Наступного сесійного тижня депутати займуться розглядом судової та пенсійної реформ. Що стосується медичної реформи, то питання залишається відкритим, оскільки під необхідне рішення поки не знайшлися голоси в парламенті. Про те, які реформи мають шанс бути ухваленими, які настрої у Верховній Раді і як "Блок Петра Порошенко" шукає голоси, необхідні для прийняття рішень, розбирався "Апостроф".
Сьома сесія парламенту почалася з того, що депутати 255 голосами таки ухвалили реформу освіти. Тепер черга за іншими - медичною, пенсійною, судовою і, в майбутньому, земельною реформами.
На сьогодні законопроект про медицину має 893 правки, судова реформа – 4000 правок, пенсійна реформа – 2100. Тому розгляд не буде швидким, і вже зараз у багатьох фракціях присутні різні настрої щодо вищезгаданих законодавчих ініціатив.
Медична реформа
Протягом останніх місяців навколо медичної реформи тривали найсерйозніші дискусії. Профільне міністерство під керівництвом в.о. міністра Уляни Супрун розробило пакет законопроектів для масштабної реформи охорони здоров'я, який 8 червня з великими труднощами був ухвалений в першому читанні. Рада тільки з третього разу проголосувала за "Проект "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів". Тоді знайшлося 277 голосів на підтримку реформи. Але це тільки початок.
Суть медреформи полягає в тому, що пропонується фактично легалізувати платну медицину в Україні. Згідно з пояснювальною запискою, законопроект передбачає створення переліку послуг і ліків "гарантованого пакету", які повністю оплачує держава. Передбачається повна оплата з держбюджету на рівні первинної (сімейний лікар), екстреної (невідкладна допомога), а також паліативної допомоги.
Екстрена допомога – це коли раптово необхідна операція або допомога при, наприклад, переломі. Первинна – консультація сімейного лікаря при застуді та заходи для запобігання хворобам. Паліативна – заходи щодо зменшення страждань при смертельній хворобі.
Суть медреформи полягає в тому, що пропонується фактично легалізувати платну медицину в Україні
Другий момент медреформи полягає в так званому принципі "гроші ходять за пацієнтом". Тобто, будуть фінансуватися не ліжко-місця, а послуги, які лікарі будуть надавати пацієнтам. У цьому випадку пацієнт повинен укласти договір з конкретним лікарем. Відповідно, чим більше лікар надасть послуг пацієнтам, тим вищою буде його зарплата.
Ще один пункт – держава надасть лікування учасникам АТО, оплатить лікування поранень, контузій або каліцтв, отриманих на Донбасі. Причому не важливо, чи є у людини статус учасника бойових дій. Механізм підтвердження, що травма була отримана саме в АТО, буде визначено Кабміном.
Проти нововведень виступає профільний парламентський комітет під керівництвом Ольги Богомолець, яка неодноразово критикувала сам проект реформи.
Крім того, позиції щодо реформи розходяться у представників всіх фракцій і груп парламенту.
Глава фракції "Народний фронт", нардеп Максим Бурбак повідомив, що в його політсилі є певні побоювання з приводу медичної реформи.
"Ми хочемо, щоб МОЗ провело більше роз'яснювальної роботи щодо цієї реформи. І, по-друге, надало список всіх законних і підзаконних актів, необхідних для здійснення реформи, щоб ми на перехідний період забезпечили якісне надання послуг, тому що існують великі застереження в суспільстві", - прокоментував політик "Апострофу".
У фракції "Блок Петра Порошенка" в цілому готові підтримати існуючий проект медреформи, в той час, як фракція "Радикальної партії" називає її профанацією.
Такої ж думки дотримуються і в "Батьківщині".
"У нас немає ніякої медичної реформи – це імітація. Головне завдання цієї реформи – перекласти все на плечі пацієнтів. Але коли стало зрозуміло, що це неможливо, залишилася друга норма про те, що створюється новий орган управління – центральний – якому передаються всі кошти. Сьогодні це майже 82 млрд гривень, в наступному році сума буде більшою. Після того, як ми ухвалили рішення про автономію медичних установ, коли дали можливість розвиватися, щоб гроші дійсно йшли за пацієнтом, тепер пропонується знову централізувати все, ще в якомусь незрозумілому органі, яким управлятиме неясно хто. Тому я думаю, що це шлях в нікуди. Треба негайно допрацьовувати і вносити закон про страхову медицину", - заявив "Апострофу" заступник голови фракції Сергій Соболєв.
Пенсійна реформа
Пенсійна реформа, яку курирує особисто прем'єр Володимир Гройсман, була ухвалена поки тільки в першому читанні. 13 липня 282 депутати підтримали урядовий пакет законопроектів за основу.
Згідно із законопроектом, страховий стаж, необхідний для виходу на пенсію в 60 років, з 2018 року збільшиться з 15 до 25 років. Після цього він щорічно буде підвищуватися на один рік і станом на 1 січня 2028 року складатиме 35 років.
Згідно із законопроектом, з 2018 року страховий стаж для виходу на пенсію в 60 років збільшиться з 15-ти до 25-ти років, і буде щорічно повишатся на 1 рік
При відсутності 25-річного страхового стажу, але при його наявності на рівні не менше 15 років, з 1 січня 2018 року на пенсію зможуть вийти громадяни, які досягли 63-річного віку. Для цієї категорії громадян мінімально необхідний стаж також буде щорічно збільшуватися і до 2028 року досягне 25 років.
Крім того, страховий стаж можна буде купити. Правда, мова йде максимум про два роки.
Настрої з приводу пенсійної реформи в Раді, схоже, найбільш оптимістичні.
У провладній коаліції зі своєю позицією вже визначилися.
"І медичну, і пенсійну реформи "Блок Петра Порошенка" підтримує. Хоча у нас можуть бути певні депутати, які мають свою позицію, але за це у фракції санкцій немає. Тому, в даному випадку, позиція фракції – підтримати ці реформи", - розповів "Апострофу" нардеп від БПП Володимир Ар'єв.
Такої ж позиції дотримуються і партнери по коаліції, фракція НФ. А ось в "Батьківщині" немає однозначної позиції з приводу пенсійної реформи.
"Її дуже важко зараз оцінити. Є фактично два ключових елементи, причому якщо вони будуть доопрацьовані, кожен з них є чудовим. Перший – зняття оподаткування пенсій працюючим пенсіонерам, це 15%, які вони сьогодні платять. Другий – намір упорядкувати пенсійний страховий стаж. Не може такого бути, що особа, в якої немає й 10 років пенсійного страхового стажу, отримує пенсії з пенсійного фонду. Це неправильно. Цього немає в найбагатших країнах світу – і у нас такого не може бути", - зазначив Сергій Соболєв.
Категорично не підтримують реформу радикали.
"Пенсійна реформа - це прихований геноцид. Відбувається підвищення пенсійного віку, хоча подають так, ніби немає цього, але підвищують пенсійний страховий стаж – за рахунок цього підніметься пенсійний вік. Єдине, що ми підтримуємо в цій реформі – це введення накопичувальної системи для молодого покоління. Це позитивно. Але все інше ми не підтримуємо. Вони хочуть ухвалити закон, який вимагає МВФ, ось і все", - сказав "Апострофу" нардеп Ігор Мосійчук.
Судова реформа
Обговорення однієї з найнеобхідніших реформ – судової, триває ще з минулого року, коли в червні Верховна Рада України ухвалила зміни до Конституції в частині правосуддя, а також нову редакцію закону про судоустрій і статус суддів. Цей документ був покликаний почати перезавантаження судової системи, переатестацію суддів, підвищення зарплат служителям Феміди і суттєво обмежити судову недоторканність. Проте швидкого перезавантаження системи судочинства не сталося.
Більше року тривав конкурс до Верховного суду України (ВСУ), однак, за прогнозами самих нардепів і експертів, оновлений склад ВСУ зможе запрацювати не раніше кінця цього року.
Судова реформа передбачає перезавантаження судової системи, переатестацію суддів, збільшення зарплат служителям Феміди і суттєво обмежити судову недоторканність
Зараз в парламенті розглядаються тільки правки про зміни в ряд Кодексів України: №5425 (про внесення зміни до статті 23 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями на забезпечення діяльності Конституційного Суду України), №6232 (про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів), №6233 (про внесення зміни до статті 540 Митного кодексу України щодо примусового виконання постанови органу доходів і зборів або суду про накладення штрафу).
На першочерговому розгляді питань, пов'язаних із судовою реформою, наполягали в БПП. Однак настрої в Раді розходяться. Частина депутатів називає судову реформу спробою президента Петра Порошенка узурпувати судову систему, підпорядкувавши її собі.
"Якщо спірні моменти будуть прибрані, то радикали готові підтримати реформу, але тільки в тому випадку, якщо Порошенко не встановить контроль над судами", - заявив "Апострофу" нардеп Ігор Мосійчук.
"Реформа суддівського корпусу – в ній більше профанації, ніж змін. Починаючи з Верховного суду: коли ви отримуєте за ваші професійні знання лише третину балів, а все інше відноситься до добропорядності, то це незрозуміло. Це суб'єктивний підхід, і це головне, що завалило реформу... Що стосується кодексів, то досить ознайомитися з висновками науково-експертного управління Ради, щоб зрозуміти, що є десятки випадків, коли один кодекс суперечить іншому. Тому ключова реформа – це приведення кодексів до стандартів та інший підхід до відбору", - зазначив Сергій Соболєв.
Хто проголосує
Один з нардепів на умовах анонімності розповів "Апострофу", що зараз БПП займається активним збором голосів під потрібні владі реформи, зокрема, судову і пенсійну.
"Існує домовленість, що пропрезидентська фракція у повному складі підтримає медреформу, за яку ратує "Самопоміч", а "Самопоміч" - пенсійну", - розповів співрозмовник видання.
У той же час представники "Самопомочі" відкрито заявляють лише про свою підтримку медреформи, знаходячи низку недоліків у пенсійній та судовій реформах.
"Проект закону про внесення змін до всіх підряд кодексів – насправді, це ніяка не реформа. Це приведення у відповідність у зв'язку зі змінами до Конституції. Там немає нічого реформаторського. А є дуже багато загроз в процесі, зокрема у кримінальному. Зараз є тисячі правок. Позиція фракції буде визначатися після розгляду. А ось законопроекти, що змінюють фінансування медичної системи, медичних послуг, вони реформаторські, тому що здатні змінити якість життя людей. Там є зауваження, але "Самопоміч" послідовно підтримувала ухвалення цих законопроектів. Ми будемо відстоювати деякі принципові речі, але підтримка наша послідовна", - сказала "Апострофу" віце-спікер ВРУ Оксана Сироїд.
"Проект закону, що стосується фінансування пенсій, знову ж таки, нічого спільного не має з реформою, оскільки те, що він пропонує, з одного боку, підвищення виплат нинішнім пенсіонерам, але, фактично, скорочення пенсійних виплат для всіх майбутніх пенсіонерів. Це не реформа, тому що цей законопроект вводить конфлікт поколінь. Пенсійна реформа в будь-якій країні примиряє покоління, тобто, присутній баланс між поколінням, яке платить податки, і поколінням, яке живе за рахунок сплачених податків. Крім того, це рішення не пропонує аудиту пенсійного фонду та пенсійних виплат. Тому, в нашому випадку, це скоріше антиреформа, і в цьому є велика небезпека", - також вважає вона.
Що стосується збору голосів, то, за прогнозами Сироїд, влада звернеться за допомогою до вже перевірених невеликих депутатських груп, таких як "Відродження" та "Воля народу".
"Треба дивитися на нинішню коаліцію в широкому сенсі. Коли потрібно БПП або Петру Порошенку особисто шукати голоси, то вони знаходять їх завжди серед фракцій, які фактично представлені колишніми регіоналами. Це і є дуже злагоджена коаліція в парламенті на сьогоднішній день", - зазначила віце-спікер.
У групі "Відродження" досить туманно прокоментували свої наміри щодо означених реформ.
"У першому читанні ми голосували за пенсійну реформу, за медичну не голосували. Багато питань по медичній реформі, і я не впевнений, що ми готові її підтримувати. Якби голосування було сьогодні, ми б не голосували. Але будемо визначатися на фракції, будемо дивитися таблицю до другого читання. По пенсійній реформі поки не визначалися. Думаю, що на фракції буде серйозна полеміка. Але в нас є низка поправок, і, якщо вони будуть дотримані, ми могли би підтримати. Якщо роздадуть за 15 хвилин до голосування, щоб депутати не змогли ознайомитися зі змістом, в такому розкладі ми не підтримаємо", - прокоментував "Апострофу" представник групи Антон Яценко.
А ось в самому БПП навіть не заперечують, що займаються збором голосів.
"Будуть знайдені голоси - на межі 226-ти. Але будемо робити все, щоб знайти голоси за ці реформаторські законопроекти, які зараз необхідні ", - зазначив Володимир Ар'єв.
Політичний експерт Анатолій Октисюк вважає, що йдуть політичні домовленості. Але, за його інформацією, голоси під ухвалення рішень вже є.
"Якщо освітня реформа влаштовувала всіх, оскільки вона не торкалась інтересів бізнесу, то медична має відношення до бізнесу, а пенсійна дуже чутлива в політичному плані. Але по медичній реформі вже є голоси. По пенсійній будуть правки вносити, але ухвалять. Кажуть, що в ім'я реформ будуть голосувати навіть формально опозиційні фракції", - вважає аналітик.
