Перефразовуючи одного з пострадянських класиків, ніколи цього ще не було, але ось знову - у нас конфлікт з Угорщиною. Потепління у відносинах з Будапештом після обрання президентом країни Володимира Зеленського виявилося лише короткочасним виключенням з постмайданного правила - піддаватися на провокації, мислити одноклітинно, кричати і нічого не робити, а в результаті - зіпсувати відносини з усіма, з ким тільки можна, і ставати все більш слабкою і малопривабливою країною в Європі та регіоні. Як і в інших напрямках зовнішньої політики, нове керівництво країни дуже швидко повертається до зручної ура-патріотичної політики часів Петра Порошенка - з легко прогнозованими тими ж результатами в майбутньому. Кому потрібен конфлікт на Закарпатті та що робити Києву для того, щоб не потрапити в чергову пастку провокаторів, розбирався "Апостроф".
Україна залишається слабкою державою навіть в порівнянні з меншими сусідами і малопривабливою країною для своїх власних громадян. Саме ці два факти є причиною процесів, які і призводять до постійного напруження в окремих регіонах країни. Громадяни України в регіонах через відсутність роботи і перспектив їдуть закордон у пошуках щастя або ж намагаються знайти рішення своїх проблем іншими - часто не зовсім законними шляхами. І якщо мова йде про прикордонні регіони, то там список варіантів що робити досить убогий. Перш за все - займатися контрабандою, яка вже стала регіональним спортом в деяких українських областях. Таке враження, що Київ змирився з тим, що від 5 до 15 мільярдів доларів контрабандного "прибутку" залишається у правоохоронців, бандитів і просто дрібних контрабандистів Львівської, Закарпатської, Чернівецької та інших областей - або ж задовольняється місячною її частиною, яку ймовірно передають наверх.
Але однієї контрабанди мало для всіх тих, хто не виїхав із західноукраїнських областей до Італії або Росії в пошуках заробітку і кращого життя. Промисловість вбита, спроби запустити інвестпроекти закінчуються провалами. І тут на "допомогу" приходять ті, хто пропонують "політичні заробітки" - від участі у виборах під брендом різних партій до більш радикальних ідей. Останній варіант тим привабливіший, що грунтується на місцевих традиціях, закликах до захисту своєї культури, мови та інших атрибутах "армовіри", який нічого політикам не коштує, але дуже добре розпалює емоції, цементує підтримку і гарантує політичні і матеріальні профіти. Приклад колишнього президента України з його "мовою та вірою" більш ніж красномовний. "Показово воювати з невеликими та слабкими етнічними меншинами - справа нехитра та політично вигідна. Якщо не можемо вирішити проблему на сході, так хоча б показово наведемо порядок на заході - і кожен почне заробляти на цьому щось своє", - пояснив суть проблеми експерт МЦПД Микола Капітоненко.
І тут на допомогу приходять і "добрі порадники", в тому числі з-за кордону, яким за великим рахунком начхати на долі громадян України, але оскільки патріотично-іредентистська риторика добре продається і у них, то такі політики із задоволенням починають розігрувати карту "захисту співвітчизників за кордоном" у себе вдома.
Саме в цьому сенс так званої "угорської проблеми Закарпаття", яка після дворічного затишшя на цьому тижні знову підірвала інформаційний простір. Будапешт звинуватили в роздачі паспортів, запуск регіональних ЗМІ, відкриття фондів і просування своїх людей до місцевих рад. На останніх виборах більшість місць в раді міста Берегове отримала КМКС "Партія угорців України". Але справжньою провокацією, яка обурила деякі українські ЗМІ, стало розміщення в мережі з'явилося відео, на якому депутати Сюртовської ОТг разом з головою громади після присяги співають угорський гімн. На це відреагувала Служба безпеки України, а незабаром після цього стало відомо, що силовики прийшли з обшуками в так званий благодійний фонд, який підозрюють у сепаратистській діяльності на користь Угорщини. Конфлікт ще більше посилило інше відео - представника "українських націоналістів", який біля дорожнього знака "Берегово" погрожував "сепаратистам" і їх сім'ям. Відео - і одне, і інше - дуже нагадувало типову ФСБшную розробку і дешеву провокацію в стилі російських спецслужб. Але замість розслідувань того, хто і з якою метою запускає ці відосики і провокує Київ і українське суспільство на агресивну відповідь, замість толерантного діалогу і поваги в хід пішли емоції, заяви, звинувачення і погрози. В результаті - міжнародний скандал і новий конфлікт Києва і Будапешта.
Карта, знайдена СБУ в благодійному фонді
"Угорський сепаратизм" - марення божевільних або реальна загроза?
Під час обшуків в угорському благодійному фонді виявили друковані матеріали, які популяризують так звану Велику Угорщину і створення етнічної автономії на Закарпатті. Що це - фантазії місцевих націоналістів або частина великої політики, що проводиться Будапештом?
До Першої світової війни Угорщина була частиною Австро-Угорської імперії, маючи там найширшу автономію. Але 4 липня 1920 року в Версалі був підписаний Тріанонський мирний договір, за яким Угорщина втратила 2/3 своєї території, включаючи Закарпаття.
Території відпали, але пам'ять про те, що колись вони були частиною "Великої Угорщини" - залишилася, на чому зараз цілком успішно грають тамтешні націоналісти, а іноді навіть деякі члени правлячої партії "Фідес", яка в 90-і ця оперувала ліберальними гаслами, але з кожним роком правішає. Угорщина підтримує антиросійські санкції, але її права політика часто викликає роздратування в Брюсселі, а Віктора Орбана часто підозрюють в проросійських позиціях. Самі угорці вважають такі підозри безпідставними і відверто іронізують над питаннями про проросійськість угорського керівника. "Орбан не проросійський і не проамериканський - він проугорський і давно вже зрозумів увесь цинізм міжнародної політики. Адже все там навколо грошей - і він користується всіма можливостями для Угорщини заробити", - не під запис сказав "Апострофу" високопоставлений угорський дипломат. На підтвердження своїх слів він навів приклад прийняття рішення про будівництво АЕС на території Угорщини кілька років тому. "Німці спочатку жорстко сказали ні тому, щоб Росатом будував у нас АЕС. Меркель навіть кілька разів публічно обурювалася тим, як можна будувати електростанцію з росіянами. Але як тільки Росатом домовився з німецькою компанією Сіменс про її притягнення до проекту і оплаті її участі в спорудженні АЕС - всі німецькі заперечення просто випарувалися в повітря".
Така прагматична позиція Будапешта у всьому - крім кількох політичних і ідейних питань, які є для угорців фактично національним консенсусом. Підтримка угорської діаспори - один з таких питань. "Раніше ми вважали, що головною проблемою для нашої діаспори є Румунія, менше - Словаччина, - каже наш угорський співрозмовник. - Україна завжди вважалася прикладом того, як потрібно ставитися до нацменшин. На жаль, зараз все навпаки. Якби з боку українських правих політиків не підіймалися проблема "угорського сепаратизму" і не ухвалювалися кроки в питанні освіти, які не були погоджені з угорської громадою, питання взагалі б не стояло на порядку денному. Але якщо починаються дії щодо такого питання, як права нашої діаспорі, то будь-який уряд в Будапешті - і правий, і лівий - буде мати одну відповідь".
Всі співрозмовники "Апострофа" з угорської сторони вважають наратив угорського сепаратизму, який зараз роздувається в Україні, як мінімум надуманим, а можливо - розігруванням третьою стороною угорської карти в своїй грі для того, щоб далі стравлювати двох сусідів, відносини яких кілька років тому були безхмарними. "У нас ніхто, навіть маргінальні політики не ставлять питання про перегляд кордонів. Ми будемо підтримувати угорську діаспору - як і українська держава підтримує свою діаспору. Але чи означає спів угорського гімну бажанням Угорщини захопити українські території? Рівно на стільки, на скільки спів українського гімну в Канаді означає бажання України захопити частину Канади. Ні більше, ні менше. Це абсурд", - говорить угорський дипломат.
Українські депутати співають гімн Угорщини, скріншот відео
Криза. Знову криза...
Загострення відносин між Україною та Угорщиною почалося в 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту, який зобов'язує школи проводити 80% уроків державною мовою. Тоді Будапешт виступив різко проти, заявивши, що тим самим порушуються права угорців, які проживають на Закарпатті. Справа дійшла навіть до ветування роботи комісії Україна-НАТО, яку Будапешт обіцяв зберігати до повного скасування закону.
За часів Володимира Зеленського конфлікт вдалося трохи пригасити, але проблема в стосунках все одно залишилася. У січні 2020 року Верховна Рада прийняла закон "Про загальну середню освіту", але Угорщина все одно залишилася незадоволена і пообіцяла зберігати вето на роботу комісії "до повного вирішення питання".
Конфлікт на якийсь час затих, але в листопаді спалахнув з новою силою. Експерти відзначають, що публікація відео з співом гімну і зробленими для цього обшуки СБУ і відеозвернення "українського націоналіста" трапилися за день до зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО - випадково чи ні.
"Іноді складається враження, що співробітники спецслужб не вміють користуватися календарем і Вікіпедією. Вважаю, що СБУ за своїми інформаційними каналами мали бути в курсі того, що 1-2 грудня відбудеться саміт Міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, на який, до речі, запрошений міністр закордонних справ України. Своїми обшуками співробітники спецслужб дали привід представникам Угорщини висловити Кулебі все що вони думають про дії українських спецслужб", - вважає директор Інституту світової політики Євген Магда.
Але можливо, що українські спецслужби не тільки не вміють користуватися календарем, а просто провалюють роботу щодо попередження провокацій і більш того - ведуться на них як сільські шахісти, які не здатні прорахувати навіть на 1-2 кроки вперед. "Я особисто бачу тільки одного гравця, зацікавленого в тому, щоб в Україні були проблеми не тільки на Донбасі і в Криму, але і на західному напрямку - на Закарпатті або в Чернівецькій області. Загрози в сторону угорської або будь-якої іншої нацменшин просто прекрасно лягають в канву російського наративу про київську націоналістичну хунту, для захисту від якої Кремлю довелося захопити Крим і втрутитися на Донбас", - розповідає "Апострофу" не під запис колишній співробітник українських спецслужб.
Залишається тільки здогадуватися - така незграбність СБУ є результатом катастрофічного падіння професіоналізму спецслужби або ж за таким підігріванням провокаторам таїться інша причина.
Будапешт прогнозовано відреагував на дії Києва дуже жорстко - як в публічній площині, так і шантажем у вигляді створення перешкод щодо співпраці з НАТО. Це, зрозуміло, проблема, але - на віддалену перспективу, оскільки поки ні про який вступ в Альянс не може бути й мови. І це лише одна, хай і важлива перешкода, яку Україні потрібно буде подолати в найближчі роки. Невідомо, якою буде ситуація в тій же Угорщині, коли всю цю купу проблем вдасться вирішити.
"Для того, щоб розширити віддачу від співпраці з Альянсом, потрібно бути активними, не звертаючи увагу на те, що блокує Угорщина. Всі розуміють, з яких причин вона це робить. Угорщина, між іншим, не знаходить підтримки інших членів НАТО. Вважаю, що до моменту вступу в Альянс ми вирішимо всі питання з нашими сусідами, але до цього моменту у нас дуже багато часу, незалежно хочемо ми того чи ні, оскільки найближчим часом нам це не загрожує", - пояснив нашому виданню екс-міністр Костянтин Грищенко.
При цьому експерти звертають увагу на те, що Угорщина могла б проводити таку ж політику і щодо інших держав, які отримали "її території" після Тріанонського договору (Сербії, Румунії, Словаччини), однак тиснуть саме на Україну - через слабкість і непослідовність нашої зовнішньої і внутрішньої політики.
"Угорщина вибрала Україну як слабку ланку, і показує своїм громадянам, що можна тиснути на неї, відволікаючи від проблем з Євросоюзом", - вважає експерт Євген Магда.
Як діяти Україні?
Перша реакція в Україні - як і в Угорщині - на нову кризу була прогнозованою. "Якщо ми будемо дозволяти Угорщини, невеликій державі під остракізмом в ЄС, своїми заявами впливати на те, що має вирішуватися в рамках внутрішньополітичних процесів, то наступною стане впливати на ситуацію в Україні вже Молдова. Подібне, на мій погляд, неприпустимо. Для того, щоб державу поважали, необхідно, щоб поважали національне законодавство, і створювалися умови для його виконання. Це стосується і обшуків СБУ на території України", - сказав в коментарі "Апострофу" екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
"У даній ситуації, я вважаю, що робити поступки Угорщини - це неприйнятно, але в той же час, поступки виглядають єдиним реальним варіантом вирішення проблеми. В цьому полягає дилема України", - вважає експерт Євген Магда.
Однак проблема трошки в іншому. Україна знаходитися в прямому збройному конфлікті з ядерною державою, яка 6 років тому незаконно анексувала Крим, але досі так і не понесла покарання ні за цей крок, ні за підтримку з сепаратистів на Донбасі. Наша країна ж не тільки не змогла впоратися з проблемою Росії - Донбасом - Кримом, але стрімко втрачає свої позиції в світі і вже прямо сприймається як слабка держава. Не вирішивши проблеми на сході відкрити "другий фронт" на заході недалекоглядно, навіть якщо Будапешт поводиться не так, як нам би хотілося. Навіть Німеччина програла війну на два фронти - чи зможе Україна виграти? Тим більше, що такою слабкою, як зараз, Україна ще ніколи не була, а слабка держава, як відомо завжди є привабливим об'єктом для впливу з боку інших держав.
На думку Миколи Капітоненка, істерія навколо сепаратизму небезпечна для України в довгостроковій перспективі: "Коли (або якщо) угорці поставлять питання про автономію всерйоз, велика частина провини буде якраз на нас".
Тому найрозумнішим було б максимально заспокоїти ситуацію на Закарпатті і перевести її в площину діалогу і спільного пошуку мудрого рішення. Погрози ж і одноклітинне мислення у відповідь на провокації - це гарантія того, що відома в конфліктології "дилема безпеки" спрацює і на заході країни.
