Багато країн світу вживають безпрецедентних заходів для боротьби з наслідками пандемії коронавірусу, які завдали світовій економіці важкого удару. Серед таких заходів, зокрема, - роздача грошей населенню, в буквальному сенсі слова. Звучать подібні пропозиції і в Україні, щоправда, не від чинних представників влади, а від колишніх. "Апостроф" розбирався, наскільки така ідея прийнятна для нашої країни і, головне, де взяти гроші для такої небаченої щедрості.
Колишній міністр розвитку економки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов вважає, що уряд повинен надати громадянам фінансову допомогу для подолання наслідків поширення коронавірусу.
"Розвинені країни надають державну підтримку до 80% від зарплати працівників до кризи (Австрія, Великобританія, Чехія)", - написав Милованов у Facebook на початку квітня.
Україна, зрозуміло, не розвинена країна, але це не означає, що її громадянам можна спокійно дати померти від голоду.
За словами екс-міністра, якщо взяти в якості середнього розміру зарплати в Україні 10 тисяч гривень, то половина цієї суми становитиме 5 тисяч гривень. На неї і потрібно орієнтуватися. За його підрахунками, якщо, наприклад, 5 мільйонів українців через карантин залишаться без роботи (30% від всієї робочої сили), на одноразову виплату знадобляться 25 мільярдів гривень. Якщо карантин триватиме до чотирьох місяців, потрібно буде знайти 100 мільярдів гривень.
І так як Милованов уже не міністр, то він навіть передбачив, де взяти ці кошти: кредит Міжнародного валютного фонду (якщо МВФ погодиться його виділити), розміщення облігацій внутрішньої державної позики (якщо буде попит на ці ОВДП) і додаткова грошова емісія (якщо це не призведе до гіперінфляції).
Утім, екс-міністр не став зупинятися і вирішив розвинути свою початкову ідею - раніше він висловив думку, що на час карантину потрібно ввести базовий дохід в розмірі 5000 гривень для всіх без винятку.
Різні країни світу дійсно вживають заходів щодо підтримки населення у зв'язку з коронавірусом - адже багато людей на час карантину залишилися без будь-яких доходів. Так, на початку квітня уряд Іспанії, яка входить до "лідерів" за кількістю хворих і померлих від COVID-19, виступив із ініціативою виплатити всім громадянам той самий базовий дохід (сума виплат, утім, не уточнювалася).
Ще в березні президент США Дональд Трамп підписав закон про стимулюючі заходи для запобігання наслідкам пандемії коронавірусу, який, крім іншого, передбачає виплати американцям по 1000 доларів. Ці виплати належать всім, чий дохід становить менш як 75 тисяч доларів на рік (для пар – менш як 150 тисяч доларів). Більш того, розмір виплат довели до 1200 доларів, а на дітей додатково виділили ще по 500 доларів. Якщо карантинні обмеження затягнуться, американців чекає ще один етап виплат.
Хороша ідея
Але чи буде така модель працювати в Україні?
Опитані "Апострофом" експерти в цілому вважають правильною ідею надання допомоги громадянам у зв'язку економічною кризою, зумовленою карантинними обмеженнями.
Протест підприємців біля Кабміну
Глава "Комітету економістів України" Андрій Новак у розмові з виданням зазначив, що антикризові програми практично всіх країн, які постраждали від коронавірусу, мають три головні складові: зниження загального податкового навантаження на бізнес, різке зниження практично до нуля процентних ставок і соціальна підтримка громадян. При цьому в Україні, за його словами, немає нічого подібного. "А, що стосується соціального спрямування, то створюється враження, що уряд віддає вирішення всіх проблем на відкуп самим громадянам", - додав він.
Тому ідея виплат виглядає розумною. Але, за словами експерта, 5000 гривень - це занадто мало. "Ця сума проблеми не вирішить. Людям потрібно оплачувати житло, особливо тим, хто його орендує. Одноразова виплата повинна бути як мінімум, 10 тисяч гривень (середньомісячна зарплата), а краще - 20 тисяч гривень хоча б на сім'ю. Тоді це буде дієва допомога", - вважає Андрій Новак.
Такі виплати були б корисними, так як вони будуть сприяти зниженню соціальної напруженості в суспільстві, вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян. "Крім того, це також простимулює ВВП із точки зору зростання споживчого спроста", - додав він у коментарі "Апострофу".
При цьому, на думку фахівця, правильніше було б використовувати такі кошти за цільовим призначенням. "Наприклад, ці гроші перебувають в якомусь фонді або на картці, і витрачати їх можна на певні речі, наприклад, на продукти харчування, а не на предмети розкоші", - пояснив Єгор Киян.
Кому платити
Ще одне принципове питання: платити тим, хто реально залишився без засобів до існування, або всім у вигляді базового доходу - нехай лише на кілька місяців?
Тут потрібно враховувати те, що в Україні вкрай складно контролювати реальне безробіття. Крім того, багатьох співробітників не звільняють, а тимчасово відправляють в неоплачувану відпустку, і такі люди не вважаються безробітними - вони навіть не можуть претендувати на допомогу з безробіття. Схожа ситуація і з самозайнятими, особливо тими, які працюють у компаніях, але не оформлені у штат.
У зв'язку з цим, ймовірно, варто було б розглянути варіант із виплатами всім громадянам.
Автомобіль протестуючего підприємця біля Кабміну
За словами президента інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, перевага базового доходу полягає, як мінімум, в тому, що для нього не потрібна верифікація, тоді як при вибірковому підході завжди виникають претензії: чому комусь дають гроші, а комусь - ні. "Але базовий дохід на постійній основі можуть дозволити собі тільки багаті країни, до яких Україна не відноситься", - сказав він у розмові з "Апострофом".
На місяць і навіть два наша країна могла б ввести всезагальні виплати, але це не має сенсу, вважає Козак, так як, незважаючи на карантин, цілі галузі продовжують працювати, і, відповідно, зайняті в них люди, отримують зарплату. "Навіщо їм платити додатково?" - дивується експерт.
Якщо все-таки уявити, що по 5000 гривень виплатили всім, то, очевидно, багато хто витратить їх на їжу, оплату комунальних послуг, виплати за кредитами. Але не можна виключати, що частина цих коштів піде на купівлю іноземних товарів, які купуються за іноземну валюту, або просто на купівлю цієї валюти.
"У нас дуже велика частка імпорту в споживчому кошику, і тому масові виплати таких субсидій можуть розбалансувати валютний ринок і в якійсь мірі - стимулювати інфляцію, - сказав у коментарі виданню член ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран. - 50-90% від цих 5000 гривень виповзуть на валютний ринок. Це об'єктивні наслідки цінової кон'юнктури останніх років".
За словами експерта, він більше підтримує ідею створення державою нових робочих місць. "Така формула, як країні з відкритою економікою, нам дозволить швидше вийти з кризи", - вважає він.
Гроші з повітря
Так чи інакше, головним питанням, пов'язаним із запропонованими виплатами, є джерело (або джерела) фінансування - де взяти гроші?
Андрій Новак вважає, що Нацбанк повинен максимально знизити облікову ставку (регулятор з 24 квітня знизив ставку з 10% до 8% річних, - "Апостроф"). Міністерство фінансів, у свою чергу, повинно випустити ОВДП, які переважно (крім тих паперів, які будуть придбані на вільному ринку) викупить НБУ. "Як мінімум, на суму збільшеного дефіциту держбюджету" (а він був збільшений більш ніж на 200 мільярдів гривень, - "Апостроф"), - уточнив фахівець.
Ще один інструмент - контрольована емісія. "Якщо ці кошти Мінфін цільовим призначенням буде направляти на підтримку тим підприємствам, які найбільше постраждали від обмежень, ні до якого особливого сплеску інфляції друкування грошей не призведе", - переконаний Новак. Він вважає, що такі гроші можна було направити на виробництво медичних засобів, обладнання.
При цьому багато експертів із побоюванням дивляться на емісію, адже вона може розкрутити гіперінфляцію, яку потім не стримати.
Пачка з купюрами в 1000 гривень
"Якщо ми почнемо друк (грошей), ми не зупинимося. Це як відкрити скриньку Пандори: спочатку дамо грошей пенсіонерам, потім - медикам, вони адже нас захищають. Потім - військовим, вони в цей важкий час на передовій. Потім - вчителям. Введемо базовий дохід. Потім вирішимо, що 5000 - це мало, давайте збільшимо до 7000 гривень, - каже Тарас Козак. - Із нашою популістською владою це дуже небезпечна штука. Ось якщо ми спершу позичимо, а те, що нам не вистачить, - трохи додрукуємо, це ще куди не йшло".
Єгор Киян також згоден із таким сценарієм. На його думку, облікова ставка є більш надійним інструментом, тим більше, в Україні вона, порівняно з багатьма країнами, залишається на досить високому рівні. "Зниження ставки - це набагато більш гуманний спосіб, ніж емісія. У багатьох інших країнах почали робити емісію, тому що у них процентна ставка на рівні 0,5-1%, і у них немає інших інструментів, крім як вкидати (в економіку) гроші. Нацбанк виконав один маневр (знизивши ставку до 8%), і виникає питання, чи варто робити другий маневр - здійснювати емісію? І тут (на фоні зниженої ставки) можуть бути певні ризики", - пояснив фахівець.
МВФ - ні, не чули
Є ще одне джерело поповнення бюджету - кредит МВФ.
Зараз Україна веде переговори з фондом про програму фінансування, умовами якої є прийняття закону про землю (вже прийнятий) і так званого "антиколомойського" закону (триває підготовка до прийняття в остаточній редакції). Раніше "Апостроф" писав, що Київ розраховував отримати від МВФ в цілому до 10 мільярдів доларів. При цьому днями міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що в нинішньому році очікується надходження лише двох однакових траншей на загальну суму 3,5 мільярди доларів (по 1,75 мільярди доларів).
Однак, як відомо, МВФ оголосив, що надасть фінансову допомогу всім країнам, які постраждали від наслідків епідемії коронавірусу, і Україна цілком може бути серед таких країн. Єгор Киян нагадав, що за таким кредитом фонд не висуває додаткових умов. "Я не розумію, чому ми його досі не отримали", - уточнив він.
Але, схоже, Україна навіть не зверталася до МВФ по таку допомогу. Принаймні, це випливає зі слів голови Мінфіну, який заявив, що уряд не просив про окрему кредитну лінію і розраховує отримати необхідне фінансування в межах структурної програми фонду.
Це особливо дивно чути, враховуючи, що у зв'язку з протидією коронавірусу в Україні втричі - майже до 300 мільярдів гривень - збільшили дефіцит бюджету-2020. Напевно, в уряді знають, як його покрити. Хоча, чесно кажучи, в цьому є великі сумніви.
