Юрій Тандіт: в Україні ми вже запобігли 200 терактам

Останні події в Криму, а також оголошена нещодавно бойовиками на Донбасі мобілізація серйозно підвищили градус напруження в українському суспільстві. Радник голови СБУ ЮРІЙ ТАНДІТ в інтерв'ю "Апострофу" розповів, що Україна готова відповісти на ці виклики, а також анонсував звільнення великої кількості українських полонених за формулою "всіх на всіх".

- Чого, у світлі останніх подій, Україні слід очікувати від Росії напередодні Дня Незалежності?

- Ситуація загострюється, і ми знаємо про те, що в п'ятницю, 12 серпня, Олександр Захарченко оголосив про мобілізацію в незаконні бандформування. Але, по-перше, ми готові відповідати, і українська армія сьогодні набагато сильніша й ефективніша, ніж вона була два роки тому. А, по-друге, нікому не потрібна ця війна. Ті люди, на яких намагається спертися "керівництво" так званих "республік", - це звичайні люди, які не хочуть воювати. Місцеві жителі дуже страждають від таких подій, які були розв'язані не з нашої вини, і вони не підтримують призначених "лідерів" так званих ЛНР і ДНР. Тому я впевнений, що загострення ситуації не буде. У будь-якому разі, ми готові до будь-яких подій, але не треба витягувати джина з глечика.

- Про яку кількість бойовиків може йтися?

- У незаконних бандформуваннях перебувають кілька десятків тисяч людей. Але можу сказати, що самодисципліна там не на дуже високому рівні, не така, як в українській армії. Тому що фактично що їм захищати? Там переважно люди, які є найманцями, і вони просто захищають маріонеток. Зрозуміло, що потрібно готуватися до будь-якої ситуації, оскільки якщо держава не хоче годувати свою армію, то має бути готовою до того, що доведеться годувати чужу. Ми це розуміємо, і за два роки наша армія стала набагато сильнішою, спецслужби працюють ефективно, запобігають терористичним актам.

- Чи можна очікувати удару одразу з обох боків — одночасно з Донбасу та Криму?

- Ми б не хотіли цього, але готуємося до подібних ситуацій. Зрозуміло, що всяке може бути. Ми вже запобігли більше 200 терористичним актам. У Криму тепер розкручується уявна справа, будуть затримуватися громадяни України, силою вибивати свідчення. Все може бути, але сенсу в ескалації ситуації немає, навіть для Росії. Російська Федерація економічно дуже сильно страждає від цього всього. Жодні цілі не можуть виправдати засоби.

- Як ви вважаєте, з якою метою Росія організувала цю операцію з нібито диверсією в Криму? Вона шукає привід для повномасштабної агресії або хоче змусити Захід зняти з неї санкції?

- Ви знаєте, є різні варіанти, які можуть комбінуватися. Я б не хотів зараз робити якісь припущення. Це справа невдячна. Нам найголовніше запобігти якій-небудь ескалації в цій ситуації. У будь-якому випадку, не можна допустити її погіршення. Україна виконує Мінські угоди і йде з цієї дорожньої карти. Ми закликаємо, щоб вони все-таки повернулися до їхнього здійснення.

- Чи буде Україна провадити переговори про звільнення Панова?

- Крім Панова там вже затримані кілька осіб. Для нас вони всі заручники, вони громадяни України і незаконно вивезені. У цьому сенсі ми, звичайно, будемо боротися за них, і це не порожні слова, повірте. Нині в рамках мінської формули "всіх на всіх" ми готуємося до звільнення великої кількості наших людей.

- Скільки українців сьогодні залишається в полоні в бойовиків?

- За даними СБУ, на сьогодні звільнено або знайдено 3080 осіб. Незаконно утримуються в Донецьку і Луганську ще 107 осіб. Крім того, у Російській Федерації ще 9 осіб (українські політв'язні, – "Апостроф"), і цифри змінюються щодо Криму.

- Ви сказали, що обмін відбудеться за формулою "всіх на всіх". Чи означає це, що будуть звільнені всі, про кого просять бойовики, навіть ті, кого раніше Україна відмовлялася віддавати?

- Тут немає жодних спокус якось виходити за рамки Мінських угод. Ми не піратська республіка, ми віддаємо тих, кого можемо законно віддавати. Є певна процедура, згідно з якою і діємо. Уперше, коли домовилися діяти за формулою "всіх на всіх", ми віддали одразу 222 людини, а нам передали, і ми звільнили 150 осіб. Ми готові до компромісу, але повірте, що по кожній людині, яка підозрювалася у скоєнні злочину або яка скоювала злочин проти цілісності України, триває робота не тільки СБУ, а й групи різних фахівців з різних відомств. Це і Генеральна прокуратура, і судді, і поліція, і Міністерство оборони. Торік для цього був спеціально відкритий цілий міжвідомчий центр, який працює при СБУ. Там велика кількість бойових офіцерів, які займаються саме таким процесом.

- За даними СБУ, в полоні перебувають 107 українських військовополонених, а скільки бойовиків є в нашому полоні?

- У минулому році була заявлена цифра 1102 людини. І по цій цифрі відпрацьовується кожна людина, і ті висновки, які ми робимо, одразу передаємо туди в Мінськ. Скажу, що ця цифра не така, як її малюють. Не було ніколи і не буде такої кількості людей, про яку заявляють з тієї сторони, тому що частина з них взагалі некоректно показана. Є люди, яких позначають кличками, ми їх просто не бачимо. Понад 300 осіб з цього списку взагалі не мають до цього відношення: є певна кількість людей, яких вже звільнили або яким дали умовні терміни, і вони не хочуть туди їхати, тому що вони розуміють, що їх там чекає; є близько 40 людей, які взагалі не мають відношення до АТО і Мінських домовленостей, хоча скоїли злочини на території України; є один кримінальний авторитет, який засуджений за вбивство; є один неплатник аліментів. Ну, яке він має відношення до Мінських домовленостей? Так, комусь він потрібен, але ми не можемо в рамках закону його віддавати.

- То скільки бойовиків Україна може віддати за обміном за формулою "всіх на всіх"?

- Я не можу про це говорити. Це надто тонка річ... Але я скажу, що їх буде достатньо, і ми будемо виконувати Мінські домовленості.

- А коли може відбутися обмін?

- Цього я теж сказати не можу, але зазначу: ми цим дуже-дуже щільно займаємося.

- Як упродовж цих двох років змінився процес обміну полоненими?

- Головна тенденція в тому, що, на жаль, ця тема є максимально політизованою, і нам стало набагато складніше звільняти наших хлопців, ніж ми це робили, скажімо, два роки тому. Раніше ми домовлялися безпосередньо з польовими командирами. У нас були випадки, коли нам вдавалося віддати одного і забрати чотирьох, був випадок, коли одного поміняли на шістьох, а була в мене взагалі унікальна історія, коли ми віддали одного і забрали близько 20 осіб. Зараз ситуація інша, складна, але будемо рухатися.

- Так, наскільки я розумію, тепер переговори з приводу обміну ведуться виключно через Мінську групу?

- Не можу говорити, але якщо ви подивитеся на цю цифру звільнених або знайдених - 3080 осіб, то зрозумієте, що ми звільняємо не тільки по лінії Мінська. Це наша територія, ми робимо на ній те, що вважаємо за потрібне. Тим більше що наш пріоритет - якнайшвидше звільнення заручників.

- Надія Савченко останнім часом робить акції під Адміністрацією президента, вимагаючи ефективніше провадити переговори. Як ви вважаєте, чи сама вона - ефективний парламентер в процесі обміну полоненими? Як оціните її останні дії?

- Некоректно було б оцінювати її дії, тому що ми бачимо, що Надю Савченко намагаються втягнути в певні неконструктивні процеси. Важливо, щоб політики тему страждання людей не використовували. У ситуації звільнення заручників спостерігається певний перспективний процес, ми бачимо, що потрібно робити для його прискорення. Сьогодні з'являються політики, які нам заважають, хочуть на цьому піаритися, розповідають, що тільки вони знають, що потрібно робити.

Щодо Надії Савченко можу сказати, що з її нескінченною енергією, досвідом набагато ефективніше було б, щоб вона на міжнародному рівні розповідала, що є справжнім доказом того, що у в'язницях Росії незаконно утримуються наші хлопці. Вона могла б бути певним знаком для багатьох світових держав, які є нашими союзниками і передусім безпосередньо беруть участь у санкції проти агресора.

- Наскільки ефективно сьогодні Україна провадить переговори щодо обміну полоненими?

- Як фахівець, котрий цим займається ефективно вже більше двох років, повірте: все побудовано тонко й правильно... Є тільки одна складність - прийняття рішень у Кремлі. Фактично Москва розуміє, наскільки для нас важливою є доля кожного, тому що звільнення навіть одного заручника - це перемога. Усвідомлюючи це, вони намагаються використати тему звільнення заручників для того, щоб шантажувати Україну. Але з нашої сторони працюють кращі фахівці, і ця тема не монопольна. Ми залучаємо в такий процес різних людей, відомих політиків і представників Церкви, волонтерів. Причому волонтери якраз є безіменними героями, вони не піаряться на темі звільнення заручників, просто домовляються і визволяють наших хлопців.

- Одним з таких відомих політиків, які беруть участь у переговорному процесі, є кум Путіна — Віктор Медведчук. Наскільки він ефективний у цьому процесі?

- Ми повинні використовувати будь-які способи для того, щоб наші хлопці опинилися на волі. Мами нас завжди просять про те, щоб для звільнення людей залучалися всі, хто може в цьому допомогти. Тому, враховуючи певні особисті зв'язки і відносини Віктора Медведчука і глави сусідньої держави, звичайно ж, ми будемо використовувати його можливість впливати на процеси. Більш того, нас ніхто не може осудити за це, тому що ми звільняємо хлопців. І допомогу приймати потрібно не тільки від цієї людини, а й від усіх інших, хто може посприяти цьому.

- До речі, яка доля спіткає звільнених з полону? Чим вони займаються після повернення додому?

- Різні долі в цих людей. Ми, звичайно, робимо все для того, щоб вони, після того як стали вільними, продовжили нормальне життя. Деякі починають з чистого аркуша. Деякі дуже тяжко страждають. Кожна історія - це ціле життя, гідна книги, тому що в кожної людини своя доля. Ми намагаємося це відслідковувати, більше того, з багатьма з них спілкуємося.

- Чи є серед звільнених ті, які знову йдуть воювати?

- Звичайно, є. Є люди, які продовжують захищати Україну. Ми не можемо їм цього заборонити, тому що людина сама приймає рішення, яким шляхом йти після того, як вона багато місяців просиділа в катівнях. Є й ті, хто повертається в сім'ї. Усі реагують по-різному.

- Розкажіть про перспективи звільнення політв'язня в Росії Олександра Кольченка. Я чула, що він хворіє.

- Не тільки він. Наприклад, у заручниках Жемчугов (Володимир Жемчугов, — "Апостроф"), у якого відсутні кінцівки. Кольченко входить до групи, яка незаконно утримується в Росії, і, звичайно, ми цим питанням займаємося. Я вам скажу, що на всіх рівнях всі міжнародні зустрічі президент Петро Олексійович Порошенко розпочинає саме з питання допомоги у визволенні заручників.