зброєю. При цьому решта країн НАТО в цьому питанні озирається на США, які загрузли у внутрішніх політичних чварах, загострених президентською кампанією та вкрай "обережною" політикою Білого дому, який довго думає та зважує наслідки перед передачею Україні черговій партії сучасної зброї. Тому нам залишається сподівається, що Палата представників нарешті проголосує за "багатостраждальний" пакет допомоги Україні, що у свою чергу підштовхне інші країни НАТО до більш активних дій.
Читайте: Чи отримає Україна допомогу із США: чого чекати від голосування у Конгресі 20 квітня
