Усі сили медиків кинуто на боротьбу з пандемією COVID-19, однак інші, менш екзотичні захворювання, не перестають турбувати українців і забирати їхні життя. Водночас в умовах карантину лікуватися стає все складніше: регулярного транспортного сполучення немає, лікарні закриваються, планові госпіталізації скасовано. Як доводиться виживати тим, хто хворіє не на коронавірус, дізнавався "Апостроф".
Поневіряння хворих
Ще в березні, коли МОЗ мобілізувало систему охорони здоров'я для боротьби з пандемією, в міністерстві видали указ №698, яким зобов'язали медзаклади "тимчасово зупинити планову госпіталізацію пацієнтів". Замість цього медикам пропонувалося більш широко використовувати можливості дистанційних консультацій, наприклад, телемедицини.
На практиці ж для багатьох пацієнтів такі зміни в роботі медичних закладів стали буквально драматичними.
Наприклад, киянин Дмитро Поліщук страждає розсіяним склерозом. Такі пацієнти, як він, до карантину проходили лікування в столичній міській лікарні №4, де був Центр розсіяного склерозу. Але в період пандемії медзаклад перепрофілювався на допомогу коронавірусним хворим.
"А справа в тому, що у нашого захворювання така специфіка, що бувають загострення, і за фактом, нам нікуди звернутися в період загострення - тільки залишатися вдома і чекати, коли завершиться карантин, - каже "Апострофу" Поліщук. - У нашу громадську організацію "Українська спільнота людей із розсіяним склерозом" зараз звертається дуже багато пацієнтів, і вони просто не знають, куди бігти. У багатьох почалися загострення, адже весна - традиційно пора загострень. Може зір зникнути, ти можеш перестати ходити, може не працювати рука, дві руки... Захворювання дуже непередбачуване, й у кожного пацієнта проявляється по-різному. Тому, коли є загострення, необхідно швидко реагувати, застосовувати гормональну терапію і гасити пожежу, тільки "пожежників" немає".
За словами Поліщука, ефективну допомогу від медиків в період карантину складно отримати.
"Лікарі через раз беруть трубку і можуть запропонувати гормональну терапію, прописавши схему, як її проходити. Але не кожен пацієнт може зробити сам собі укол. А тут не один укол потрібен, а десяток. Лікарі кажуть - звертайтеся в приватні клініки. Деякі звертаються, але більшість людей не можуть собі цього дозволити, адже навіть пролікувати загострення звичайними гормонами коштує понад 5 тисяч гривень", - скаржиться Дмитро Поліщук.
Трагедія сталася і в родині жительки Житомира Алли (ім'я змінено на прохання героїні). Її хворого чоловіка просто вигнали з медзакладу, пославшись на те, що потрібно приймати хворих на коронавірус. Через кілька днів чоловік помер від серцевого нападу.
"17 березня мій чоловік надійшов до Житомирської районної лікарні. Там йому тиждень лікували запалення легенів, - розповідає "Апострофу" вдова. - Через тиждень йому стало трохи краще, і так як готували відділення для хворих на коронавірус, всіх виписали і вигнали додому. Лікар говорила, мовляв, вибачте, вас треба було б ще полікувати, але такої можливості немає, а є вказівка готувати відділення для хворих на коронавірус. Удома чоловік пив таблетки, а потрібні були крапельниці. Йому різко стало гірше: виникли проблеми з серцем. Я викликала швидку, яка його забрала все-таки в лікарню, і там чоловікові поставили діагноз коронавірус. Але цей діагноз був поставлений за вказівкою головного лікаря, насправді у нього були проблеми з серцем. Я просила кардіолога, але кардіолога не було, і чоловік у результаті помер від серцевого нападу. У нього не було коронавірусу. Після смерті чоловіка всій нашій сім'ї зробили аналізи на коронавірус, і ні у кого його не виявили. Якби чоловік був хворий на коронавірус, то очевидно, що він заразив би і всю сім'ю".
Важко доводиться і тим пацієнтам, хто змушений проходити процедуру гемодіалізу. Головна проблема тут - логістика.
"Дістатися на діаліз - зараз величезна проблема, - розповідає "Апострофу" пацієнт Всеволод Петик. - Добре, що у мене є своя машина, я можу їздити і ще підвозити людей, а якщо немає машини, то тільки таксі. Але чи багато хто може собі це дозволити? Я, наприклад, просто не зміг би їздити на таксі, мені на бензин ледве вистачає грошей. Як добираються, я просто не уявляю, адже потрібно проходити цю процедуру тричі на тиждень, а люди, в основному, всі небагаті. Крім того, нас попередили, що лікарня може закритися на карантин, але, слава богу, поки все працює".
Обіцянки чиновників
Як пояснив "Апострофу" президент Українського медичного клубу, заслужений працівник охорони здоров'я України Іван Сорока, у зв'язку з карантином сотні медзакладів дійсно не змогли надавати послуги пацієнтам.
"Дуже багато лікарень було перепрофільовано. 240 лікарень стали опорними з прийому пацієнтів з коронавірусною хворобою і не приймали пацієнтів з іншими захворюваннями. Крім того, багато лікарень закрилися на карантин, якщо там були випадки коронавірусної хвороби. Таким чином, доступність медичної допомоги під час карантину реально зменшилася. Але перед тим, як це робити, треба ж було подумати про механізми надання медичної допомоги пацієнтам із хронічними захворюваннями, онкологічними патологіями", - наголошує Сорока.
Утім, та обставина, що планова госпіталізація була поставлена на паузу, не означає, що насправді люди не зверталися до медиків.
"МОЗ все поставив на паузу. Але справа в тому, що коли вони ставлять на паузу державну оплату послуг, автоматично включається другий механізм – персональна оплата, адже людям все одно потрібно робити операції, людям все одно треба йти до лікаря, - каже "Апострофу" голова пацієнтської організації "100% життя" Дмитро Шерембей. - Українці персонально зі своєї кишені в стару систему охорони здоров'я вносили від 50 до 60 мільярдів гривень тіньових платежів. Це дослідження Світового банку".
Глава МОЗ Максим Степанов 4 травня заявив, що уряд найближчим часом відновить планові операції і госпіталізацію, а всім пацієнтам, які потребують такої допомоги, будуть робити тести на коронавірус. У МОЗ запевняють, що тести, звичайно ж, всім зроблять безкоштовно.
"Потрібно, щоб механізм безкоштовного тестування пацієнтів був дійсно безкоштовним. Наприклад, цей аналіз повинен бути зафіксований у пакетах допомоги НСЗУ", - зазначає Сорока.
Утім, ті два місяці, протягом яких українці були позбавлені доступу до медичної допомоги, за словами експертів, в майбутньому позначаться на спільному здоров'ї нації.
"Це ризики ускладнень, загострення хвороб, і це стосується практично всіх видів спеціалізованої допомоги: від онкологічних захворювань, до серцево-судинних", - резюмував Іван Сорока.
