RU  UA  EN

Пʼятниця, 19 липня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.90
Суспільство

ТОП-20 найкращих ресторанів Києва: підсумки голосування

Якою б не була в Росії влада, питання Криму закрите, -політолог Валерій Соловей

Крах режиму Путіна піде на користь Україні, але не в усьому

Крах режиму Путіна піде на користь Україні, але не в усьому Фото: rusmonitor.com

Путінський режим зазнає краху приблизно о 2020 році. Політична криза буде наростати поступово, завдяки серії протестів, які вже відбуваються в Росії. В своєму фіналі вона нагадуватиме український Майдан. Кремлівська влада спробує подавити протест, але наштовхнеться на саботаж з боку силовиків. Зміна влади в РФ піде на користь Україні, але Крим повернути навряд чи вдасться. Такий варіант розвитку подій дав в інтерв'ю "Апострофу", російський історик, політолог ВАЛЕРІЙ СОЛОВЕЙ, чиї прогнози відрізняються високим ступенем достовірності.

- Масові заворушення – сміттєві протести на станції Шиєс в Архангельскій області; протести проти будівництва собору у Єкатеринбурзі, протести щодо затримання журналіста "Медузи" Івана Голунова. Ви стверджували, що ці протести ідуть від периферії до центру. Чи може це призвести до того, що башти Кремля почнуть "гризти" одна одну?

- Це буде, але станеться не скоро. Тому що локальні протести поки все-таки одиничні. Їх не так багато. Я передбачаю, що наступного року їх стане значно більше. І тоді в Москві і Петербурзі протести теж почнуться, але вони будуть носити політичний характер. А те що ми називаємо кризою еліт, або, як ви висловилися "гризнею башт" почнеться дуже інтенсивно не раніше ніж через рік – в другій половині 2020-го року. В такій країні, як Росія, політичні процеси не відбуваються дуже швидко.

- Чому так?

- Бо є певна інерція. Люди дуже бояться, вони залякані. Їм важко розпрямлятися, важко заявляти про свої права. Існує система адміністративно-поліцейського подавлення. Вона працює дедалі гірше і "йде в рознос", але вона поки існує. Влада створює ілюзію того, що вона могутня і грізна. А люди вірять ілюзіям. І для того, щоб вони перестали в цю ілюзію вірити, їм треба пройти через деякі етапи політичного і навіть скоріш громадянського виховання. В Україні формувалося громадське суспільство, були можливі найрізноманітніші типи протестів. У Росії протести загнали фактично під асфальт. Будь-які прояви громадської свідомості тут практично вибивають із людей. І це була доволі успішна стратегія і людям важко долати наслідки. Але це вже почалося.

- Але як можуть сміттєві бунти перерости в політичні?

- А вони вже переростають. Вони починаються як реакція на ігнорування, скажімо, культурних інтересів, свободи волевиявлення, захисту власної землі і повітря, тобто не мають політичної основи. В Архангельскій області мені розповідали, яку революцію вони проробили. 5 років тому вони зверталися до суду, закликали до здорового глузду місцеву владу. Потім почали звертатися до Путіна. Зараз Путін для них – ненависний персонаж. Ось так у Росії відбувається перехід до політики. Коли з'ясовується, що першопричина – це не просто чиновники, їхня жадібність, не одиничний збій, а що це сама система. І що причина проблем знаходиться у Кремлі.

- Чи може відбутися революція в Росії?

- Я припускаю, що революція не виключена. Але це не означає, що вона – неминуча, вона високо ймовірна. Вона – один із можливих сценаріїв політичної кризи. Тобто в Росії починається політична криза. В 2020 році ми побачимо це набагато більш чітко і відчуємо наслідки набагато краще. Але яким буде фінал кризи, чи буде він заключною точкою епілогу, ми поки не знаємо. Чи буде це мирна еволюція, чи буде революційний процес, який ми спостерігали в Україні на межі 2013-2014 років. Кажуть, це був Євромайдан, але насправді це була революція.

- В Україні найбільшим поштовхом стало масове побиття студентів, які брали участь у мітингу. Що стане такою передумовою в Росії?

- Я не беруся передбачати, що стане приводом. Але криза буде розвиватися поступово і займе близько двох років – не менше. Це за моїми оцінками і за деякими іншими прогнозами. І криза буде розвиватися не лінійно, а будуть підйоми, потім спади. І суспільство вийде до такого стану, коли буде готове до масштабного протесту, щоб поставити крапку в російській драмі. Заключна частина буде дуже нагадувати український Майдан – в сучасному світі це найбільш ефективна форма боротьби і зміни політичної влади.

- Під час мітингів на підтримку Івана Голунова поліція доволі жорстко затримала понад 500 учасників. Чи означає це, що Путін готовий до крові?

- Я думаю, що спроба зберегти владу відбудеться, але вона буде невдалою. Бо лояльність силових структур знижується і буде знижуватися дуже швидко. Я маю на увазі не генералів, а тих, у кого звання нижче полковника. Деякі накази вони виконувати не стануть.

- Чи може тоді поліція перейти на бік народу і разом скинути Путіна?

- Цього також не буде. Думаю, поліція займе нейтральну позицію. І будуть разом з Росгвардією саботувати накази керівництва. Знаєте, такий собі італійський страйк – а дайте нам письмовий наказ, у нас нема палива, десь зникли дубинки, всі бійці захворіли дизентерією. В Україні такі речі теж відбувалося – відсторонитися і не виконувати небезпечні для себе накази.

- Чи може бути такий сценарій як у Єгипті – із захопленням влади військовими?

- Це практично виключено. Теоретично така можливість лишається, але російські військові – конформісти. І вони дуже боягузливі.

- Якщо у Росії не вистачить сил здійснити революцію, чи можуть втрутитися "західні партнери", як називає їх Путін?

- "Західні партнери" не будуть втручатися в російську кризу. Вони дуже її бояться, бо не знають, які будуть наслідки гіпотетичного втручання та й самої кризи. У Росії достатньо ресурсів, аби і почати кризу, і забезпечити вихід із неї. Все відбудеться доволі мирно.

- В одному із інтерв'ю ви заявили, що Путін дуже боїться безвихідної ситуації. Як він чинитиме, якщо опиниться у ній?

- Він може почати віддавати накази, але їх не будуть виконувати. Ось це буде вирішальна демонстрація політичної кризи, розвалу системи держуправління. А є деякі накази, які – уже зараз видно – не будуть виконані. Наприклад, відкрити вогонь по протестувальниках. Тобто наказ буде "спущений", начальник Росгвардії передасть генералам, генерали – підлеглим. А ті відмовляться.

- І що тоді робитиме Путін?

- У нього не лишиться шансу, окрім як іти на переговори. І це добре, якщо з ним підуть на переговори. Бо в такій ситуації він виявляється беззахисним.

- Але ж він має звання полковника. Як же офіцерська честь? Куля у скроню?

- Давайте не будемо передбачати вибір людини в екзистенційній ситуації. Це його право вирішувати, що йому дорого. Для одних дорогими є земля і багатство, для інших – честь і гідність.

Валерій Соловей: "Давайте не будемо випереджати вибір людини в екзистенціальній ситуації" Фото: rtvi.com

- У Росії відбуваються постійні перетрубації – серед губернаторів, силовиків. Чому це відбувається? Це дійсно боротьба з корупцією чи щось інше?

- Це спроба покращити державне керування, де боротьба з корупцією використовується як привід для селективних репресій. Але фактично керування країною втрачається. Державна машина припиняє працювати. Найбільш гостро це відчувають бізнесмени. Я з ними багато спілкуюся і вони скаржаться, що чиновники взагалі нічого не хочуть робити – хоч законно, хоч ні.

- Чому це відбувається?

- По-перше, чиновники бояться. Будь-яку справу вони розглядають як небезпечну для себе. А по-друге, вони дуже гостро відчувають, що путінська епоха закінчується. І вони хочуть зберегти себе і свої активи, щоб спокійно увійти в пост-путінську епоху.

- Чи може це призвести до сепаратизму? Кажуть, Приморський край доволі непокірний.

- Ні, до сепаратизму, а тим паче до ідей сецесії – відділення від Росії - це не призведе. Це просто спричинено незадоволенням федеральним центром, який проводить свою політику, не рахуючись із інтересами регіонів. Єдина проблема в цьому плані існує на Північному Кавказі. А так – це невдоволення Москвою, але воно завжди було в Росії. Нічого нового не додалося.

- Чи піде Путін на підвищення ставок в Україні? Загострення конфлікту? Великої війни?

- Ні, велика війна – це абсолютно виключено. Це нікому нічого не дає. Це тільки приносить збитки і втрати. Поки я навпаки спостерігаю пом'якшення позиції відносно нового українського керівництва. Скоріш за все, це гра. Щось типу: проявіть Вашу мудрість, пане Зеленський, яку не проявляв ваш попередник. І зробіть все те, що вас просить Російська Федерація. І будемо Вас вважати українським президентом зі здоровим глуздом.

- Зараз у світі говорять про повернення Росії до ПАРЄ, зняття санкцій. Чи є це наслідком домовленості президента США Дональда Трампа і Путіна чи держсекретаря Майка Помпео і російського голови МЗС Сергія Лаврова?

- Та нема поки ніякої домовленості між Трампом і Путіним. Є поки явно висловлене бажання американських партнерів, що їх зустріч може відбутися лише в тому разі, якщо Росія зробить хоча б деякі символічні жести в бік України. Бо в іншому випадку Трампу не вигідно зустрічатися, бо його заклюють власні ж медіа і конгрес. Тому у Вашингтоні дають зрозуміти – було б непогано, якби відбувся обмін військовополоненими чи просто полоненими. Щоб були здійснені певні взаємні гуманітарні жести. Це не породило б якусь принципову різницю у відносинах Росії й України, але це дало б ілюзію покращення відносин. І під таким соусом можна повертати Росію до ПАРЄ чи знімати санкції.

- Як вплинула б на Україну зміна влади в Росії?

- Для України це пішло б на благо. Будь-яка політична криза в Росії, якщо міркувати цинічно, веде до її послаблення чи до гнучкості влади, що для України є добре. Більш того – будь-яка нова російська влада буде більш договороздатною на українському напрямку, ніж нинішня. Але відразу скажу, що це не відноситься до питання Криму. Яка б не була в Росії влада, питання Криму з точки зору Російської Федерації закрите.

- Чому Крим такий важливий для Росії?

- Бо він займає важливе місце і в російській культурі, і в російській історії. І нема в Росії дійсно впливової сили, яка могла б переломити масові настрої. І тому будь-який, навіть найбільш ультра-ліберальний президент, буде змушений прийняти цей спадок.

- Наостанок повернімося до справи Івана Голунова. Як на неї відреагував Захід?

- За неофіційними каналами, у Москву направлялися сигнали, в першу чергу з американського боку, якщо з Голуновим щось станеться, то невідкладно будуть накладені санкції. Ви ж знаєте, що для американців свобода преси – це священна корова. Тим паче, що історія довкола Голунова – це класична історія про мужнього журналіста-розслідувача, наче із голлівудського фільму.

- Тобто такий маленький журналіст може дійсно змінити політичну ситуацію в Росії?

- А ви пам'ятаєте історію з Гонгадзе? На щастя Голунов залишився живим. Так, може. У Росії просто настав час для змін. А хто піднесе сірник до сухого хмизу – немає значення. Це прекрасний індикатор того, як у Росії змінилися настрої. Не було б Голунова – було б щось інше. І справа не в Голунові і не в тому, що наше суспільство таке віддане свободі слова. Щось відбулося у масовій свідомості. Соціологи називають це революцією свідомості. А якщо змінюється свідомість, починає змінюватися масова поведінка.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Україна має одне реально доступне знаряддя для деокупації Криму - Борис Бабін

Чи можлива гуманітарна катастрофа в результаті водної блокади Криму, як Україні не стати колонією РФ, а жителям Криму не перетворитися на рабів, Апострофу розповів екс-постійний представник президента України в АР Крим Борис Бабін

Спека повертається, але не всюди: які сюрпризи приготувала погода

Довгоочікуване потепління повертається 18-19 липня, але пощастить далеко не всім: лише у деяких регіонах буде +30

Проти російської пропаганди ми будемо використо­вувати на Донбасі "потужну" зброю - кандидат від "Слуги народу"

Як боротися з російською пропагандою на Донбасі, що робити з Кримом - про це Апострофу розповів член партії Слуга народу Микита Потураєв

Новости партнеров

Загрузка...