В Україні на минулих вихідних відбулися вибори в об'єднані територіальні громади, які намітили наростаючу конкуренцію двох великих політичних сил - "Блока Петра Порошенка" і "Батьківщини". На думку експертів, ця виборча кампанія показує, як можуть виглядати майбутні національні вибори – парламентські та президентські. "Апостроф" розбирався в тенденціях.
Підготовка до великих виборів
У неділю, 29 жовтня, в рамках реформи децентралізації відбулися вибори депутатів і голів 201 об'єднаної територіальної громади (ОТО), поки наймасштабніші перші вибори в місцеві громади, які зачепили всі області України.
Під час виборчого процесу чітко вималювалася конкуренція між двома політичними силами – президентським "Блоком Петра Порошенка" і "Батьківщиною" Юлії Тимошенко. Після голосування в обох таборах поспішили заявити про свою перемогу, хоча неофіційні дані поки фіксують незначний відрив БПП.
Політичні експерти, опитані "Апострофом", кажуть: вибори в ОТГ для головних гравців – не що інше, як репетиція майбутніх парламентських і президентських виборів, які заплановані на 2019 рік.
Зокрема, в майбутньому можна очікувати боротьбу між чинним президентом і лідером "Батьківщини", вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.
"Юлія Тимошенко – один з найважливіших і найсерйозніших конкурентів Порошенка як президента і, відповідно, його політичної сили. "Народний фронт" в розрахунок можна не брати, оскільки у їхньої політичної сили будуть метаморфози. Але "Батьківщина" – це найбільш рейтингова партія, і Тимошенко як кандидат може скласти конкуренцію Порошенкові. Тому їх перепалка абсолютно закономірна, вони йдуть ніздря в ніздрю. Різниця між ними, якщо брати національну соціологію, в межах декількох відсотків. Хоча загальна підтримка їх населенням все одно недостатня. Але, так чи інакше, саме вони будуть головними конкурентами на майбутніх виборах", - заявив політолог в коментарі "Апострофу".
На думку експертів, лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко - один з найголовніших конкурентів Петра Порошенка
На виборах в 2019 році, вважає Петренко, БПП буде використовувати кілька технологій зменшення електоральних симпатій до "Батьківщини".
"Це буде технологія відтягування голосів за допомогою "радикалів", особливо в сільській місцевості, або інших політсил, які грають на одному електоральному полі з Тимошенко. І тут є де розвернутися, бо у Тимошенко великий негативний бекграунд в нашій країні. Плюс на полі нових опозиціонерів є велика конкуренція – ті ж [лідер партії "Громадянська позиція"] Анатолій Гриценко, "Самопоміч" грають на одному [з "Батьківщиною"] електоральному полі. Без об'єднання опозиції говорити про те, що для влади є серйозні загрози, не варто", - зазначив політичний аналітик.
Остаточних даних виборів 29 жовтня ще немає. Але Комітет виборців України підсумував кількість голосів, відданих за кандидатів політичних партій на виборах у міські ОТГ. Так, кандидати від БПП отримали трохи більше 34 тис. голосів виборців, за "Батьківщину" проголосували 32 тис. осіб, на третьому місці опинилася "Аграрна партія" з майже 22 тис. голосів, потім "Наш Край" – майже 10 тис., "Самопоміч" – 7,7 тис., УКРОП – 7 тис.
Такі результати, на думку Петренка, демонструють існуючу підтримку тієї чи іншої політичної сили. "Звичайно, є відмінності між місцевими виборами та парламентськими і в підходах, і в ресурсах. Але такі результати слугують маркером підтримки тієї чи іншої політичної партії, передвиборної програми, яку вони пропонують", - міркує експерт.
Голова Комітету виборців України Олексій Кошель зазначає, що перед парламентськими і президентськими виборами ще буде багато подібних "репетицій", адже в Україні триває виборчий процес в об'єднані територіальні громади. Так, 24 грудня 2017 року будуть обирати депутатів і голів ще 51 ОТГ в 17 областях. Однак голосування, що відбулося минулого тижня, також досить показове.
"Реально тільки близько 30 партій брали участь у виборах з 350 партій, зареєстрованих в Україні. В принципі, це природний процес. У нас традиційно є близько 280-290 мертвих політичних партій, що існують лише на папері, - каже Кошель у коментарі "Апострофу". – Але мене дивує, що ці вибори не стали сигналом для багатьох партій, які позиціонують себе як майбутні парламентські. Скажімо, партія "За життя" Вадима Рабіновича, незважаючи на те, що соціологічні опитування дають і їй, і її лідеру досить серйозні результати на майбутніх національних виборах, не показала роботи на місцевих виборах. Показовим став символічний результат "Опозиційного блоку" – партії, яка себе позиціонує як головна опозиційна партія країни. Опоблок де-факто відмовився від участі у місцевих виборах. Низький результат окремих політичних сил для оцінки і розуміння поточної ситуації не менш важливий, ніж результати того, хто переміг на виборах".
"Чорні" технології
Закономірно не обійшлося на місцевих виборах і без порушень. За даними КВУ та громадянської мережі ОПОРА, найбільш частими технологіями були кандидати-клони, "тітушки" на дільницях і так звані "каруселі" – організоване підвезення виборців до дільниць.
На думку народного депутата Сергія Власенка ("Батьківщина"), штаби політичних партій використали місцеві вибори як полігон для відпрацювання механізмів, що згодом будуть застосовуватись на національному рівні.
Експерти називають місцеві вибори репетицією національних
"Очевидно, буде використовуватися технологія залякування, вплив авторитетних у сільській місцевості людей, - поділився Власенко своїми міркуваннями з "Апострофом". – Криміналітет залучатимуть. Є цілі області на цих виборах, де були залучені люди, відомі як кримінальні авторитети. На президентських і парламентських виборах все буде працювати саме так".
Голова КВУ виділяє ряд нових "чорних" технологій. "Наприклад, коли партії активно розповідали про результати екзит-полів, але не говорили, яких. Також розповідали про порушення законодавства з метою дискредитації своїх опонентів. Для мене був досить показовим факт, коли партія "Батьківщина" заявила, що її опоненти купують голоси виборців за 10 гривень, обіцяючи заплатити ще 100 після виборів. Але я думаю, що сьогодні складно уявити, щоб виборець продавав свій голос за 10 гривень. Отже, це все було зроблено з метою дискредитації своїх опонентів. Так що такі технології я б відніс до дуже неприємних сигналів", - підсумовує Кошель.
