На Банковій вирішили скасувати скандальні поправки до закону "Про протидію корупції" та звільнити громадських діячів, що займаються антикорупційною діяльністю, від обов'язку подавати е-декларації. В Адміністрації президента представляють це рішення як позитивний компроміс, однак громадські діячі запевняють, що влада й не збирається йти на поступки, а, навпаки, ще сильніше "закручує гайки". Як влада намагається одночасно обдурити Захід і не втратити інструмент тиску на антикорупціонерів, розбирався "Апостроф".
Декларування, але інше
Скандал з обов'язковим е-декларуванням для антикорупціонерів розгорівся ще в березні. Тоді президент вніс на розгляд парламенту поправку до закону "Про протидію корупції", яка дозволяла уникнути клопоту з е-декларуванням військовослужбовцям ЗСУ рядового, сержантського, старшинського та молодшого офіцерського складу. Але, якщо одну категорію осіб - військових - парламентарії звільняли від електронної звітності, то іншу - антикорупціонерів - абсолютно несподівано, з подачі нардепа Тетяни Чорновол, зобов'язали подавати е-декларації.
Нова норма закону викликала запеклу дискусію не лише в Україні, але й на Заході, оскільки антикорупціонери не отримують зарплат з бюджету, відповідно, і звітувати на рівні чиновників теоретично вони не зобов'язані. Так, посольства США і Великобританії заявили, що це "крок назад для України", а європейський комісар з питань розширення і політики добросусідства Йоханнес Хан зазначив, що зміни до закону слід терміново переглянути. Президент Петро Порошенко публічно і не заперечував, що правки неідеальні, але закон все ж таки підписав, мовляв, військових потрібно терміново звільняти від е-декларування, а з громадськими діячами розберемося пізніше.
В підсумку через 3,5 місяці в АП напрацювали зміни до Податкового кодексу, які враховують "європейський і північноамериканський досвід у питаннях діяльності громадських організацій та їх публічної звітності". Антикорупційний сектор громадських організацій вирішили не виділяти окремо. Замість цього в АП планують зрівняти всіх громадських діячів, які сидять на грантах або фінансуються з бюджету.
Керівник "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін опублікував текст правок, які запропонували в АП.
Фото: facebook.com/reanimation.package.of.reforms.rpr
Текст правок, які запропонували в АП, опублікував керівник "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін. Так, активісти, які отримують фінансову підтримку з державного та місцевих бюджетів або за кошти міжнародної технічної допомоги зобов'язані будуть подавати до контролюючих органів звіти про використання цих коштів. У тому випадку, якщо річний дохід організації перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (зараз це 1684 гривні), з'являється додатковий обов'язок - публікувати на сайті ДФС дані про керівників громадської організації, кількість її членів, джерела доходів, а також розповісти про топ-10 працівників, які отримують найвищі зарплати. Крім того, у звіті необхідно буде розповісти про всіх фізосіб, фізосіб-підприємців та юросіб, у яких громадська організація замовила послуг на суму понад 50 прожиткових мінімумів на рік. До речі, усі експерти і фахівці, які працюють як ФОП і залучаються громадською організацією, повинні будуть не тільки відкрити суми своїх доходів від такої діяльності, але і показати на що вони витратили зароблені гроші.
"І ця звітність навіть більш жорстка, ніж звітність політичних партій та державних службовців, - каже "Апострофу" виконавчий директор "Центру протидії корупції" Дар'я Каленюк. - Наприклад, при АП та кожному міністерстві є так звані офіси реформ. Вони фінансуються безпосередньо за проектами міжнародної технічної допомоги. Там працюють переважно за контрактами з фізособами-підприємцями (ФОП). У підсумку ФОП повинні будуть публічно інформувати про надходження від міжнародного донора і про витрати, якщо разова витрата - понад 4800 гривень. Таким чином, ФОП, який за 5 тисяч гривень щомісяця винаймає квартиру, повинен відзвітувати про це публічно. Тут залишається дискримінаційна норма, бо неможливо простежити, які конкретні витрати були зроблені саме з тієї суми, яка надійшла від міжнародного донора. Ця норма значно ускладнить надання міжнародної технічної допомоги Україні".
Якщо громадські організації не зможуть виконати ці вимоги, згідно з новими правками, вони відразу втрачають статус неприбуткових організацій, а підприємці позбавляються права працювати за спрощеною системою на єдиному податку. Як пояснив "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко, фактично така норма дає в руки владі ідеальний інструмент, щоб тиснути на будь-яку громадську організацію чи просто позбавити її цього статусу.
"Законопроектом не передбачені попередження організації або, наприклад, штраф за несвоєчасну публікацію звіту, а відразу говориться про зміну її статусу та обов'язки виплатити податки за звітний період. Можливими є різні причини неподання або несвоєчасного подання звіту, наприклад, технічний збій, через який звіт може бути опублікований пізніше терміну, або ж фіскали просто не приймуть звіт через суб'єктивні причини тощо. Також не прописаний механізм опротестування рішення про застосування покарання для громадських організацій. В цілому такі норми законопроекту є явно дискримінаційними, адже до громадських організацій застосовуються навіть набагато суворіші вимоги, ніж до депутатів та чиновників", - відзначає Петренко.
Депутатська помста
За словами виконавчого директора міжнародного фонду "Відродження" Євгена Бистрицького, нові поправки, запропоновані президентом, за великим рахунком, не відрізняються від чинного закону, який зобов'язує представників антикорупційних громадських організацій та ФОП, які співпрацюють з ними, звітувати в е-деклараціях.
За словами експертів, нові поправки до закону "Про протидію корупції", запропоновані президентом,
за великим рахунком не відрізняються від тих, що діють. Фото: Прес-служба президента
"Фактично ми бачимо вимогу до громадських організацій повністю розкривати свої зарплати і витрати. Те ж саме відноситься і до ФОП, які співпрацюють з громадським сектором. Це відрізняється від чинного закону тільки розширенням кола таких організацій, - говорить "Апострофу" Бистрицький. - У такому разі, чому не вимагати, щоб взагалі всі без винятку українські підприємства та ФОП розкривали свої доходи, зарплати? Зберігається інша за обсягом, але по суті така сама дискримінація щодо сектору громадських організацій".
Щоб піти на мирову з громадськими діячами, на думку голови громадської організації "Громадський люстраційний комітет" Саші Дрік, Порошенкові не варто винаходити законодавчий велосипед.
"Насправді, єдине, що повинно було би бути в цьому законопроекті, це скасування тих норм, які були проголосовані у парламенті раніше, тому що вони неконституційні, і парламент, в першу чергу, не мав права їх приймати, а президент не мав права їх підписувати. Якби президент справді думав про те, як не переслідувати антикорупційні громадські організації, то він би не підписував цей законопроект", - говорить "Апострофу" експерт.
А поки проект змін більше нагадує компроміс із депутатами, ніж крок назустріч громадянському суспільству.
"АП опинилася в досить складному становищі: вона не може переконати депутатський корпус, повністю скасувати чинну дискримінаційну норму закону про декларування доходів і витрат громадських організацій. Тому у президента змушені йти на поступки, - зазначає Євген Бистрицький. - Очевидно, що це створює ситуацію для посилення контролю з боку влади над діяльністю незалежних організацій. З боку депутатів - це не тільки використання прийому популістського нацьковування на організації, що дістали їх своїми викриттями і критикою. Психологічно - це помста за те, що їх змусили відкрити свої статки, адже у багатьох з них досі немає аргументів, де вони взяли ці кошти".
Подарунок ревізору
Невипадково і те, що ініційовані АП правки до Податкового кодексу, з'явилися якраз напередодні візиту держсекретаря США Рекса Тіллерсона в Україну.
"Вся ця активність: з депутатською недоторканністю, законом про декларування громадських організацій пов'язана з приїздом держсекретаря США в Україну. Таким чином президент намагається показати, що він хороший, що він бореться з корупцією, що він не бореться з тими, хто бореться з корупцією. Відповідно все, що зараз відбувається - це улюблений прийом президента: давайте пофарбуємо траву в зелений колір напередодні приїзду ревізора", - говорить Дрік.
Перед офіційною зустріччю з Порошенком Тіллерсон поспілкувався з представниками громадських організацій.
Фото: twitter.com/USEmbassyKyiv
Дійсно, перед офіційною зустріччю з президентом Порошенком Тіллерсон поспілкувався з представниками громадських організацій. "Саме ці правки на зустрічі з Тіллерсоном нами не обговорювалися, але ми говорили загалом про те, що йде системна дискредитаційна кампанія проти громадського сектора", - говорить Дар'я Каленюк.
Втім, те, що зміни до Податкового кодексу громадські організації не вважають компромісом, на думку нардепа від "Блоку Петра Порошенка" Сергія Лещенка, АП анітрохи не бентежить.
"Ну, адже просили ж виправити ситуацію, тому Україна буде продавати США як компроміс, мовляв, ми пішли від необхідності електронного декларування всіх активістів, але посилили звітність громадських організацій, особливо тих, які працюють за гранти, у вас же теж у США є закон про іноземних агентів, тому приймайте це як компроміс, на який українська влада пішла під тиском суспільства та американських партнерів", - пояснив "Апострофу" Сергій Лещенко.
Правда, у антикорупціонерів ще буде "вікно" для внесення своїх поправок і зауважень до президентського законопроекту, але тільки після того, як ініціативу АП в першому читанні підтримає парламент. Очевидно, що логічніше було б врегулювати всі спірні моменти ще до голосування в Раді, але, за словами Лещенка, ідея тут в іншому.
"Щоб була можливість торгуватися, мовляв ми в АП готові, але ось незалежна фракція БПП, яка абсолютно не залежить від усіх на світі, а тим більше від АП... Щоб можна було грати з двох рук: декларувати добрі наміри зі свого боку, але ж є ще один суб'єкт - парламент, на який ми не впливаємо", - резюмував нардеп.
Але може бути й інший варіант розвитку подій. "Там два законопроекти: один про посилення податкового навантаження, а другий про скасування електронного декларування. Депутати можуть посилити податкове навантаження, а електронне декларування не скасувати", - прогнозує Дар'я Каленюк.
Варто відзначити, що всі представники громадських організацій, з якими поспілкувався "Апостроф", абсолютно не проти звітувати перед українцями про свою діяльність, проте підхід держави до цього питання, на думку громадських діячів, повинен змінитися. Так, наприклад, новий законопроект вимагає жорсткої звітності тільки від тих громадських діячів, які існують на західні гранти, техдопомогу, які фінансуються з бюджету.
"Зауважте, нічого не говорять про організації, які фінансуються не з бюджету і не за рахунок коштів західних благодійників та урядів, а такі організації у нас є. Вони фінансуються нашими громадянами, але за рахунок коштів, які мають неясне походження. Не виключаю, що такі кошти можуть надходити і через не надто довгий шлях від нашого сусіда (Росії, - "Апостроф")", - підкреслив Бистрицький.
"А для мене залишається питання: чому проекти міжнародної технічної допомоги та громадські організації повинні звітувати в рази жорсткіше, ніж політичні партії, які безпосередньо впливають на політику?" - дивується Каленюк.
