Правоохоронна система України опинилася на межі процесуального колапсу. Вся справа в тому, що з 20 листопада прокуратура втратила повноваження з розслідування цілої низки злочинів, скоєних вищими посадовими особами країни. Відтепер ці справи переходять у підслідність Державного бюро розслідувань (ДБР), а цей орган досі не створений. Чим загрожує країні правова плутанина, з'ясовував "Апостроф".
Процесуальна чехарда
Правки до Кримінального процесуального кодексу, якими була передбачена передача справ від прокуратури та військової прокуратури слідчим ДБР, були ухвалені ще восени 2012 року. Передбачалося, що за 5 років у країні все ж з'явиться новий правоохоронний орган, який забере собі розслідування злочинів, скоєних топ-чиновниками: екс-президентами, нардепами, міністрами та їхніми заступниками, головою і заступниками фонду держмайна, членами ЦВК, омбудсменом, директором НАБУ, генпрокурором, головою НБУ, антикорупційним прокурором, секретарем РНБО, спікером ВР, прем'єр-міністром, правоохоронцями, словом всіма вершками української влади. Більше того, ДБР мало забрати собі розслідування військових злочинів, крім передбачених статтею 422 КК України "Розголошення інформації військового характеру, яка є державною таємницею".
Але, як відомо, новий правоохоронний орган так і не запрацював. Влетівши в останній вагон, 16 листопада конкурсна комісія встигла тільки обрати директора ДБР, яким повинен стати колишній співробітник прокуратури Роман Труба, і двох його заступників. Але на сьогоднішній день і Труба ще не посів посаду (туди його разом із заступниками має призначити президент за поданням прем'єра), та й коли посяде, то буде директором без відомства.
Щоб не допустити процесуальної плутанини, парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності запропонував відстрочити передачу справ від прокуратури до ДБР ще на рік: до 1 січня 2019 року. Можливо, за цей час вдалося б сформувати хоч якийсь штат співробітників "українського ФБР." Але, мабуть, голосів під цю ініціативу в Раді не знайшлося, бо минулого тижня законопроект навіть не був включений до порядку денного.
Як же тепер будуть розглядатися справи, які ГПУ вже не може розслідувати, а ДБР ще не може?
"Ті виробництва, які були розпочаті до цієї дати (20 листопада, -" Апостроф ") і відносяться до компетенції ДБР, будуть і надалі розслідуватися в ГПУ до моменту завершення розслідування, але не довше 2 років", - пояснив "Апострофу" заступник генпрокурора України Євген Єнін.
Згідно з Кримінального процесуального кодексу прокуратура не має права розслідувати нові кримінальні справи зареєстровані після 20 листопада
Але не всі справи стосовно високопосадовців повинні перейти у спадок ДБР. Ще близько 20 тисяч справ повинні бути передані в НАБУ - і не за 2 роки, а вже зараз.
"Якщо всі ці справи зараз передати в НАБУ, то це повністю завалить роботу НАБУ. Адже така кількість справ для цього органу, який в десять разів менший, ніж сама прокуратура, це дуже багато, - сказала "Апострофу" член правління Центру протидії корупції Олександра Устинова. - Крім того, давайте будемо чесні: по Януковичу всі справи практично злиті, з половини людей зі списку зняті санкції. Потім за ці злиті справи всіх собак намагатимуться повісити на НАБУ, яке нібито не може розслідувати ці справи. Хоча, насправді, якби їх хотіли розслідувати, то розслідували б їх за ці три роки".
Читайте також: Забирають потужний важіль: в Порошенка зізналися, як ставляться до Держбюро розслідувань
З огляду на "любов" Банкової до НАБУ, операція "втопити Ситника у справах" цілком могла бути запланована спеціально. Справа в тому, що в жовтні нардепи ухвалили закон 6232, яким вносяться зміни в Кримінальний процесуальний кодекс і скасовується передача справ від ГПУ до НАБУ. Закон було направлено на підпис президенту. Але Петро Порошенко, по-перше, так його і не підписав, а, по-друге, за словами експертів Центру протидії корупції, на столі у президента закон 6232 був вже без правки.
Що кому розслідувати
Але це старі справи, а як бути з новими, що з'являтимуться після 20 листопада? Адже, за словами Єніна, на сьогоднішній день Генпрокуратура не уповноважена виконувати слідчі функції щодо нових виробництв.
"Виникає якийсь вакуум, але на сьогоднішній день це питання законодавства. Генпрокурор України неодноразово звертав увагу на цю ситуацію, але ніяких кроків з конкретним результатом не зроблено", - сказав чиновник.
Нові справи будуть направлятися в Нацполіцію, СБУ і те ж НАБУ. А вирішувати, кому розслідувати той чи інший злочин, буде Генпрокуратура.
"Згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу, генпрокурор має право вирішувати так звані суперечки щодо підслідності", - підкреслив Єнін.
Кому розслідувати той чи інший злочин, Нацполіціі, СБУ або НАБУ, буде вирішувати генпрокурор
Тільки невідомо ще, як обернеться справа в суді. Адже якщо кримінальне провадження, яке за законом має розслідувати ДБР, потрапить в підслідність, наприклад, Нацполіції, то не факт, що висновки з цього провадження суди будуть приймати як законні.
Член конкурсної комісії ДБР Денис Монастирський впевнений, що чехарда з підслідністю не обіцяє правоохоронній системі країни нічого хорошого.
"Наприклад, 20 листопада були новини про те, що троє солдатів у зоні АТО загинули в результаті неправильного поводження з пічним обладнанням. Це підслідність військової прокуратури. Якщо такий випадок відбувається 21 листопада, то це вже підслідність ДБР. В результаті, такі справи будуть перенаправлятися за підслідністю іншим органам. Природно, військові прокурори будуть підключатися, але вже не в юридичному статусі слідчого, а в статусі процесуальних керівників. Через це буде певна плутанина: справу вестимуть Нацполіція або СБУ, в залежності від ситуації, а за фактом частину роботи виконуватимуть прокурори військової прокуратури, - пояснив він "Апострофу". - Буде перетягування каната. А раніше, коли справою займався один орган, було все чітко і зрозуміло. А завтра однією справою займатиметься кілька органів, а значить справи будуть затягуватися, а їх розслідування будуть малоефективними. Плюс можливі конфлікти між правоохоронними відомствами".
Крім того, істотно зросте навантаження на слідчих.
"З кожним днем кількість злочинів, які необхідно буде розслідувати іншим органам, тільки зростатиме, - нарікає Монастирський. - Середнє навантаження на одного слідчого Нацполіції по Україні становить близько 200 виробництв, а по Києву і області - близько 300-500 виробництв. З огляду на те, що практично всі справи, підслідні ДБР, це тяжкі та особливо тяжкі злочини, то це мінус один слідчий на розслідування справ, що стосуються інших тяжких злочинів, відповідно, терміни розслідування можуть затягуватися".
У той же час незрозуміло, хто буде розслідувати злочини, скоєні правоохоронцями, наприклад, тими ж поліцейськими. Адже, згідно зі статтею 216 Кримінального процесуального кодексу, до підслідності ДБР належать злочини, вчинені працівником правоохоронного органу. А віддавати Нацполіції розслідування злочину, скоєного її ж співробітником, означає з великою ймовірністю забути про справедливість.
Досить сумнівним виглядає те, що такий процесуальний хаос влада просто не змогла передбачити або, кажучи сленговою мовою, - провтикати. На думку екс-співробітника СБУ Івана Ступака, було зумисне затягування зі створенням ДБР.
"За повноваженнями ДБР стає неймовірно потужним органом. ГПУ, СБУ керовані, але вони втрачають свої функції і передають їх абсолютно новим людям, від яких влада не розуміє, чого можна очікувати. Вони ж можуть працювати по депутатах, міністрах і ламати всі схеми, які створювалися роками. Жодна влада не зацікавлена в створенні органу, який не буде їй підконтрольний. За повноваженнями ДБР стає неймовірним монстром", - резюмував "Апострофу" Ступак.
