RU  UA  EN

Понеділок, 26 серпня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.95
Політика

Читайте нас у Telegram-каналі

Закарпаття наше: навіщо Угорщині автономія в Україні

Будапешт виступає за формування автономій у сусідніх країнах

Будапешт виступає за формування автономій у сусідніх країнах На Закарпатті проживає близько 150 тисяч етнічних угорців Фото: УНІАН

Карту захисту національних меншин на українській території любить розігрувати не тільки Росія. Влада Угорщини періодично виступає з ідеєю формування угорських національних автономій в сусідніх країнах, в тому числі в Україні. І хоча на Закарпатті поки що не чекають танків або "зелених чоловічків", низка проблем у відносинах Києва з цією областю та Будапештом заслуговує пильної уваги.

Закарпатська Автономна Республіка

Віце-прем'єр-міністр Угорщини Жолт Шемьен на початку тижня підняв тему прав етнічних угорців в інших країнах. Політик під час презентації книги про права меншин заявив, що виживання угорських етнічних громад за кордоном залежить від їх здатності домогтися автономії. При цьому він запевнив, що автономія — мета для всіх етнічних угорців, і вони ні в якому разі не повинні відмовлятися від відповідних вимог. Захист інтересів етнічних угорців в інших країнах залежить і від того, наскільки успішні їхні політичні партії. Вони повинні бути представлені не тільки на місцевому рівні, але і в парламентах країн. Отже, офіційному Будапешту хотілося б, щоб така партія була присутня у Верховній Раді.

На думку Шемьена, угорці — в Угорщині та інших країнах — повинні зберігати єдність. Особливо важливо це під час парламентських виборів, підкреслив політик. Уявити продовження такої політики легко: скандал між Туреччиною і ЄС, який виник через спроби політичної агітації представників турецької влади за кордоном, — наочне підтвердження того, наскільки конфліктоутворюючими можуть бути подібні методи зміцнення влади націоналістів.

Цим публічним виступом не могло не зацікавитися МЗС України. Згідно з офіційним повідомленням міністерства, українські дипломати здивовані закликом до створення автономій. Також у МЗС підкреслили, що важливою залишається конструктивна співпраця Києва і Будапешта. А вона повинно включати повагу Угорщини до територіальної цілісності України і її Конституції. Посла Угорщини в Україні Ерно Кешкеня викликали для прояснення позиції офіційного Будапешта.

Як розповіла у коментарі "Апострофу" речник МЗС України Мар'яна Беца, українська сторона висловила послу свою стурбованість згаданою заявою та вручила текст заяви. Позицію українського уряду дипломат зобов'язався донести до Будапешта. Кешкень також запевнив, що слова Шемьена стосувалися не конкретно України, а всіх угорських меншин.

Угорщина і націоналізм

Вислів віце-прем'єра Угорщини Жолта Шемьена, хоч і став скандальним, не є чимось неординарним для нинішньої націоналістичної Угорщини. Шемьен займає посаду в уряді Віктора Орбана, однак, в є членом не правлячої "Фідес", а головою Християнсько-демократичної народної партії. Ця політсила входить з "Фідес" в один блок і, відповідно, перебуває в коаліції. Де-факто ж вона сприймається як партія-сателіт без самостійної підтримки.

Шемьен і раніше видавав заяви такого змісту (наприклад, в 2014 році). Тоді він сказав, що "кожна нація повинна виробити власну концепцію автономії". Зокрема в цьому напрямі мають діяти жителі Закарпаття. Він особливо підкреслив, що створення автономій має прецеденти в ЄС, наприклад — Каталонія. Від себе ж додамо, що зараз влада цієї автономії наполягає на повному відділенні регіону від Іспанії.

"Фантомні болі в угорців щодо великої території королівства в складі [Австро-Угорської] імперії зберігаються, — поділився думками з "Апострофом" професор кафедри міжнародних відносин Ужгородського національного університету Ігор Тодоров. — Це питання і в Румунії, і в Сербії, і в Словаччині. Реальні можливості після таких заяв залежать від позиції конкретної країни. Наскільки я знаю, у Словаччині досить жорстко ставляться до таких речей, і [представники угорської меншини цієї країни] навіть себе публічно ідентифікують як словаки, але угорського походження".

Українські угорці на місцях

У Закарпатській області проживає близько 150 тисяч етнічних угорців — здебільшого в Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Перед останніми місцевими виборами на Закарпаття з Угорщини звучали заклики до створення національної угорської автономії на основі принаймні трьох з них — крім Ужгородського. Однак позиція української влади була однозначною, зазначає Тодоров: це не відповідає українській Конституції. Професор, який три роки тому переїхав в Ужгород з Донецька, вважає, що пильність у будь-якому разі не можна втрачати. Але і ментально, і історично на Закарпатті ситуація мало нагадує Донбас: створити тут за ініціативи Угорщини чи Росії щось на кшталт "Закарпатської Народної Республіки" нереально.

Як сказав у коментарі "Апострофу" один представник Закарпатської обласної адміністрації, який побажав залишитися неназваним, саме угорська меншина ніколи не піднімала тему територіальної автономії. Є лише ідея формування нового Притисянського району, який охоплював би місця компактного проживання етнічних угорців.

Більш реальна інша ідея, на якій наполягають організації угорців Закарпаття, – відновлення Притисянського виборчого округу, який існував на Закарпатті на парламентських виборах 1998 року. Відновити його обіцяли президенти Ющенко, Янукович і Порошенко, але це так і не було зроблено.

Інтереси угорської меншини на Закарпатті представляють дві організації УМДС (UMDSZ, Демократичний союз угорців України) та КМКС (KMKSZ, Співтовариство угорської культури Закарпаття). На місцевих виборах у 2015 році вони об'єдналися і разом набрали більше 8%. Гарне представництво вони отримали не тільки в ОДА, але і в місцевих радах.

У МЗС України переконані, що рівень забезпечення культурних, релігійних та освітніх потреб угорців України "є у багатьох сенсах прикладом для інших країн регіону". Останнє, до речі, відноситься і до Угорщини.

Згоден і Тодоров: "Таких умов, які етнічні угорці мають в Україні, вони, напевно, ніде не мають". У приклад він наводить той факт, що представник угорської меншини на Закарпатті може пройти всю освітню систему від дитячого садка до державного університету на угорській мові. Не знаючи при цьому українського. "Я вважаю, що це нонсенс, — обурився політолог. — Не маю нічого проти угорської мови навчання, але громадяни України повинні володіти на певному рівні державною мовою". З іншого боку, і держава повинна створювати умови для того, щоб навчання української було масовим, додав він.

Тому є й інша сторона медалі: Україна як небагата країна не може собі дозволити серйозне фінансування, в тому числі Закарпатської області. Зате гроші на дороги, освіту знаходить Угорщина. Її уряд ініціював так званий план Егана з економічної підтримки Закарпаття, що передбачає допомогу малому і середньому бізнесу, пільгові кредити – всього близько 100 млн євро. Влітку минулого року Угорщина відкрила свій ринок праці для українців за зразком Чехії і Польщі, не приховуючи свою зацікавленість у кваліфікованій робочій силі. Не дивно, що в Закарпатській області запрацювали і безкоштовні курси угорської мови.

Є й інфраструктурні проекти: Угорщина виділила кредит в 50 млн євро на трасу до Мукачева і окружну дорогу Берегова. Володимир Гройсман під час торішнього візиту в Будапешт обговорив з угорським колегою і інші інфраструктурні проекти – реконструкцію та будівництво КПП, запуск швидкісного поїзда "Інтерсіті" "Мукачево-Будапешт", який повинен почати курсувати вже в цьому році.

"Можна до цього ставитися по-різному, але така дійсність. Наші чиновники та працівники освітньої сфери не відмовляються від цього. Але приймаючи таку допомогу, ні в якому разі не можна йти на компроміси з національними інтересами та законодавством України. Подібні заяви [про автономію] звучали і будуть звучати. Не треба дуже переживати. Але коли від нас вимагають чіткої відповіді, вона має бути однозначною — на підставі національних інтересів", — упевнений Тодоров.

Мова і паспорт

Нещодавні законодавчі ініціативи України стали приводом для внутрішньоукраїнських — на етнічному ґрунті — чвар. Українські угорці обурилися планами щодо захисту української мови та президентським законопроектом про заборону подвійного громадянства. Або ж була створена видимість, що обурилися. Наприклад, як написав у своїй колонці письменник Андрій Любка, що проживає в Ужгороді, один місцевий телеканал в своєму сюжеті грубими мазками створив видимість масового невдоволення законопроектом про державну мову в області, що принесе "апокаліптичні нещастя", якщо його приймуть. Канал пов'язують з близьким до Віктора Медведчука депутатом. При цьому Любка зазначив, що мовне законодавство Угорщини "має дискримінаційний характер і форсує мадяризацію".

Ні масового невдоволення, ні масової підтримки мовних законопроектів всередині угорської меншини області немає, вважають співрозмовники "Апострофа".

"Це штучна проблема. І вона дійсно розкручується", — прокоментував проблему Тодоров. До цього варіанту схиляється і Ярослав Чорногор, заступник голови правління центру "Українська призма": на життя місцевого жителя, який говорить угорською, запропоновані квоти практично не позначаться, пояснив він. Політолог також переконаний, що саме мовні пропозиції в Україні стали причиною останнього заяви віце-прем'єра Шемьена. Співрозмовник "Апострофа" в Закарпатській ОДА, втім, запевняє, що невдоволення законопроектами на Закарпатті насправді є – і масове.

Точно не пройшов повз увагу угорської меншини в Україні законопроект президента, що передбачає позбавлення другого громадянства, якщо воно було отримано добровільно. Незважаючи на заяви депутатів з президентської фракції про те, що проект спрямований проти чиновників і суддів, які мають по декілька паспортів, вдарити він міг би насамперед по звичайним громадянам.

Багато українських фахівців назвали законопроект антидемократичним. І якщо уявити собі ситуацію, що їх у майбутньому можуть поставити перед вибором — якого громадянства позбутися, — результат може бути сумним. Згідно з офіційними оцінками Угорщини, приблизно 100 тис. українців отримали угорське громадянство – це 10% від населення області. У 2010 році Угорщина ввела спрощену процедуру отримання громадянства. Але з початком російсько-української війни Угорщина пішла на пом'якшення деяких проблем у відносинах з Україною. Отримання громадянства серйозно ускладнилося, почали шукати тих, хто отримав паспорт Угорщини незаконно – до відповідальності притягли півсотні закарпатців.

"Абсолютна більшість тих етнічних угорців, які мають українське громадянство, звичайно, мріє потрапити кудись до Євросоюзу, в Угорщину. Але абсолютна більшість живе і буде жити тут. Угорське громадянство дає їм певні преференції, покращує життя. Але тут, в Україні. І гроші, які вони отримують від Угорщини, витрачають теж тут. Так що це не так вже й погано", — резюмує Тодоров.

Втім, після активної критики президентського законопроекту його пообіцяли переписати так, щоб карати за друге громадянство могли лише чиновників. Комітет ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин навіть вирішив звернутися до Венеціанської комісії з проханням надати експертний висновок щодо спірного законопроекту.

Тим не менш, як побоюється Ярослав Чорногор, якщо не звертати увагу на проблеми Закарпатської області, проблеми будуть посилюватися: "Якщо питання не намагатися вирішити, громадяни України угорського походження все більше будуть інтегровані в Угорщину і менше прив'язані до України".

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

​Нинішня державна політика вбиває маленькі міста та села – депутат сільської ради Микола Смілик

депутат сільської ради про те, як в регіоні готуються до парламентських виборів 2019

Рейтинг голів ОДА: "підводні камені" роботи адміністрацій

Кращий показник співвідношення доходів до витрат продемонстрували такі області як Дніпропетровська, Одеська, Київська, Харківська, Донецька, Полтавська та Запорізька

Україну лихоманить: де найгарячіші точки і в чому небезпека для Порошенка

З наближенням виборів 2019 року в Україні розпочалися регіональні конфлікти і боротьба з крісла мерів міст

Новости партнеров

Загрузка...