Рішення РНБО про припинення переміщення вантажів через лінію розмежування свідчить про відсутність послідовної політики України щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Дане рішення може загострити суспільно-політичні протиріччя всередині України та змінити баланс політичних сил. Крім того, негативна реакція міжнародної спільноти на блокаду ОРДЛО здатна вплинути на хід мирного врегулювання на Донбасі.
15 березня 2017 р. РНБО прийняла рішення про припинення переміщення вантажів через лінію розмежування. Дане рішення фактично означає блокаду ОРДЛО з боку органів державної влади України і передбачає наступні положення:
— Тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію розмежуванням залізничними й автомобільними шляхами до виконання пунктів 1-2 Мінських угод (встановлення всеохоплюючого режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння) та повернення захоплених бойовиками підприємств під юрисдикцію України;
— Розробка плану заходів для безпечного і надійного функціонування енергетичної та металургійної промисловості України;
— Зміцнення громадської безпеки та протидії диверсійним і терористичним проявам;
— Нейтралізація можливих збройних провокацій;
— Внесення протягом доби пропозицій НБУ та СБУ щодо санкцій проти російських державних банків.
Рішення РНБО стало неочікуваним кроком, якому передували силовий розгін учасників блокади у Кривому Торці та протести у різних регіонах України на підтримку блокади ОРДЛО. Більшість експертів поділяють думку, що українська влада зрозуміла, що вона нездатна вийти з створеної нею пастки, коли антиросійська риторика поєднується з торгівлею з ОРДЛО та побороти відповідні суспільні настрої. Саме тому президент і політичне керівництво вирішили очолити процес блокування, проти якого вони виступали нещодавно.
Непослідовна політика уряду щодо ОРДЛО відбувається в умовах суспільного розколу щодо блокади. За даними соціологічних опитувань, наприкінці 2016 року 42% громадян України виступали за припинення будь-яких економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО (включаючи соціальні виплати, постачання енергоресурсів, закупівлю вугілля тощо) до повного встановлення урядового контролю над цими територіями, 36% висловилися проти таких радикальних кроків. Прихильники блокади переважно виступають за припинення торгівлі з бойовиками "ДНР" та "ЛНР" та чітку позицію держави у конфлікті на Донбасі. На противагу, противники блокади ОРДЛО в основному побоюються енергетичної кризи, падіння промислового виробництва та ворожого ставлення населення ОРДЛО до України.
Відсутність національного консенсусу у питанні блокади дозволяє політичним силам використовувати суспільні протиріччя в якості інструменту боротьби за владу. Останні події навколо блокади можуть відкрити новий цикл політичної боротьби всіх проти всіх. З одного боку "Опозиційний блок","Відродження","Наш край" та інші сили будуть боротися за електорат, який виступає проти блокади. З іншого боку БПП,"Народний фронт","Самопоміч","Батьківщина" і "Радикальна партія Олега Ляшка" змагатимуться за потенційні голоси громадян, які підтримують блокаду та ізоляцію ОРДЛО.
Така політична конкуренція може призвести до кількох сценаріїв внутрішньополітичних подій.
Перший сценарій: переформатування парламентської коаліції та уряду. Внаслідок зміни балансу політичних гравців Олександр Турчинов може стати прем’єр-міністром, а Олег Ляшко – головою Верховної Ради. Серед політичної еліти все активніше обговорюються чутки про те, що саме таким є нинішній план дій політичного керівництва країни, який дозволить посилити коаліцію, однак може призвести до загострення конфлікту на Донбасі.
Другий сценарій: дострокові парламентські вибори. Якщо політичні гравці не зможуть домовитися між собою, політична конкуренція переросте у гостру передвиборчу боротьбу, в якій тема блокади та інших проблем навколо мирного врегулювання займають важливе місце.
Третій сценарій: "замороження" нинішньої політичної ситуації. БПП і "Народний фронт" зберігають нинішню коаліцію, однак інша політичні гравці будуть дискредитувати вище керівництво України та розхитувати розбіжності між правлячими силами.
Рішення РНБО про блокаду ОРДЛО може змінити геополітичну ситуацію навколо конфлікту на Донбасі. Росія, Німеччина, Франція, США та інші міжнародні гравці можуть розглядати рішення РНБО про блокаду як порушення Мінських угод. У відповідь міжнародна спільнота посилить тиск на Україну з метою повернення до Мінського процесу. Внаслідок цього конфлікт на Донбасі може піти двома шляхами.
Перший — відновлення повномасштабних бойових дій. Представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що рішення РНБО є порушенням пункту 8 Мінських угод, який передбачає відновлення соціально-економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО. Імплементація рішення РНБО суттєво погіршить соціально-економічну ситуацію на непідконтрольних територіях та може спровокувати наступ бойовиків "ДНР/ЛНР". У свою чергу, Збройні Сили України та добровольчі батальйони будуть готові до контрнаступу.
Другий — збереження конфлікту малої інтенсивності. Блокада ОРДЛО дасть Росії додатковий аргумент на користь скасування санкцій ЄС і США у зв’язку з конфліктом на Донбасі. У такому випадку Росія намагатиметься використовувати невійськові важелі тиску на Україну, щоб змусити Київ до політичних поступок. У свою чергу, це призводитиме до постійної внутрішньо політичної турбулентності в Україні.
У цілому, події навколо блокади ОРДЛО лише підтверджують висновки МЦПД про необхідність щонайменше розширення інструментів реалізації Мінських домовленостей за рахунок, наприклад, запровадження міжнародної тимчасової адміністрації, а в ідеалі – оновлення плану мирного врегулювання російсько-українського конфлікту.
