10 грудня у польському прикордонному місті Перемишль відбувся молодіжний націоналістичний Марш “орлят перемишльських і львівських", який проходив за підтримки одіозного місцевого мера Роберта Хоми. За інформацією експертів, пан Хома виступає за загострення стосунків між Україною і Польщею. "Марш орлят" також вийшов скандальним. В ході ходи звучали екстремістські гасла "Смерть украънцям", "Смерть бандерівцям", "Перемишль і Львів - польські назавжди". Антиукраїнські настрої в Польщі активно підтримуються Кремлем, але з іншого боку, на них є попит і в польському суспільстві, в якому значно зріс рівень ксенофобії.
Останнім часом у країнах ЄС почала поширюватися мода на націоналізм. Відомі європейські соціологи і політологи заговорили навіть про можливий відкат Європи від ідей демократії і толерантності. І в даному випадку Польща не є винятком. За повідомленнями польських ЗМІ, за останні 5 років у Польщі значно зріс рівень ксенофобії. Це є не тільки результатом міграційної політики ЄС, системи розподілу соціальних благ, втрати національного суверенітету на користь європейських інститутів, бюрократією з боку Брюсселя, але й обумовлюється іншими факторами, які дуже болісно сприймаються польськими громадянами.
Так, після 2005 року окремі політики почали акцентувати увагу на досить болючих темах в українсько-польських відносинах. Зокрема, полякам відверто не подобалася героїзація ОУН-УПА в Україні, в ході якої почали набирати політичної ваги українські націоналістичні партії. В 2012 році та ж "Свобода" відсвяткувала вагомий електоральний успіх, вперше завівши в парламент велику націоналістичну фракцію. Посилення позицій українських націоналістів послужило поштовхом для самоорганізації окремих маргінальних польських націоналістичних угруповань, які почали демонструвати ненависть до українців, оскверняти пам'ятні для них місця, сповідуючи ксенофобію. В останні кілька років можна згадати досить багато прикладів того, як в Польщі за національною ознакою били або калічили українців, що приїхали на заробітки. Невдоволення, пов'язане з героїзацією ОУН-УПА, вміло підігрівалося московськими пропагандистами і агентами впливу.
На щастя, поки що прояви ксенофобії мають обмежений характер. Останнім часом вони активізувалися серед футбольних фанатів, які, як відомо, також позиціонують себе як радикальні об'єднання. Люди, які подорожують по Варшавській трасі, могли помітити, як після кожного футбольного матчу за участю поляків і українців на парканах чи зупинках вздовж дороги з'являлися польські екстремістські гасла та звернення. А молодіжний "Марш орлят перемишльських і львівських", який 10 грудня відбувся в Перемишлі, є показовим не тільки для українців, але й для самих польських властей. Ситуація в цьому місті вже демонструє наявність польсько-української напруги в місцевих масштабах.
В даному випадку існує дуже багато питань до мера Перемишля Роберта Хоми. Деякі польські експерти і навіть дипломати в приватних розмовах зазначають, що Хома виступає за ескалацію і загострення польсько-українських стосунків. Експерти також не виключають, що мер співпрацює з російськими спецслужбами, які мають на нього якийсь компромат. Крім того, у Польщі вважають, що багато польських ультрарадикалів взагалі фінансуються з Кремля, якому вигідно підігрівати польсько-українську ненависть. До того ж, Перемишль як можлива точка дестабілізації обраний не випадково, адже це транскордонне місто, з якого дуже легко поширювати чутки про зростання ненависті між поляками і українцями. Тому польські власті самі стурбовані сплеском радикально-націоналістичних настроїв серед молоді. Незважаючи на свою нечисленність, ці групи дуже організовані.
Політична підтримка праворадикальних рухів у Польщі буде далі рости. Зараз польські радикали виступають за усунення із польського простору інших націй, у тому числі українців, які, на їхню думку, відбирають у місцевих жителів зарплату, роботу і життєвий простір. У будь-якому випадку, така ситуація призведе до того, що українці, перебуваючи у Польщі, не зможуть відчувати себе в безпеці.
Втім, важливо розуміти, що крім можливої підтримки таких радикалів з боку Москви, все-таки існує і польський запит на подібні ідеї. Поки польські ультраправі націоналісти маргіналізовані, але все ж існує велика ймовірність того, що ці ідеї пройдуть такий же шлях трансформації, як і в Україні. Адже спочатку українських націоналістів, які організовували факельну ходу, ніхто серйозно не сприймав, але після 2012 і 2014 років ситуація змінилася.
