У команді президента України Володимира Зеленського хочуть змінити деякі принципи надання житлових субсидій. "Апостроф" розбирався, що саме пропонує Зе-команда, наскільки її ініціативи актуальні та реалістичні, а також, до яких наслідків вони можуть призвести.
Представник президента України в Кабінеті міністрів Андрій Герус висловився за зміну методики призначення житлових субсидій для громадян. За його словами, мова йде пенсіонерів, які живуть переважно в сільській місцевості та районних центрах, у будинках яких прописані їхні онуки, але по факту в них не живуть. Але саме це і позбавило таких пенсіонерів права на отримання субсидії. "Ми хочемо уточнити цей критерій, щоб держава їм допомагала", - заявив Андрій Герус, додавши, що це - приблизно один мільйон нових старих субсидіантів.
Він також прокоментував ініціативу президента Володимира Зеленського про те, що люди старше 70 років не платитимуть за житлово-комунальні послуги: "Мається на увазі, що ті з них, хто в останній рік або півроку не могли користуватися субсидією, будуть платити незначну частину від всього рахунку, решту за них буде покривати держава".
Є проблема
У 2017 році житлові субсидії отримували 8,8 мільйона домогосподарств України, що на 1,13 мільйона більше, ніж роком раніше. Але в 2018 році кількість субсидіантів вже була менш ніж 7 мільйонів. У нинішньому році кількість сімей, які мають право на субсидії, скоротилася майже вдвічі - за словами Андрія Геруса, на початок 2019-го їх було 3,6 мільйона. Основна причина такого різкого скорочення - посилення вимог до потенційних отримувачів субсидій, у результаті якого багато з тих, хто раніше їх отримував, втратили на них право, а ті, хто подавав на субсидії вперше, - не отримали такого права через невідповідність встановленим критеріям.
Спеціаліст з питань житлово-комунальних послуг Сергій Дяченко вважає, що проблема, про яку говорить влада, дійсно існує. "Не хочу звинувачувати (владу) в популізмі... Напевно, вони намагаються привести систему до справедливих координат. Це - елемент соціальної справедливості по відношенню до людей, які реально потребують субсидії, але не можуть їх отримати", - сказав він в коментарі "Апострофу".
З точки зору соціальної справедливості, пропозиція президентської команди виглядає цілком виправдано, погоджується експерт у сфері ЖКГ Андрій Никончук. "Онуки живуть і працюють в Києві, а, оскільки не мають житла (в столиці), прописані у бабусі в селі, і бабуся не може через це отримати субсидію. Тому, можливо, це - правильне рішення з точки зору соціальної справедливості", - заявив він в розмові з виданням.
Однак зрозуміти логіку самої пропозиції, за словами Никончука, досить складно. "Зазвичай, таке відбувається перед виборами", - уточнив він.
Справа на мільйон
Водночас не виключено, що владна команда все ж тримає в умі вибори - на цей раз місцеві, які, за деякими даними, можуть відбутися вже восени.
У свою чергу, координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко вважає, що меседжі, які прозвучали з вуст представника президента в Кабміні, є "чистим популізмом і грою з електоратом". "Пенсіонери можуть взяти довідки, що онуки з ними не проживають, і це питання розгляне комісія (яка вирішує, кому давати субсидію)", - сказала вона в коментарі "Апострофу".
Пенсіонери також можуть виписати онуків, які з ними по факту не проживають, припускає Сергій Дяченко: "Зараз інститут прописки мало що дає, це - не як у СРСР".
Однак у будь-якому випадку, всіх цих людей, а їх, нагадаємо, близько мільйона, потрібно перевірити. "Величезний обсяг роботи, щоб визначити, хто реально проживає, а хто ні. Ходити по домівках і опитувати сусідів? До того ж це потрібно робити з певною періодичністю, тому що півроку не живе, а потім, знову живе", - говорить Дяченко.
Що і скільки
Також доречно згадати ініціативу Зеленського-Геруса про пенсіонерів старших 70 років, яким, судячи зі сказаного, будуть надаватися пільги при оплаті послуг ЖКГ, незалежно від того, мають вони право на субсидію, чи ні. А це, по суті, та сама субсидія, підкреслює Андрій Никончук.
А скільки таких пенсіонерів? Чи є у влади відповідні дані?
І тут напрошується, мабуть, найголовніше питання: звідки брати гроші на всі ці виплати?
"Якщо є пропозиція (про субсидії), то, напевно, має бути й пропозиція, де взяти для цього гроші?" - говорить Андрій Никончук, додаючи, що на сьогодні абсолютно незрозуміло, про яку суму може йтися.
Ці питання "Апостроф" адресував безпосередньо Андрію Герусу, однак він на момент публікації матеріалу на них не відповів.
Нерезиновий бюджет
Фінансування субсидії здійснюється з державного бюджету, і, для того, щоб збільшити витрати на їх виплату, необхідно внести відповідні зміни до держбюджету у вигляді окремого закону. Але Верховна Рада поки не працює, і в кращому випадку зможе зайнятися цим питанням у вересні.
Але, навіть якщо це станеться досить швидко (все-таки у президентській партії "Слуга народу" в новій Раді буде монобільшість), незрозуміло, звідки візьмуться гроші, яких бракує. "Треба буде шукати мільйон осіб, яких потрібно замість цих виштовхати", - сумно жартує Сергій Дяченко.
Незалежно від того, яке буде прийнято рішення, очевидно те, що нова влада взяла курс на збільшення кількості субсидіантів. "До цього всі розповідали, що потрібно збільшувати кількість робочих місць, щоб менше давати субсидій", - підкреслює Андрій Никончук.
Але ситуація в Україні сьогодні така, що субсидій, по суті, потребує половина населення, включаючи середній клас, переконаний Сергій Дяченко: "Вартість комуналки - практично європейська, а зарплати - в рази менше європейських".
Враховуючи, що і ціни на продовольство в нашій країні стрімко наближаються до європейських, а по деяких позиціях - навіть їх перевищують, з такою думкою важко не погодитися. Якщо нинішня тенденція продовжитися, то велика частина населення України буде "сидіти" на субсидіях (якщо, звичайно, вони збережуться), а найбільш сміливі й рішучі будуть їхати за кордон у пошуках європейської зарплати - адже європейські ціни у них вже є вдома.
