Уряд України обіцяє створити 500 тисяч нових робочих місць, щоб не дати країні зануритися у ще глибшу кризу, викликану пандемією коронавірусу. При цьому без роботи вже зовсім скоро можуть залишитися мільйони українців. "Апостроф" розбирався в суті ініціативи влади, а також в тому, як насправді слід боротися зі зростанням безробіття.
Уряд України в рамках боротьби з кризою планує створити 500 тисяч робочих місць. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі одного з українських телеканалів.
"Уже в травні стоїть завдання створити 500 тисяч нових робочих місць, щоб Україна не опинилася на порозі ще більш глибокої економічної кризи", - заявив глава уряду.
Мета, як то кажуть, благородна. Адже через карантин, введений унаслідок пандемії коронавірусу, десятки, якщо не сотні тисяч людей вже втратили роботу, І незрозуміло, скількох громадян чекає та ж доля в недалекому майбутньому. Особливо постраждали туризм, готельно-ресторанний бізнес, пасажирські перевезення, сфера послуг, event-індустрія.
Людей звільняють або відправляють у неоплачувану відпустку. Деякі компанії стверджують, що скоро все налагодиться, але, насправді, вже розуміють, що найближчим часом будуть змушені закритися. І не факт, що вони відкриються знову. Принаймні, одразу після завершення карантину.
Крапля в морі
500 тисяч нових робочих місць - багато це чи мало? Звідки взялася ця цифра? Чи реалістичне створення такої кількості вакансій в умовах економічного спаду? Чи вирішить поява стількох робочих місць проблему безробіття? У яких секторах економіки будуть створені ці робочі місця? Ну і, нарешті, звідки взяти кошти на фінансування цієї програми? На всі ці питання уряд поки відповідей не дає, незважаючи на те, що до травня залишилося трохи більше двох тижнів.
За словами експерта інституту GROWFORD Олексія Куща, абсолютно незрозуміло, на чому побудовані розрахунки, які показали можливість створення в Україні саме такої кількості робочих місць.
"Або це абсолютно нічим не виправданий оптимізм, або - чергове медійне вкидання", - сказав Кущ в коментарі "Апострофу".
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян в розмові з виданням зазначив, що недостатньо просто оголосити про створення якоїсь кількості робочих місць - важливо їх створити в ключових галузях економіки.
"Знаючи, як це зазвичай робиться нашим урядом, не виключено, що все зведеться до риття траншей, що називається, звідси і до обіду", - вважає експерт.
Разом з тим, дана програма може певною мірою зняти соціальну напруженість в країні, викликану кризою і зростанням безробіття.
"Але 500 тисяч - це крапля в морі. Тим більше, якщо ці робочі місця будуть створені не в ключових сферах, а, так би мовити, на авось. Це не дасть бажаного результату", - сказав Киян, додавши, що для влади це, скоріше, іміджевий проект, і при цьому є ризик, що в реальності нічого в цьому напрямку зроблено не буде.
Олексій Кущ погоджується, що названа урядом кількість нових вакансій не вирішить проблему зайнятості, так як роботу можуть втратити, в разі розвитку вкрай негативного сценарію, мільйони людей.
"На тлі цих мільйонів створити 500 тисяч - хіба що в такому варіанті це може реалізуватися", - підкреслив фахівець.
Виготовлення БТР на заводі в Харківській області
Разом з тим, економічна наука говорить про те, що падіння ВВП на 2-2,5% призводить до втрати приблизно 1% робочих місць.
"Таким чином, якщо в Україні ВВП впаде на 5% (уряд прогнозує 3,9%, Bank of America
- 5,6% - "Апостроф"), то приблизно на 2,5% від економічно активного населення, включаючи штатних працівників, самозайнятих, а також тих, хто працює в "тіньовому" секторі, може скоротитися кількість робочих місць. А, якщо економіка впаде на 10%, то втрата (робочих місць) сягне 1 мільйона ", - додав Кущ.
І це ще не найгірший варіант - адже кількості зайнятих в "тіньовий" економіці точно ніхто не знає. До того ж є ризик масового повернення в країну трудових мігрантів - не лише нелегалів, а й тих, хто працевлаштований офіційно, оскільки в країнах Європи, наприклад, в Іспанії або Італії можуть початися серйозні економічні проблеми. І ці люди лише поповнять армію безробітних.
Треба розуміти, що держава може впливати лише на офіційний сектор зайнятості - надавати певні пільги, дотації, створювати різні стимули.
"Боротися з безробіттям на "тіньовому" ринку праці - такого ще в світі ніхто не придумав. Що стосується зовнішнього сектору, не може ж наш уряд виділяти дотації польським фірмам, щоб вони не звільняли українських працівників. Хоча на тлі надання гуманітарної допомоги Албанії та така ідея могла б пройти (Україна надасть Албанії допомогу на 10 мільйонів гривень для подолання наслідків землетрусу, що стався в листопаді 2019 року, - "Апостроф")", - говорить Олексій Кущ.
Тактика без стратегії
Проте навіть в таких складних умовах уряд має можливості поліпшити ситуацію.
"Держава повинна переорієнтувати всю систему держзамовлень на закупівлю вітчизняних товарів і послуг, протягом року або двох років проводити політику жорсткого протекціонізму, створити нові виробництва шляхом надання державних інвестицій і пільгових кредитів - заявив Кущ. - Однак дивлячись на наших міністрів, я розумію, що все буде з точністю до навпаки".
Єгор Киян, в свою чергу, зазначив, що влада з початку епідемії боролася з "симптомами" кризи, пов'язаної з коронавірусом.
"Але стратегічного мислення у них не було. А тепер, через місяць (після введення карантину - "Апостроф") вони почали замислюватися про перспективи", - констатує експерт.
Крім того, потрібно розуміти, що коронавірус - це серйозна, але, все ж, будемо сподіватися, тимчасова проблема. Тому уряду потрібно дивитися в майбутнє далі, ніж на кілька місяців вперед. Тобто мова, знову-таки, про стратегічне планування.
"Що робити з економікою в цілому? З галузями, які, з одного боку, працюють, але виробництво падає? Металургія, важка промисловість, хімічна промисловість - їх ніхто не рятує, але їм треба допомагати", - заявив фахівець.
Робочий на підприємстві "Азовсталь"
Але що заважає владі зробити все, як треба?
"У нашому уряді формуються не сенси, а якісь внутрішні корпоративні ідеї з приводу того, як проіснувати кілька місяців, причому у відриві від потреб економіки, - каже Олексій Кущ. - При цьому уряд не має бажання транслювати щось суспільству, тому ця сфера віддана на відкуп людям, які до уряду ніякого відношення не мають, - піарникам, медійним експертам (так було, наприклад, з попереднім Кабміном, який доручив підготовку звіту своєї роботи піар-агентству), які читають у стрічках новин, що роблять інші країни, і переносять все це в Україну, в результаті чого виходять такі безглузді речі, як висловлювання прем'єра".
З миру по нитці
Про що не сказав Денис Шмигаль, так це про те, за рахунок чого буде фінансуватися програма створення робочих місць. Українській владі навіть в "гладкі" роки не особливо вдавалося щось зробити на цьому терені. Що вже говорити про нинішню ситуацію, коли бюджет хронічно не виконується, а економіка котиться під укіс.
Єгор Киян також звернув увагу на те, що мова йде не про абстрактні робочі місця, а про конкретні вакансії. А для їх заміщення потрібні кадри з відповідною кваліфікацією. А якщо такої кваліфікації немає, людей потрібно перенавчати.
"Витрати на власне зарплати для цих працівників не дуже великі, їх, хоч і з труднощами, але можна нашкребти. А ось непрямі витрати, насамперед на навчання, перепрофілювання кадрів, можуть виявитися дуже великими", - підкреслив Єгор Киян.
Експерт упевнений, що гроші заради цього проекту можуть взяти зі сфери освіти, культури і, навіть, як не дивно, - охорони здоров'я (Верховна Рада 13 квітня ухвалила зміни до держбюджету 2020, згідно з яким витрати на охорону здоров'я зросли, але кошти можуть забрати, наприклад, у медиків, які не займаються безпосередньо боротьбою з коронавірусом, - "Апостроф").
За словами Олексія Куща, Україна не може дозволити собі антикризові заходи, які застосовують багаті країни Європи і Америки, зокрема, щодо стимулювання зайнятості.
"Але пропорційно масштабам своєї економіки і своїх потреб виходу з кризи ми можемо знайти резерви", - додав він.
І є декілька способів це зробити - реструктуризація зовнішніх боргів, що дасть кілька сот мільярдів гривень, не бездумна, а планово-цільова емісія приблизно на 100 мільярдів гривень, також можуть бути деякі фіскальні інструменти.
"Тобто сформувати антикризовий фонд у розмірі близько 400 мільярдів гривень цілком можливо. Головне - щоб правильно були визначені пріоритети. Якщо головним пріоритетом є людина, такий фонд буде створений. Якщо на вершині піраміди стоїть зовнішній кредитор, олігархи, чиновники, то нічого створено не буде", - резюмував фахівець.
