Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) затримали двох високопоставлених чиновників Міністерства оборони за підозрою в розтраті 149 мільйонів гривень бюджетних коштів при закупівлі палива для відомства. Ще двом чиновникам обіцяють пред'явити підозри вже найближчим часом. У чому суть справи та чому у Верховній Раді є песимізм щодо перспектив покарання її фігурантів, розбирався "Апостроф".
Затриманими за підозрою в розтраті виявилися заступник міністра оборони і директор Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони України. За наявною інформацією, це генерал-лейтенант Ігор Павловський і полковник Володимир Гулевич.
За версією слідства, на початку 2016 року міністерство організувало відкриті торги для закупівлі рідкого палива, в результаті яких був обраний переможець. 13 і 18 травня 2016 року між ним і міністерством було укладено 14 договорів про постачання палива на загальну суму понад 1 мільярд гривень.
"Протягом червня-серпня 2016 року за відсутності будь-яких правових підстав замовник і постачальник уклали ряд додаткових угод, згідно з якими була безпідставно збільшена ціна за одиницю товару в середньому на 16% від початкової вартості", - йдеться в заяві НАБУ.
Внаслідок цього на користь постачальника, як встановило слідство, безпідставно і незаконно були перераховані бюджетні кошти на загальну суму 149 млн 339 тис. грн. Досудове розслідування у справі триває ще з вересня 2016 року.
Як повідомила "Апострофу" прес-секретар НАБУ Світлана Оліфіра, в середу, 11 жовтня, чиновникам з Міноборони були вручені підозри у скоєнні злочинів за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України ("Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем").
Судове засідання по двох фігурантах планується вже у четвер, 12 жовтня. Як розповів глава САП Назар Холодницький, їм загрожує від 8 до 12 років ув'язнення. Прокуратура проситиме про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою на 2 місяці з альтернативою внесення застави.
Низка народних депутатів вже встигли заявити, що у злочинній схемі у Міноборони брала участь компанія "Трейд Коммодіті", яку пов'язують з близьким оточенням президента Петра Порошенка.
"За компанією "Трейд Коммодіті", яка підозрюється в причетності до корупційної схеми, стоїть Андрій Адамовський – партнер близького друга президента Ігоря Кононенка (заступник голови фракції БПП, - "Апостроф") – Олександра Грановського (народний депутат України, - "Апостроф"). Суть схеми полягала в тому, що тендер на поставку палива для техніки спеціального призначення виграла "Трейд Коммодіті", яка запропонувала найбільш економічно вигідну ціну. А вже після тендера замовник і постачальник уклали ряд додаткових угод, згідно з якими внесли зміни в початкові договори і збільшили ціну закупівель на 16% від початкової ціни", - написав у Facebook народний депутат від "Блоку Петра Порошенка" Мустафа Найєм.
Більш жорстко про затримання висловився колега Найєма з БПП Сергій Лещенко.
"Джедаї йдуть в атаку! Затримання і кримінальна справа пов'язані з компанією "Трейд Коммодіті", за якою стоїть партнер і сусід Грановського по офісу Адамовський. Конкретний удар під дих корупційній гідрі Порошенка-Кононенка", - написав він у соцмережі.
Варто зазначити, що в ЗМІ вже з'являлася інформація про те, що у "Віснику державних закупівель" є дані про паливні контракти Міноборони від 13 і 18 травня 2016 року саме з компанією "Трейд Коммодіті" на суму понад один мільярд гривень. А на сторінці моніторингового порталу державних закупівель DoZorro був опублікований тендер з переліком угод до договорів щодо постачання палива в Міноборони, в кожному з яких фігурує "Трейд Коммодіті".
Тендер з переліком угод до договорів щодо постачання палива до Міністерства Оборони
Однак сам нардеп Олександр Грановський в коментарі "УП" спростував свою причетність до даної компанії та повідомив, що готовий допомагати слідству в цій справі.
У профільному комітеті Ради ситуацію, що склалася, коментують неохоче. Секретар комітету з питань національної безпеки і оборони нардеп Іван Вінник (БПП) повідомив, що погано ознайомлений із суттю підозри.
"Я погано знайомий зі справою. Я розумію, що в нас працюють, і поважаю роботу уповноважених антикорупційних органів, на що ми й забезпечили їх відповідними повноваженнями. Але по суті підозри, наскільки вона обґрунтована, я не зможу сказати. Я, по-перше, її не бачив, А, по-друге, навіть якщо побачу, я все ж дозволю собі не коментувати, щоб це не вважалося тиском на правоохоронну систему", - відповів "Апострофу" депутат.
Також Вінник заявив, що профільний комітет намагається контролювати дії Міноборони. Однак депутатам складно проконтролювати дії, що стосуються профільних договорів по відомству.
"Ми запрошуємо на засідання комітету представників міністерства, і вони нам звітують про роботу, яка ведеться. Але коли підписуються додаткові угоди до профільних договорів, які пройшли через систему ProZorro, то це не є предметом, доступним для аналізу нам, тому що ми не можемо знайти ніяких публічних слідів підписання договорів. Тому за цим стежити досить складно", - уточнив нардеп.
Однак, за словами українського волонтера Романа Доніка, контролю, який повинен здійснюватися по відношенню до Міноборони у воєнний час, немає.
"Туди ніби як зайшла громадськість, яка повинна була контролювати процеси. Але громадськість, насправді, туди зайшла з конкретними цілями, щоб трясти корочками. Безумовно, громадськість повинна контролювати, але це повинні бути люди, які дійсно будуть контролювати, а не ті, хто під виглядом громадськості туди приходять, щоб заробляти", - сказав Донік "Апострофу".
Підозри чиновникам з Міноборони були вручені за ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України ("Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем") Ор Павловський
Поки ніхто з опитаних "Апострофом" політиків не береться прогнозувати, чим закінчиться гучна справа. Але, на думку глави антикорупційного комітету ВРУ, депутата від "Самопомочі" Єгора Соболєва, всі справи проти високопосадовців, включаючи цю, приречені в нині діючих судах.
"У наших судах всі справи проти чиновників приречені, тому що керівництво держави, яке контролює Вищу раду правосуддя, за допомогою неї контролює суддів, і, таким чином, виникає кругова порука. Судді не можуть судити людей, які є друзями керівництва держави, оскільки від керівництва держави залежить благополуччя самих суддів. Також багато суддів самі замішані в корупційній системі, самі є учасниками кругової поруки в обмін на те, що їм це прощає і сама Вища рада правосуддя, контрольована керівництвом держави. Ці судді пробачають керівництву держави ті справи, які відкриває САП разом з НАБУ", - сказав Соболєв "Апострофу".
Депутат вважає, що ситуацію могло б вирішити створення Антикорупційного суду.
"Якщо в цьому суді працюватимуть дійсно гідні й незалежні судді, то це зобов'язуватиме їх виносити вироки у таких справах. Не тільки в цій справі, а й у справах Мартиненка (екс-народний депутат України, фігурант розслідування НАБУ, - "Апостроф"), Охендовського (глава ЦВК, фігурант розслідування НАБУ, - "Апостроф"), Насірова (відсторонений від посади глава ДФС, фігурант розслідування НАБУ, - "Апостроф"), Одеського припортового заводу", - вважає політик.
Однак, як раніше писав "Апостроф", у президента не поспішають зі створенням Антикорупційного суду.
