Наприкінці червня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) голосуватиме за резолюцію про повернення Російської делегації. В українському МЗС уже заявили, що припинять відносини з Асамблею, якщо туди повернуться росіяни. "Апостроф" вирішив нагадати епопею з усуненням та поверненням росіян до ПАРЄ, а також зібрав думки українських та іноземних експертів щодо цієї ситуації.
Повернути Росію будь-що
Парламентська асамблея Ради Європи – консультативний орган, який заслуховує доповіді делегатів і, відповідно, приймає резолюції та рекомендації. Її рішення мають рекомендаційний характер. До Асамблеї входять представники 48 країн-членів. Україну представляють 12 делегатів, Росію – 18. Загалом до її складу входить 318 депутатів та 318 їхніх заступників.
У квітні 2014 року Росію позбавили права голосу у ПАРЄ через анексію Криму та вторгнення на Донбас. Відтоді Росія відкликала своїх делегатів і вдається до економічного та політичного шантажу, аби повернутися до Асамблеї.
У 2017 році кремлівські політики відмовилися платити внески до РЄ і зараз винні близько 60 мільйонів євро. Саме грошове питання є найголовнішим – у цьому зізнаються у самій Асамблеї.
Крім того, Росія погрожує взагалі вийти з ПАРЄ. У такому разі на неї перестануть поширюватися рішення структур Ради Європи, а принижені та ображені російські опозиціонери не зможуть звернутися до Європейського суду з прав людини. Хоча Кремль і без того багаторазово нахабно ігнорував його рішення, так само, як і резолюції ПАРЄ.
Проти російських делегатів у Асамблеї ввели санкції. Зараз вони фактично не діють, тому що поіменні, а Кремль не передає списки своїх депутатів. Але якщо санкції збережуть, росіянам заборонять займати пости в Асамблеї. Однак сьогодні в організації точиться протилежна риторика – "всі країни - члени Ради Європи повинні мати рівні права в роботі її структур".
Наприкінці травня Комітет міністрів Ради Європи закликав надати кожній країні право брати участь в усіх її статутних органах. На початку червня за проект відповідної резолюції - "Удосконалення процесу ухвалення рішень Парламентської асамблеї щодо повноважень і голосування" - проголосував регламентний комітет організації.
В кінці травня Комітет міністрів Ради Європи закликав надати кожній країні право брати участь у всіх її статутних органах
Ця резолюція вносить кілька суттєвих змін у регламент. Вона позбавляє ПАРЄ права обмежувати делегатів у голосуванні, праві виступу, участі у роботі комітетів. Порушникам заборонять лише обіймати керівні посади в організації і брати участь у спостережних місіях, але й ці обмеження можуть в подальшому переглянути.
Варто зазначити, що Росію прямо у документі жодного разу не називають. Натомість резолюція містить фразу "країна, яка є членом ПАРЄ, але не бере участі у її роботі". Документ закликає всі делегації (а значить, і російську) почати роботу у червні, оскільки відбудуться вибори Генерального секретаря ПАРЄ і суддів ЄСПЛ. Але у Кремлі уже заявили, що повернуться лише після повного скасування санкцій. Тому ПАРЄ так поспішає – питання про резолюцію винесено на самий початок роботи Асамблеї.
Таким чином, кремлівські делегати можуть повернутися посеред року і посеред літньої сесії. Такі зміни у регламенті порушують статут Ради Європи, тому вони прописані "як виняток". А ось в української делегації часу провести переговори і, можливо, змінити рішення під час голосування практично не буде.
З одного боку, схоже на те, що Захід намагається будь-що повернути Росію, незважаючи на всі її злочини. Головними лобістами цієї ідеї є Німеччина та Франція.
З іншого боку, кажуть вітчизняні й європейські експерти, Росія повинна бути в ПАРЄ та інших міжнародних організаціях, аби на неї можна було чинити міжнародний тиск, вести переговори. Однак викликає занепокоєння те, що, зайнявши місця у європейських структурах, росіяни будуть впливати на їхню роботу.
Що втратить Україна
ПАРЄ була важливим дипломатичним майданчиком, який із поверненням РФ Україна може втратити, вважає незалежний політичний аналітик, аналітик уряду канадської провінції Онтаріо Аріяна Ґіць.
"ПАРЄ дозволяла доносити правду і додавала ваги заявам українських урядовців. Вона ухвалила 7 резолюцій, які були значущими для міжнародної правової позиції України. Одна з них визнала, що Росія здійснює контроль над захопленими територіями на Донбасі", - розповіла Ґіць "Апострофу".
Експерт також висловила побоювання, що після повернення Росії західні партнери почнуть примушувати Київ до миру. Заяви українських депутатів будуть піддавати більш жорсткій "цензурі". На них тиснутимуть через політико-правову позицію.
"Для України "компроміс" за таким сценарієм - це шлях приниження, який призведе до затяжної, ймовірно, багаторічної турбулентності і можливих нових політичних катаклізмів", - вважає аналітик. Тож повернути Росію в ПАРЄ можна лише після накладання на неї санкції з вимогою відновити суверенітет України та виплатити репарації.
Після повернення Росії до ПАРЄ ситуація із українськими політв'язнями лише погіршиться, переконана Ґіць. Кремль буде використовувати "гачок" звільнення для шантажу на тему "примирення" чи "чистого аркуша".
Такої ж думки дотримується і член Харківської правозахисної групи Галина Койнаш.
"Не можна домовлятися з терористами, і подібні поступки неминуче приведуть до інших, більш істотних", - заявила вона "Апострофу".
Повернення Росії до ПАРЄ буде сигналізувати про небезпечну здачу позицій. Будь-яку капітуляцію Кремль розцінить як слабкість Заходу і свою перемогу. Це матиме хоч і непрямі, але негативні наслідки для всіх українських жертв Кремля. Санкції проти Росії треба посилити, оскільки ситуація погіршилася – понад 100 українців є російськими політв'язнями, 24 українських моряків взяли у полон, росіяни заблокували Азовське море, в окупованому Криму вдаються до шокуючих порушень прав людини, говорить правозахисниця.
Однак відомий політичний оглядач Олег Пономарь заявив "Апострофу", що після повернення до ПАРЄ Росія навпаки може відпустити політв'язнів в якості жесту доброї волі.
Повернення кремлівських політиків зруйнує "мінський процес", вважає депутат Європарламенту від партії "Союз 90/Зелені" і режисер-документаліст Ребекка Гармс. Політик наполягає, що проти Кремля треба застосовувати більш жорсткі санкції і домагатися виконання виставлених умов.
Українські делегати уже заявили, що у разі безумовного повернення Росії припинять свою роботу у ПАРЄ. Голова делегації Володимир Ар'єв у Facebook порівняв позицію Франції та Німеччини із позицією Європи 1930-х років. Ймовірно, він натякає на "політику умиротворення", яку намагалися застосувати до Адольфа Гітлера.
"Ситуація в ПАРЄ - близька до критичної. МЗС зробив чітку заяву про перегляд відносин з Асамблеєю у разі безумовного повернення РФ", - написав політик.
На думку Аріяни Ґіць, Україна має повне моральне право висловлювати свій протест у найжорсткіший спосіб. Але водночас Київ зацікавлений у просуванні власних інтересів, і тому не варто виходити зі складу ПАРЄ, а варто шукати політичні способи вирішення кризи.
"Україна протидіє масовій пропаганді Росії й потужній кампанії впливу, тому критично важливо, аби її голос був почутий у світі", - каже експерт. Влітку відбуватиметься обрання керівних органів ПАРЄ й складу Європейського суду з прав людини. Україна зацікавлена у просуванні власних інтересів. Тому найбільш розумним буде залучитися підтримкою країн-друзів і разом з їх делегатами зробити спільну заяву про готовність припинити роботу в Асамблеї. Але Україна не повинна проковтнути образу і спокійно працювати далі, підсумовує Ґіць.
Влітку буде проходити обрання керівних органів ПАРЄ і складу Європейського суду з прав людини
Розкол у Євросоюзі
"Дозволити РФ повернутись до ПАРЄ без виконання нею ключових умов – це як змінити злочинцю покарання з позбавлення волі на умовне засудження. При цьому злочинець аж ніяк не покаявся. Рада Європи ризикує стати слабшою і втратити важливий кредит довіри. Європа, на жаль, теж", - написав голова українського МЗС Павло Клімкін у Twitter. Він займає жорстку позицію аж до виходу України із ПАРЄ.
Дії Росії на окупованих територіях можна кваліфікувати як культурний геноцид та етнічну чистку, каже Аріяна Ґіць, - і вони однозначно становлять найгрубіші порушення прав людини, демократії, і верховенства права, які має обстоювати Рада Європи. Якщо ПАРЄ зніме санкції з Росії, то це однозначний акт неоголошеної підтримки авторитарного агресивного режиму, який перекреслює мету існування Ради Європи і з яким не можна миритися.
"Якщо Росія повернеться без виконання жодних умов, Рада Європи не просто втратить довіру - це буде суперечити самій меті та причинам, чому вона була заснована. Путін розколе ЄС, якщо йому вдасться повернути делегацію Думи без умов", - заявила Ребекка Гармс "Апострофу".
Така ситуація розв'яже Кремлю руки і може спровокувати його на загострення уже "заморожених" прокремлівських конфліктів – у Придністров'ї, окупованих Абхазії та Південній Осетії і на Західних Балканах, вважає політик.
"Я досі не можу повірити, що Німеччина й Франція ризикують цим, бо хочуть "нормальних" відносин із європейською країною, яка веде війну проти своїх сусідів", - додає Гармс.
Олег Пономарь натомість вважає, що повернення Росії до ПАРЄ є частиною плану Трампа й Путіна щодо України. Так, він відбувається більшою мірою на російських умовах, але треба звикати до нових реалій після виборів у США та Україні, каже експерт.
Росіяни – невиправні імперці, тому для них повернення в ПАРЄ – це перш за все доказ того, що з ними рахуються. Але є й практична причина – це може стати кроком для знаття санкцій, додає Пономарь.
