RU  UA  EN

Вівторок, 17 вересня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.55
Суспільство

Читайте нас у Telegram-каналі

Майбутнє Донбасу відоме: усі бачили ці фотографії - Денис Казанський

Донбас - розмінна монета для досягнення злочинної мети Путіна

Після того як Україна й світ засудили псевдовибори на окупованому Донбасі, у Брюсселі й Києві заговорили про санкції проти причетних до їхньої організації. "Вибори", що відбулися 11 листопада, вважають незаконними й такими, що суперечать Мінським домовленостям. Як це "голосування" може вплинути на мінський процес, навіщо українські політики розмовляють із ватажками ОРДЛО та яка головна проблема чекає на Україну в разі реінтеграції окупованого Донбасу "Апострофу" розповів блогер та журналіст, донеччанин ДЕНИС КАЗАНСЬКИЙ.

- Можливість проведення "виборів" у ОРДЛО дехто ставив під сумнів майже до самого дня голосування - ціле літо людям розповідали, що "вибори не на часі", аж раптом після вбивства Захарченка все змінилося, причому в обох псевдореспубліках. Чого добилася Росія цією виставою?

- Загалом нічого не змінилося: відбулася певна легітимація тих людей, яких вже давно призначили керувати цими територіями з Москви. Мова про Дениса Пушиліна й Леоніда Пасічника. На певному етапі Москва потрапила у пастку, яку сама ж підготувала. Вони казали, що треба "почути Донбас", мовляв, народ Донбасу хоче якоїсь особливої автономії чи особливого статусу.

Були такі собі представники Донбасу - Олександр Захарченко та Ігор Плотницький, яких росіяни возили в Мінськ. Вони підписували Мінські домовленості, а Росія подавала їх як таких, яким той самий "народ Донбасу" довірив представляти його інтереси. Так сталося, що ці люди зникли. Зараз легітимізували їхніх "наступників". Тепер перед їхніми посадами немає приставки "виконувач обов’язків", і Україні пропонують напряму домовлятися із цими людьми, яких начебто "обрали". Нічого нового в цій ситуації немає: Росія й раніше наполягала на прямих переговорах Києва із цими "лідерами республік", бо ж Росія, мовляв, не є стороною конфлікту. З цього боку мало що змінилося.

- Як ці "вибори" вплинуть на мінський процес? І чи може на нього щось вплинути зараз взагалі?

- Думаю, вже нічого не може вплинути, тому що навіть Ірина Геращенко визнає, що фактично все заморозилося. Від "Мінська" ніхто не відмовляється, тому що сторона, яка першою вийде з переговорів, продемонструє своє небажання домовлятися. Це така гра: у кого першого здадуть нерви й хто перший покине мертві мінські переговори. Єдиний плюс від них, який всі зазначають - зниження інтенсивності бойових дій. На фронті вмирає менше людей, ніж чотири роки тому. В усьому іншому - це просто якісь мертві домовленості, які кожна сторона розуміє по-своєму й виконує, як хоче. Росія наразі їх порушила, тому що не те, що жодних виборів, а й ДНР чи ЛНР в Мінських домовленостях не передбачено.

Читайте: Путін потрапив у власну пастку: бойовики воюють на Донбасі з новою метою

- Ви не вважаєте вибори спробою додати аргументів Україні сісти за стіл переговорів з ОРДЛО і пом’якшити імідж її ватажків? Адже Пушилін і Пасічник - це вже не настільки очевидні кримінальники, як попередні покоління ватажків.

- Взагалі все, що відбувається там з весни 2014 року - це спроби створити на Донбасі якісь маріонеткові утворення й засунути їх назад в Україну на своїх умовах. Тобто Росія фактично хоче зробити контрольовані нею території визнаними Києвом автономіями чи територіями з особливим статусом. За допомогою цього троянського коня вона хоче брати участь в керуванні Україною, тобто мати свій пакет акцій в парламенті, уряді.

У цьому їхньому плані нічого нового не з’явилося. Відбулися б ці вибори чи ні, Росія не змінила би свій план. Щодо того, що вони менш одіозні, то це неважливо, бо по факту вони нікого не представляють. Це маріонетки - люди, яких призначили, й це чудово видно. Це ж зараз відбулися якісь "вибори", а весь рік до того Пасічник в рамках тієї ж ЛНР влаштував справжній переворот. Він - та сама хунта, якою окупанти називають Турчинова чи когось іншого з української влади. Чому з ними має хтось домовлятися? Хто вони такі? Пушилін - це взагалі знущання. Сідати за один стіл і про щось із ними домовлятися - нижче людської гідності будь-якого українського політика.

Денис Казанський в студії Апостроф TV Фото: Дарія Давиденко / Апостроф

- Але от Бойко не погребував включитися в ефір, де брав участь Пушилін, і терпляче отримував прочуханки від нього ж...

- Це була ганьба. Це характеризує Бойка як людину, котра не має ані гідності, ані самоповаги, ані поваги до своєї країни чи народу Донбасу. Як можна казати, що ти хочеш миру у своїй країні, й домовлятися з катами твого ж народу? І я кажу не тільки про фронт. Ніхто не може підрахувати, скільки людей бойовики вбили на підвалах, скільки зараз там сидить тих, хто нічого не зробив, а їхня єдина провина в тому, що вони були патріотами своєї країни. Скільки людей знищено або зникли без вісти просто тому, що вони мали якийсь бізнес? У них забрали транспорт, приміщення, активи - й таких випадків дуже багато.

Домовлятися з людьми, які стверджують свою владу відвертим терором і відібрали в людей можливість обирати навіть місцеву владу? Люди не обирають навіть своїх місцевих депутатів - їх призначає якийсь там Пушилін, але ми розуміємо, що насправді це робить не він, а ті, хто його контролює. Я не відкриваю Америку людям з того боку - це те, що вони самі кажуть і пишуть, навіть прибічники ДНР. Ніхто там не вважає ці "вибори" чесними, ніхто не вважає це взагалі "виборами".

- Якою була реакція місцевих у соцмережах, окрім того, що в ДНР лідирувала картопля, а в ЛНР - морква?

- Ті, хто колись був за ДНР, вони й зараз, скажемо так, проросійські. Вони казали, що то ганьба, цирк. А представники так званої першої хвилі, які воювали проти України ще в 2014 році, казали, що в них була велика ідея, а зараз це все перетворилося просто на якусь клоаку чи взагалі не зрозуміло на що. Гадаю, більшість цих людей на чолі зі Стрєлковим, який починав цю війну в 2014 році, розуміють, що Путін просто використовує Донбас і людей, які там живуть, як розмінну монету. Він нікого там не захищає, не звільняє, не робить цих людей щасливими. Ні, він просто перетворив Донбас на гарячу точку й абсолютно штучно підтримує цей конфлікт, який нікому не потрібен вже кілька років. Навіть у Москві сказали, що ставляться до цих виборів "с пониманием". Вони не сказали "визнаємо" чи "не визнаємо", а "относимся с пониманием".

- Повертаючись до участі Бойка в передвиборчому ефірі сепаратистів: чи не було це спробою якось ввести їх в український виборчий контекст?

- Це лінія, яку проводять в Україні всі проросійські сили, котрі так чи інакше пов’язані з Росією. Думаю, вони комусь там звітують і отримують звідти інструкції. Бо вони абсолютно точно в унісон повторюють одне й те саме: в Україні йде громадянська війна, хоча чомусь в ній постійно гинуть громадяни іншої держави, треба йти на прямі переговори з ОРДЛО, але про що можна домовитися з людьми, які нічого не вирішують? Мені здається, вже ні в кого немає сумнівів, що в цьому бере участь Росія, а жодної незалежності ДНР чи ЛНР не існує. Це очевидно для всіх, окрім деяких наших політиків.

Якщо Захарченко був польовим командиром і в принципі мав певний авторитет у військових формуваннях, тобто він теоретично міг чимось там командувати, то Пушилін не воював жодного дня, тобто він абсолютно точно не командує військовими. Тепер військові дії й господарське життя цього утворення абсолютно відділені одне від одного. Хто зараз головнокомандувач "армії ДНР" - Пушилін? Це смішно. А хто тоді? Ми розуміємо, що хтось із Росії, але в них навіть немає цієї фігури, яка могла би, як наш умовний Полторак, вийти й щось там прокоментувати.

Після того як прийшов Пушилін, вони взагалі скасували посаду "міністра оборони". Тобто по факту нам взагалі незрозуміло, що за люди там керують військовими. Це росіяни, яких не можна світити. За офіційною версією, Гіві та Моторола були ватажками "ополченців". Зараз таких людей немає взагалі. А про що тоді домовлятися із Пушиліним, якщо він не командує військовими? Триває війна, а не просто якісь політичні перемовини. Медведчук, Новинський, Рабінович, Мураєв - усі ці люди, які постійно гнуть ці тези, повторюють те ж саме, що кажуть Кисельов, Соловйов чи Путін. Гадаю, вони не можуть відступити від цієї канви, тому всупереч логіці й здоровому глузду продовжують озвучувати ці тези.

Денис Казанський в студії Апостроф TV Фото: Дарія Давиденко / Апостроф

- Які наслідки матиме все в політичному плані, якщо там просто атрофували рештки політичного життя й волі людей?

- Це не головна проблема. Зараз все життя окупованої частини Донбасу складається з подібних проблем. Але якщо ми цю територію дійсно реінтегруємо, то, гадаю, з цим питанням ми якось впораємося. Найголовніша проблема - це знищення економіки, яка продовжує деградувати. Постійно закриваються якісь підприємства, знищено багато шахт, які просто затопило, а потім їх розграбували. Зупинилися всі основні виробництва - від "Стирола" в Горлівці до "Луганськтепловоза" і "Стахановського вагонзаводу". Деякі розграбовують, а ті, де ще жевріє життя, поступово занепадають. Ніхто не вкладає кошти в їхній ремонт і модернізацію.

Уся ця територія фактично перебуває в заручниках у бойовиків. Жоден підприємець, яким би мільярдером і патріотом Росії він не був, не вкладатиме грошей у ці підприємства. Це вкрадене, чуже, формально належить якомусь Ахметову, Новинському чи ще комусь. Тобто ні реальні господарі нічого туди не інвестуватимуть, бо не контролюють їх, ані Курченко, який їх захопив. Дещо вже зупинилося, дещо ще якось попрацює, поки є ресурс, а потім теж зупиниться. Ця територія перетвориться на Абхазію. Я думаю, всі бачили епічні фотографії звідти. Це і є майбутнє ОРДЛО. Цей занепад призводить до відтоку людей - усі нормальні звідти тікають. Там лишаються або ті, хто не може виїхати через різні причини, або геть некваліфіковані, пенсіонери й люди з інвалідністю. Всі, хто був так чи інакше помітний у Донецьку, локомотив економіки, виїхали - хто в Росію, хто в Україну.

- Тобто місцевість перетворюється на пустку?

- Поки що ні, це тривалий процес. Але ця територія втрачає населення. І це, до речі, один із показників, який свідчить про те, що "вибори" були фальсифіковані, бо там не могло бути 80-процентної явки. Там просто фізично немає стільки виборців. Скільки виїхало в Росію, можуть порахувати тільки там, але, гадаю, на 30-40% населення скоротилося вже. І якщо відбудеться реінтеграція, це буде головна проблема: як відновити підприємства, якщо виїхали спеціалісти, які всім там керували? Як розвивати малий бізнес, коли ті, хто був готовий ризикнути, виїхали й вже започаткували бізнеси деінде? Як взагалі залучити туди інвесторів після всього, що сталося? Хто захоче ризикувати грошима в такому регіоні, якщо можна вкласти ті ж гроші в умовному Ужгороді?

Те, що утворилося на окупованій території, - це гордіїв вузол, і невідомо, як його розв’язати й чи можливо буде це зробити. Думаю, від цієї кризи Донбас у його нинішньому вигляді вже не оговтається. Тобто ми за свого життя вже не побачимо того Донбасу, який колись існував. Його знищили всі ці провокатори, які закликали провести референдум, відокремитися від України, оці всі сепаратисти знищили Донбас - вони його головні вороги. Після того все почалося.

Я завжди казав, що Донбасу загрожують не бандерівці чи Україна. Я багато писав про наслідки керування Партії регіонів, але такого жахливого занепаду, як зараз, не було. І найголовніше: ніхто там зараз не може пояснити, для чого все це відбувалося й продовжує відбуватися. Фактично, війна йде за те, щоб увійти до складу України. Саме це прописано у Мінських домовленостях. Тобто зараз ОРДЛО воює з Україною, щоб повернутися до складу України. Це абсурдно, але так воно і є.

- Яку роль зараз відіграє Курченко в житті окупованого Донбасу, окрім грабунку того, що лишилося: це грошовий мішок, із яким потім, можливо, доведеться домовлятися?

- Є певна схема для цієї території. Оскільки це "сіра зона", яка перебуває під контролем Росії, як це називає світ, то жодна нормальна компанія з нею не працюватиме. Щоб обійти це, придумали схему: колись Росія визнала Південну Осетію, окуповану частину Грузії, а ця Південна Осетія, в свою чергу, визнала ДНР та ЛНР. Осетія - це ланка-посередник, через яку відбувається "схематоз". Це працює так, як колись із колоніями в Африці, які просто експлуатували. На окупованому Донбасі абсолютно безправна робоча сила видобуває вугілля за копійчані зарплати. Його за копійки забирає "Внешторгсервис" Курченка. Потім через Осетію це перекидається в Росію, там роблять офіційні документи, і потім товар може продаватися в тому числі й в Україну, в інші країни, бо після цього воно вже легальне для світу, бо має нібито російське походження.

Денис Казанський в студії Апостроф TV Фото: Дарія Давиденко / Апостроф

Знову ж таки, найбільше від цієї схеми страждає саме Донбас. Фактично він, як колонія, за безцінь віддає свої ресурси умовному Курченку. Чому взяли саме Курченка? Він був "кишенею" Януковича, "петрушкою", який самостійно нічого не вирішував, і на якого закидали гроші, вкрадені в Україні.

- Тобто має суто технічну роль "гаманця"?

- Курченко - заручник ситуації й злочинець, бо це були награбовані гроші, тож він не може стати олігархом на кшталт Ахметова чи Коломойського й жити десь у Швейцарії. Він у Росії став фактично заручником, росіяни взяли його в оборот, і тепер він працює їхньою "кишенею". Тепер Курченко, як перехідний прапор, перейшов від Януковича до російських силовиків. Вони експлуатують його як посередника, номінальну фігуру, на яку формально навішані всі ці підприємства. За фактом всі гроші йдуть в кишеню осіб із погонами та російських чиновників.

Звісно, немає ніяких документів, які підтверджують існування цих схем. Але ми знаємо, яку роль виконував тут Курченко, тому можна припустити, чим він займається далі. Я роблю такі висновки про ситуацію, що склалася на окупованому Донбасі, також із дописів прибічників ДНР. Є такий бойовик Олександр Жучковський - росіянин, він займався постачанням зброї й амуніції. На Донбасі він із весни 2014 року. Зараз він в опозиції до так званої влади, не згоден із тим, що відбувається тепер. Він написав цілу статтю про те, що вбивство Захарченка було вигідне Курченку, й зараз, за його словами, люди "сім’ї" повертаються в ДНР і беруть там все під контроль. А Пушилін - це маріонетка, а реально там керують люди, які колись були пов’язані із "сім’єю" Януковича.

Пушилін - це вивіска, а є ще Ананченко, "прем’єр-міністр ДНР", непублічна людина, який безпосередньо керує економікою, теж із "Внешторгсервиса". Тобто, фактично, це людина Курченка. Банда просто захопила територію. Там є якісь прапорець і герб "для холопів", а насправді - це кримінальне угруповання, яке повністю підтримане російськими силовиками, має російське коріння і експлуатує захоплене населення й ресурси.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Чи хочуть росіяни землі: які ризики для нацбезпеки несе земельна реформа

Чи потрібно відкривати в Україні ринок сільськогосподарських земель, чи є небезпека, що ця ініціатива Зеленського підірве продовольчу безпеку країни - читайте в матеріалі Апострофа

Дощі і +3: синоптики попередили про різке зниження температури

Теплий початок вересня зміниться різким похолоданням - синоптики дали прогноз на тиждень

Західний воєнторг: як США та інші країни допомагають Україні воювати з Росією

США є беззаперечним лідером в наданні Україні військової допомоги проти Росії

Новости партнеров

Загрузка...