Епідемія коронавірусу та запроваджений через неї карантин спровокував в Україні зростання цін на продукти харчування та медикаменти. Найбільш популярними товарами стали медичні маски та гречка. Деякі торговельні мережі, не довго думаючи, накрутили ціни на більшість товарів і лише втручання влади змусило їх піти на поступки. "Апостроф" розбирався, що зараз відбувається з цінами та чи варто українцям чекати на знижки перед Великоднем.
Україна повертається до державного регулювання цін, яке було скасовано три роки тому. Така необхідність виникла у зв'язку ціновим хаосом у березні, викликаним пандемією коронавірусу та введеним у зв'язку з нею карантином. Громадяни кинулися до магазинів запасатися продуктами харчування і туалетним папером, а торгові мережі "пішли назустріч" споживачам, накрутивши ціни на товари.
На брифінгу 15 квітня міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко повідомив, що уряд планує ввести контроль над цінами на ряд продовольчих товарів. "На даний момент це - десять товарів, основні для кожної людини або домогосподарства - борошно, цукор, макаронні вироби, молоко, яйця, хліб, м'ясо птиці, вершкове масло, гречана крупа", – сказав міністр, перерахувавши при цьому дев'ять позицій.
Раніше директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook анонсував відповідне рішення Кабміну, перерахувавши десять товарних позицій, на які буде введено цінове регулювання. У його списку десятим номером значиться мінеральна вода без газу.
За словами міністра економіки, сьогодні розглядається варіант м'якого регулювання цін, оскільки після березневої паніки на продовольчий ринок повертається цінова стабільність.
"Золота" гречка
В Україні карантин розпочався 12 березня. Але ще до цього люди почали запасатися про запас продуктами та медикаментами, побоюючись, що обмеження, які вводяться по всьому світу, приведуть до перебоїв з поставками. Громадян також вразив вигляд порожніх полиць в телерепортажах з інших країн.
Дефіцит, втім, не утворився, але ціни на велику кількість товарів почали зростати. Деякі торговельні мережі стали нарікати на постачальників, мовляв, це вони збільшують вартість. В результаті, питання під свій контроль взяли президент і уряд, а Антимонопольний комітет отримав завдання жорстко припиняти необґрунтоване подорожчання.
"Досить серйозне підвищення цін за значним асортиментом спостерігалося в березні, при цьому ціни коливалися не тільки в межах всієї країни, а й локально в кожному регіоні. В квітні спостерігаємо прямо протилежну тенденцію, - сказав в коментарі "Апострофу" Олексій Дорошенко. - Тут грає роль і економічний фактор - зміцнення гривні, зниження світових цін, а крім того - спад ажіотажного попиту. Також Антимонопольний комітет досить жорстко взявся за розслідування".
За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, з початку року, станом на квітень, ціни, за даними Державної служби статистики, зросли несуттєво. "Єдине, з початку року підскочила ціна на цибулю – на 24%, але при цьому вона все одно дешевше, ніж минулого року. Хліб, молоко – на 1%, гречана крупа – на 8%", - сказав він виданню.
Експерт пояснив ситуацію з гречкою, яку завзято розкуповувало населення, в результаті чого найпопулярніший на пострадянському просторі продукт став інтернет-мемом: "Минулого року гречки посадили на 60% менше, оскільки протягом попередніх трьох років її ціна не росла, і її стало економічно невигідно вирощувати. Як наслідок - гречки значно поменшало на ринку". За його словами, основне подорожчання на гречку відбулося минулого року, коли вона зросла в ціні майже на 80%.
"Також ціна картоплі зросла порівняно з минулим роком - на 26%. Інші продукти: хліб - на рівні 8%, молочна продукція - 4-5%", - сказав Пендзин.
При цьому, наприклад, яйця навіть подешевшали - на 34%: "Це сталося з об'єктивних причин, оскільки на початку року було виявлено пташиний грип у Вінницькій області, і європейські ринки від нас закрилися. Як наслідок, надлишок на внутрішньому ринку". Також, за його словами, борщовий набір, крім картоплі, в нинішньому році коштує істотно дешевше, ніж у минулому.
Нехристиянські цінності
Найближчої неділі, 19 квітня, православні та грекокатолики святкуватимуть Великдень. За словами Олексія Дорошенка, вартість "великоднього кошика" цього року лише трохи вища за торішню.
Разом з тим, передсвяткових знижок в українських торгових мережах поки не спостерігається.
Зрозуміло, супермаркети не зобов'язані влаштовувати розпродажі - у всьому світі це вважається маркетинговим інструментом. Однак у деяких випадках бізнес повинен проявляти соціальну відповідальність.
Як розповіли співрозмовники "Апострофа", які нещодавно повернулися з сусідньої Польщі, в цій країні багато магазинів знизили ціни перед так званим "католицьким" Великоднем, 12 квітня, щоб люди змогли купити продукти до святкового столу та гідно відзначити світле свято. Є свідчення, що подібне відбувається й в інших країнах Європи.
Олексій Дорошенко вважає, що в Україні також є соціально відповідальний бізнес. Крім того, деякі компанії роблять подібні речі, зокрема, з політичних міркувань. "Правда, в нас торгові мережі часто йдуть на такі кроки під тиском - їм краще пожертвувати певною сумою, ніж нарватися на значно дорожчий штраф", - додав він.
Але Україна все ще занадто бідна в порівнянні з європейськими сусідами, та й часи зараз для бізнесу, як і для всього населення, важкі: "Чим багатшою була Україна, тим більше було соціальної відповідальності. У бідній країні, в тому числі, в Україні, соціальної відповідальності не буде. І цього року (знижок до Великодня) немає тим більше".
Олег Пендзин, у свою чергу, відзначає важливість того, як суспільство і держава в цілому ставляться до таких питань: "Американці взагалі безкоштовно (через видачу талонів) роздають продукти харчування 42 мільйонам своїх громадян (з 330 мільйонів – "Апостроф"). Європейці для того, аби здешевити продукти харчування встановили на них ПДВ нижче, ніж на промислові товари – якщо податок на промтовари, грубо кажучи, становить 20%, то на продукти – від 5% до 7%. А у нас - 20% по всій лінійці. Є таке поняття, як політика держави. Якщо держава стимулює аграрний бізнес, тоді можна говорити про те, що фермери будуть давати більш низькі ціни під якісь суспільні гарантії, соціальні проекти. В Україні логіка дещо інша, тому я не думаю, що ми побачимо фестиваль небаченої щедрості від наших торгових мереж перед Великоднем".
