Найближчим часом у Верховній Раді планують фіналізувати заборону одного з ключових осередків російського впливу в нашій державі – так званої Української православної церкви Московського патріархату та пов’язаних з нею структур. Законопроект готовий, однак містить підводні камені. Детальніше про це читайте у матеріалі "Апострофа".
12 квітня СБУ провела обшук у заступника глави Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви протоієрея Миколая Данилевича. Він після повномасштабного вторгнення виправдовував російську війну проти України, розпалював релігійну ненависть та курував розгалужену мережу єпархій УПЦ (МП) за кордоном. Як повідомляє СБУ, ці установи під прикриттям нібито духовної опіки над українськими переселенцями поширюють пропагандистські наративи РФ. Таким чином фігурант намагався вплинути на свідомість українців за кордоном та дискредитувати нашу країну на міжнародній арені.
Місяцем раніше у Києві викрили мережу ФСБ, яка також діяла під прикриттям УПЦ (МП). За даними слідства, координатором мережі в Україні був затриманий СБУ представник кліру. Він відповідав за поширення матеріалів, в яких підбурювали до міжконфесійної ворожнечі та виправдовували агресивну війну проти України.
Попри російську агресію в Україні продовжує існувати понад 8 тисяч парафій так званої Української православної церкви, формально окремої, але тісно пов’язаної з Російською православною церквою.
Читайте: Верховний суд ухвалив важливе рішення щодо переходу з Московського патріархату до ПЦУ
Російські агенти в рясах вже отримали 23 судові вироки: від держзради до розпалювання міжрелігійної ворожнечі. Загалом оголошено 37 підозр та відкрито більше 80 кримінальних проваджень - такі дані СБУ станом на кінець березня. Однак, системне рішення – повна заборона УПЦ Московського патріархату – досі не ухвалене.
Перезріле рішення
Законопроект №8371, який має заборонити УПЦ Московського патріархату в Україні, розробляли довго. І зараз він готовий до другого читання. Очікується, що його ухвалять вже найближчим часом.
"Станом на кінець 2022 року було зареєстровано і пройшли через комітет 4 чи 5 різних законопроектів, які регулюють різні аспекти обмеження УПЦ. І на жаль, до зали потрапив тільки один з них – урядовий. Його було ухвалено у першому читанні, але на нашу думку, він був один із слабших. Тому ми поставили перед собою амбітну мету – інкорпорувати у цей законопроект положення інших, які не розглядалися. Це зайняло трохи часу", - пояснює "Апострофу" причини затримки народний депутат від "Євросолідарності", член профільного комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В’ятрович.
Як все має працювати
Українська православна церква Московського патріархату як єдина юридична особа відсутня. Формально більше 8 тисяч парафій в Україні – це окремі релігійні громади, пов'язані з “центром” лише згадками в статуті.
"У новій версії закону до другого читання у нас передбачено два важливі пункти. Перше – заборона російської православної церкви. Друге, це припинення діяльності в Україні тих церковних структур, які афілійовані з державою-агресором. І для цього треба буде висновок Державної служби за етнополітики і свободи совісті (ДЕСС). Наш законопроект не передбачає, що треба забороняти кожну окрему юридичну особу, бігати за кожною парафією в суд, як це було в першій редакції урядового законопроекту. Ми вважаємо, що такий підхід набагато більш дієвий. І врешті-решт спонукатиме або розірвати справді зв'язки з Москвою, або припинити діяльність цих релігійних організацій", - каже Володимир В’ятрович.
Також представникам УПЦ МП планують заборонити користуватися державним і комунальним майном і служити капеланами. Окрім того, полегшується перехід до українських церковних організацій.
Наразі остаточного тексту законопроекту на сайті Верховної Ради немає. Але раніше голова профільного парламентського комітету Микита Потураєв так пояснював алгоритм:
Державна служба України з питань етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) зможе проводити дослідження щодо зв’язків релігійної організації з країною-агресором.
Далі, за результатами експертизи, ця служба складатиме припис, на основі якого буде вимагати від релігійних організацій розірвати зв’язки з державою-агресором.
У разі якщо порушення встановлено, але вимоги припису не були виконані протягом 30 днів, ДЕСС має звернутися до суду.
Релігійна організація у свою чергу, має право оскаржити рішення Служби у позасудовому порядку.
"ДЕСС може скасувати своє рішення, якщо релігійна організація наведе переконливі аргументи, представить документи і доведе, що не є афілійованою, не має зв’язків у РФ", - заявив Микита Потураєв.
Водночас, до тексту було багато зауважень, кажуть співрозмовники "Апострофа", знайомі з остаточним варіантом законопроекту. Насамперед, до перспектив судового оскарження.
"На мою думку, ефективність закону дуже сумнівна, адже головна ідея припинити юридичне існування всіх громад у складі УПЦ і механізми її реалізації прописані дуже суб’єктивно, сумбурно та кон’юнктурно. Виглядає так, що парламентарі вирішила підіграти розігрітим настроям частини суспільства, не прорахувавши ані дієвість документу, ані наслідки його реалізації. Заборона в судовому порядку – це борсання до китайської пасхи", - каже в коментарі "Апострофу" експертка з релігійних питань Тетяна Деркач.
"Заборона РПЦ законом матиме суто декларативне значення і не матиме жодних юридичних наслідків у вигляді якого-небудь конкретного механізму її реалізації", - додає релігієзнавець, доктор історичних наук Андрій Смирнов, в коментарі редакції.
Навіть після рішень судів у громад буде кілька опцій:
- Приєднатися до Православної церкви України. Це відбувається і так, але повільно.
- Саморозпуститись;
- Прибрати згадку про УПЦ зі своїх статутів і формально перетворитись на автономні громади;
- Перейти на нелегальне положення. Тобто, продовжувати діяльність без створення юридичної особи.
Майно – кому?
Ще один цікавий аспект – майновий.
Юридичні особи, чиїм власником, учасником або акціонером є пов’язані з РПЦ релігійні організації, мають припинити свою діяльність.
Це не лише різного роду благодійні фонди, а й кафе, книгарні, майстерні, крамнички при храмах, невеличкі свічкові виробництва, будівельні фірми та інше.
"Важко уявити, як на практиці будуть припиняти діяльність пов’язаних з УПЦ тисяч суб’єктів господарювання або примушення їхніх контрагентів розривати вже укладені угоди оренди. Це абсолютне свавілля і створення сірої підприємницької зони з великими ризиками переділу власності, кришування, шантажу, здирництва тощо", - каже Тетяна Деркач.
Водночас, Володимир В’ятрович тут не бачить проблеми. За його словами, якщо такі підприємства розірвуть юридичні зв’язки з УПЦ МП, то зможуть і надалі спокійно працювати.
Питання лише в тому, аби зв’язки були розірвані в реальності, а не лише на папері.
За інформацією "Апострофа", у Раді достатньо голосів для ухвалення законопроекту. Голоси готові віддати більшість фракцій, хіба що за винятком колишніх депутатів від ОПЗЖ. Питання лише в якості того, за що голосуватимуть.
В теорії заборона УПЦ Московського патріархату мала б відірвати українські храми та вірян від впливу Росії. Однак через юридичні лазівки замість явних російських агентів у всіх на виду, можуть з’явитися нелегальні. А це ще більше ускладнить роботу СБУ. Тож, цього разу якість тексту документу буде особливо важливою.
