"Ну, ви ж знаєте ...", "Це ж і так зрозуміло", "Та яка взагалі різниця?". Приблизно такі репліки на четвертому році війни з Росією досі можна почути з вуст деяких політиків, чиновників і просто публічних людей на просте запитання: "Хто напав на Україну?". Для того, щоб таких "незручних" ситуацій не виникало, парламентарії вирішили ввести кримінальну відповідальність за публічне заперечення агресії РФ по відношенню до України. Наскільки вдала така ідея, розбирався "Апостроф".
Парламентські "фронтовики" Антон Геращенко, Андрій Тетерук, Ігор Лапін і Тетяна Чорновол зареєстрували у Верховній Раді законопроект №7354, згідно з яким в Кримінальному кодексі України повинна з'явитися нова стаття 442-1 "Публічне заперечення факту військової агресії РФ в Україні".
Санкція статті (якщо Рада проголосує за законопроект) за заперечення факту агресії РФ, факту захоплення внаслідок агресії РФ окупованих територій, а також виготовлення і розповсюдження матеріалів з таким запереченням передбачає штраф від 51 до 170 тисяч гривень або позбавлення волі на строк до 5 років. За ці ж дії, вчинені повторно, або в разі, коли публічне заперечення звучить з вуст чиновника, ніяких штрафів вже не передбачено - лише позбавлення волі на строк до 5 років.
З одного боку, кількість патріотичних і навколопатріотичних законопроектів у Раді з кожним днем зростає в геометричній прогресії: будь-який парламентар, який називає себе патріотом, просто зобов'язаний написати закон з тегами "Росія", "агресія", "Донбас", "заборонити". Якщо не написав - не депутат. При цьому ухвалюється в підсумку закон чи ні - питання десяте, головне - здійняти галас в медіа. Але, з іншого боку, в суспільстві дійсно піднімається хвиля обурення щоразу, коли публічна людина називає війну на сході "громадянською" або використовує інші варіації цієї тези, написаної в Кремлі.
Так, наприклад, співак Іван Дорн після заяви про те, що на Донбасі сталася "сварка двох побратимів", моментально потрапив в опалу тисяч своїх шанувальників в Україні. А на телеканал "NewsOne" нещодавно нагрянули десятки активістів, заблокувавши його роботу. Це сталося після того, як власник медіа, позафракційний нардеп Євген Мураєв в прямому ефірі назвав Революцію Гідності "державним переворотом".
Активісти заблокували будівлю телеканалу NewsOne
За словами одного з авторів законопроекту Ігоря Лапіна, заборона на заперечення пропонується не заради показного патріотизму, а задля цілком практичних вигод.
"Цей законопроект покликаний зупинити ту хвилю, яку намагаються розігнати кілька років - про те, що у нас громадянська війна, а Росія ні до чого, - сказав "Апострофу" Лапін. - Але потрібно дивитися далі: в контексті закону про деокупацію, який зараз ухвалюється парламентом, де чітко вказано, що Росія - агресор. Також в контексті того, хто нестиме матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду на окупованих територіях. Якщо ми не будемо робити наголос на тому, що в нас агресія, то ця хвиля за допомогою ЗМІ розганятиметься все більше та більше і в певний момент вона нівелює всі зусилля щодо доведення російської агресії".
До речі, в Україні на законодавчому рівні вже введена заборона на публічне заперечення Голодомору 1932-33 років. Такі дії вважаються протиправними, однак конкретного покарання за них немає. А ось в Ізраїлі і країнах Європи реально працює правовий механізм покарання за заперечення Голокосту та злочинів нацистів. Так, минулого року у Франції за висловлювання про те, що газові камери були лише "епізодом" Другої світової, відомий політик Жан-Марі Ле Пен виклав 30 тисяч євро штрафу.
Українські військові вважають, що законопроект №7354 потрібен суспільству.
"Звичайно це правильно. Люди повинні розуміти, хто ворог і з ким ми воюємо, а не маніпулювати громадською думкою", - сказав "Апострофу" ветеран АТО Георгій Турчак.
Весь світ розуміє, що російська агресія є
"Це правильна ідея, тому що це дозволить заткнути рота пропагандистам Росії в Україні, які безкарно з екранів телевізорів і через ЗМІ брешуть про те, що немає ніякої агресії Росії, заперечують її, - сказав "Апострофу" ветеран АТО Едмонд Саакян. - Весь світ розуміє, що ця агресія є. Але існує певний неосвічений прошарок населення, який слухає пропагандистів у телевізорі та вірить їм".
У свою чергу, публічні політики, під яких, в тому числі, цей законопроект і створювався, впевнені, що ухвалення такого закону - шлях до репресій. Так, наприклад, вважає нардеп від "Опозиційного блоку" Микола Скорик, який в жовтні 2015 року на одному з ток-шоу уникнув прямої відповіді на запитання ведучого: "Чи є Путін ворогом України?".
"Це зайвий важіль для політичних репресій з боку провладного угруповання "Народний фронт". У нас в останні роки всі свої недобрі справи прикривають російською агресією. Фактично критику влади підведуть під кримінальну відповідальність", - прокоментував він "Апострофу".
Але якщо вже прагнути називати речі своїми іменами та вводити покарання за зворотнє, то, перш за все, було б непогано назвати АТО війною. Так вважає відомий волонтер Юрій Касьянов.
"Потрібно відразу повернутися до витоків: у нас російську агресію по суті заперечують президент, в першу чергу, і його оточення. Вище військово-політичне керівництво країни не виконує вимоги Конституції: якщо вони визнають агресію Росії, то вони повинні оголосити РФ війну, як це передбачено в Конституції. Якщо агресія визнається тільки на словах, то вони обманщики. І саме за цим законом їх потрібно буде залучити до відповідальності", - підкреслив він "Апострофу".
"В першу чергу, російську агресію заперечує президент і його оточення", - говорить Юрій Касьянов
У той же час юристи побоюються, що, якщо законопроект переросте в діючий закон, то на практиці в судах довести заперечення агресії буде досить складно. Наприклад, "сварка побратимів", як називає війну на Донбасі Іван Дорн, це заперечення агресії чи ні?
"Заперечення - вербальне або непряме, вимагатиме проведення лінгвістичної експертизи. Адже заперечувати можна як прямим текстом, так і приховано або побічно. Якщо заперечення непряме, потрібна лінгвістична експертиза, - пояснила "Апострофу" юрист-кримінолог Ганна Маляр. - Але мені здається, що цей законопроект не набере достатньо голосів для того, щоб стати чинним законом".
"Будь-яка деталь у мові, на перший погляд, незначна для непрофесіонала, для вченого може виявитися важливою. І від цього залежатиме висновок експерта", - сказав "Апострофу" директор ДП Українське бюро лінгвістичних експертиз Богдан Ажнюк.
А ось в експертному середовищі правозахисників розкритикували ініціативу парламентських "фронтовиків".
"Мені здається, що ухвалювати законопроект не потрібно, оскільки це буде змушувати людей відмовчуватися, - пояснив "Апострофу" відомий правозахисник Євген Захаров. - Коли є дискусійне питання, нехай навіть опоненти зовсім не праві, все одно, вони повинні мати можливість висловити свою точку зору, якщо тільки вони не закликають до насильства і війни. В теорії прийняття рішень є метафора про дерево: систему прийняття будь-яких рішень можна представити у вигляді дерева, де роль коріння відіграє інформація, роль стовбура - політика, а роль крони - право. Чим повнішою буде інформація, яка надходить в суспільство, тим краще коріння буде живити стовбур і тим більш пишною буде крона у дерева, рішення будуть більш точними і обґрунтованими. Коли ми забороняємо корінню підживлювати дерево, тобто забороняємо щось говорити, якість дискусій стає нижчою і дерево починає гинути. Тому подібні пропозиції методологічно невірні".
