Верховна Рада пішла на канікули, але політичне життя в країні на цьому не припиняється. Головні гравці за цей час повинні сформувати нові правила та залучити союзників, щоб забезпечити стабільний процес прийняття рішень. Про те, з яких міркувань депутати не погоджуються на дострокові вибори, чому перспектива цих виборів залежить від позиції прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана і яке протистояння іде в оточенні Петра Порошенка, "Апострофу" пояснив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.
Якщо говорити про підсумки роботи Ради, попри питання, що виникають відносно єдності коаліції, то рішення приймалися. Однак формат голосувань, у тому числі й пакетний, демонструє наявність постійних домовленостей, які можуть спровокувати кризу.
Якщо говорити про глобальні рішення або реформи, то вони відсутні. Це пов'язано не тільки з роботою Ради, але й з функціонуванням всієї політичної системи. Основні рішення, які приймаються, спрямовані на задоволення зовнішніх вимог і заспокоєння народу. На третьому році роботи парламенту всі вже думають про майбутні вибори. Якщо оцінювати роботу Ради за останній рік, то видно спадаючу динаміку.
Останнім часом президент України Петро Порошенко зміцнив свою владу, що дає йому можливість посилити контроль над парламентом. Тому головне його завдання - приручити Раду, щоб вона голосувала за його поглядом чи відчувала, що хоче президент. Ось, до речі, подання на позбавлення недоторканності нардепів спрямовані на те, щоб зробити парламент ручним. Зараз вже говорять, що ГПУ готує 40 [подань на] депутатів на осінь.
Слід звернути увагу на те, як поводиться генпрокурор Юрій Луценко. Наприклад, він пише у себе у Facebook про те, що готуються подання на нардепів - це прямий політичний тиск. Якщо у тебе є факти, ти звертаєшся до Ради, йдеш повністю за процедурою.
Я думаю, що президент давно б вже призначив дострокові парламентські вибори, але йому заважає прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, який почав піднімати свою популярність, шукати домовленості з "Народним фронтом" і навіть із "Самопоміччю", попри розбіжності. Президенту це не дуже подобається, бо існує ризик, що Гройсман піде окремою колоною, з якою потрібно буде домовлятися.
Говорячи про підсумки парламентського сезону, слід зазначити, що Рада не здатна приймати реформи у зв'язку з тим, що до чергових виборів залишилося мало часу і ніхто не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні рішення. Крім того, є протистояння між президентом і Радою з метою посилення контролю над парламентом. І останній фактор - сильне протистояння у владних групах, у тому числі в оточенні президента. Там є Ігор Кононенко, Олександр Грановський, Віталій Ковальчук, попри звільнення з посади [керівника Адміністрації президента], Борис Ложкін зберігає теж свої інтереси. Між ними триває постійне протистояння. Наприклад, зняття з посади голови ДФС Романа Насірова - результат протистояння груп в оточенні президента. Так би його ніхто не знімав.
Парламентські канікули будуть спекотними, але всі рішення будуть прийматися не в публічній площині. В цей час буде багато домовленостей, зустрічей і переговорів. Для політиків високого рангу буде активний сезон. Тому що нинішній хід справ не дозволяє виконати вимоги МВФ та впроваджувати реформи. У зв'язку з цим можливе розширення коаліції та наявність чітких домовленостей з якоюсь із фракцій про підтримку голосувань. Це може бути "Радикальна партія Олега Ляшка" або депутатська група "Відродження". Можливе також залучення позафракційних депутатів, яким влада буде давати гарантії щодо наступних виборів в обмін на підтримку.
В якості компенсації за підтримку радикали можуть отримати бюджетне фінансування. Я не думаю, що мова буде йти про політичні посади - радикалам невигідно демонструвати зв'язок з владою перед виборами. Можливо, це буде готівка, яка буде їм сплачуватися через офшори або у інший спосіб.
Другий сценарій, який будуть опрацьовувати під час парламентських канікул, - дострокові вибори. Ключовим моментом реалізації такого сценарію буде згода Гройсмана очолити партію "Блок Петра Порошенка". Реалізувавши цей сценарій, можна буде відкласти ухвалення непопулярних законів і прийняти їх на початку каденції нового парламенту.
Не варто забувати про те, що ні МВФ, ні західні партнери ніколи точно не вказують, що має бути в законопроекті. Наприклад, пенсійна реформа. Була вимога зменшити дефіцит, але не говорилося, у який спосіб це робити. Але наші використовують цю ситуацію і додають непопулярні, але вигідні для себе моменти, списуючи це на вимоги Заходу.
Восени, після канікул, нардепи голосуватимуть за медичну реформу. Можуть проголосувати за закон щодо деокупації Донбасу. І обов'язково займуться пенсійною реформою, а ось закони про ринок землі поки розглядати не будуть.
Повертаючись до питання дострокових парламентських виборів, слід зазначити, що охочих втратити мандат зараз в Раді немає. Враховуючи, скільки грошей було вкладено задля отримання мандату, а ця каденція виявилася не дуже прибутковою. Це пов'язано з тим, що в перші роки після революції все було на хвилі, що ми повинні і зобов'язані, в нас боротьба з корупцією. Потім все змінилося. Навіть по нардепу Бориславу Розенблату видно, що депутат погоджується навіть на ті суми, про які він би не став навіть розмовляти за інших режимів. Я впевнений, що поки вони не відбили свої вкладення і чекають, коли їм випаде "золота акція".
