Ватажки так званої ДНР нагнітають паніку серед жителів окупованих територій заявами про можливий наступ на Донбасі Збройних сил України. Обґрунтовуються такі заяви повідомленнями про нібито збільшення кількості обстрілів з боку ЗСУ. Це робиться навмисне, щоб тримати населення в постійному напруженні, пригнічуючи невдоволення діями окупаційної "влади". Але люди вже не вірять заявам Захарченка та його поплічників, особливо щодо інформації з приводу обстрілу їхніх жител. Як зазначають очевидці, жителі вже виходять і проганяють бойовиків зі зброєю від своїх будинків. З обох сторін лінії розмежування не вірять і в можливість масштабного наступу бойовиків у сторону України. Наступати просто нема кому, адже багато хто втік на заробітки, причому навіть не до Росії, а до ненависної "хунти".
З початку літа бойовики ДНР продовжують нагнітати паніку серед мирних жителів, анонсуючи швидкий наступ ЗСУ на Донбасі. То і справа з різних міст, окупованих бойовиками, надходять повідомлення: у Макіївці лікарів швидкої допомоги перевели на посилений режим роботи, в Горлівці наказали очистити лікарні від неважких хворих і приготуватися до прийому великої кількості поранених, у Донецьку вимагають перевірити всі притулки і тримати двері підвалів постійно відкритими...
Начебто нічого нового. За майже три роки мешканці Донецька до цього вже начебто звикли. "Ну, коли в нас на цьому тижні наступ ЗСУ? У п'ятницю ввечері? Ех, на вихідні припадає... А, може, перенесуть хоча б на понеділок? Причина на роботу не йти", - ще знаходять в собі сили іронізувати донеччани, які втомилися від постійного морального пресингу.
Утримання жителів окупованих територій у підвішеному стані схоже на крик брехунця-пастушка "Вовки! Вовки!" з відомої притчі. Якщо в 2014 році при словах "кажуть, у понеділок Донецьк штурмувати будуть" людей відпускали з роботи раніше, то в 2016-му за подібні анонси вже можна отримати ляпаса. Мовляв, не дій на нерви! Аргумент "мене сусід-ополченець попередив" також уже не діє. Щовечірня інформація, що транслюється "розмовляючою головою" бойовиків Едуардом Басуриним і Денисом Синенковим, котрий зрідка його замінює, – так званим "начальником" так званої "народної міліції ДНР", не викликають нічого, крім покручування пальцем біля скроні – мовляв, здуріли остаточно. Після того, як Басурин у телеефірі заявив, що на українських позиціях під Мар’їнкою бачили бойовиків ІДІЛ, а на українських танках він особисто бачив негрів, телеглядачі стали перемикати канали задовго до початку інформаційних програм.
"Запланований" бойовиками на 8-ме, а потім на 18-те серпня "наступ ВСУ" традиційно не відбувся. При цьому сам ватажок бойовиків Олександр Захарченко кілька разів повторив, що "армія ДНР" приведена до бойової готовності. На випадок, якщо раптом передбачення місцевих військових "нострадамусів" візьме і здійсниться.
Можна сказати, що слова Захарченка підтвердило і Головне управління розвідки Міноборони України, яке виявило, що бойовики поповнюють матеріально-технічні запаси та боєприпаси, вдосконалюють фортифікаційне обладнання на лінії фронту.
"Триває обладнання артилерійських (мінометних) позицій... Поповнено боєкомплект передових підрозділів... З Донецька в напрямку Олександрівки переміщена танкова рота танкового батальйону 100-ї окремої мотострілкової бригади (Донецьк) 1-го АК ЗС РФ. Здійснена поставка боєприпасів передовим підрозділам бригади на напрямках Ясинуватої та Олександрівки", - повідомили розвідники. У штабі АТО заявили, що днями на станції Моспіно під Донецьком розвантажили п'ять вагонів з боєприпасами – привітом від північного сусіда кордоні. Не минає й вечора, щоб донеччани не прослухали "симфонію" з артилерії в бік Мар’їнки (захід) або Авдіївки (північ).
"На п'ять-десять "мінусів" від нас приходить один-два "плюси" від українців, - розповідає житель Петрівського району Андрій Полежаєв. – Останнім часом нам часто тут кажуть, що українці самі себе обстрілюють, мовляв, задирають носи гармат у небо і палять. Було б смішно, якби не було так сумно – два роки тому мені доводили, що це бойовики не можуть стріляти по своїх домівках. Хоча які тут у них "свої" будинки?.. Це війна провокацій, ДНР буквально засипає українські позиції снарядами, випрошуючи "відповідь", а потім кричить, мовляв, ЗСУ обстрілюють житлові квартали, ну і самі себе на додачу".
Донеччани просять бойовиків не вважати їх ідіотами, адже мешканці окраїнних районів – Петровського та Куйбишевського - все частіше повідомляють, що бачать, звідки насправді стріляють по їхніх будинках. "Повернути гармату – справа десяти секунд. Басурин каже, що за добу Донецьк обстрілюють раз 500 з Мар’їнки та Авдіївки, але ми бачимо спалахи, чуємо розмови. Та що там – люди вже виходять і проганяють бойовиків зі зброєю від своїх будинків! - зазначає донеччанин. – Хіба хтось не знає, що техніка стріляє з території ХБК або Поганої балки? Одного не розумію: чому за два роки ці точки акуратно не "накрили" хоча б мінометами?"
Заяви та натяки бойовиків про швидкий наступ змушують нервувати і жителів підконтрольних Україні територій. "У нас у Бахмуті багато сепарів, які по секрету повідомляють, що ось-ось "велика армія ДНР" за підтримки Росії розпочне наступ на Київ. Зазвичай ми на це відповідаємо "Нехай спробують хоча б Авдіївку взяти" - і розмови стихають, - каже мешканка колишнього Артемівська Юлія Гранич. – Але повідомлення про те, що в Донецьку формуються якісь наступальні загони, підвозиться техніка та боєприпаси, нас турбують".
Донеччани кажуть, що з боку неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону військових автомобілів приходить в рази менше, ніж, наприклад, минулого року, а ось по залізниці все частіше почали стукати состави. "Вже заведена традиція: перед тим як піде поїзд, два-три рази вистрілять з чогось важкого. Бах-бах – і пішов поїзд. Може з вугіллям, а може, і з технікою. Начебто у бік Ясинуватої часто йде", - зазначив мешканець Червоногвардійського району Макіївки Юрій Солом’яний.
У можливість наступу так званої "армії ДНР" не вірять, схоже, і самі її "солдати". "Днями знайомий, який вступив на контракт до "дірявих", скаржився, мовляв, росіяни до них ставляться як до гарматного м'яса, готують під танки, а жити ж хочеться. Каже, росіян стало більше, а місцевих – разів у десять менше. Багато втекли, причому навіть не до Росії, а на заробітки до ненависної "хунти". Але про масштабний наступ не йдеться, в них людей банально не вистачає всі ділянки фронту закрити – це раз. Друге – хочуть "дотиснути" українців "Мінськом", але незрозуміло, чого вимагатимуть. Якщо особливий статус, то треба чекати як мінімум до вересня. Потім "вибори" - тут місцеві хочуть показати, що "державу" будують. Грають м'язами за допомогою Росії, намагаються спровокувати обстріли, щоб показати, як ніби тут Україна розстрілює мирних громадян", - поділився думками донеччанин Євген Сичов.
За даними СБУ та Міністерства оборони України, чисельність бойовиків на підконтрольних владі територіях Донбасу становить близько 40 тисяч осіб. Скільки українців сьогодні воює в лавах ЗСУ в зоні АТО, точно не називається, але експерти кажуть, що від 40 до 70 тисяч.
"Наступати ДНР нікуди і нема з ким, заткнути дірки за трьома напрямками – на півночі, півдні та сході вони не зможуть. Для наступу на одній ділянці фронту потрібно стягнути сили з інших. Для мирних жителів малюється інша картинка, мовляв, "ми готові завжди і скрізь, хай тільки ЗСУ сунуться в Донецьк, а вони хочуть сунутися, тому готуйте бомбосховища і моліться". Стан паніки відбиває можливість мислити логічно, ось тому "мирняк" і утримують в такій собі психологічній вузді. Щойно прокинуться аналітичні центри в мозку, жителі почнуть ставити багато непотрібних питань, а це буде занадто. Втім, не в усіх втрачена здатність тверезо мислити, - підкреслив військовий експерт Георгій Салманішвілі. – Скажімо так: у "республіках" нарікають вже все голосніше, і бойовики підозрюють, що українську армію тут чекають сильніше, ніж здається".
