Цього літа багато українців у великих містах країни були вимушені вирішувати непросту задачу з "зірочкою". Ось її умови. Дано: рясні опади, помножені на безвідповідальність комунальників, плюс засмічені зливові каналізації, які не справляються з потоками води на вулицях. Підсумок: сотні затоплених автомобілів і, як наслідок, збитки на мільйони гривень. Знайти: хто повинен за це відповісти? Вирішити задачу спробував "Апостроф".
Колоритні фотографії автопотопельників в Києві та Львові, де пройшли найрясніші опади, облетіли практично всі ЗМІ України. Комусь "пощастило" підмочити тільки колеса, десь вода зупинилася на рівні капотів, а десь рівень опадів піднявся настільки, що над водною гладдю були видні тільки острівці дахів автомобілів. Але джекпот зірвали ті автолюбителі, чиї транспортні засоби потоками води і сміття знесло з парковок. Безпорадно дрейфуючи у вирі стихії, авто налітали на інших "щасливців", припаркованих на узбіччях доріг.
Між тим, згідно з прогнозом Укргідрометцентру, в найближчий тиждень на заході, півночі й у центрі країни знову очікуються опади, а значить, витягнути "виграшний" квиток автопотопельника ризикує практично кожен водій в цих регіонах.
Після рясних злив, передбачаючи вал претензій від водіїв, столична влада спробували одразу ж припинити всі спроби "наїхати" на них у судах. Міський голова Віталій Кличко заявив, що не бачить "юридичних перспектив" для позовів проти місцевої влади з вимогою компенсації за втоплені авто, та й взагалі нічого шукати крайніх, бо ж стихія – вона і в Африці стихія.
Наслідки сильної зливи в Києві, 19 серпня 2018 року
Наслідки сильної зливи в Києві, 19 серпня 2018 року
Наслідки сильної зливи в Києві, 19 серпня 2018 року
Наслідки сильної зливи в Києві, 19 серпня 2018 року
Наслідки сильної зливи в Києві, 19 серпня 2018 року
Наслідки сильної зливи в Києві, 19 серпня 2018 року
Проте юристи, опитані "Апострофом", впевнені, що "крайніх" можна і пошукати, адже за кожен квадратний метр вулиць у містах України хтось та й відповідає.
"Щоб отримати компенсацію, потрібно довести, що відповідальні за конкретні ділянки дороги особи не здійснили необхідних дій і не стежили за нормальним станом дощової каналізації. Якщо ми доводимо, що орган місцевого самоврядування не допрацював, тоді перспективи у суді є", - пояснює "Апострофу" автоюрист Богдан Глядик.
Експерти зізнаються, що такої специфічної судової практики стягнення сум матеріального збитку внаслідок затоплення вулиць після дощу в Україні немає. Проте в реєстрі судових рішень досить багато прецедентів, коли автовласникам або страховим компаніям вдавалося стягнути збиток, наприклад, з міських водоканалів, якщо з їх вини (порив труби, аварія) припарковані автомобілі були підмочені.
Ось і виходить, що від успішного пошуку відповідального і будуть залежати перспективи судового розгляду. Відповідальних за велику кількість опадів з об'єктивних причин не існує, але цілком реальні чиновники, які відповідають за те, щоб вода після дощу не затримувалася на вулицях, а швидко йшла по системі зливової каналізації в природні канали та водосховища. Наприклад, протяжність такої каналізації у столиці становить близько 2700 кілометрів. За 831 кілометр мереж відповідають чиновники дорожньо-експлуатаційних управлінь "Київавтодору", за кілометри – підприємства різних форм власності. Тому юристи радять насамперед встановити, хто відповідає за дощову каналізацію на тому місці, де був втоплений автомобіль.
"Такий позов буде схожий із позовом, коли на автомобіль падає дерево. А за кожне дерево відповідає або зеленбуд, якщо воно росте вздовж дороги, або ЖЕК, якщо дерево росте у дворі. Точно так само за кожен водостік, кожну дорожну ділянку, відповідає комунальна служба", - додає "Апострофу" автоюрист Михайло Алексєєнко.
Після того як відповідальний встановлений, необхідно визначити, з якої причини зливостік не виконав своє завдання. Тобто довести причинно-наслідковий зв'язок між діями або бездіяльністю комунальників (або іншим балансоутримувачем) і заподіяними збитками. І ця частина завдання найважча. Наприклад, зливостік міг не спрацювати через засмічення.
"Більшість зливостоків забиті. І забивають їх самі громадяни, але ж це не знімає відповідальності з комунальників", - підкреслює Михайло Алексєєнко.
Або зливостік взагалі було побудовано як попало, і вода проходила повз нього. Або дощової каналізації не було зовсім.
"Коли будується і проектується дорога, є розрахунки, згідно з якими дощова вода з певною інтенсивністю повинна під правильним кутом йти в зливостік", - додає Алексєєнко.
Читайте також: Порятунок потопаючого: чому Київ перетворюється на Венецію
Але щоб з'ясувати всі ці нюанси, необхідно провести не одну серію експертиз.
"Можна провести інженерну експертизу. Вона не найдешевша, але, якщо потерпілих багато, вони можуть подати колективний позов і осилити її", - зазначає автоюрист Богдан Глядик.
До речі, всі експерти радять власникам автопотопельників об'єднувати зусилля, щоб збільшити шанси на перемогу в суді.
"Перспектива цілком чітка, але це дуже копіткий, тривалий і витратний шлях. Одній людині подолати практично нереально, але, якщо власники утоплених автомобілів об'єднаються, справа може увінчатися успіхом", - говорить "Апострофу" автоексперт Володимир Караваєв.
Крім того, необхідно підтвердити збиток своєму транспортному засобу в результаті потопу.
"Адже автомобіль може бути робочий, на ходу, але питання в тому, що він швидше згниє, або проводка вийде з ладу, а поміняти всю проводку – це дуже дорого. Тут повинен попрацювати оцінювач", - підкреслює Алексєєнко.
Але експертиза може показати, що зливостік був невинно чистим, його пропускна здатність і місце розташування просто ідеальні, а всьому виною дійсно стихійне лихо, на яке ніяк не вплинути.
"І в суді ще потрібно буде довести, що кількість опадів не аномальна і це не форс-мажор", - зазначає Глядик.
Втім, досвідчені юристи запевняють, що навіть за стихійне лихо можна знайти відповідальних, адже є цілком успішна адвокатська практика у позовах про повалені вітром дерева, з подальшим відшкодуванням збитків автовласникам.
"Дерево впало внаслідок природного явища – сильного вітру. А чому природне явище змогло повалити дерево? Тому що крона була велика і не витримала силу вітру. Отже, порушені умови утримання об'єкта балансоутримувачем. Значить, винуватець є", - пояснив "Апострофу" адвокат Андрій Куксюк.
