"Мультимедійна платформа іномовлення України стане офіційним потужним інструментом України в боротьбі з пропагандою в усьому світі, а телеканал UATV буде офіційним голосом України. Три супутники, п'ять континентів, сотні країн, мільйони глядачів. Це вже не амбітний проект. Сьогодні це вже реальність", - такі потужні заяви в 2015 році робив екс-міністр інформаційної політики України Юрій Стець. Однак реальність 2020 роки вже інша: українська система іномовлення згорнула всі свої корпункти за кордоном. Чому уряд раптом вирішив відмовитися від зброї в інформаційній боротьбі з Кремлем, розбирався "Апостроф".
Іномовлення - все
Українське іномовлення в розпал конфлікту з РФ задумувалося як наша відповідь російському Russia Today. Мовляв, за кордоном повинні знати про реальну ситуацію в Україні, а не споживати пропагандистську жуйку Кремля. Під цю справу ВР навіть прийняла окремий закон "Про систему іномовлення України", створивши держпідприємство "Мультимедійна платформа України", до складу якого і увійшов телеканал іномовлення. Він отримав назву UATV, хоча спочатку закордонного українського мовника планували назвати Ukraine Tomorrow, але через судові розгляди з групою компаній Group DF олігарха Дмитра Фірташа, яка заявила свої права на бренд Ukraine Tomorrow, неймінг довелося скорегувати.
У законі навіть прописали конкретні показники фінансування системи іномовлення: 0,06% видатків загального фонду Держбюджету.
У підсумку, наприкінці 2015 року UATV почав своє мовлення українською, англійською, арабською, російською та кримськотатарською мовами. Спіймати UATV можна було на супутнику, в кабельних мережах, а також у нього був свій канал в YouTube. Запрацювали і закордонні корпункти каналу у Варшаві, Стамбулі та Вашингтоні. У планах було відкрити корпункти в Пекіні й Торонто.
Однак на початку 2020 року українське іномовлення "успішно" згорнулося.
"Третього січня нас поставили перед фактом, що канал припиняє прямі ефіри з 12 січня", - розповіла "Апострофу" журналіст UATV Юлія Божко.
Про плани запустити на базі UATV новий канал, який вестиме мовлення на окуповані території, ще в листопаді минулого року говорив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський.
"Але при цьому ніхто з нас не припускав, що буде припинено роботу іномовлення", - додає Юлія Божко. - Мої колеги виходять на роботу за старим графіком. Але виїзди на зйомки заборонено. Досі не озвучено умови роботи".
Звичайно, варто визнати відверто, що українське іномовлення не стало могутньою противагою російській пропаганді. Це й не дивно, адже бюджети українського і російського іномовлення непорівнянні. Наприклад, за словами Бородянського, бюджет UATV становить близько 440 мільйонів гривень, в той час як у Russia Today, за різними даними, бюджет приблизно такий самий, тільки в доларах.
Студія Russia Today в Москві
"Канал просто не мав вихлопу, як такого, - каже "Апострофу" колишній співробітник UATV, який побажав зберегти анонімність. - Були заяви про глобальне супутникове покриття, включення каналу в різні кабельні мережі, але це ж кількісний показник, не якісний. Від самого моменту появи у каналу не було чіткої стратегії і позиціонування. Аналізу закордонної аудиторії теж не було. Опрацювання контенту та його актуальності саме для закордонного глядача".
Про проблеми аналізу аудиторії говорила й екс-гендиректор "Мультимедійної платформи України" Людмила Березовська.
"Під час зустрічей у міністерстві мені дорікали, що ми не можемо порахувати нашу зарубіжну телеаудиторію, - а не можемо ми її порахувати через витратність таких досліджень", - зазначала Березовська.
"По-перше, держава повинна була б профінансувати це дослідження, - коментує ситуацію "Апострофу" медіаексперт Наталія Лігачова. - А може, там величезна аудиторія? Хоча, звичайно, об'єктивно ми можемо припускати, що вона не дуже велика, але де є критерії, а якою взагалі вона повинна бути, і справа не в кількості аудиторії, а в її якості. Адже ми розуміємо, що ті глядачі, які дивиться за кордоном українське телебачення, якщо це громадяни інших країн або представники діаспори, то в принципі - це агенти нашого впливу".
Думки експертів з приводу того, чи повинне існувати українське іномовлення в умовах обмеженого фінансування, розділилися.
"Іномовлення у будь-якої країни має бути, тим більше, у країни, яка перебуває в стані війни із зовнішнім агресором. І тут важливо, щоб було чути саме голос держави, а не тільки приватних телеканалів, тому що ми розуміємо, що у кожного приватного телеканалу своя редакційна політика, пов'язана з інтересами власника. І далеко не завжди інтерес власника перетинається з інтересом держави", - додає Лігачова.
Більш того, закрилася і кримськотатарська редакція телеканалу.
"По суті, це означає, що ми йдемо з інформаційного простору Криму - начисто, - каже "Апострофу" експерт з інформаційних технологій, екс-заступник міністра інформполітики України Дмитро Золотухін. - Яким би противником розгону "зради" я не був, з огляду на постійне замовчування новою владою теми деокупації Криму, все це має вельми неприємний відтінок".
Але, на думку члена Ради з питань свободи слова при президенті Тетяни Попової, потрібний інформаційний фон за кордоном Україна могла б створювати й іншими способами.
"Іномовлення було на такому рівні, що, може, і не так погано, що його закрили, тому що ефекту від цього не було, - каже "Апострофу" Попова. - А зараз у нас президент - зірка. Він може просто почати давати інтерв'ю англомовним ЗМІ протягом декількох місяців без зупинки. На нього такий величезний запит у британських, американських, французьких і німецьких ЗМІ, що простіше через такі інтерв'ю комунікувати з аудиторією. Це матиме більший ефект з покриття аудиторії, ніж канал".
Володимир Зеленський
Однак, незважаючи на проблеми, UATV все ж мав свою постійну аудиторію. І відразу після повідомлень про те, що "іномовлення - все", цю аудиторію почали м'яко віджимати росіяни.
"У позиції 100.5 гр.в.д. працює геостаціонарній супутник Asiasat-5. На частоті 3961 МГц ретранслюється телеканал UATV для регіону Азія-Океанія. Особливість цього борта - глобальне покриття від України до Японії і від Таймиру до Нової Зеландії. 13 січня масовою стала новина про відключення UATV. І, о диво, вже 14 січня на цьому ж транспондері у відкритому вигляді працює телеканал RTVi, заборонений в Україні", - повідомив член громадської ради при Нацраді з питань телебачення і радіомовлення Олександр Глущенко.
Медведчук, посунься
Утім, незважаючи на закриття закордонних редакцій, канал UATV все ж не помре. Принаймні так кажуть у міністерстві. На його базі буде створено телеканал, який буде вести мовлення на окуповані території. З цією ідеєю, до речі, виступав ще під час своєї передвиборної кампанії Володимир Зеленський.
Очікується, що новий канал запрацює вже зовсім скоро - 15 лютого. Його контент буде розважальним та інформаційним, а мовлення буде вестися українською та російською.
"Новий канал повинен донести у своєму ефірі до людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях, правду про те, що відбувається в Україні, і почати діалог із ними", - заявляв перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук.
Хто буде рулити новим каналом, поки невідомо - директора ще потрібно вибрати на відкритому конкурсі. Однак деякі співробітники UATV припускають, що свою руку до створення контенту може докласти Олексій Кірющенко, режисер серіалу "Слуга народу", "Моя прекрасна няня". Справа в тому, що Кірющенко останнім часом кілька разів бачили в офісі телеканалу.
Примітна деталь: Олексій Кірющенко - громадянин РФ і постійно проживає в Москві, а в Україні отримав посвідку на проживання. Якщо Кірющенко дійсно буде задіяний у створенні контенту для телеканалу, то вийде так, що боротися з російською пропагандою на Донбасі буде... росіянин.
Боротися з російською пропагандою на Донбасі буде ... росіянин
Але чи є сенс взагалі створювати телеканал із прицілом на цільову аудиторію окупованих територій? Чи будуть там його дивитися? Експерти, опитані "Апострофом", впевнені, що будуть.
"Бородянський вміє робити рейтингові і "смотрібельні" телеканали. Він вміє працювати як топ-менеджер рейтингових каналів, це факт. Так, ці канали виходять не дешеві, але рейтингові, - зазначає Тетяна Попова. - Тому ефект, я думаю, буде, причому не тільки для окупованих територій, а й для російського телеглядача. А правильний вплив на російську аудиторію для України може мати дуже серйозний позитив. Під час війни у В'єтнамі американці витрачали на вбивство одного в'єтнамського солдата близько 100 тисяч доларів, а для того, щоб його переконати - 125 доларів. Російськомовний канал для діаспор потрібно було робити одразу".
Водночас сенс у новому каналі вбачається не тільки в контрпропаганді. За словами Лігачової, простежується і цілком конкретна політична доцільність.
"Ймовірно, немає коштів для створення телеканалу під Зеленського і "слуг народу", тому вирішили перекинути кошти на канал для окупованих територій. У нас багато проросійських каналів, які опосередковано належать Віктору Медведчуку. Всі вони проводять редакційну політику, яка досить негативна щодо влади. А новий телеканал під соусом каналу для окупованих територій буде вільний від жорсткої критики влади, журналістських антикорупційних розслідувань. Буде подаватися досить благовидна, позитивна інформація про Україну. А якщо ще й Росія перестане "мочити" Зеленського у своїх телепередачах, адже у нас тепер більш м'яка політика стосовно РФ, то багато жителів України почнуть отримувати більш позитивну інформацію про владу", - резюмувала Лігачова.
Канал наш, а гроші ваші
Утім, у реальності зона мовлення нового телеканалу не обмежиться тільки окупованими територіями. Днями нардепи в першому читанні прийняли зміни до закону "Про систему іномовлення України", згідно з якими територія іномовлення (а формально воно нікуди не зникло, адже закон є, а "Мультимедійну платформу" не ліквідували) - це окуповані території, райони, які межують з окупованими територіями, райони України, які межують з Росією, або прикордонні райони України з іншими країнами, звідки поширюються програми держави-агресора.
А та ж Russia Today поширює свій контент у всіх країнах, з якими межує Україна. Ось і виходить, що за бюджетні гроші влада отримає свій канал, який покриє сигналом майже всю територію країни.
"Іномовлення було винятком із процесу роздержавлення медіаресурсів саме тому, що було орієнтоване на закордонну аудиторію. А зараз ми замість нього отримуємо внутрішньодержавний телеканал, редакційна політика якого буде повністю контролюватися чиновниками", - додає Золотухін.
Але парадокс у тому, що у каналу для окупованих територій можуть виникнути проблеми з доставкою сигналу на окуповані території.
"Я прекрасно розумію всі недопрацювання, які так і не було усунено, у сфері доставки українського сигналу жителям окупованих територій. Тому, якщо Мінкульт поліпшить (в тому числі і в питанні фізичного покриття регіону сигналом), я першим буду аплодувати. Тут треба розуміти, що якщо ОПУ зуміє домовитися з АП РФ про те, що на окупованих територіях припиниться глушіння українського сигналу російської технікою, то жителі окупованих територій вже відчують зміни. Звичайно, це стосується тільки Донбасу, а не Криму", - резюмував Дмитро Золотухін.
