На тлі карантину та рецесії української економіки Верховна Рада стає головним центром прийняття рішень. Міжнародний валютний фонд готовий надати фінансову підтримку, якщо буде ухвалено закон, що забороняє денаціоналізацію "ПриватБанку". Вимоги фонду вже посилили розбіжності всередині фракції "Слуга народу" і можуть залишити Україну на межі дефолту. "Апостроф" розбирався, коли може статися дефолт, як його уникнути, і чому все впирається в інтереси олігарха Ігоря Коломойського.
У суботу, 28 березня, може відбутися позачергове засідання Верховної Ради. Вірогідність його проведення поки складно оцінити. Очікується, що будуть розглянуті низка питань щодо змін до бюджетного кодексу, державний бюджет і створення стабілізаційного фонду для боротьби з пандемією коронавірусу. Однак ключовим питанням для народних депутатів, від якого залежить подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом, є прийняття так званого "антиколомойського закону". У четвер, 26 березня, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва прямим текстом заявила, що цей документ, є умовою для отримання кредиту, і МВФ очікує прийняття закону про неповернення колишнім власникам націоналізованих банків. При цьому вона зазначила наступне: "Минулого тижня було досягнуто дуже хороший прогрес в обговореннях з українською владою нового механізму розширеного фінансування (EFF)". Георгієва звернула увагу на необхідність прийняття законодавства, спрямованого на вдосконалення системи врегулювання банківських проблем.
24 березня в парламенті був зареєстрований урядовий законопроект щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Документ був узгоджений з представниками МВФ. Згідно з урядовою ініціативою, якщо судовим рішенням націоналізація банку буде визнана незаконною, екс-власники повинні будуть повернути державі кошти, витрачені на порятунок фінустанови. Нагадаємо, у випадку з "ПриватБанком", його докапіталізація обійшлася бюджету понад 155 млрд гривень. Крім того, екс-власники можуть розраховувати отримати тільки недоотриманий дохід в разі, якщо його визначить міжнародна аудиторська компанія. Рішення про вибір компанії ухвалює суд.
За інформацією "Апострофа", навколо цього документа розгорілася дуже багато емоцій всередині владної команди. І це цілком закономірно: Коломойський з багатьма з нинішньої владної верхівки не тільки дружить, а й багато років мав на них фінансовий вплив. Однак зараз ситуація склалася так, що Україна опинилася на роздоріжжі. Або повернути Коломойському "ПриватБанк", і отримати дефолт, або проголосувати за транш МВФ, уникнути дефолту - але отримати ворога у вигляді Коломойського, який явно почне мститися команді президента Володимира Зеленського з допомогою своєї медійної "дубини". Проте, глава держави, схоже, прийняв рішення - вирішувати питання по "ПриватБанку". Що ж стосується Верховної Ради, то багато депутатів - особливо з "Слуги народу" - виявилися перед серйозним моральним і етичним вибором - зрадити свого покровителя - або зрадити свою країну.
За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Максима Степаненка, у фракції вже сформувалася відповідна депутатська група, яка протистоїть людям, які орієнтуються на Коломойського. "Все-таки в Раду зайшли не тільки представники фінансових груп, там були люди, які вірили і хотіли змін під керівництвом курсу президента Володимира Зеленського. Сьогодні ми бачимо усередині фракції "Слуга народу" низку прозахідних народних депутатів, які вже оформилися як повноцінна група зі своєю організацією та засобами координації. Раніше складалося враження, що всередині фракції лише одна організована "група Коломойського" - з чіткою комунікацією та стратегією дій. Зараз між цими групами йде боротьба за увагу з боку президента Зеленського і орієнтація на той вектор розвитку, який він обере", - відзначає експерт.
Конкурс проектів
На наступний день після реєстрації урядового законопроекту, чотири альтернативних внесли народні депутати від "Слуги народу" - Олександр Дубинський, Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, а також Ігор Палиця. Депутатів в кулуарах називають неформальною "групою Коломойського". Варто нагадати, що згідно з регламентом роботи Ради, альтернативні законопроекти розглядаються нарівні з основним. Це старий парламентський виверт, що дозволяє затягнути час розгляду питання. Тобто, в пленарному залі буде розглянуто відразу п'ять законопроектів по одній проблемі.
Схожа ситуація вже була в грудні 2019 року. Тоді свій законопроект подавав уряд Олексія Гончарука, а слідом було внесено ще три альтернативних. Профільним тоді був визначений комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. До розгляду справа не дійшла, а законопроект Кабміну був розкритикований експертами ще навіть до розгляду на профільному парламентському комітеті.
Нинішні законопроекти також визначені в комітет фінансів, податкової та митної політики. Як розповіла "Апострофу" народний депутат, член профільного комітету Ольга Белькова з "Батьківщини", поки немає ясності, коли комітет зможе розглянути документи і яке рішення прийме.
"Ми в чаті комітету визначилися, що їх потрібно розглядати очно, а не по відеоконференції. Але час засідання поки не оголошено. Що буде рекомендувати комітет складно спрогнозувати, все буде залежати від авторів законопроектів. У нас більшість від провладної фракції. Якщо вони зберуться, тоді і приймуть рішення", - розповіла Белькова виданню ввечері 26 березня.
Песимістичні прогнози
Поки ж серед народних депутатів від фракції "Слуга народу" набирає обертів "антиколомойська" ініціатива. На своїх сторінках в Facebook вони розміщують однаковий текст із закликом підтримати урядовий законопроект про неможливість повернення банків колишнім власникам, і тим самим уникнути дефолту. Станом на вечір 26 березня, заяву розмістило понад 50 осіб. Примітно, що флешмоб підтримують фактично ті ж депутати, хто раніше виступав проти мінських переговорних ініціатив глави Офісу президента Андрія Єрмака. Це свідчить про те, що конфлікт усередині пропрезидентської фракції так і не був згладжений. А значить, по знаковим голосуванням знову доведеться домовлятися з парламентськими союзниками.
Народний депутат України VIII скликання Ігор Попов зазначає, що оскільки парламент знаходиться на карантині, для точкових голосувань буде знайдена ситуативна більшість.
"Для тих депутатів монобільшості, які відмовляються голосувати - питання ставити треба жорстко - ви за президента чи за приватний інтерес інших осіб? З усіма наслідками, що випливають, недоторканність ж для чогось знімали, не для демократії же. Голосів знайдеться і так достатньо. В принципі, закон про заборону реприватизації "ПриватБанку" - це ще мала ціна для тактичного порятунку економіки", - сказав він "Апострофу".
На думку Максима Степаненка, Верховна Рада повинна прийняти "антиколомойський закон" незважаючи на опір олігарха і його команди в стінах Верховної Ради. "Цей закон потрібен був "на вчора", а вони намагаються максимально відтягувати час. Це говорить про те, що вони будуть стояти до кінця і наполягати на своєму. Ігор Валерійович не дослуховується ні до чиїх інтересів, крім своїх, їх він і буде відстоювати. Тому можна говорити, що "Слуги народу" не приймуть цей закон своїми силами, а будуть шукати підтримки в сесійній залі. На той час, ми вже зможемо побачити і верифікувати весь список депутатів лояльних Коломойському", - зазначив експерт.
За словами експертів, сьогодні важливо отримати зовнішню економічну підтримку для боротьби з кризою. Дефолт, в якому починають переконувати населення представники команди Коломойського ціною інтересів екс-власників "ПриватБанку", сильно вдарить по рівню життя людей. Це автоматично відіб'ється на рейтингу влади і зростанні радикальних настроїв в суспільстві. І вигідно це буде в першу чергу Кремлю. З ослабленою країною воювати завжди набагато простіше. Тим більше, не варто забувати, що частина української армії вже найближчим часом може залишитися без стабільного харчування .
"Неприйняття або прийняття неузгодженого з МВФ закону зупинить співпрацю України з цією організацією. Як наслідок, ми не отримаємо міжнародну допомогу. Фінансувати зростаючий дефіцит бюджету доведеться за рахунок незабезпеченої емісії гривні Нацбанком. Наслідком цього стане - величезна інфляція, девальвація гривні, дефолт, зменшення реальних доходів громадян, бідність", - прогнозує "Апострофу" президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
За оцінками Козака, протягом цього року Україна може отримати до $ 3 млрд тільки від МВФ. Ці кошти підуть безпосередньо в бюджет, оскільки золотовалютні резерви Нацбанку на даний момент знаходяться на високому рівні.
По осені рахують
МВФ не встановлював дедлайну щодо вирішення проблеми "ПриватБанку". Але це не означає, що можна тягнути час. За даними реєстру судових рішень, до судів подано сотні позовів з оскарженням рішення про націоналізацію банку. 18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва на підставі позову колишніх власників "Приватбанку" скасував націоналізацію фінустанови. Рішення було оскаржено державою в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва. 19 грудня 2019 року суд повинен був винести своє рішення, але в останній момент засідання було перенесено. Рішення повинні прийняти після рішення іншого суду за позовом сім'ї Суркісів. Ті вимагають визнати недійсною угоду з обміну їх вкладів на акції "Приватбанку", що відбувся в рамках націоналізації. До слова, 25 лютого Печерський суд Києва суд вже зобов'язав "ПриватБанк" заплатити депозити офшорним компаніям братів Суркісів на суму понад $ 200 млн. Нагадаємо, закон зворотної сили дії не має, тому важливо встигнути прийняти його вчасно.
За оцінками фахівця відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергія Фурси, якщо Україна не зможе знайти фінансову підтримку, то дефолт може статися вже у вересні цього року. Якраз восени ми повинні будемо виплатити близько $ 1,4 млрд за кредитними зобов'язаннями.
"Дедлайну немає, але для нас дедлайн - це гроші, яких немає. Для пересічного українця дефолт відіб'ється втратою роботи, інфляцією, зростанням злочинності", - говорить він виданню.
У теорії ми можемо відмовитися від умов МВФ, але в такому випадку доведеться шукати фінансової допомоги у інших організацій або держав. На тлі світової економічної кризи - завдання не з легких, тим більше на тлі корупційних скандалів в українській політиці останніх років. Про реструктуризацію позик кредитори України не говорять. А отже, потрібно терміново шукати гроші. І вирішувати питання з міжнародними партнерами. І тут є тільки один вихід: нарешті поставити крапку в законі про "Приватбанк"...
