Після заяв нового господаря Білого дому, що безпекою Європи мають опікуватись самі європейці, лідери країн озвучили низку ідей щодо захисту континенту від РФ. А в найближчі тижні стане зрозуміло, на які гарантії безпеки може розраховувати Україна. “Апостроф” проаналізував деякі із заявлених пропозицій.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувалапоширити дію статті 5 НАТО на Україну без офіційного вступу. На її думку, це найефективніша гарантія безпеки для Києва, особливо порівняно з ідеєю миротворчих військових контингентів. Раніше президент Франції Емманюель Макрон запропонував використання ядерної зброї Франції для захисту всієї Європи. “Ми маємо ядерну зброю і саме тому ми захищені краще, ніж багато наших сусідів. Я вирішив почати стратегічні обговорення щодо захисту всього континенту нашою ядерною зброєю", - наголосив він.
До дискусії щодо пропозиції Макрона вже приєдналася Литва. Президент країни Гітанас Науседа назвав ідею “цікавою”, бо розміщення ядерного арсеналу на території країн-партнерів буде “елементом системи стримування” щодо РФ. Як відомо, президент Польщі Анджей Дуда раніше заявляв, що Польща готова розташувати ядерну зброю на своїй території. “Є стратегія ядерного стримування, стратегія НАТО. З точки зору стримування ця заява [Макрона] непогана. Все, що стримує Путіна й Росію, - це добре”, - коментує “Апострофу” голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Верховної Ради України Олександр Мережко.
Проте канцлер Німеччини Олаф Шольц остудив запал колег. Він заявив, що не можна підривати наявну систему спільного використання ядерної зброї НАТО. “Шольц відгукнувся на заяву Макрона більш обережно. Справа в тому, що у Франції та Англії всього десь 500 боєголовок. На території Німеччини розташовані американські боєголовки, що теж треба враховувати”, - зауважив Мережко. Водночас заяви Макрона, навіть якщо це просто слова, грають на руку Україні. “Такі заяви лякають Путіна, показують, що є різні варіанти стримування. Тобто вносять паніку. З цієї точки зору, це непогана заява”, - переконаний нардеп.
Експерти звертають увагу на те, що Париж завжди стояв на позиції військової кооперації із союзниками в Європі. “Лідером політики створення континентального мілітарного корпусу завжди була Франція. Вона завжди носила ідею створення європейських збройних сил. Тут Україна стає майданчиком для об’єднання зусиль і робочих пропозицій”, - міркує політолог Володимир Цибулько.
Ідея ядерної парасольки не виглядає екзотичною, з огляду на її підтримку у Китаї. “Китай нам вже давно пропонував поширення китайської ядерної парасольки на Україну. Якби не було ініціативи Китаю, Росія ще могла б “верещати”, але вона була. Тож Франція не перша”, - зауважив “Апострофу” Цибулько.
Між тим ряд поважних експертів, серед яких Кріс Шапарданов, колишній посол у Фінляндії та офіцер зв'язку НАТО, Філіп Брідлав, колишній генерал ВПС США та верховний головнокомандувач НАТО в Європі, Олександр Квасневський, колишній президент Польщі, Грег Беґвелл, маршал авіації (у відставці) Королівських ВПС Великобританії, - запропонували ідею “Небесного щита” для захисту частини України від російських атак. Sky Shield передбачає спільне патрулювання європейськими військово-повітряними силами зі 120 винищувачів простір, що охоплюватиме три діючі атомні електростанції України, міста, але не лінію фронту чи схід країни. Та концепція дозволить вивільнити ресурси ЗСУ, щоб зосередитися на Сході країни та фронті. Згідно з ідеєю, “Щит” діятиме окремо від НАТО.
Як пише The Guardian, у політичних колах є занепокоєння, що винищувачі країн-членів НАТО загрожують безпосереднім конфліктом із Росією та можуть призвести до небезпечної ескалації бойових дій, якщо літак будь-якої сторони буде атакований або збитий. Однак прихильники схеми стверджують, що “ризик для пілотів Sky Shield є низьким”, адже бойові літаки Москви не порушували межі існуючої лінії фронту з початку 2022 року. За словами розробників схеми, фактично відрив від російських літаків становитиме “понад 200 км”.
В офісі прем'єр-міністра Британії Кіра Стармера не виключили ймовірність залучення своїх винищувачів для захисту неба над частиною України. Водночас варто врахувати, що соціал-демократа Шольца на посаді канцлера має замінити Фрідріх Мерц, голова Християнсько-демократичного союзу, який критикував Шольца за нерішучість щодо постачання боєприпасів і озброєння Україні. Тож у Макрона та Стармера може з’явитися однодумець, який підтримає ініціативи з посилення безпеки в Європі, в тому числі й України. Проте важливо, щоб заяви якнайшвидше втілювалися в життя.
“Ідея хороша. Але коли це буде? Тільки після перемир’я. А до того часу що? - ставить риторичне питання екскомандувач Аеромобільних військ Іван Якубець. [Sky Shield] може бути тільки після угоди [про мир], але шлях до неї дуже непростий, тому про це передчасно говорити. Хоча ідея… певною мірою може бути втілена в життя, з базуванням у Польщі, та й Румунія готова стати хабом. Це добре, але краще, щоб вони нам передавали літаки безпосередньо ЗСУ. Хоча, не виключаю, що це робитимуть паралельно”, - зазначає політолог Віталій Бала й додає: “Складно уявити, що якби почалися бойові дії, ці літаки країн Європи були задіяні”.
Хай там як, а те, що Європа шукає інструменти для забезпечення безпеки на континенті у відповідь на агресію щодо України - хороший сигнал. “Україна вже частина безпекової політики Європи, - наголошує Цибулько. - Ми спостерігаємо, як Україна швидкими темпами стає частиною мілітарного комплексу, адже для історичного рішення ЄС про переозброєння всієї Європи, точкою відштовхування є переозброєння України… Зараз Європа долає інерцію ХХ століття і позбавляється спадщини Другої світової”.
