З наближенням виборчої кампанії у Верховній Раді позначилася абсолютно очікувана тенденція: народні депутати шукають собі нові партії. Поки що за цим помічені парламентарії, які або конфліктують з керівництвом своїх фракцій, або вже залишили їх лави через розбіжності. Чи набуде це явище масового характеру, розбирався "Апостроф".
Як "Самопоміч" стала донором
Колишні члени фракції мера Львова Андрія Садового перебувають в активних пошуках. Деякі народні обранці, які свого часу представляли цю політсилу, вже встигли знайти собі політичний притулок. У липні позафракційний депутат Остап Єднак вступив до партії ліберального спрямування "Сила людей", членом якої з лютого 2016-го є народний депутат Наталія Веселова – теж колишня представниця "Самопомочі". Парламентарії Віктор Кривенко та Павло Кишкар, які також зараз не входять в жодне депутатське об'єднання, в квітні 2016 року влилися в "Народний рух України". Сьогодні Кривенко очолює цю партію і разом з Кишкарем перебуває в її керівному органі – центральному проводі. Цей проект пов'язують з колишнім нардепом-"регіоналом", великим бізнесменом Василем Хмельницьким.
У різний час всіх зазначених депутатів виключили з фракції "Самопомочі", за списком якої вони пройшли в Раду. Єднак, Кишкар, Кривенко, а також Ганна Гопко (в минулому – лідер виборчого списку "Самопомочі") та Вікторія Пташник поплатилися за підтримку в 2015 році президентських змін до Конституції в частині децентралізації влади, проти яких категорично виступило керівництво фракції. Веселову "попросили" за відмінну від "лінії партії" позицію щодо ситуації на Донбасі, а також через голосування за продовження дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" в минулому році.
"Вступаючи в "Силу людей", я протестувала проти політики "Самопомочі", – розповіла Веселова "Апострофу". Зокрема, в лютому 2015-го вони зареєстрували законопроект про тимчасово окуповані території без моїх пропозицій. Тоді на засіданні фракції я заявила, що свою позицію я буду доносити до людей, а з кістяком "Сили людей" я знайома ще з того часу, коли це була не партія, а громадський рух... Мені сподобалося, що "Сила людей" будується знизу вгору. Це не лідерський проект – лідера переобирають кожен рік, і потенційно кожен член партії може претендувати на керівну посаду".
Народний депутат Наталія Веселова
Веселова зізнається: якщо вона буде знову балотуватися в Раду, то, швидше за все, від "Сили людей". Втім, рейтинги цього політпроекту знаходяться на рівні статистичної похибки...
А ось голову парламентського комітету із закордонних справ Ганну Гопко, за інформацією видання, агітують до себе "рухівці" Кривенко і Кишкар. "Їй запропонували вступити в "Народний рух", причому посаду вона може вибрати будь-яку, включаючи керівні. Але головний момент – Ганні Гопко хочуть запропонувати піти на президентські вибори від "Руху", - повідомив "Апострофу" співрозмовник всередині НРУ.
"Справа в тому, що Кривенко навідріз відмовляється від такої почесної місії", - поділилося з "Апострофом" інше джерело з "Руху", уточнивши, що Кривенко і Гопко зараз активно ведуть переговори з цього питання.
У фракції "Самопомочі" будь-який можливий поворот у долі колишніх колег – відмінний привід пожартувати. "Ганні – саме місце в "Русі": там же всі наші. Нехай їм Бог допомагає!" – посміявся впливовий депутат від "Самопомочі", з яким говорив "Апостроф". Кажучи вже серйозно, він стверджує, що виходець із громадського сектора Гопко будує імідж борця з корупцією і олігархатом, зокрема за підтримки дружніх неурядових організацій.
"Гопко зареєструвала поправки до президентського законопроекту (№8068 "Про національну безпеку і оборону", - "Апостроф"), згідно з якими СБУ втратила б права займатися економічними і корупційними справами (через департамент "К", - "Апостроф"). Наскільки я знаю, це була ідея "Центру протидії корупції", яку лобіювали через Гопко. Чому вибір зупинили на ній – питання до них", - говорить "Апострофу" співрозмовник в "Самопомочі".
Щоправда, профільний комітет Ради і парламентська більшість пропозицію Гопко не підтримали. У "Самопомочі" називають такий підсумок закономірним. "Гопко не має достатнього ресурсу, щоб протягнути непросту поправку", - зазначає джерело видання в "Самопомочі", близьке до керівництва партії.
Європартія для "єврооптимістів"
Політичним майбутнім занепокоїлися і представники фронди у фракції "Блоку Петра Порошенка" – "єврооптимісти" Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Світлана Заліщук. Незважаючи на перманентний конфлікт з керівництвом фракції, залишати її вони не хочуть через імперативний мандат, який дозволяє позбавляти повноважень депутатів у разі їх виходу. У 2016 році від цієї норми постраждали члени фракції БПП Микола Томенко та Єгор Фірсов. Більше ніхто не хоче ризикувати.
Народні депутати Сергій Лещенко, Світлана Заліщук та Мустафа Найєм
У парламентських кулуарах заговорили про те, що порушники спокою в президентському блоці виношують план нового політичного проекту прихильників реформ на ліберальний лад. Лещенко та Найєм інформацію підтверджують, але ділитися подробицями особливо не хочуть.
"Новий суб'єкт політичного життя може бути запущений. Я беру участь у цьому процесі, але не готовий відповідати за інших", - коментує "Апострофу" Найєм.
При цьому виходити з партії "Демократичний альянс", у чиїй політраді вони перебувають, "єврооптимісти" поки не збираються. Вони ходять на засідання партактиву і беруться за різні партійні доручення. Співголова "Демальянсу" Василь Гацько запевняє: його партія не стане базою для інших політпроектів. "Наскільки я знаю, ніякої конкретики [в розмовах] зі створення такого проекту немає. По-моєму, ця ідея – взагалі помилка", - сказав Гацько "Апострофу".
Парубій починає гру
Відцентрові процеси відбуваються і в "Народному фронті". Наприклад, нардеп Євген Дейдей хоч і не вийшов з рідної фракції, але в сесійній залі сидить разом з "радикалами" Олега Ляшка. Як запевняло джерело видання у фракції "Народного фронту", партійним будівництвом зайнявся навіть голова парламенту Андрій Парубій, який в Раду був обраний за списком НФ. Спікер нібито хоче спертися на соратників із "Самооборони Майдану". Це неформальне об'єднання з десятка депутатів всередині фракції НФ разом з Парубієм було активним учасником подій Євромайдана.
За словами співрозмовника в НФ, близького до партійного керівництва, Парубій, продовжуючи ходити на фракційні засідання, на ділі поводиться все більш незалежно. "На зустрічах із фракцією він переказує сказане ним же на засіданні погоджувальної ради (голів фракцій та комітетів Ради, - "Апостроф"). Але видно, що він веде власну політичну лінію без оглядки на нас. Хороший приклад у цьому плані – Центрвиборчком, переобрати який хоче президент зі своєю фракцією і... Парубій, для якого це можливість піднятися в очах західних послів", - говорить джерело "Апострофа" в НФ.
"Питання про політпроект Парубія краще поставити самому Андрію Володимировичу. До сьогоднішнього дня ця тема не піднімалася. Але те, що "Самооборона" тримається разом, – правда", - прокоментував "Апострофу" нардеп-"фронтовик" Ігор Лапін.
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман та голова ВРУ Андрій Парубій
Інший співрозмовник з числа учасників "Самооборони Майдану" на правах анонімності також спростував чутки про спікерську партію. "Швидше, варто очікувати альянсу з Володею (прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, - "Апостроф"), але це поки тільки припущення", - запевняє джерело видання.
Жвавий пошук політиками нових партій може мати пояснення крім очевидного мотиву знайти собі політичний "дах". "Навіть маловідома партія, у якої низький рейтинг, може стати в пригоді. Маючи досить високу посаду в ній, можна вести переговори, наприклад, про місце в списку прохідної політсили або пропонувати в обмін на якісь посади підтримку на виборах у тому чи іншому вигляді", - пояснює "Апострофу" політолог Кость Бондаренко.
Тенденція посилиться, коли до виборів буде рукою подати. "Тоді вже буде ясна доля багатьох парламентських проектів, перш за все, БПП і НФ. Останній, швидше за все, в нинішньому вигляді в кампанію не увійде. Навіть без виходу з фракцій багато депутатів будуть в пошуку. Альянси можуть бути найнесподіваніші", - спрогнозував в бесіді з "Апострофом" політолог Петро Олещук.
