RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Суспільство
Погляд

У Росії з'явилися нові "союзники": як Україні відбитися від загроз Кремля

Михайло Самусь про посилення напруги між Україною і Росією в Чорному і Азовському морях

Михайло Самусь про посилення напруги між Україною і Росією в Чорному і Азовському морях Фото: GettyImages

У спільній доповіді розвідувальних структур США зазначається, що напруга в Азовському та Чорному морях буде посилюватися, оскільки і Росія, і Україна будуть "підтверджувати суверенні права та спроможності дій на морі". "Апостроф" попросив заступника директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайла Самуся оцінити, наскільки небезпечною є ця ситуація.

Ситуація в Чорному та Азовському морях справді розвивається в негативному напрямку, тут я згоден з оцінками американської розвідки. Росія зараз повністю домінує в цьому регіоні, відчуваючи повну безкарність. Військовими засобами вона контролює Чорне і Азовське моря, а також Керченську протоку. На жаль, Україна та країни НАТО зараз не можуть змінити баланс на свою користь, оскільки військово-морські сили і України, і країн НАТО — Румунії та Болгарії — не здатні якось протистояти російським можливостям. Росія сконцентрувала в Криму потужні військово-морські, ракетні та авіаційні угруповання, які військовими інструментами можуть легко впливати на ситуацію в регіоні.

Тому, справді, Росія, відчуваючи власну безкарність, може вдатися до кроків, спрямованих на посилення свого панування - щоб продемонструвати, що Азовське море під контролем Росії, і Керченську протоку де-факто вже контролює Росія. І, звісно, будь-які кроки України, щоб продемонструвати, що, згідно з міжнародним правом, Крим є українським, а Керченська протока, згідно з договором 2003 року і міжнародним морським правом, є протокою українсько-російською, міжнародною, — ці кроки будуть викликати в Росії бажання й надалі демонструвати силу. Оскільки росіяни знають, що ні в України, ні у НАТО зараз немає реальних інструментів стримування Росії.

А реакція міжнародного співтовариства на відкритий акт агресії 25 листопада проти кораблів ВМС України демонструє, що Захід зараз в цілому не готовий піднімати ставки і намагається заморозити конфлікт між Росією та Україною. Він фактично тисне на Україну з метою визнання де-факто, що Росія контролює Керченську протоку. Принаймні я поки не бачу жодних реальних кроків наших партнерів на Заході з метою примусити Росію відмовитися від окупації Керченської протоки та Азовського моря. Всі розмови про санкції поки що залишаються розмовами, "Північний потік-2" поки що будують, економічні інтереси Росії ніяким чином не блокують і не руйнують.

Читайте: Україна зробила важливе попередження Росії: що це значить

Поки не буде конкретних ударів по російській економіці, відчутних і російському керівництву, і російському олігархату, Росія діятиме нахабно і демонструватиме свою повну перевагу в Чорному і Азовському морях.

Вихід для України очевидний: розбудова ВМС та ракетних можливостей, протиповітряних та протиракетних можливостей української армії. Це єдина можливість. Особисто в мене після акту агресії 25 листопада вже немає ілюзій, що міжнародне співтовариство нам допоможе. Україні треба терміново нарощувати військово-морські сили, тобто змінювати баланс сил у Чорному морі, намагатися сприяти тому, щоб НАТО почало допомагати будувати свої ВМС і Румунії. І якщо хоча б Румунія та Україна матимуть ефективні військово-морські сили з ракетними можливостями, тоді можна буде говорити про зміну балансу і тиск на Росію.

Україні треба розбудовувати свої протиповітряні та протиракетні можливості, щоби відбити в Росії бажання використовувати свої потужні ракетні спроможності проти України. І одночасно розробляти свою зброю стримування — ту саму ракету "Нептун", якою можна бити вглиб території Росії. Тобто Росія зараз розуміє тільки мову сили. І ця сила може проявлятися і в економіці, і на полі бою. Мова, якою користується Захід, для Росії нічого не означає.

Читайте також