Про те, що команда нового президента Володимира Зеленського планує вносити зміни до Конституції, було заявлено ще у червні. Але до сих пір в "Слузі народу" і Офісі президента нічого не розповіли про підготовку змін. "Апострофу" вдалося дізнатися, що у глави держави готують зміни щодо так званої "розширеної децентралізації", а саме спеціальний статус для регіонів, запровадження обласних префектів. Також буде низка інших нововведень. Але до сих пір не ясно, чи буде команда Зеленського перед зміною Конституції проводити референдум, щоб дізнатися думку суспільства, або з огляду на те, настільки високий рівень підтримки українців, обійдеться без цієї процедури.
Представник президента в парламенті і другий номер партії "Слуга народу" Руслан Стефанчук ще у червні в одному з інтерв'ю сказав про те, що Конституція України незабаром буде змінена.
"Сьогодні ми дійшли до ситуації, коли у нас немає єдино правильного тексту Конституції. Це результат непродуманої, невивіреної і неузгодженої роботи Верховної Ради, яка сьогодні привела до того, що у держави, що святкує День Конституції, просто немає єдиного уніфікованого тексту Конституції", - коментував Стефанчук.
Він припускав, що зміни можуть бути проведені до кінця року. З огляду на те, що фракція "Слуги народу" буде найчисленнішою в Раді, то добрати конституційну більшість за рахунок, наприклад, окремих позафракційних депутатів або представників інших фракцій не складе труднощів. А значить - здійснити це більш ніж реально. Важливий аспект полягає в тому, чого ж саме стосуватимуться ці зміни.
Адже проблеми нинішньої конституції - точно не в "уніфікації тексту", як заявив представник президента, а у зовсім інших аспектах - від дуалізму виконавчої влади, обмеження місцевого самоврядування, нездійсненності обіцянок, наприклад, про безкоштовну медицину тощо. Якщо до цього додати такі проблеми, як вимоги Мінських угод про нову конституцію з фіксацією спеціального статусу ОРДЛО, то стає зрозуміло, що конституційна реформа - це серйозні зміни.
Міняємо Конституцію: швидко і недорого
За інформацією "Апострофа", основні нововведення стосуватимуться великих повноважень на місцях, тобто умовно розширеної децентралізації. Частково, такі зміни хочуть провести за допомогою внесення змін до Конституції, а частково, за допомогою законопроектів, які, як розповіли "Апострофу" команда Зеленського вже має.
Ще одна ідея, яку озвучили співрозмовники видання, стосується питання надання спеціального статусу ОРДЛО.
"Якщо від цього буде важко ухилитися - то чому не зафіксувати в Конституції, що всі без винятку регіони України мають особливий, спеціальний або якийсь ще - дуже важливий статус. Що це змінює, кому це заважає? Адже інтерпретація статусу - це вже справа інша. Право вето на зовнішню політику - ні, право обирати своїх керівників або розпоряджатися місцевим бюджетом - так, право на власну валюту - ні, право на муніципальну поліцію або додаткові місцеві збори - так у нас вже все це і так записано у чинному законодавстві", - пояснює обізнаний співрозмовник видання.
Крім того, як повідомляють джерела видання, в команді президента мають намір надати особливий статус усім без винятку областям України.
"Є вже розроблений пакет законопроектів. А там, де потрібно - будуть внесені зміни до Конституції", - розповів один з представників команди Зеленського.
Зараз проект все ще знаходиться на стадії обговорення, і фінального варіанту на столі у президента немає.
"Ми плануємо ліквідувати райради, а в області поставити префектів. Ще не вирішили, хто саме призначатиме префектів, тому що губернатори, наприклад - це президентська вертикаль, але вони подаються на розгляд Кабміну (президент вносить подання на призначення губернатора в Кабмін, після чого той повинен затвердити цю кандидатуру. Така процедура може зберегтися і при призначенні префектів, - "Апостроф"). Префекти будуть прив'язані до конкретного району та області, їх влада буде поширюватися на всю область", - розповідає "Апострофу" джерело.
Команда Зеленського планує внести зміни до Конституції
Нічого, власне, нового в цих ідеях немає. Вони вже не один раз розглядалися і обговорювалися. Але після кривавих подій у серпні 2015 року до прийняття справи так і не дійшло.
Також в Офісі президента хочуть провести реформу районів.
"Ми хочемо скоротити кількість районів в Україні до 100 (зараз в Україні існує 490 районів, - "Апостроф"). Вони будуть збігатися з госпітальними округами відповідно до медичної реформи (госпітальний округ - територіальне об'єднання закладів охорони здоров'я України кількох районів в одну мережу за принципом доступності, щільності та чисельності населення, - "Апостроф")", - підкреслив співрозмовник видання. Немає розуміння і щодо термінів проведення таких змін.
"Якщо ми вирішимо проводити це до місцевих виборів, то тоді вони пройдуть вже у 2020 році", - пояснює джерело.
Але з огляду на те, що у багатьох в команді Зеленського є бажання провести дострокові вибори до місцевих рад вже восени цього року, тоді розширену децентралізацію зможуть провести після виборів.
Головним лобістом таких змін співрозмовники "Апострофа" називають голову Офісу президента Андрія Богдана, а одним із співавторів - Андрія Портнова.
"Апостроф" звернувся за коментарем до Руслана Стефанчука з проханням підтвердити або спростувати підготовку таких змін. Він відповів, що "саме такого законопроекту (про ліквідацію райрад, спеціальний статус для всіх регіонів) не готується".
Варто зазначити, що не тільки в Офісі президента занепокоїлися подальшою долею децентралізації. На сайті Кабінету міністрів 20 червня було вивішено текст законопроекту "Про внесення змін до Конституції України" (щодо питань децентралізації влади), в якому також йшлося про введення префектів.
Згідно з документом, виконавчу владу в районах і областях, а також у Києві та Севастополі здійснюють префекти. Префекта призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України в порядку, визначеному законом. Термін перебування префекта на посаді в одній адміністративно-територіальній одиниці не може перевищувати трьох років. Префект при здійсненні своїх повноважень повністю підконтрольний Кабміну.
В цілому, конституційна реформа, ключовою складовою якої є децентралізація і передача більших повноважень на місця - це вимога Мінських угод, про що і йдеться в 11-му пункті. Зокрема, і про спеціальний статус Донецької та Луганської областей. Але при ухваленні у першому читанні президентського законопроекту про внесення змін до Конституції в частині децентралізації №2217а парламент розділився на кілька частин, а під стінами ВРУ відбувалися сутички. Як пізніше говорили противники законопроекту, зіткнення сталися через спеціальний статус для ЛНР і ДНР. Більше до цього документа Рада не поверталася, а Петро Порошенко тоді і зовсім говорив, що потрібно напрацювати нові зміни до Конституції.
Власне, з цієї причини у Зеленського багато в чому і задумалися над подібним проектом змін.
Конституційна реформа - вимога Мінських угод
Процес, а не тільки зміст
На думку експертів, у питанні змін до Конституції важливий не стільки характер передбачуваних змін, як процес їх впровадження.
Так, за словами директора юридичного департаменту Міжнародного центру перспективних досліджень Катерини Москаленко, будь-які зміни до Конституції України будуть легітимними лише в разі внесення їх у суворій відповідності до букви закону і за умови дотримання інклюзивності, тобто залучення громадськості в конституційну реформу.
"Коментуючи чутки про можливу конституційну реформу, ініційовану президентом України, слід пам'ятати, що процес внесення змін до Основного Закону нашої країни врегульовано нормами чинної Конституції. Якщо заплановані зміни матимуть відношення до загальних положень Конституції України, норм про вибори, референдум та порядок внесення змін до Конституції - такі зміни буде складно "протягнути". Адже відповідний законопроект повинен бути прийнятий не менш, ніж 300 народними депутатами і повинен бути затверджений всеукраїнським референдумом. Завдання ускладнене також відсутністю спеціального закону, що регулює порядок проведення такого референдуму", - вважає експерт.
У разі ж внесення інших змін до Конституції (наприклад, створення двопалатного парламенту), достатньо попереднього ухвалення законопроекту 226-ма народними депутатами. Далі він буде вважатися ухваленим, якщо за нього проголосують не менше 300 народних депутатів на наступній сесії Верховної Ради.
"В обох випадках потрібен також висновок Конституційного Суду України про відповідність поданих законопроектів нормам Конституції", - додає юрист.
З такою практикою внесення змін до Конституції погоджується і політичний експерт Ігор Петренко.
На його думку, громадяни мають брати безпосередню участь у розробці, обговоренні та, навіть, роботі над текстом або окремими положеннями нової Конституції, і змінами, які повинні бути введені.
"Але той факт, що ОПУ готує подібного роду зміни в секретності - поганий сигнал. Адже те, що вони хочуть ініціювати - гарна річ для обговорення", - додає експерт.
Співрозмовники видання сходяться на думці, що зміни до Конституції - це не завжди погано, а часом навіть важливо. Також варто зазначити, що нова команда не боїться змін. Але, як показує світова практика, у таких питаннях важливо не таїти хід змін від громадськості, а залучати їх до процесу.
