Президент Володимир Зеленський звернувся до Сенату США з проханням надати Україні нове озброєння. Нещодавно американська сторона оголосила про наміри збільшити фінансову допомогу для України, зокрема надати нам більше летального озброєння. Про те, яку саме зброю ми можемо отримати з США, а також про те, які зразки вже можемо розробляти самостійно, "Апострофу" розповів директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express СЕРГІЙ ЗГУРЕЦЬ.
- Сергію, нещодавно відбулися випробовування українських ракетних комплексів. Коли ми вже отримаємо новий український комплекс протикорабельних ракет "Нептун". В якому зараз стані перебуває цей проект?
- Йшлося про випробування трьох різних виробів – це "Вільха-М", "Вільха-Р" та комплекса "Нептун". Індекс "Р" означає, що це ремонтна машина, але де-факто йдеться про те, що в снарядах типу "Смерч", які зберігаються на наших складах, є блоки управління, які не підлягають ремонту. Замість цих радянських блоків, встановлюється блок управління, який розроблявся для комплексу "Вільха". Таким чином, замінюючи один блок і залишаючи решту незмінною, ми суттєво збільшуємо кількість боєздатних снарядів для РСЗО "Смерч" і надаємо цим снарядам абсолютно інші можливості. Зокрема, кожен з цих снарядів зможе знищувати чітко визначену окрему ціль, а не покривати площу. Думаю, що будуть ще випробування, після яких почнеться виготовлення цього блоку та його постачання для Збройних сил.
Коли ми говоримо про комплекс "Вільха-М", то це напрямок, який пов'язаний зі збільшенням дальності ракети. Керована ракета комплексу "Вільха", яка вже прийнята на озброєння, працює в радіусі до 70 км, а "Вільха-М" має діставати до 120 км. Певний цикл напрацювань дозволив керівництву Міністерства оборони заявити про те, що у вересні-жовтні ми вийдемо на державні випробування.
Тепер поговоримо про комплекс "Нептун". Я у своєму відео на Facebook пояснював, що саме було зроблено за цей час. Було зроблено щонайменше п’ять елементів – це новий стартовий двигун, нові крила і рулі, новий блок гіроскопів, новий приймач системи GPS і новий радіовисотомір, який дозволяє ракеті діяти на значно нижчих висотах, ніж це було на попередніх випробуваннях. Тут також поставлене завдання вийти на державні випробування у вересні-жовтні. Після державних випробувань починається серійне виробництво. За моїми оцінками таких батарей (протикорабельних ракет "Нептун", - "Апостроф") потрібно щонайменше п’ять. Умовно кажучи, три – прикриватимуть Чорне море, а дві – акваторію Азовського моря. Коли ми отримаємо такий потенціал, то ми забезпечимо нашим військово-морським силам абсолютно інші можливості, в порівнянні з тим, що є на сьогодні.
Думаю, що наступний рік буде вирішальним і суттєве значення буде мати фінансування цих проектів. Якщо нове політичне чи військове керівництво раптом вирішить, що це нам не потрібно, то це буде підніжкою під цей проект. Думаю, що це неприйнятне рішення ані для Генерального штабу, ані для Міністерства оборони, ані для політичного керівництва країни.
- А які рішення очікуються стосовно цих проектів? На вашу думку, чи буде далі підтримуватись ракетна програма, адже її рушійною силу був колишній секретар РНБО Олександр Турчинов, а тепер цю посаду зайняла інша людина?
- У 2014 році був ухвалений Указ Президента України, а президент України – це не прізвище, а посада, якщо говоримо про озброєння. Це був секретний указ, який визначав пріоритети. До таких пріоритетів як раз належали активізація робіт зі створення ракетного комплексу "Нептун" та систем "Вільха".
З 2014 до 2016 року виникла пауза. Фінансування проектів почалося у 2016 році, саме завдяки вирішальній ролі секретаря РНБО Олександра Турчинова, який це взяв під власний контроль. Саме завдяки йому вдалося подолати цей шлях вдесятеро швидшими темпами, ніж це було, навіть, у Радянському Союзі. Якщо над ракетою "Нептун" ми працювали з 2014 по 2019 роки, то, наприклад Радянський Союз свою ракету Х-35 почав робити у 1983 році, а на озброєння вона була прийнята у 2003 році. Тобто, 20 років та 5 років. Темпи порівняти неможливо.
Сергій Згурець: "Президент України - це не прізвище, а посаду в сенсі, коли ми говоримо про озброєння"
Тепер головне питання полягає в тому, щоб нове політичне те військове керівництво не зменшувало фінансування. Адже за моїми песимістичними оцінками, наступного року державне оборонне замовлення може бути зменшено. І є ризики, що нове керівництво того ж РНБО не розуміє важливість цих оборонних проектів. Це ж не лише оборонні проекти, а це проекти промислові. За кожним з цих проектів стоїть ланцюжок підприємств, які за цей час отримали нові компетенції (секретар РНБО Олександр Данилюк вже заявив, що Україна не збирається відмовлятись від ракетних напрацювань).
- Наразі у нас є наземна платформа комплексу "Нептун", а під нього розробляється ще морська платформа. Тобто треба будувати щонайменше ракетні катери. Які у нас є перспективи в цьому питанні?
- Концепція флоту є різною. Командування ВМС виступає за класичний підхід, коли у нас є усі види бойових можливостей - корвети, катери, тральщики, морська піхота, авіація та підводні човни. Це класичний підхід і він виходить не від забаганок командування ВМС, а від того, що ті зобов’язання, які покладені на ВМС та прописані керівними документами, не можна виконати, якщо не мати всього цього арсеналу. З іншого боку, є фінансові можливості та оптимальні стратегії захисту. Ми розуміємо, що сьогодні у нас є декілька ділянок, які небезпечні з точки зору висадки десанту. Найбільш ефективний спосіб захисту – це знищувати десант протикорабельними комплексами. Наявність цих комплексів по всій береговій лінії Чорного та Азовського морів суттєво зменшує ризик висадки десанту.
Питання нарощування спроможностей залежить від фінансових можливостей. Хоча найближчим часом знову постане питання відновлення програми "Корвет" за рахунок співпраці з потужним закордонним партнером, який хоче закупити цілу серію таких кораблів, які розроблені нами. І за рахунок цього відбудеться реанімація проекту "Корвет" в Україні.
Виникає також питання забезпечення гелікоптерної складової, тобто морської авіації. Так само будуть питання щодо допомоги з боку Сполучених Штатів в додаток до тих катерів, які ми отримаємо найближчим часом. Але це справді так: наші військово-морські сили та їхній потенціал – сьогодні є найбільш вразливим місцем з огляду на ті ризики, які провокує Російська Федерація.
- Було повідомлення Посольства України в США про те, що американська сторона наступного року планує збільшити фінансову допомогу для України до $300 млн доларів. І в цей перелік може бути включено протикорабельні ракети та засоби берегової оборони. Чи є у вас дані про те, що може включати цей перелік?
- Фінансову допомогу Сполучені Штати збираються збільшити, але ця допомога не враховує те, що ми хочемо і те, що нам пропонують. Не завжди ці речі збігаються. Українська сторона зацікавлена в збільшенні кількості протитанкових засобів із залученням комплексів Javelin, а також суттєвого поліпшення керованості військами, за рахунок використання станцій Harris. Тому що Harris – чи не єдиний зразок, який спроможний ефективно протидіяти російським засобам РЕБ. Система управління та контролю є вирішальною на полі бою. Ти можеш мати абсолютно унікальне озброєння, але не чути командира і тоді сенс озброєння просто втрачається.
Після розгляду в Конгресі цих питань, перелік буде узгоджено. Хоча, той перелік, який попередньо направила українська сторона, як мені відомо, протикорабельних американських ракет не передбачав. Я розумію, що можливо це бажання американської сторони нам допомогти, чимось пов’язане з розумінням того, що Україна досягла певного прогресу в цьому напрямку. Тоді вони порахували, що нехай краще вони використовують наші ракети, ніж створюють потенціал, який потім можливо не зможемо контролювати.
До речі, незабаром прибуває потужна американська делегація, яка буде знайомитись з нашим оборонно-промисловим потенціалом. Думаю, що треба дуже чітко підійти до тих питань, які цікавлять американську сторону і до тих питань, які пов’язані з нашою національною безпекою, а також з виживанням ключових галузей нашого оборонної промисловості.
Сергій Згурець: "Система управління і контролю є вирішальною на полі бою"
- Ви згадали про те, що є зацікавленість до українського проекту "Корвет" у іноземних замовників. Можете розповісти, що це за замовник?
- Думаю, що я не уповноважений.
- А стосовно протикорабельних ракет з США. Це буде ПКР "Гарпун"?
- Протикорабельна ракета – це комплекс. Якщо ми беремо чуже озброєння під "Гарпун", то нам потрібно буде забезпечити обслуговування, навчання персоналу, тощо. Ми потрапляємо в залежність. Навіщо цим займатися, якщо ми вже зробили суттєвий поступ до створення власного зразка і почали підготовку власних офіцерів. "Нептун" спроможний вирішувати ті завдання, що і "Гарпун". Є інші зразки, де у нас такого потенціалу немає. Навіщо дублювати те, де у нас на сьогодні вже є напрацювання.
- А чого чекати цього року на Азовському та Чорному морях? Чи можна вважати, що Росія остаточно закрила для нас Керченську протоку?
- Якщо говорити жорстко, то блокування наших портів відбулося, ми починаємо втрачати гроші, несемо економічні збитки через блокування портів. Тому перше, що ми зараз маємо зробити – це повністю мінімізувати ризики десантних операцій, які існують. І в цьому комплекс "Нептун" та інші заходи є вкрай потрібними. Я думаю, що буде відбуватись насичення Чорного моря іншими видами озброєнь. Так само нам потрібні й безшумні та малогабаритні підводні човни, щоб створювати загрозу для російської сторони. Своїми ракетними катерами нам буде дуже важко впоратись з потужністю Росії в форматі авіаносця "Крим".
- Була мова, про те, що США нам подарують ще два катери типу Island. Але ми поки що не можемо перегнати з Балтімора ті катери, що їх нам вже передали...
- Ви говорите про кількісні підходи, а це помилково. З кількісними підходами ми завжди будемо програвати. У нас не буде такої кількості озброєння, яка є у Російської Федерації. Це означає, що треба шукати варіанти, де кількісні показники відходять на інший план. Ці катери нам звісно допоможуть, але не принципово. Ми говоримо про те, що система побудови захисту морських кордонів була на другому плані і зараз ми "вигрібаємо" через наш ігнорування проблем моря. І коли почалося будівництво Керченського мосту, вже тоді треба було напевне вживати заходів, щоб цей міст не був побудований. Підривати, не підривати – це вже інше питання. Але зараз ми маємо іншу реальність і треба шукати виходи з ситуацій, які часом навіть здаються патовими.
- Згадаємо ту американську допомогу, що вже надійшла. Це комплекси Javelin. У нас є 210 ракет та 35 пускових систем. Цього замало?
- Потреба є більшою.
- В кілька разів? Порядок цифр можете назвати?
- В кілька разів, так.
- Продовжуючи тему озброєння. На київській виставці в жовтні того року "Зброя та безпека" нам показали пускову установку оперативно-тактичного ракетного комплексу "Грім-2". Який розвиток у нас є в цьому сенсі?
- "Грім" проходить випробування на території інозамовника, зокрема декілька пускових машин гасають по пустелі і один з шейхів, який вперше посидів в цій машині та проїхався по пустелі, був в захваті. Тому що такого плавного ходу і таких можливостей він, як сказав, ніколи не бачив. Це означає, що ті напрацювання, які були зроблені з приводу цієї ходової дійсно є унікальними. В цьому сенсі, користуючись можливістю, скажу, що дуже важливо, аби цією ходовою зацікавились наші цивільні підприємства, які виготовляють крани, інше устаткування. Тому що, за рахунок цивільних замовлень, ми суттєво здешевимо цей проект і не будемо вимушені закуповувати ті ж платформи для цивільної техніки в інших країнах. Отже прошу звернути увагу на цей напрям, тому що ходова дійсно класна.
Поступово готуємось до випробувань ракети бойових частин, теж на території інозамовника. З огляду на їх результати, за якими спостерігає Міністерство оборони і представники замовника, буде суттєво здешевлено закупівлю цього комплексу для Збройних сил. Попри те, що вимоги до комплексу, який потрібен для Збройних сил, є вищими, ніж вимоги до того комплексу, який ми пропонуємо для експорту.
- Його тактико-технічні дані будуть розширені за рахунок дальності?
- Є речі, які його роблять і захищеним проти ракетної оборони. Є інші засоби, які, насправді, інозамовника не цікавлять. А ті напрацювання суттєво забезпечують спроможність ракет виконувати завдання в умовах систем РЕБ чи протиракетної оборони ворога.
Другу частину інтерв’ю з Сергієм Згурцем читайте в найближчі дні
