За останні дні коронавірус виявили у двох американських сенаторів, іспанської міністерки, радника аятоли Хаменеї, Тома Генкса та його дружини, дружини канадського прем’єра Джастіна Трюдо, помічника президента Бразилії, який разом зі своїм босом на днях обідав із Дональдом Трампом. І нехай ніхто не обманюється начебто низькою летальністю хвороби. Показник в 3,4%, який декларує ВООЗ, говорить радше про ефективність драконівських заходів, які запровадив Китай, а не про відносну нешкідливість коронавірусу. Стрімке поширення хвороби є поганим сигналом для України, особливо на тлі хиткої влади президента Володимира Зеленського, вважає юрист-міжнародник, волонтер ГЕННАДІЙ ДРУЗЕНКО.
Прощаючись зі своїми студентами перед початком весняних канікул, які через карантин затягнуться невідомо наскільки, професор Девід Вільямс, напевно, наймудріша та найглибша людина, яку я зустрів на своєму життєвому шляху, сказав: "Коли ми зустрінемось знову, будь то через три тижні чи через три місяці, ми зустрінемось у світі радикально відмінному від того, в якому ми зараз розстаємось". Девід – один із провідних конституціоналістів США. Колишній кращий студент-правник Гарварда. Але він точно не академічний книжник. Тривалий час він був у списку ворогів бірмійської хунти. Він потай перетинав кордони цієї країни у джунглях і жив разом із повстанцями у гірських селищах. Його намагався корумпувати Держдеп, але він не зрадив своїх азійських друзів…
Але навіть попри всі ці характеристики, можна легковажити словами американського професора. Рафіновані інтелектуали наразі не в моді в Україні. Тому процитую Емануеля Макрона, який вчора назвав коронавірус "найбільш серйозною кризою, з якою Франція стикнулась у сфері охорони здоров’я за століття". Його британський візаві прем’єр-міністр Борис Джонсон кількома годинами раніше дав схожу оцінку: "Це найбільший виклик у сфері охорони здоров’я для нашого покоління. На жаль, ще багато британців передчасно втратять своїх рідних".
Але справа навіть не у порівняно високій летальності та легкості розповсюдження коронавірусу, поєднання яких і робить його особливо небезпечним. Страх і паніка почали дегуманізувати світ, вбивати людське у людях. У Британії вже звернули щелепу китайцю тільки за те, що він китаєць. Греки починають ставитись до таборів близькосхідних мігрантів, як до лепрозоріїв. Але всіх переплюнув Трамп, який без жодних консультацій з європейськими партнерами одноосібним рішенням заборонив на 30 днів в’їзд до США з країн Шенгенської зони. Після чого ринки рухнули. Мас-медіа вже охрестили вчорашню промову американського президента найдорожчою в світі, оскільки в її перебігу власники акцій публічних компаній встигли втратити десятки мільярдів доларів.
Є велика спокуса замість боротися зі страшною хворобою, почати шукати цапа-відбувайла. На жаль, це саме та стратегія, яку обрав Трамп. Бо ринки не вміють боротися з епідеміями. І на сьогодні США рятує головним чином децентралізація влади, коли губернатор штату Нью-Йорк може задіяти національну гвардію, аби ізолювати Нью-Рошелл, де спалахнуло одне з вогнищ хвороби, а мер Нью-Йорка - запровадити у місті надзвичайний стан своїм одноосібним рішенням, не чекаючи на Білий дім. Тому я не здивуюсь, якщо коронавірус зробить соціаліста Берні Сандерса наступним президентом США, як Велика депресія зробила національним героєм неймовірно лівого за мірками 1920-х років Франкліна Делано Рузвельта. Але це трапиться пізніше, а сьогодні президент наймогутнішої держави світу наче проголошує: віднині жодної солідарності – кожен сам за себе. І це дуже загрозливий месседж для України.
Читайте: Мирний хаб під крики: як Сивохо представляв платформу примирення на Донбасі
Особливо в час, коли ЗЕ-влада валиться на очах. Остракізм із елементами фізичного насильства, якому ветерани "Азова" піддали Сивохо, - яскраве тому підтвердження. Ви можете уявити, щоби так повелись з другом Кучми, Януковича, Порошенка чи навіть Ющенка?! Розпластаний на підлозі друг президента та радник секретаря РНБО – чудовий символ колапсу держави Україна. Аваков знову демонструє Зеленському, хто насправді в Україні головний. Захочу – захищу, а не захочу – повториш пірует свого друга.
І в цьому вакуумі влади ми стрімко наближаємось до трагічної межі, коли українці постануть перед французьким вибором 80-річної давності - змушені будуть обирати між Петеном і де Голлем. Роль Петена зарезервована за Аваковим. Французький маршал також воював з німцями під час Першої світової, був героєм "верденської м’ясорубки" і навіть головнокомандувачем французької армії. Через 21 рік після підписання Версальського договору, який зафіксував перемогу французької зброї над німецькою, саме маршал Петен, останній прем’єр легітимного уряду ІІІ Республіки і перший та останній очільник маріонеткової Французької держави, став символом колабораціонізму з нацистською Німеччиною. Арсен Павлович теж встиг повоювати з росіянами у 2014-2015 роках, але це, схоже, ніяк не заважає йому претендувати на роль українського Петена. Після того як друга українська республіка розлетиться на друзки під ударами хвиль глобального шторму.
А от роль українського де Голля наразі вакантна. Бо де голлів (втім, як і ататюрків, пілсудських, франків тощо) не обирають і не уповноважують – вони самі приходять і беруть владу, коли держава стоїть на межі колапсу чи навіть (як у випадку Франції) - за цією межею. У "Мемуарах надії" найвидатніший француз ХХ століття, полковник, який кинув виклик маршалу, напише слова, що мають стати керівництвом до дії для будь-якого українського патріота: "18 червня 1940 року, відгукуючись на заклики своєї Батьківщини, позбавлений будь-якого шансу на порятунок своєї душі і честі, де Голль, один, нікому не відомий, мав взяти на себе відповідальність за Францію". І він узяв. Попри те, що його ініціатива здавалась на початках абсолютно безнадійною авантюрою: "Спочатку я був ніким… У Франції – нікого, хто міг би за мене ручатися, і не був відомим у країні. За кордоном – ніякої довіри до мене і жодного виправдання моїй діяльності". І тим не менш саме де Голль створив "Вільну Францію" і врятував не тільки честь країни, а й її місце серед великих держав.
Україна наближається до такого самого Рубікону. Відритим залишається лише питання: який український полковник наважиться кинути виклик майже всемогутньому міністру внутрішніх справ (бо очевидно, що кидати виклик паяцам при владі нижче честі будь-якого притомного офіцера).
Чекати вже недовго.
