18 березня в США оголосили в розшук пов'язаного зі скандальним американським політтехнологом Полом Манафортом уродженця України Костянтина Килимника. Причому, зробили це демонстративно - розмістили оголошення прямо на сайті посольства США в Україні. Як це може бути пов'язано з протистоянням в самих Штатах, а також який "сигнал" шле Вашингтон Банковій, читайте в матеріалі "Апострофа".
Вашингтон розшукує знайомого Льовочкіна і Ахметова
Днями посольство США в Україні повідомило, що бізнес-партнер екс-керівника передвиборного штабу Дональда Трампа Пола Манафорта, російський бізнесмен українського походження Костянтин Килимник намагався вплинути на вибори в США і зашкодити зв'язкам Вашингтона і Києва. Як стверджують в дипмісії, Килимник діяв спільно з позафракційним народним депутатом України Андрієм Деркачем, щодо якого США ввели санкції у вересні 2020 року "за спроби вплинути на президентські вибори в США 2020 року", а також іншими особами, "пов'язаними з російською розвідкою" , а пізніше прямо звинуватили в зв'язках українського політика з президентом РФ Володимиром Путіним.
"Російський агент впливу Костянтин Килимник розшукується Сполученими Штатами за перешкоджання правосуддю. Разом з Андрієм Деркачем й іншими пов'язаними з російською розвідкою особами, він намагався вплинути на вибори в США і зашкодити зв'язкам США і України", - підкреслюється в повідомленні дипмісії в Twitter.
Також в посольстві зазначили, що ФБР розшукує Килимника і обіцяє нагороду до $250 000 за відомості, які можуть сприяти його арешту.
Щоб нагадати, хто ж такий Костянтин Килимник, варто зробити короткий екскурс в недавню історію США і України. Килимник - уродженець України, давній бізнес-партнер Пола Манафорта, колишнього керівника виборчого штабу Дональда Трампа. Протягом багатьох років Манафорт надавав консалтингові послуги Партії регіонів і колишньому президенту Віктору Януковичу, нібито заробивши на цьому 60 мільйонів доларів, а в 2014 році, після Революції гідності, приїжджав на запрошення Сергія Льовочкіна і допомагав "Опозиційному блоку" на парламентських виборах. Втім, далі його кар'єра пішла на спад. У тому числі - через появу в Україні "амбарної книги Партії регіонів", де, до слова, фігурує і сам Килимник, і його дочка Лариса.
Вже після перемоги Трампа, Манафорта засудили в США за фінансове шахрайство: політтехнолог ховав гроші в офшорах і не платив податки. Вийшов з в'язниці він тільки в самому кінці президентського терміну Трампа - той його помилував. Весь цей час, починаючи з середини "нульових", Килимник офіційно був довіреною особою Манафорта, його партнером і перекладачем, а деякі експерти стверджують, що практично весь документообіг Манафорта з Україною відбувався саме через Килимника.
Після краху Партії регіонів і втечі Віктора Януковича і частини його оточення з України Рінат Ахметов і Сергій Льовочкін, які залишилися в Україні і зберегли свої позиції, були зацікавлені в тому, щоб зробити певні ставки у виборчій кампанії 2016 року в США і отримати політичні дивіденди від цього. Тобто встановити нормальні відносини з новою адміністрацією і лобіювати свої інтереси в Держдепі США, в оточенні майбутнього президента, якимсь чином налагодити контакти з ним. Для цього олігархи нібито продовжували співпрацювати з Манафортом, отримуючи від нього конфіденційну інформацію про соцопитування і президентських перегонах. Щоправда, в прес-службі Ріната Ахметова заперечують те, що український бізнесмен цікавився даними опитувань в США і отримував їх, те саме стверджують і представники Сергія Льовочкіна.
Американські склоки або боротьба з українськими олігархами?
Що ж означає оголошення Килимника в розшук, зроблене посольством США саме зараз, для України, наших політиків і олігархів? На цей рахунок єдиної думки немає.
Костянтин Килимник
"Підсвічування" Килимника в Україні може бути частиною боротьби нинішньої демократичної адміністрації з республіканцями в цілому і, не в останню чергу, з Дональдом Трампом і пов'язаними з ним людьми, вважає директор департаменту внутрішньої політики МЦПД Ігор Петренко.
"Можливо, нинішня адміністрація хоче отримати інформацію, яка їй буде вигідна в разі активізації Трампа. Не варто скидати з рахунків те, що він продовжує говорити про свої амбіції. Та й республіканці можуть зажадати розкачати ситуацію, наприклад, щодо Burisma: в такому випадку у демократів завдяки розслідуванню по Килимнику і його зв'язках може бути "український" контраргумент. Демократи можуть взяти і курс на те, щоб і далі "топити" республіканців, які можуть щось готувати", - говорить "Апострофу" експерт.
Природно, крім американських внутрішньополітичних причин, Держдепартамент через посольство цілком міг шляхои оголошення в розшук Килимника передати сигнал українську істеблішменту. Останнім часом часто говорять про те, що Банкова сильно зблизилася з Сергієм Льовочкіним, давнім знайомим розшукуваного партнера Манафорта, і це може не подобатися нинішній владі у Вашингтоні, як і надмірний вплив на Банкову вищезгаданого Ріната Ахметова. Втім, можливо, ступінь зближення Льовочкіна з главою ОП перебільшена.
"Якщо говорити про Льовочкіна - він близький до Єрмака, але це не означає, що він в максимальному фаворі у влади, де є частина його людей. У владі ж є і люди Порошенка, і старі, ще кучмівські кадри. Можливо, американці передають сигнал владі, що небажано надмірне зближення влади з Льовочкіним, і не тільки з ним. Ось Ахметов з одного боку виступає як союзник влади в медіа, а з іншого боку НКРЕКУ виносить ДТЕК максимальний штраф в 3 млн і ще й публікує перелік депутатів, які є лобістами олігарха. Якщо говорити про те, чи передають США йому "звісточку", згадуючи Килимника, то це навряд чи: у нього є свої канали зв'язку з США, він спілкується з ними безпосередньо. Якби був сигнал Ахметову, він був би іншим, і швидше за все не через публічний простір", - говорить Ігор Петренко.
З колегою погоджується політолог Костянтин Бондаренко. Він вважає, що розшук Килимника - це продовження боротьби з командою Манафорта, через яку у Байдена були великі проблеми свого часу.
"Я Килимника знаю дуже добре, виключно з позитивного боку. Він був зв'язковим Манафорта з різними політиками, тісно спілкувався в тому числі і з американським посольством, аж до 2017 року, і ніяких проблем у нього не було, поки не почалися проблеми у Манафорта. Офіційно він був перекладачем Манафорта, до речі. Щодо його нинішнього статусу і заяв посольства США, то це такий собі "привіт" адміністрації Байдена тим дипломатам і політикам, з ким Килимник спілкувався раніше в США. Відомо, що він зараз не в Україні, а тому розшукувати його тут безглуздо, але його оголосили в розшук тут, тому що такий порядок, адже Килимник - уродженець Кривого Рогу і громадянин України", - каже "Апострофу" Бондаренко.
На його думку, нинішній адміністрації зараз "вигідно назвати Килимника російським агентом, виключно для того, щоб відвести увагу від справ Байдена і його сім'ї в Україні".
Оголошення про розшук Килимника на сторінці американського посольства у Twitter
Разом з тим, Ігор Петренко вважає, що справою Килимника американці натякають і на те, що Україні потрібно рухатися убік вироблення загальних правил для людей, з якими співпрацював зниклий Килимник. І ці загальні правила називаються деолігархізація.
"Американці розуміють, що деолігархізація - це не про те, що когось потрібно "топити", а про те, що потрібно виробляти правила гри, яких всі дотримуватимуться. Може, це й не стосується Медведчука, який орієнтується на Росію і Коломойського, на якого у США є свій "зуб", і Фірташа, якого вони давно хотіли б отримати, але Росія через Австрію не дає", - додає Петренко.
Водночас, політтехнолог Олексій Голобуцький вважає, що США навряд чи стануть зараз говорити з Україною натяками, Вашингтон, скоріше, просто стежить, чи стане справжньою проголошена Банковій боротьба з олігархами.
"Судячи з риторики Байдена, якщо з Росією вони переходять до розмов без натяків, то з нами тим паче не буде ніяких натяків. У Вашингтоні добре знають - хто, що, де в Україні, але самі втручатися безпосередньо не будуть. Ми не Нікарагуа або Сальвадор 50-60 х років, коли вони могли просто прийти і викинути когось, ситуація ускладнилася", - вважає Голобуцький.
Варто відзначити, що практично всі українські президенти говорили про деолігархізацію, але в реальності це ні до чого не приводило: не було, як це популярно говорити, політичної волі. По суті, для такого процесу існують всі механізми: той же АМКУ може кому завгодно з олігархів створити реальні проблеми. Але замість того, щоб використовувати цей інструмент, глави держави ставали або рівними серед олігархів, як Порошенко, або перетворювалися в одного з них, як Янукович, або були над ними, як Кучма, який цю систему і створив.
На думку Голобуцького, зараз йде перевірка для Зеленського і його оточення: американці показали, кого і за що можна "притиснути".
"Є дозвіл Вашингтона на боротьбу з олігархами, навіть на вихід з правового поля при цьому. Якщо ж нічого такого не буде зроблено - США залишається брати це все під контроль, вже не питаючи Зеленського, але це навряд чи", - підсумовує експерт.
Додаткову ясність з напрямком, куди слід рухатися української влади в деолігархізації, внесло НАБУ, яке з самого початку пов'язують з владною в США Демпартією. Днями воно почало перевірку Юлії та Сергія Льовочкіних на причетність до розкрадання коштів Держінвестпроекту, які були призначені на реалізацію проекту "Олімпійська надія" за часів Віктора Януковича. Чи переважить тактичний союз нинішнього глави ОП з Льовочкіним ставлення нинішньої американської влади до нього - буде зрозуміло вже досить скоро.
