Конституційний суд України знову відправив НАБУ в глибокий нокдаун. Судді КСУ 5 червня ухвалили рішення, згідно з яким тепер НАБУ заборонено через суди анулювати всі підозрілі операції з корупційною складовою. Після скасування КСУ в лютому 2019 року відповідальності за незаконне збагачення заборона на анулювання угод стала другим потужним ударом по відомству Артема Ситника і всіх антикорупційних реформах. Чи оговтається НАБУ після такого рішення, і хто в Україні стане сильнішим при слабких антикорупційних органах, розбирався "Апостроф".
Що сталося?
У законі "Про Національне антикорупційне бюро України" до 5 червня діяла норма, яка давала право НАБУ "за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод". Як працювала ця норма на практиці? Наприклад, якщо детективи НАБУ встановлювали, що якесь державне підприємство закупило у приватної фірми держаки до лопат по 1000 гривень за штуку, при їх реальній ринковій ціні в 100 гривень, то антикорупціонери могли звернутися до суду, надати докази й анулювати таку угоду.
"Фактично це була можливість повертати вкрадені на корупційних схемах гроші ще до вирішення конкретної справи в суді, - пояснила "Апострофу" антикорупційна активістка Олександра Дрік. - Наприклад, є якесь розслідування, і в рамках цього розслідування з'ясовується, що мала місце певна корупційна схема. У результаті розслідування визначаються обвинувачені, і суд розглядає питання про притягнення їх до відповідальності. Але паралельно з цим НАБУ може йти до суду, визнавати угоди недійсними, і це є підставою для того, щоб конкретне державне підприємство або не продовжувало виплати за угодою, або мало можливість повернути гроші".
Цим інструментом НАБУ користувалося досить успішно, встигнувши за 4 роки своєї роботи довести незаконний характер 97 угод на таких підприємствах, як "Укрнафта", Укрзалізниця, "Адміністрація морських портів", Харківобленерго та багатьох інших.
Однак в жовтні 2018 року АТ "Запорізький завод феросплавів" (підконтрольний групі "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова) направив позов до Конституційного суду з вимогою визнати право НАБУ на анулювання підозрілих операцій неконституційним.
Чому АТ "Запорізький завод феросплавів" не байдуже? Справа в тому, що в 2018 році детективи НАБУ розкрили схему незаконного переведення боргу за електроенергію, який утворився у заводу ще навесні 2015 року перед Запоріжжяобленерго. Спочатку юристи заводу намагалися обстояти свою правоту в Київському апеляційному господарському суді, потім у Касаційному господарському суді Верховного суду, але нічого не вийшло, і угода про переведення боргу так і залишилася визнаною незаконною.
У 2018 році детективи НАБУ розкрили схему незаконного переведення боргу Запорізького заводу феросплавів за електроенергію
Тоді до юристів заводу прийшло осяяння: вони вирішили взагалі поставити під сумнів право НАБУ анулювати незаконні оборудки через суд. І КСУ взяв такий позов до розгляду, прийнявши рішення не на користь відомства Артема Ситника.
Аргументи КСУ
У рішенні КСУ зазначено, що згідно зі статтею Конституції 1311 функцію публічного обвинувачення в суді виконує прокуратура, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) є суб'єктом у сфері протидії корупції.
"Тобто в системі органів прокуратури України створено спеціалізований підрозділ, який забезпечує представництво інтересів держави в суді саме у сфері боротьби з корупцією", - зазначають в прес-службі КСУ.
А якщо так, то передавати ці повноваження НАБУ нардепи не мали права.
"Дублювання повноважень прокуратури іншими державними органами може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень", - вважають в КСУ.
Що все це означає?
А тут починається найцікавіше. Зі слів голови громадської ради при Національному агентстві із запобігання корупції Віктора Тарана, рішення КСУ загрожує Україні багатомільярдними збитками.
"Частина рішень на мільярди гривень, які зараз оскаржуються, будуть заблоковані, провадження зупинені, і це означає, що державний бюджет недоотримає мільярди гривень, - коментує ситуацію "Апострофу" Віктор Таран. - По-друге, існує ризик, що по тих справах, які НАБУ вже виграло, підуть позови до судів, щоб із державного бюджету було повернено мільярди гривень. І я не виключаю, що такі рішення будуть. А це завдасть удару по фінансовій стабільності України".
Правда, навіть за тими рішеннями судів, які були прийняті на користь держпідприємств із подачі НАБУ, повернення грошей в бюджет йшло важко. У цьому "Апостроф" запевняє Олександра Дрік.
"Але, принаймні, були юридичні рішення, які дозволяли ці гроші повертати. Тепер немає навіть цього", - підкреслила антикорупційна активістка.
Існує ризик, що по тим справам, які НАБУ вже виграло, підуть позови в суди, щоб з держбюджету було повернуто мільярди гривень
Утім, в теорії, анулювати підозрілі операції в судах могла б Спеціалізована антикорупційна прокуратура (якщо вже НАБУ, на думку суддів КСУ, займалося не своєю справою).
"Але до САП, ми ж знаємо, що є питання. Ми послідовно виступали за те, щоб забезпечити незалежність прокурорів САП, керівництва, й автономію САП від ГПУ як структури. Але цього не сталося", - резюмувала Дрік.
Залишається питання: як взагалі могло так статися, що судді КСУ прийняли настільки суперечливе рішення?
"Це рішення було частково політично мотивоване, частково направлено на те, щоб обмежити можливості НАБУ виконувати свою роботу і частково пов'язано саме з тими, хто подавав позов до КСУ (Запорізький завод феросплавів, - "Апостроф")", - говорить Дрік.
"Законом ми дали НАБУ та САП право ініціювати анулювання угод, які вони у своїх розслідуваннях визнають, як корупційні схеми, - додає "Апострофу" член парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв. - Одним із таких рішень було повернення заводу Фірташа в результаті розслідування (Запорізького титано-магнієвого комбінату, - "Апостроф"). Але я думаю, що дуже багато олігархів у країні приміряли на свою власність ці ризики і купили в Конституційному суді рішення, яке позбавило НАБУ таких прав".
У підсумку, українцям знову показали безглуздість будь-яких антикорупційних реформ, вважає Віктор Таран.
"Українці в черговий раз побачили фіаско в боротьбі з корупцією і довірою до судочинства. Українці в черговий раз побачили, що справедливості немає, а наслідки цього спрогнозувати складно. Це можуть бути, наприклад, пасивні наслідки: люди просто будуть залишати Україну. Інший сценарій - у людей накопичиться злість, і рано чи пізно вона трансформується навіть не в третій "Майдан", а в Коліївщину", - резюмував Таран.
