Авіаскандал між Україною і Білоруссю сьогодні отримав новий розвиток. Білоруські ЗМІ опублікували розшифровку переговорів українських диспетчерів аеропорту "Жуляни" з пілотами літака компанії "Бєлавіа". З розшифровки випливає, що українська сторона дійсно загрожувала цивільному борту винищувачами, що спочатку підкреслювала білоруська сторона. Зокрема, диспетчер нібито заявив екіпажу: "За невиконання буде піднята бойова авіація на перехоплення". Пізніше менеджер додав, що вказівка щодо повернення повітряного судна надійшла від "військового керівництва країни.
Як відомо, 21 жовтня літак "Боїнг 737-800" авіакомпанії "Бєлавіа", який виконував рейс Київ – Мінськ, був повернутий до "Жулян" на вимогу Служби безпеки України. Причиною повернення тоді назвали присутність серед пасажирів літака громадянина Вірменії Артура Мартиросяна, якого СБУ підозрювала в антиукраїнській діяльності. У Києві Мартиросяна допитали і відпустили, проте МЗС Білорусі вручив Києву ноту протесту, вимагаючи офіційних вибачень і відшкодування матеріальних витрат, пов'язаних з повітряним інцидентом. Прес-секретар зовнішньополітичного відомства Білорусі Дмитро Мирончик пообіцяв опублікувати розшифровку переговорів диспетчерів з пілотами, якщо від України не буде ніякої реакції з інциденту. Судячи з усього, ані вибачень, ані фінансової компенсації від України не було, оскільки деталі переговорів потрапили в інтернет.
СБУ про авіаскандал: Розшифровка правдива, але не зовсім
Парадоксально: у СБУ не визнають розшифровку фальшивою, але її зміст у спікера відомства Олени Гитлянської викликає сумніви.
"Я не можу сказати, чи достовірна ця інформація, але наша позиція залишається незмінною: ми ніяких вказівок не давали про те, що навіть теоретично можуть бути підняти в небо винищувачі. І навіть якщо ці переговори відповідають дійсності, чого я точно не знаю, ви бачите, що про СБУ там немає згадок", - підкреслила речник спецслужби. Зазначимо, раніше Гітлянська в коментарі "Апострофу" говорила, що в СБУ вважають абсурдними повідомлення про винищувачі.
Гітлянська додала, що сторона Білорусі офіційно не зверталася до їх відомства з приводу фінансової компенсації.
У свою чергу керівник апарату СБУ Олександр Ткачук запевнив "Апостроф", що у нього немає підстав не довіряти розшифровці переговорів.
"Я не думаю, що білоруська сторона щось сфальсифікувала в цих переговорах. У нас теж є ці переговори, але особисто я їх поки що не слухав. Але я не думаю, що якщо вони опублікували ці переговори, то вони опублікували фейкову інформацію. По-друге, наша служба не може нести відповідальність за технічні аспекти переговорів між пілотами та наземними службами. Під час цих переговорів наші співробітники не присутні, наші співробітники яку-небудь команду, як саме формулювати цю розмову, не давали", - пояснив Ткачук.
Керівник апарату СБУ додав, що його відомство діяло виключно в правовому полі.
"Наскільки мені відомо, МЗС Білорусі звернувся до МЗС України, і наше міністерство готує ноту у відповідь на звернення, де буде викладена офіційна позиція з цього питання. Офіційна позиція СБУ полягає в тому, що ми діяли згідно законодавства України та міжнародних норм, які регулюють безпеку пересування цивільних суден. Виходячи з тієї інформації, якою ми володіли на той момент, ми звернулися з відповідним проханням про те, щоб нам надали доступ до одного з пасажирів цього літака. Наша служба діяла виключно в рамках тієї інформації, яка була, про можливу загрозу, і у відповідності з нормами законодавства, якими регламентується діяльність нашої служби і в цілому безпека польотів цивільних суден", - зазначив Олександр Ткачук.
Речник українського Міністерства закордонних справ Мар'яна Беца зазначила, що Україна не залишила без відповіді ноту протесту білоруських колег. "Ми їм відповіли, що українська сторона з усією серйозністю поставилися до цього інциденту з літаком, і на даний момент компетентні органи проводять розслідування. В даному випадку це компетенція "Украероруху" та СБУ. МЗС не може коментувати питання, пов'язані з повітряними інцидентами. Ми можемо на підставі узгодженої позиції від компетентних органів коментувати спільну позицію української сторони", - підкреслила Беца.
В "Украерорусі", коментуючи розмову диспетчера з екіпажем білоруського літака, відзначили, що діяли в інтересах національної безпеки.
"Диспетчер обслуговування повітряного руху діяв в інтересах національної безпеки України відповідно до міжнародної практики, прийнятої в подібних випадках. Фінансові питання з авіакомпанією "Бєлавіа" "Украерорух" вирішує у відповідність з практикою, прийнятою у взаєминах між провайдером аеронавігаційних послуг та авіакомпанією", - повідомили "Апострофу" у прес-службі держпідприємства.
Погроза або інструкції?
Втім, навіть якщо диспетчери "Украероруху" повідомляли пілотам "Бєлавіа" про можливість підняття в небо бойової авіації, в цьому немає нічого незвичайного, упевнений експерт з авіації Центру транспортних стратегій Богдан Долинце.
"Рішення про те, залишати чи не залишати борту територію країни, приймає служба, яка займається управлінням і навігацією повітряним рухом, в даному випадку – "Украерорух". Якби літак не став слухатися вказівок диспетчера, то до нього могли б бути застосовані виконавчі засоби по примусовому виконанню вказівок. Тут дійсно потрібно розслідування і потрібно розбиратися. Якщо літак не виконує вказівок диспетчера, то він порушує правила польоту", - розповів Долинце.
Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Антон Міхненко додав, що диспетчер просто повідомив "неслухняному" борту про можливість підняття в повітря чергової пари винищувачів, але це навряд чи можна вважати загрозою.
"У кожного диспетчера в будь-якій країні є інструкція для виконання своїх повноважень. Якщо судно відмовляється виконувати вимоги диспетчера, він доповідає військовому сегменту, і там вже приймається рішення. Це обов'язок диспетчера, а не його право. У нашій ситуації диспетчер просто попередив борт, що якщо не будуть виконані його вимоги, українська сторона буде змушена повідомити відповідні органи і буде піднята в небо чергова пара. Це нормальне явище, так відбувається в будь-якій країні", - пояснив Михненко.
Але навіть якщо в небо піднімається бойова авіація, це не означає, що офіцери отримують миттєву команду збити борт. "Просто винищувачі авіації можуть додатково оглянути борт", - додав військовий експерт Ігор Романенко.
Клімат відносин
Але як би там не було, міжнародний скандал уже стався, і розшифровка переговорів тільки підлила масла у вогонь. Однак експерти впевнені, що серйозного розвитку цей конфлікт не отримає.
"Я думаю, що глобально відносинам між Україною та Білоруссю нічого не загрожує, оскільки особисті відносини між президентами Порошенко і Лукашенко досить хороші, і цей інцидент не здатний їх зіпсувати", - каже політолог-міжнародник Андрій Бузаров.
У свою чергу, білоруський політичний оглядач Вадим Казначеєв впевнений, що самій Білорусі нема потреби загострювати відносини з Україною.
"Навряд чи подібна ситуація могла б статися з американським або німецьким літаком. Природно, білоруський МЗС образився і відреагував. А що ще робити в такій ситуації? Але я в жодному разі не думаю, що цей інцидент буде мати якісь далекосяжні наслідки для українсько-білоруських відносин. Що стосується загрози підняти винищувачі, то навряд чи це було продуманим дією, швидше – спонтанна реакція, просто для того, щоб вимога повернутися було дійсно виконана. Як з'ясувалося, вимога не мала під собою підстав. З іншого боку, білоруським властям ескалація конфлікту на тлі спроб примирення з ЄС також не потрібна. Відповідно, найімовірніше, конфлікт тихо зійде нанівець", − вважає Вадим Казначеєв.
