RU  UA

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55

Українська економіка летить у прірву: як цього уникнути

Загроза дефолту стає все більш виразнішою

Загроза дефолту стає все більш виразнішою Фото: Getty Images

Україна може залишитися без фінансової допомоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших міжнародних організацій у зв'язку із затягуванням прийняття так званого "антиколомойського" закону. З огляду на те, що країна перебуває в жахливому економічному становищі, сценарій дефолту стає все більш імовірним.

Початок 2020 року став для української економіки вкрай несприятливим. Бюджетний дефіцит, що утворився в кінці попереднього року, в перші місяці поточного тільки збільшився. За різними оцінками, відхилення від плану за доходами держбюджету на сьогодні становить 25-30% і, як кажуть експерти, це ще не межа.

Промислове виробництво в Україні за підсумками 2019 року впало на 1,8%, і в 2020 році обвал триває - в січні в річному вимірі падіння становило більш як 5%.

Крім того, в поточному році, як очікується, урожай буде гіршим за торішній. За попередніми прогнозами, урожай зернових і зернобобових може виявитися на 10% менше, ніж у 2019 році. Відповідно, знизяться і обсяги експорту.

У пошуках грошей

При цьому все вищезазначене відбувається навіть незалежно від сценарію глобальної рецесії, зумовленої пандемією коронавірусу. Карантин, введений у нашій країні в березні, вже заморозив ділову активність, у першу чергу, малого і середнього бізнесу. Підприємства, зайняті в сфері послуг, пасажирських перевезеннях, туризмі практично повністю зупинили діяльність. У зв'язку з цим на країну чекають масові закриття і банкрутства.

Світова фінансова криза, яка, швидше за все, почнеться вже в цьому році (за деякими оцінками, вона вже почалася, і зараз головним питанням є її глибина), призведе до падіння цін на сировину на світових ринках. При цьому треба розуміти, що це - не тільки нафта і газ, що, насправді, вигідно для нашої країни, але також руда і метали, а це для нас істотно гірше, оскільки ці товарні позиції, поряд із продовольством, становлять значну частину українського експорту. Не кажучи про те, що під час рецесії падає попит на ці товари.

Для повноти картини слід додати, що в Україну в масовому порядку повертаються трудові мігранти, а це значить, що "інвестиції" у вітчизняну економіку у вигляді їх грошових переказів у нинішньому році істотно скоротяться (в 2019 році вони становили 12 мільярдів доларів).

Уряд України підготував зміни до держбюджету на 2020 рік, згідно з якими для боротьби з коронавірусом передбачено майже 100 мільярдів гривень. Звідки візьмуться ці гроші, незрозуміло, проте, раніше стало відомо, що дефіцит бюджету з нинішніх 2% збільшать до 6%, а то і взагалі до 8% ВВП.

Фото: Getty images

Але цей дефіцит все одно потрібно чимось покривати, і це можна зробити за рахунок запозичень. З огляду на те, що в період рецесії інвестори масово відмовляються від ринків, що розвиваються, до яких належить і Україна, фактично, єдиним доступним джерелом таких запозичень є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Як раніше писав "Апостроф", загальний розмір допомоги для України може становити до 10 мільярдів доларів.

Але, як відомо, фонд висуває (не тільки Україні) певні вимоги.

Верховна Рада прийняла закон про ринок землі, на якому наполягав МВФ, але для нього набагато важливіший закон про неможливість повернення націоналізованих банків їхнім колишнім власникам (так званий "антиколомойський" закон, оскільки всі розуміють, що мова йде про "ПриватБанк" та його колишнього акціонера Ігоря Коломойського). Документ на сьогодні схвалено в першому читанні, і до нього внесено понад 16 тисяч поправок, що істотно ускладнює його прийняття в цілому як закону. Якщо він не буде прийнятий, або його прийняття затягнеться на довгі місяці, що практично рівнозначно його неприйняттю, на фінансову допомогу МВФ, а також Світового банку, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій годі й сподіватися.

Закон є закон

Описані вище проблеми накладаються на кадрову чехарду, яка стрясає український уряд останнім часом. А вона, вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, вкрай негативно позначається на репутації країни. Тому, за словами фахівця, влада повинна показати свою спроможність, вміння вести конструктивний діалог із міжнародними партнерами, приймати правильні рішення, які покращать репутацію як самої влади, так і країни в цілому. "Інакше, що б ми не робили, воно завершиться повним фіаско", - сказав Киян в коментарі "Апострофу".

Одним із таких рішень, за його словами, має стати прийняття "антиколомойського" закону. "З одного боку, це продемонструє інституційну спроможність уряду приймати рішення, говорити олігархам "ні", з іншого, - дасть позитивний сигнал, який потім - прямо або побічно - може бути конвертований у фінансову допомогу, інвестиції тощо", - вважає Киян.

При цьому, додав експерт, потрібно продовжувати діалог з фондом та іншими міжнародними фінансовими організаціями, щоб не вийшло так, що формально закон прийнятий, а допомоги ми не отримаємо.

Фото: УНІАН

Це ж стосується і можливих переговорів уряду з зовнішніми кредиторами про відстрочку виплат за боргами, які заплановано на поточний рік. Як відомо, на 2020 рік припадають пікові виплати за зовнішніми боргами України. "Ці гроші зараз набагато більше потрібні для підтримки економіки", - пояснив Єгор Киян.

Без варіантів

Але що буде, якщо "антиколомойський" закон прийнятий не буде, і, як наслідок, Україна фінансування від МВФ не отримає?

У цьому випадку буде дуже погано, вважає інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса. "Якщо на початку року ми говорили, що зовнішні гроші (перш за все від МВФ) нам потрібні в основному для рефінансування, то зараз зрозуміло, що вони потрібні й для фінансування дефіциту бюджету, який збільшено втричі", - сказав він виданню.

За словами експерта, без цих грошей (а інші просто не передбачаються) в українському бюджеті буде діра, причому не гіпотетична, а дуже навіть реальна. "Грошей немає. Їх можна почати друкувати, в результаті чого розкручується маховик гіперінфляції, або взагалі немає варіантів", - заявив Фурса.

Фахівець не став прогнозувати рівень інфляції в цьому сценарії, нагадавши при цьому, що в 2015 році зростання цін становило понад 40% (43,3%, - "Апостроф"). "І це було без дефолту", - уточнив він.

А дефолт зараз цілком можливий. Якщо не буде допомоги МВФ. "Інших варіантів просто немає", - заявив "Апострофу" керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

При цьому, за його словами, навіть у випадку отримання допомоги від фонду, повністю виключити загрозу дефолту не можна. "Але, принаймні якщо нам доведеться вдатися до реструктуризації, МВФ нам допоможе, тобто ми не будемо один на один із кредиторами".

Що означатиме дефолт для простих українців? Очевидно, що обвалиться курс національної валюти і не до 30-35 гривень/долар, як прогнозують зараз в уряді, а набагато більше. За словами Сергія Фурси, якщо не буде співпраці з МВФ, прогнозувати валютний курс просто безглуздо. "Може бути 40, може бути 50 гривень, може бути все, що завгодно, якщо ми підемо за сценарієм друкування грошей, дефолту і так далі", - вважає фахівець.

Ну і, мабуть, найголовніший наслідок дефолту - тотальне зубожіння населення. "Реальні доходи підуть в небуття", - резюмував експерт.

Читайте також

Захід б'є санкціями по російській нафті: коли загнеться економіка країни-агресорки

Санкції проти тіньового флоту Росії не завдадуть їй великої шкоди, але економіка, що падає, підірве її сили

Нічого особистого, просто бізнес: що потрібно для того, щоб Трамп вирішив захищати Україну від Путіна

Щоб США на чолі з Дональдом Трампом захищали Україну, наша країна має чимось зацікавити американців

НЕП по-українські: як держава збирається захищати бізнес від самої себе

Влада має знизити тиск на бізнес і провести детінізацію економіки, захист нацвиробника не повинен зашкодити конкуренції