Обмеження в роботі громадського транспорту в Україні та повна зупинка метрополітену в трьох українських містах не привели до досягнення головної мети в рамках стратегії боротьби з коронавірусом - мінімізувати контакти людей одне з одним. Більш того, у багатьох випадках таких контактів стало навіть більше.
Україну накрив транспортний колапс. Через загрозу поширення коронавірусу в країні припинено авіаційне, залізничне, автобусне транспортне сполучення. У Києві, Харкові та Дніпрі не працює метро, а робота інших видів громадського транспорту по всій країні обмежена - в салонах автобусів, трамваїв і тролейбусів може перебувати не більше 20 пасажирів, а в маршрутних таксі - не більше десяти. При цьому всі, включаючи водіїв, повинні бути в масках.
Але далеко не завжди цих вимог дотримуються - багато пасажирів масками не користуються, а в салон транспортних засобів часто людей набивається під зав'язку. При цьому народ довго, іноді годинами, стоїть щільними рядами на зупинках, дихаючи один одному не тільки в потилицю, а й в обличчя.
Дивіться: Транспортний карантин в Києві породив гігантські черги на маршрутки, фото
Окрема біда - передмістя. Звідти виїхати нереально. А адже багато людей, які працюють у містах, включаючи столицю, живуть саме там. Зокрема й медперсонал, на який покладена особлива відповідальність, враховуючи обставини. Співрозмовники "Апострофа" розповіли, що в одній з лікарень Києва був зірваний прийом пацієнтів через те, що відразу кілька лікарів і медсестер, які живуть за містом, не змогли вчасно приїхати на роботу. Та й багато киян доїхали з великим запізненням.
Ще один співрозмовник видання повідомив, що, по суті, зупинилася робота одного з хлібозаводів. З тієї ж причини - люди не можуть потрапити на роботу.
Громадяни не в захваті від усього цього. Так, у Фастові під Києвом місцеві жителі перекрили залізничну колію через скасування електричок.
Метро тривоги нашої
Величезною проблемою є зупинка роботи метро. Голови трьох найбільших міст України, де існує "підземка", прекрасно розуміють всю серйозність цієї ситуації. Мер Харкова Геннадій Кернес спочатку відмовився виконувати розпорядження влади щодо закриття метрополітену, але президент Володимир Зеленський натякнув про кримінальну відповідальність, і градоначальник здався, давши добро на закриття метро з 20.00 17 березня.
У Києві вчинили хитріше - ніхто ні з ким не сперечався, і метро закрили 17 березня, як і вимагав Кабмін, але о 23.00. Формально розпорядження було виконане, але за фактом столична "підземка" відпрацювала цілий день.
Київський метрополітен 17 березня
Читайте: Не витримали і дня: у Києві задумалися про відновлення метро
Влада Києва заявила, що маршрути наземного транспорту будуть дублювати лінії метрополітену і навіть опублікували номери цих маршрутів. Однак навіть побіжного погляду достатньо, щоб зрозуміти, що мова йде про можливість дістатися з пункту А в пункт Б з безліччю пересадок і за дуже тривалий термін. Для тих, хто не в курсі, у Києві три лінії метро, дві з яких з'єднують обидва береги Дніпра, а тому для приблизно одного мільйона жителів мегаполісу (не рахуючи вже згаданих мешканців передмість) це - чи не єдина можливість сполучення з протилежною частиною столиці.
Як відомо, в Україні продовжують працювати аптеки, продуктові та господарські магазини. Також працюють органи державної влади. Але навряд чи співробітники цих закладів живуть у пішій дистанції від роботи, особливо у великих містах. І за фактом, доїхати до місця роботи вони або взагалі не можуть, або, якщо можуть, то з величезними тимчасовими або ще й фінансовими втратами. Не кажучи про те, що деякі роботодавці не можуть або не хочуть переводити своїх працівників на віддалений режим роботи, і ці люди, таким чином, створюють додаткове навантаження на транспортну інфраструктуру.
Важливо зазначити, що в більшості країн, незважаючи на дуже жорсткі заходи, робота громадського транспорту не припиняється. Зате діють інші обмеження, в результаті чого транспорт порожній навіть у години пік - адже вийти з дому без потреби можуть і не дозволити. Але в Україні якраз цього і немає.
Без надії на державу
Наскільки вірним є рішення української влади, яка пішла іншим шляхом?
За словами директора інфраструктурного спрямування в "Українському інституті майбутнього", колишнього першого заступника міністра інфраструктури Володимира Шульмейстера, правильність того чи іншого рішення можна оцінити, виходячи з того, яка ставиться мета, для досягнення якої це рішення приймається. У випадку з карантинними заходами, включаючи обмеження роботи транспорту, цілі до кінця не зрозумілі.
Однак зрозуміло - якщо метою є максимальне скорочення контактів між людьми, то вона не досягнута, вважає Шульмейстер.
Черга на зупинці, Київ, 18 березня
"У Німеччині, Іспанії, мої друзі надсилають фотографії, і трамваї в годину-пік абсолютно порожні. Траси, які завжди переповнені, теж порожні. Чому? Високі штрафи (за порушення умов карантину) - 1000-2000 євро, - сказав експерт в коментарі "Апострофу". - При цьому є підтримка держави, і компанії, які отримують від держави компенсацію, швидко відправили людей по домівках зі збереженням зарплат. У нас в умовах відсутності підтримки від держави, компанії залишаються один на один зі своїми проблемами. І щоб мінімізувати втрати, намагаються людей затягнути в офіс, а тому всі їдуть у пробках".
Низи не можуть, верхи не хочуть
Колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава в коментарі виданню заявив, що нинішня ситуація на транспорті є яскравим підтвердженням того, що верхи взагалі не розуміють, як живуть низи. Адже ризик захворіти, стоячи на зупинці або в переповненому автобусі 1,5-2 години, набагато вищий, ніж під час поїздки в метро протягом 10-15 хвилин.
Навіть Італія, де зараз найбільше в Європі заражених коронавірусом і померлих від нього, не зупинила громадський транспорт, включаючи приміський.
"Метрополітен однозначно повинен був працювати, і в такій ситуації менше громадян піддавалися б ризику зараження. Тим більше, що, наприклад, Київ розрізаний на дві частини Дніпром, і близько 70% пасажирів, які їдуть з одного берега на інший, користуються саме метро. І зараз ніхто не проробив альтернативні маршрути", - сказав Кава.
При цьому, за його словами, значна частина маршрутів міського транспорту втратила сенс, тому що вони потрібні саме в прив'язці до метро: "А тепер ці маршрути в нікуди".
Таким чином, маємо ситуацію, яку можна охарактеризувати одним відомим виразом: "Хотіли як краще, а вийшло як завжди".
