Українська артистка і співачка ЮЛІЯ БОНДАРЄВА розповіла "Апострофу", як вона провела карантин в одному із найомріяніших туристичних центрів Азії – Шрі Ланці, і як її обдурили російські авіалінії при спробі повернутися в Україну.
- Як ви взагалі опинилися на Шрі-Ланці?
- Вилетіла подовжувати індійську візу. Я працювала в Індії, і треба було виїжджати кожні три місяці в будь-яку іншу країну, аби її подовжити. Я вилетіла на Шрі-Ланку якраз за два тижні перед карантином – тож я тут з березня. Тепер всі візи анулювали. Візу подовжують тільки там, де ти опинився під час карантину. Були якісь евакуаційні рейси, але звідси багато хто боїться повертатися в Україну, бо на Шрі-Ланці було дуже мало випадків зараження, а зараз уже все закінчилося.
- Які заходи були, що хворобу вдалося так швидко подолати?
- Від самого початку заражених було небагато. Можливо, тому що це острів, маленька територія, і як тільки все почалося, нікого не впускали і нікого не випускали. Ввели комендантську годину: цілий тиждень нічого не працює, не можна навіть з дому без поважної причини вийти, але раз на тиждень відкриваються магазини, і можна скуплятися, наприклад, від 6 ранку і до 12 дня. Зараз уже немає комендантської години, все відкрили і можна вільно переміщуватися між містами.
Але люди в куротному місті, де я жила на той час, все рівно ходили на пляж. По вулицях не ходили, але в океані купалися. Туристів, навіть якщо зупиняли, то не забирали до поліції – просто робили зауваження. Туристи відійшли – і пішли на інший пляж.
- Взагалі Шрі-Ланка – це дорогий курорт?
- Все залежить від того, чого ти хочеш. Буває, що прилітають люди зі Швейцарії і Британії, заселяються у готель за 4 тис. рупій на день (приблизно 21 долар, - "Апостроф"). А можна було б знайти і за 1,5 чи навіть за тисячу (приблизно 8-5доларів, - "Апостроф"). Тож можна шикувати на 2-3 тис. доларів на місяць, а можна і на 300 доларів спокійно прожити. Єдине, що дорого - це квиток сюди і назад. А сам відпочинок обійдеться не дорожче, ніж на Азовському чи Чорному морі.
- Багато людей так само випадково застрягли через коронавірус?
- Зараз їх не дуже багато. Раніше кожного дня бачила якихось туристів. Але зараз я переїхала подалі від пляжу, живу поруч із національним парком Яла. Знімаю кімнату на віллі – тут так прийнято для туристів. Одна відкрита кухня на всіх і столи на великому просторі. У кожній кімнаті - санвузол і душова. З іноземців я одна - район не дуже туристичний. За кімнату хотіли 2 тис. рупій, а зійшлися на одній тисячі, бо я сказала – все, я йду, до побачення. Як і в Індії, тут живе народ торгашів.
Шрі-Ланка
Мені тут подобається. Йдеш собі, а на дереві гарний павич сидить - це замість наших голубів і горобців. Мавпи дуже часто стрибають по даху, але не нахабні, на мене ще жодного разу не нападали.
Місцеві, побачивши мене, дивуються, наче під час явлення Христа народу, постійно намагаються зі мною заговорити. Зустріч із місцевими – це завжди для них купа емоцій. У них кожна біла дівчина вважається красивою. Загалом, люди тут добрі. До туристів звикли.
- Українська легкоатлетка Ольга Ляхова, яка застрягла в Кенії, розповідала, що місцеві дітлахи, коли її з друзями перший час бачили, кричали: "О, коронавірус іде!", "Коронавірус на білих!". З вами такого не ставалося?
- Було лише один раз – у місті Ґалле, де я жила раніше. Я зайшла в магазин одягу, і почула, як продавчині сміються і перемовляються - "корона, корона". Але більше не помічала.
- Якою мовою ви з ними спілкуєтеся?
- Англійською. У турзоні добре розуміють, а якщо податися углиб острова, розуміють лише власники готелів, інша маса не знає англійської. Доводиться на пальцях пояснювати, картинки на телефоні показувати.
- Не боїтеся, що в якійсь екстремальній ситуації вас не зрозуміють?
- Вони краще від нас знають симптоми, якщо, наприклад, змія вкусила або скорпіон – їх тут найбільше, тому відразу, думаю, можуть надати допомогу. Але я намагаюся не опинятися в таких ситуаціях, до темноти повертатися до готелю.
- Ви намагалися повернутися в Україну?
- Так, через Росію. Мені, до речі, 600 доларів за квиток так і не повернули. Я брала квиток на сайті посередника, і уже в самому аеропорту представник "улюбленої" компанії "Аерофлот" сказав, що мій квиток скасували просто в день вильоту і вони тут ні до чого. Але з того, як до мене поставився цей "товариш" російський громадянин, я сумніваюся, що в їхній компанії всі святі. Спочатку мені сказали, що я маю право летіти через Росію, бо я з Донбасу (я хоч і живу в Києві, але сама з Донецька). Але потім почали виносити мені мізки, мовляв, ваш квиток скасували.
Зрештою, у літак пустили весь натовп, який зібрався – звідкись "намалювалися" квитки для усіх, люди купили їх на місці просто у представників "Аерофлоту", не бронюючи наперед. А від мене вони "морозилися". Лишилася лише я і громадянин якоїсь третьої країни - не росіянин і не українець.
Я побачила відтінок недоброзичливості у ставленні до мене. Летіла ще пара – дружина-росіянка і чоловік-українець з українським паспортом. Цей представник "Аерофлоту" зателефонував у Росію і каже: "Ну, я за нього спокійний, тут поруч дружина з ним стоїть". Мовляв, не розстріляє вас усіх. Маячня якась.
- Ви зараз взагалі без роботи? Витрачаєте те, що заробили в Індії?
- Так, маю певні заощадження. Іноді проводжу онлайн-уроки з вокалу. Тут грошей багато не треба – можна знайти дешеве житло, їжа дешева. Якщо не ходити по ресторанах, можна прожити.
- Яка взагалі їжа на Шрі-Ланці?
- Фрукти й овочі тут просто неймовірно дешеві. Об'їдаюся манго, кокосами, саусепом – все це профілактика раку. Рис дешевий. Місцеві готують дуже гостру їжу, як для своїх. Зайдеш у кафе – просто неможливо їсти, дві ложки з'їдаєш і сльози течуть. Але у туристичних районах менш перчена їжа.
- Ви називаєте рослинні продукти. Це через харчові вподобання, чи просто у місцевих мало м'яса в раціоні?
- Ні, м'ясо можна знайти. Я просто перестала його любити, не знаю, чому. Раніше я щодня їла сосиски, курку, курячі котлети. А коли прилетіла в Індію, змінила своє харчування. Можливо, на мене так атмосфера вплинула. Хочеться їсти більше усіляких корисних фруктів. Вони там дешеві, доступні, тож організм з часом перелаштувався.
Але зараз я їм більше морепродуктів – тут вони теж дешеві. В основному, це креветки й кальмари. Восьминоги не дуже популярні, але знайти можна. Місцеві їдять в основному рибу, креветки готують переважно для туристів.
- Коли плануєте повертатися в Україну?
- Я тоді планувала вилетіти, бо батьки почали благати – повертайся. Але тепер більше так ризикувати і гроші викидати не збираюся.
