Джерела "Апострофа" у Генеральній прокуратурі України назвали прізвища народних депутатів, на яких можуть підготувати подання про зняття недоторканності (і, швидше за все, про притягнення до кримінальної відповідальності і арешт) найближчим часом - вже восени. Таким чином правоохоронні органи намагаються боротися з нечесними політиками. Принаймні, так заявляє глава ГПУ Юрій Луценко. Проте нардепи й політичні експерти запевняють, що в такий спосіб президент Петро Порошенко разом з Луценком хочуть закрити рота критикам влади в парламенті і змусити їх виконувати вказівки Банкової. Адже після канікул депутати мають голосувати за важливі законопроекти, які підтримують не всі парламентарії: пенсійну реформу (законопроект № 6614), мораторій на продаж землі (законопроект № 5123-1) і реформу охорони здоров'я (законопроекти № 6327, 6328, 6329, 6347).
Нові подання на депутатів
ГПУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура завзято працюють над новим списком нардепів, з яких можуть зняти недоторканність. За інформацією джерела "Апострофа" в Генпрокуратурі, зараз в цьому списку імена 40 депутатів з різних фракцій, в діях яких попередньо проглядаються ті чи інші правопорушення. У планах ГПУ і САП - представити до Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи ВРУ хоча б 10 подань.
"Серед відомих прізвищ у списку є Сергій Лещенко ("Блок Петра Порошенка"), Віктор Чумак (позафракційний), Наталія Королевська ("Опозиційний блок"), Ігор Мосійчук ("Радикальна партія Олега Ляшка"), В'ячеслав Богуслаєв ("Воля народу"), Андрій Лозовий ("Радикальна партія Олега Ляшка"), Микола Скорик ("Опозиційний блок"). Чи будуть на них подання, поки невідомо, Генпрокуратура збирає докази", - розповіло джерело.
Також до списку знову потрапив Максим Поляков ("Народний фронт"), за яким готують повторне подання про надання згоди парламенту на арешт, враховуючи, що Поляков ігнорує рішення суду про носіння електронного браслету.
"Крім того, в ГПУ виявили абсолютно новий факт про незаконне збагачення нардепа, що може призвести не до повторного, а вже до нового подання на Полякова", - повідомило джерело "Апострофу".
Віктор Чумак, у справі якого ГПУ збирає докази, не виключив, що може потрапити в "десятку". При цьому він проти зняття недоторканності з себе виступати не буде.
Віктор Чумак заявив, що проти зняття недоторканності з себе виступати не буде. Фото: УНІАН
"Ситуація така, що у мене немає ні бізнесу, ні майна. Я навіть не знаю, за що мене можна схопити. Але, як кажуть, була б людина, а стаття знайдеться", - відповів "Апострофу" Чумак.
Народний депутат Сергій Лещенко відмовився коментувати інформацію, пославшись на те, що йому нічого не відомо про плани ГПУ щодо нього.
Також джерело повідомило "Апострофу", що по Мосійчуку і Полякову подання будуть з ймовірністю 99,9%.
Нардеп Ігор Мосійчук спокійно реагує на такий розвиток подій. Він впевнений, що ні в чому не винен.
"У мене є аргументи, які спростовують обвинувачення, раніше висунуті проти мене. І я донесу це до колег. Сподіваюся, що вони мене почують", - прокоментував депутат.
Нагадаємо, ГПУ під керівництвом вже екс-генпрокурора Віктора Шокіна спільно з правоохоронцями ще в 2015 році розслідували кримінальне провадження щодо Мосійчука. Нардепа звинуватили в отриманні хабара. Тоді, 17 вересня 2015 року, у парламенті підтримали затримання й арешт радикала. Але вже 15 листопада того ж року його звільнили з-під варти у зв'язку із закінченням терміну арешту.
По Бориславу Розенблату (позафракційний), з якого Рада зняла недоторканність ще в липні, зараз йде слідство.
По Євгену Дейдею ("Народний фронт"), зняття недоторканності з якого ВРУ не підтримала у липні, "нового фактажу немає", зазначив співрозмовник видання.
Кримінальні справи, як імітація боротьби з корупцією
Опитані "Апострофом" українські політичні експерти вважають, що чи не всі подання про зняття недоторканності з нардепів - не спосіб зробити їх чесними та побороти корупцію в парламенті, а лише один з інструментів тиску на ВРУ з боку президента. Але тим часом Рада не дозволяє прокуратурі повністю розв'язати їй руки. Законодавство України передбачає потрійний бар'єр на шляху до повного зняття депутатської недоторканності: голосування за зняття недоторканності, затримання й арешт. Але не завжди депутати голосують за всі ініціативи.
Політичні експерти заявляють, що всі подання про зняття недоторканності з нардепів -
це лише один з інструментів тиску на ВРУ з боку президента. Фото: Прес-служба президента
Попри це, на думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігоря Петренка, Генпрокуратура спільно з Банковою продовжать тиснути на фракції та депутатські групи через подання.
"Головне завдання цієї акції від ГПУ - зробити парламент більш ручним і поступливим. Щоб потрібні голосування проходили не за допомоги "договорняків", коли потрібно щось комусь пропонувати, а за прямою вказівкою з Банкової, відразу і без торгів. Для цього потрібно тримати на гачку депутатів. Найпростіший спосіб - кримінальна справа. Слава Богу, в Банкової кожному другому депутату є що пред'явити", - упевнений політолог.
З такою думкою згоден і нардеп Віктор Чумак, якого ГПУ розглядає як потенційного кандидата на зняття недоторканності.
"Я можу припустити, що внесення подання про зняття недоторканності - це спроба зробити парламент слухняним, щоб у ньому більше не залишилося людей, які критикують Луценка і Порошенка. Незахищений парламент - мрія будь-якого українського президента", - вважає нардеп.
Нагадаємо також, що під час попередніх голосувань за зняття недоторканності народні депутати продемонстрували підтримку своїх колег. Виключенням стала ситуація з Михайлом Добкіним від "Опозиційного блоку": Рада проголосувала за зняття недоторканності, його арешт і затримання. Але в самій фракції ОБ водночас не підтримали відповідні пропозиції стосовно інших нардепів.
"Ми повинні розуміти, що певна корпоративна солідарність присутня в парламенті. І для багатьох депутатів вона не є порожнім звуком. Характерний приклад: весь "Опозиційний блок" не голосував за зняття недоторканності з Дейдея. Хоча, здавалося б, він - їх злісний політичний опонент. Більше того, підтримка зняття з нього недоторканності могла би бути непоганим електоральним бонусом для ОБ. Але вони не голосують, тому що, мабуть, для них корпоративна солідарність важливіша, і для багатьох нардепів теж. Всі сприймають будь-які спроби позбавлення недоторканності, як потенційну загрозу для себе особисто", - вважає політолог Петро Олещук.
Але у депутатів є ще одна хитрість, якою вони активно користуються.
Депутати в парламенті заводять дружні відносини, тому голосувати за зняття недоторканності їм складно. Фото: УНІАН
"Депутати в парламенті, так чи інакше, заводять дружні або приятельські відносини між собою, незважаючи на політичне забарвлення, тому голосувати за зняття недоторканності їм складно. Тому нардепи мають законодавчу лазівку, щоб і вчинити відповідно до політичної волі (проголосувати за зняття недоторканності), і зберегти приятельські стосунки (не голосувати за все інше). Як приклад, історія з Розенблатом", - вважає політичний експерт Анна Малкіна.
Виконавчий директор Transparency International в Україні Ярослав Юрчишин не виключає того, що деякі нардепи могли б допомогти слідству викрити великих корупціонерів.
"Депутат може піти на співпрацю зі слідством. Але якщо він почне говорити, то він розповість про всіх, хто замішаний в корупційних схемах. Звичайно, це нікого не цікавить. Тому робиться все, щоб у цій справі максимально використовувалася застава", - коментує він.
Експерт впевнений, що в ГПУ щодо депутатів, з яких просять зняти недоторканність, мають докази. Причина - в тому, що Юрій Луценко, маючи політичні амбіції, не дозволить проводити розслідування неякісно, що може негативно позначитися на його політичній кар'єрі. При цьому Ярослав Юрчишин припускає, що "деякі подання можуть використовуватися як елемент політичної гри, але не для боротьби з корупцією".
За його словами, процес подачі подань не порушує прав людини і принципів демократії. "Можливі певні аспекти в неузгодженості з процесуальними діями. Але це депутати відразу можуть оскаржити в судах. Високий рівень суспільної уваги не дозволяє правоохоронцям і детективам порушувати законодавство", - розмірковує Юрчишин.
Разом із тим, експерти не виключили й можливості арешту когось із депутатів. Ігор Петренко запевняє, що "ГПУ за Луценка нездатна проводити розслідування, збирати докази, забезпечити гідне представництво обвинувачення в суді". Тому в депутатів є всі шанси відбутися легким переляком або великими грошима, що продовжить зміцнювати схеми корупції і "договорняків" в Раді.
