В Україні заговорили про скасування призову на військову службу. Для того, щоб це стало реальністю, необхідно налагодити систему підготовки резерву, переконаний головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак. В чому ж полягає концепція Хомчака, скільки часу буде потрібно на її втілення та який досвід в інших країнах - читайте в матеріалі "Апострофа".
Кожен повинен вміти захистити Батьківщину
Своїм баченням, яким чином Україна може відмовитися від обов'язкового призову в армію, Хомчак поділився з нагоди святкування Дня захисника України. За його словами, це може статися тоді, коли у нас буде налагоджена система підготовки резерву, щоб кожен міг в разі потреби захистити свій будинок і свою Батьківщину, а також надати першу медичну допомогу.
"Ми повинні створити таку систему роботи, щоб кожен біля свого будинку міг мінімально вміти захистити його. Чому громадянин України не повинен бути навчений всім елементам тактичної медицини? Ці навички і знання можуть йому знадобитися де завгодно, у будь-якій ситуації за межами військової служби, де він повинен вміти надати медичну допомогу собі або тому, хто поруч, тим самим врятувати життя собі або комусь", - сказав Хомчак.
Звичайно, така система вимагає фінансування і підготовки кадрів, починаючи від звичайних цивільних осіб і до голів громад і навіть керівництва держави. Створення такого порядку займе не півроку і не рік, але вже є розуміння, яким він повинен бути.
"Коли громадянин вміє стріляти, знає медицину, інженерні питання, які йому необхідні, і якщо завтра йому скажуть "треба встати на захист Батьківщини", то він знає, що він може це", - зазначив Хомчак.
Резерв vs призов
Глава ради Всеукраїнського об'єднання "Союз учасників миротворчих операцій" Сергій Грабський вважає підготовку резерву за швейцарською моделлю хорошою ідеєю, яка дозволить зміцнити оборонні спроможності України.
"Чому для нас важливий резерв? Тому що військово-навчений резерв дозволить нам постійно підвищувати нашу боєздатність і при необхідності посилювати створені підрозділи Збройних Сил вже відповідними фахівцями. Крім того, резерв, якщо ми говоримо про швейцарську модель, дозволить залучити до підготовки різного ступеня практично всіх чоловіків і жінок (за бажанням) для участі в обороні держави, як це визначено Конституцією України", - сказав військовий експерт в коментарі "Апострофу".
Крім того, резерв - це багатоступенева система, яка дозволить забезпечити мінімально необхідний рівень підготовки на всіх рівнях - від села до облцентрів і міст центрального підпорядкування.
Однак це ніяк не вирішить проблему із призовом, вважає військовий експерт Олег Жданов. Система підготовки резерву - це добровільне проходження служби в Збройних силах, і організувати цю систему в Україні досить просто.
"Щоб її реалізувати потрібне політичне рішення - ухвалення закону про службу в резерві і виділення грошей на це. Складається єдиний електронний резерв усіх військовозобов'язаних в країні - і жінок, і чоловіків у віці від 18 до 60 років. Далі вони розбиваються по категоріях і створюється система військових зборів і курсів. І всі ці люди повинні з певною періодичністю, яку контролює Генштаб, призиватися на ці курси. Люди заздалегідь знають, що їм прийдуть повістки, беруть рюкзак з формою, автомат з боєкомплектом і їдуть в свою частину. І там місяць-два, або два-три тижні, як визначить закон, проходять підготовку. Але це не впливає на укомплектованість Збройних Сил", - пояснює військовий експерт в коментарі "Апостроф".
Щоб повністю відмовитися від призову, потрібна контрактна армія, каже Жданов. Але для повного забезпечення армії контрактниками потрібна мотивація, чим українська держава на сьогодні не займається.
"Укомплектованість нашої армії повинна залежати від мотивації, починаючи від ідеологічної роботи держави з населенням у сенсі виховання патріотизму і бажання захищати країну. А друга мотивація - матеріальна. Служба в армії за контрактом повинна мати ринкову вартість і повинна конкурувати з іншими пропозиціями. Щоб людина не обирала роботу на якомусь заводі, а вибрала контракт з ЗСУ, і розуміла, що у неї і родини є соціальний та медичний пакет, і грошове забезпечення вище середнього", - сказав він.
Разом з тим, Грабський пояснює, що вже зараз обов'язковий призов є не надто ефективним і не здатний повністю покрити укомплектування армії військовими.
"При чисельності нашої армії в 225 тисяч чоловік сьогодні, ми за рік призиваємо приблизно 50 тисяч осіб. І якщо з цієї кількості вибрати хоча б 10%, це буде 5 тисяч особового складу, який може бути залучений на контракт. Діюча система не виконує своїх функцій, вона була заточена під радянські вимоги, і не могла забезпечити виконання завдань за призначенням. Це фактично був вилов гарматного м'яса, збір без урахування якихось потреб", - заявляє військовий експерт.
Якщо ж говорити не про резерв, а саме про формування контрактної армії, яка б дозволила відмовитися від строковиків, то при злагодженій роботі влади в цьому напрямку, результати можна отримати в найкоротші терміни.
"З того, що ми маємо в строю, десь 70-80% у нас вже є контрактники. На сьогоднішній день відмовитися від призову можна протягом року-двох, якщо держава мотивуватиме людей служити в ЗСУ, покращувати соцпакет і матеріальне забезпечення", - сказав він.
Мета - скасувати призов
В кінці 2019 року в країні почали обговорювати заяву тодішнього Міністра оборони Андрія Загороднюка, який назвав своєю персональною метою - скасувати призов, і висловив упевненість в тому, що Україна до цього рухається.
"Це не буде скоро, це не буде протягом року, але це моя персональна мета - скасувати призов. І це - позиція держави взагалі, що ми рухаємося до професійної армії, згідно зі стандартами НАТО, підготовленої, оснащеної. І головне - кожен військовослужбовець повинен знати своє місце, у нього повинна бути чітка військова кар'єра і захищені права. Так, щоб ми могли конкурувати при відборі за кращих людей", - сказав Загороднюк.
Його слова дали надію майбутнім призовникам, але в Міноборони поспішили запевнити, що скасувння призову на 2020 рік не буде. Більш того, в січні 2020 року президент України Володимир Зеленський повернув військовий призов з 18 років, хоча раніше в армію забирали з 20 років.
Указ президента викликав бурю обурення серед батьків, не в останню чергу через те, що з 2018 року українські школи перевели на 12-річне навчання, а це значить, що майбутні призовники в 18 років ще будуть вчитися в школі.
Правда, пізніше міністр оборони заявив, що проходження військової служби особами у віці до 20 років буде відбуватися "виключно з їхньої письмової згоди". Однак юристи стверджували, що жодні рекомендації від Міноборони не мають для воєнкомів ніякої юридичної сили, а значить вони можуть забирати в армію з 18 років, спираючись на указ президента.
А пізніше Зеленський ще й посилив відповідальність за ухилення від служби в армії.
За прогнозами ж Міноборони, існуюча система змішаного комплектування в найближчі роки буде збережена. І, як говорив Хомчак, це насамперед пов'язано з недосконалістю підготовки військового резерву в Україні.
Як йдуть справи з призовом у світі
До недавнього часу від призову на строкову військову службу відмовлялися багато європейських країн, переходячи на модель контрактної армії. Однак останні зміни в геополітичній ситуації змусили деякі країни повернутися до призову . Наприклад, у 2018 році його повернули в Швеції, а в 2016 році загальний військовий обов'язок знову ввела Литва.
Але сьогодні серед 29 країн-членів НАТО лише в шести зберігається обов'язковий призов - це Естонія, Греція, Литва, Норвегія, Туреччина і Данія.
А жителі таких країн, як Швейцарія та Австрія в 2013 році проголосували проти відмови від обов'язкового призову.
