Перший день роботи нового складу парламенту виявився напрочуд продуктивним. Серед гучних призначень у Кабмін нардепи вибрали і нового генерального прокурора України, яким прогнозовано став заступник керівника Офісу президента Руслан Рябошапка. Ще до свого призначення в інтерв'ю ЗМІ Рябошапка сипав радикальними реформаторськими ідеями: від ліквідації військової прокуратури до заохочення тих, хто буде викривати хабарників. А, виступаючи з трибуни ВР як кандидат на пост генпрокурора, Рябошапка пообіцяв українцям провести велике перезавантаження органів прокуратури. Як Зеленський і команда планують реформувати всю систему прокуратури, і що з цього може вийти, розбирався "Апостроф".
Прокурорський детокс
Очищення органів прокуратури - чи не найважливіше завдання, з яким Рябошапка прийшов у ГПУ. На підтвердження цієї стратегії вже в понеділок, 2 вересня, прес-служба ГПУ повідомила про звільнення головного військового прокурора Анатолія Матіоса.
Синхронно з призначенням нового генпрокурора, в парламенті з'являється законопроект "Про першочергові заходи щодо реформи органів прокуратури".
Згідно з текстом законопроекту, у відомстві планується знову провести атестацію прокурорів. Проходити вона буде в два етапи. Перший - здача анонімного письмового іспиту, під час якого буде зрозуміло, який рівень знань і навичок має той, хто атестується в застосуванні законів. Якщо цей етап прокурор пройде успішно, його чекає другий іспит - співбесіда. Тут уже чиновника розглядатимуть під мікроскопом: скільки скарг надійшло на прокурора протягом його кар'єри, скільки було дисциплінарних стягнень, чи відповідають витрати чиновника та членів його сім'ї офіційним доходам, розглянуть і дані таємної перевірки прокурора.
Якщо чиновник провалить будь-який із етапів атестації, то буде звільнений з посади. Але якщо прокурор пройде перевірку, то зможе обійняти вакантну посаду в будь-якій прокуратурі, починаючи від окружної, і закінчуючи посадою в Офісі генпрокурора. У цьому і полягає головна фішка атестації, адже, як запевняють в Офісі президента (саме там написали законопроект), зараз такі скачки в кар'єрі неможливі, яким би професіоналом не був претендент.
Але де гарантії, що Руслану Рябошапці вдасться провести велику прокурорську чистку, адже в 2014-2015 роках співробітників прокуратури вже переатестовували. А якщо з'явилася необхідність повторної атестації, значить, перша нічого не дала.
"Результати тієї атестації показали, що особливо нічого не змінилося, - підтверджує "Апострофу" юрист, виконавчий директор ГО "Правозахисна ініціатива" Михайло Каменєв. - У прокуратурі дуже сильна інерція, і цей орган дуже складно якось перекроїти. У них широке поле гарантій незалежності, і прокурорське співтовариство часто намагається якщо не зупинити, то хоча б відкотити назад всі спроби щось змінити".
"У 2015 році успішно не пройшли атестацію близько 4% прокурорів, і ці 4% добрали з працівників так званого запасу. Тобто жодна нова людина в прокуратуру тоді не потрапила", - додає "Апострофу" координатор Експертного центру з прав людини Євген Крапивін.
Але цього разу все має бути інакше. Принаймні, так вважають експерти.
"Думаю, що цього разу все спрацює, тому що є кардинальна відмінність. Тоді в 2014-2015 роках атестація робилася Давидом Сакварелідзе, який був заступником Віктора Шокіна, і Сакварелідзе був у певній опозиції до Шокіна. Плюс, не було підтримки в парламенті. Зараз генпрокурор і парламент представляють одну і ту саму політичну силу, і те, що написано в законопроекті не буде змінено в результаті торгів політичних фракцій. Тим більше, реформувати прокуратуру хоче саме генеральний прокурор, а не його заступник, як це було про в 2015 році", - запевняє Крапивін.
Однак, чи немає ризику, що прокурорська "чистка рядів" стане такою ж "ефективною", як у Нацполіції, коли одіозні міліцейські чиновники, звільнені за підсумками атестації, просто поновлювалися через суд, та ще й отримували грошову компенсацію за вимушені прогули.
Чи немає ризику, що прокурорська "чистка рядів" стане такою ж "ефективної", як в Нацполіціі?
"Якщо всі конкурси пройдуть, як написано в законопроекті, то з юридичної точки зору питань ніяких не буде, - запевняє Крапивін. - Людина не зможе піти в адміністративний суд і сказати, що її незаконно звільнили, так як сама процедура атестації передбачена законом. На відміну від атестації поліцейських, яка була прописана в законі тільки в загальних рисах, а весь порядок був прописаний у підзаконних актах, тому рішення комісій і оскаржували".
Крім того, законопроект передбачає і скорочення максимальної кількості працівників органів прокуратури до 10 тисяч осіб (зараз 15 тисяч). Попрацюють і над зарплатами прокурорів: базовий оклад прокурора підвищать з 12 до 15 прожиткових мінімумів (близько 29 тисяч гривень), однак премії жорстко регламентують. "Розмір щорічної премії прокурора не може бути більше 25% розміру суми посадового окладу, отриманого за календарний рік", - наголошується в тексті законопроекту.
Новий неймінг
Паралельно з проведенням переатестації зміниться і структура прокуратури. Замість ГПУ з'явиться Офіс генерального прокурора, а на зміну регіональним і місцевим прокуратурах прийдуть обласні та окружні прокуратури відповідно. Право реорганізовувати і ліквідовувати обласні та окружні прокуратури закріпиться за генпрокурором.
Як і очікувалося, піде під ніж військова прокуратура, однак генпрокурор отримає право в разі потреби створювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу генпрокурора, обласних та окружних прокуратур.
Здавалося б, у чому сенс міняти назву, крім символізму? Однак, за словами експертів, опитаних "Апострофом", в цьому є і практичний сенс.
"Зміна назв має глобальну мету - створення нових органів прокуратури як юридичних осіб. Саме таке перейменування та переатестація дадуть законні підстави проводити відсіювання співробітників на основі іспитів і співбесід. Прокурори будуть зобов'язані зробити одну з двох опцій: написати заяву про намір працювати в нових органах, або звільнитися", - говорить "Апострофу" експерт-аналітик у правоохоронній сфері Інституту законодавчих ідей Артур Карвацький.
Дійсно, в чинному законі "Про прокуратуру" сказано, що однією з причин звільнення прокурора може бути "ліквідація або реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду". Хочеш влаштуватися на нову роботу? - Здай атестацію. При цьому відсидітися на лікарняному або у відпустці і перечекати реформи не вийде - новий законопроект передбачає можливість звільнення навіть у таких випадках.
Велика влада
На тлі всіх радикальних змін, запропонованих у законопроекті, у генерального прокурора з'явиться і більше повноважень. Набагато більше. Наприклад, зараз рішення про зарахування на роботу прокурорів та їхню відповідність посаді приймає Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. А за адміністративні кадри в ГПУ (заступники генпрокурора, заступники прокурорів регіонів) відповідає Рада прокурорів. Роботу цих двох органів пропонується призупинити до 1 вересня 2021 року, а проведення атестації покласти на кадрові комісії Офісу генпрокурора і обласних прокуратур. Але визначати персональний склад таких комісій і порядок їх роботи буде генпрокурор.
Визначати склад кадрових комісій і порядок їх роботи буде генпрокурор
З одного боку, позбавити систему можливості захистити саму себе за допомогою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та Ради прокурорів - крок у правильному напрямку. Тим більше що, за словами експертів, при екс-генпрокурорі Юрію Луценку Рада прокурорів була просто ручним органом, який виконував всі побажання генпрокурора. З іншого боку, з'являється ризик політизації прокуратури через фігуру генпрокурора і можливість "протягнути своїх" на потрібні посади.
"Ризик, що генеральний прокурор, маючи такі повноваження, буде ними зловживати, залишається. Але потрібно дочекатися роботи кадрових комісій, щоб оцінити прозорість процесу", - зазначає Євген Крапивін.
"Це тимчасовий, шоковий інструмент, щоб перетрусити всю систему: використовувати екстраординарні методи під контролем генерального прокурора, а потім увійти в звичайний ритм роботи, коли прокурорське співтовариство буде проріджено", - додає Каменєв.
