Уже в середу, 7 серпня, президент України Володимир Зеленський вирушить з офіційнимвізитом до Туреччини. Крім переговорів в Анкарі з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, у Зеленського запланована зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм I. На тлі кризи в українському православ'ї, яка загострилася після спроб відновлення УПЦ (КП) почесним патріархом Філаретом, діалог українського президента та Вселенського патріарха обіцяє бути цікавим. Чого чекати від цієї зустрічі, розбирався "Апостроф".
Стратегія візиту
Варто зазначити, що ні під час своєї передвиборної кампанії, ні протягом президентської каденції Володимир Зеленський публічно не підтримував жодну з православних церков України. Наприклад, після своєї перемоги на виборах, президент зустрічався як із представниками УПЦ (МП), так і ПЦУ, і навіть ініціював запис звернення всіх духовних лідерів України до народу. Правда, предстоятель ПЦУ в цьому ролику не знімався (як повідомляли ЗМІ, через непогодження з текстом звернення), але це вже зовсім інша історія.
Поворотним моментом мав стати День хрещення Русі. Дві найчисельніші православні конфесії в Україні - УПЦ (МП) і ПЦУ - запланували хресну ходу від Володимирської гірки в Києві на 27 і 28 липня відповідно. Зеленський не прийшов нікуди, обмежившись лише заявою у своєму Twitter.
"Я закликаю предстоятелів церков до діалогу, щоб віра об'єднувала, а не розділяла українців", - зазначив президент.
При такому дистанціюванні від кожної з церков, та й взагалі від українського релігійного питання в цілому, у Туреччині Зеленський все ж вирішив зустрітися з Вселенським патріархом, хоча, напевно, міг би обійтися і без цього візиту. У такому разі, чому новий президент все ж вирішив обговорити з Варфоломієм церковні питання?
За словами експертів, опитаних "Апострофом", на стратегічному рівні у цій зустрічі кілька цілей.
"Я думаю, що Зеленський хоче підтвердити попередню стратегію екс-президента, - пояснює "Апострофу" релігієзнавець Людмила Филипович. - Це свідчить про те, що незважаючи на всі побоювання, які були щодо проросійської орієнтації команди Зеленського, президент продовжує раніше обрану стратегію, так як розуміє небезпеку зміни курсу".
"Це важливий візит ввічливості, тому як роль патріарха Варфоломія в становленні української церкви переоцінити складно, - додає "Апострофу" релігієзнавець Ігор Козловський. - Залишаються питання, пов'язані з процесом об'єднання православної спільноти, загостренням відносин Вселенського патріарха і московського православ'я на території України, розуміння того, в якому напрямку буде розвиватися ПЦУ. Так, держава не може втручатися в ці процеси, але вона повинно їх розуміти".
"Системні та послідовні відносини з Фанаром зародилися ще при президенті Кучмі, на високий рівень вони вийшли за часів каденції Ющенка і досягли апогею реалізації багатьох планів за часів Порошенка. Тому абсолютно логічно, що це історичний період вимагає продовження. Тому і Фанар, і новий президент зацікавлені у співпраці", - резюмував глава департаменту Мінкульту у справах релігій і національностей Андрій Юраш, коментуючи ситуацію "Апострофу".
Крім того, в ситуації, коли релігійне питання,в будь-який момент може стати каталізатором напруженості в суспільстві, Зеленський просто не може його ігнорувати, обмежуючись загальними словами про діалог і об'єднання.
"Зеленський просто не може ігнорувати релігійне питання, обмежуючись загальними словами про діалог і об'єднанні"
"З одного боку, добре, що президент дистанціюється від релігійних питань, як і передбачає Конституція, але з іншого боку, президент сусідньої держави від цих питань не відсторонюється і контролює їх", - говорить "Апострофу" глава парламентського підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій Віктор Єленський.
Криза в ПЦУ і розкол
Що ж стосується тактики і конкретних питань, які можуть обговорюватися на Фанарі, експерти називають кілька головних тем.
"Не секрет, що створення ПЦУ і отримання томосу про автокефалію, участь Вселенського патріарха в створенні ПЦУ - продукт як явних, так і тіньових домовленостей. А президент України повинен знати про них, щоб потім не було сюрпризів у відносинах вже зі світською владою Туреччини в майбутньому, - пояснює "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. - Туреччина перетворюється в регіональну супердержаву, вплив якої поширюється на Болгарію, Румунію. Дозвіл Варфоломієм на церковно-політичну комбінацію з ПЦУ було отримано від Ердогана в контексті загальної турецької політики. Влада Туреччини розуміє, що в православних країнах, скорочуючи вплив РПЦ, вона створює найкращі умови для себе. Але при цьому з багатьох питань Туреччина йде на близький контакт з РФ".
"В Україні діє ставропігія Вселенського патріарха - Андріївська церква. Там зараз завершуються реставраційні процеси, і скоро буде налагоджено регулярне літургійне життя з щоденними або щотижневими служіннями. Відповідно, є цілий комплекс питань, які в робочому порядку повинні обговорюватися", - додає Андрій Юраш.
До практичних питань можна віднести і натяки на кризу всередині самої ПЦУ. Нагадаємо, що почесний патріарх Філарет заявив про відновлення діяльності УПЦ (КП) і навіть провів у червні свій Собор.
"Почесний патріарх Філарет заявив про відновлення діяльності УПЦ (КП) і навіть провів в червні свій Собор"
"Крім того, з'явилося багато спекуляцій і звинувачень з боку тих, хто був опонентом отримання томосу, тому обговорити ці псевдоаргументи дві сторони також зацікавлені", - запевняє Юраш.
Що ж стосується питань об'єднання православних в Україні, то ця проблема також може стати предметом обговорення між президентом і Вселенським патріархом.
"Напевно, будуть порушені проблеми об'єднання православних в Україні, хоча досягти цього непросто, - додає Филипович".
Утім, за словами Андрія Юраша, на Фанарі чітко розуміють неоднорідність православної спільноти в Україні та поділ його на дві гілки, але сприймають це не як гостру проблему, а як об'єктивну реальність, а значить, далі протокольних згадок ця тема не отримає розвитку на зустрічі.
"Перша православна тенденція, яка хоче своїх оригінальних, самостійних рис, друга - розуміння того, що розвиток частини православної церкви неможливий без зв'язку з Москвою. Це не просто формальний, це світоглядний поділ. Це зрозумів Константинополь і пішов на визнання помісної української православної традиції. Навіть у багатьох рішеннях Синоду сказано, що визнається помісна українська традиція, але не заперечується існування іншої - підпорядкованої Московському патріархату. Це реалії життя", - резюмував Юраш.
В цілому ж, жоден з експертів, опитаних "Апострофом", так до кінця і не зміг пояснити логіку дій президента та доречність даного візиту. Тому які все ж питання має намір там вирішити Зеленський, скоріш за все, ми дізнаємося вже за підсумком візиту, а поки що можна констатувати той факт, що політика президента Зеленського все більше стає схожою на політику президента Порошенко. Питання в тому, чи ефективніше вона в такому виконанні?
