Найбільш резонансною подією року, що минає, звичайно, є пандемія COVID-19. Вірус SARS-CoV-2 виник в Китаї та швидкими темпами поширився по всьому світу, який виявився не готовим до такого випробування. Десятки мільйонів хворих, майже два мільйони померлих, медична система багатьох країн на межі катастрофи, жорсткі локдауни та закриті кордони. Не готовою до такого навантаження виявилася і Україна. І як би наш уряд не намагався скопіювати всі заходи по боротьбі з коронавірусом у західних країн, часто влада приймала такі рішення, які призводили до величезних скандалів та протестів. "Апостроф" згадав про найголовніші з них.
Евакуація українців з Китаю, та "теплий" прийом в Нових Санжарах
З січня 2020 року вірус SARS-CoV-2 почав поширюватися Китаєм. Епіцентром епідемії стало місто Ухань. В заручниках опинились не лише місцеві жителі, але й тисячі іноземців, серед яких були і українці.
Багато країн оперативно вивозили своїх громадян з охопленої небезпечним вірусом країни, чого не скажеш про Україну. Операція з порятунку наших громадян в лютому постійно зривалася, то з технічних причин, то через неможливість забезпечити належний захист проти інфекції. Таке ставлення до власних громадян викликало чимало критики з боку українців, особливо тих, які перебували в центрі епідемії та намагалися дістатися на батьківщину евакуаційними рейсами інших країн.
Нарешті, в ніч з 19 на 20 лютого, літак з нашими громадянами вилетів з Китаю в Україну. Але ще напередодні серед жителів ряду областей стала поширюватися інформація про ймовірне розміщенні евакуйованих в госпіталях або санаторіях в їхніх населених пунктах. Тому довгоочікувана операція з евакуації українців призвела до масових заворушень та зіткнень з поліцією в Україні.
Охоплені панікою місцеві жителі зводили барикади на дорогах та відмовлялися прийняти вивезених з Китаю людей. Куди саме збиралися відправити українців не було відомо аж до їхнього прибуття до місця призначення. Деякі навіть жартували, що влада сама до кінця не знала, куди їх поселити на період карантину. У підсумку, після вимушеної посадки в столичному аеропорту "Бориспіль" та дозаправки, літак з українцями сів у харківському аеропорту, звідки евакуйовані на автобусах виїхали в напрямку Полтавщини.
У якості карантинної зони був обраний санаторій Нацгвардії в селищі Нові Санжари. Місцеві жителі вийшли на протести, почали перекривати дороги тракторами та іншою сільгосптехнікою. У зв'язку з неспокійною обстановкою, в селище прибув міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, але людей це не заспокоїло.
Увечері поліція почала розчищати в'їзд в Нові Санжари, щоб пропустити автобуси з евакуйованими. Була застосована бронетехніка, в тому числі БТР, за допомогою якого нацгвардійці намагалися розблокувати дорогу. Протестуючі кидали каміння в силовиків. А коли в селище, під охороною силовиків, почали в'їжджати автобуси з евакуйованими, демонстранти закидали їх пляшками і камінням. Попри це, українців все ж змогли розмістити на карантин.
Протести у Нових Санжарах
Втім, вже наступного дня ситуація в Санжарах стабілізувалася. Багато місцевих жителів обурювалися тому, як ЗМІ висвітлювали ці події та сварили владу за недостатню комунікацію з людьми.
Безглуздий локдаун
Перший випадок коронавірусу в Україні був зафіксований 3 березня, і вже через тиждень уряд вирішив запровадити загальнонаціональний карантин, який діє і зараз. Обмеження передбачали закриття навчальних закладів, заборону масових зібрань, чисельністю понад 200 осіб та закриття авіасполучення з деякими країнами.
Але з 25 березня 2020 року Кабінет міністрів ввів режим надзвичайної ситуації на всій території країни. По суті, в Україні перестало працювати все, крім аптек, заправок і продуктових магазинів. У Києві, Харкові та Дніпрі закрили метро, а наземним громадським транспортом могли користуватися тільки медики, рятувальники, правоохоронці, фахівці сфери ЖКГ, продавці продуктових магазинів і аптек, а також співробітники стратегічних підприємств.
Всі ці заходи мали зупинити поширення хвороби COVID-19 в Україні і дозволити системі медицини підготуватися до напливу хворих. Але пізніше в уряді пішли ще далі, заборонивши українцям гуляти з дітьми на дитячих майданчиках і в парках. Хоча інфекціоністи стверджували, що на відкритому повітрі шанси заразитися мінімальні.
І тільки в травні, коли карантинні обмеження почали потроху послаблювати, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко зізнався, що парки та сквери на період карантину закривали для психологічного впливу на українців.
"Не повинно бути такого відчуття, що все безпечно, люди повинні психологічно готуватися до того, що треба дотримуватися карантину. Відчуття тривоги", - пояснив Ляшко.
Після такої заяви, лідери громадської думки зійшлися на тому, що такі дії тільки підірвали довіру до влади. А в майбутньому це може спричинити (і спричинило) те, що українці просто не будуть дотримуватися вимог уряду.
Європейська площа під час локдауна, Київ
Крім того, сам жорсткий карантин був введений з порушенням норм Конституції, що в серпні було визнано Конституційним судом України. Це дозволило сотням українців подати в суд і вимагати компенсації від влади.
Гуманітарка для "Епіцентру"
В середині квітня в Україну з Китаю доставили гуманітарний вантаж, що складався із засобів захисту для боротьби з коронавірусом. Величезну кількість медтоварів перевіз транспортний літак-рекордсмен Ан-225 "Мрія", а зустрічати його в аеропорту прибув сам президент Володимир Зеленський.
"Наша "Мрія" привезла в Україну 12 млн масок як для лікарень, так і для аптечних мереж. Також привезли близько 260 тис. захисних окулярів для наших медиків і більше 100 тис. захисних костюмів п'ятого рівня захисту", - заявив тоді президент.
Але пафосні заяви та гучна зустріч обернулася скандалом. Всі ці маски, окуляри та костюми повинні були розподілитися серед державних медичних установ для захисту лікарів, які працюють з хворими на коронавірус. Однак "гуманітарний" вантаж опинився на полицях мережі торгових центрів "Епіцентр". А його власник Олександр Герега розсилав листи до місцевої влади з пропозиціями домовитися про закупівлю захисних засобів.
Ситуація викликала бурю обурення в мережі, адже мало того, що гуманітарний вантаж, який був так розрекламований самим президентом, потрапив до приватної торгової мережі, так і сам "Епіцентр" продовжував роботу в той час, коли інший бізнес був закритий на період карантину.
Пізніше в Офісі президента пояснили, що на "Мрії" прилетів не тільки гуманітарний, а й комерційний вантаж і сам рейс був оплачений комерсантами, а не бюджетом. Однак, коли Зеленський зустрічав цей літак, ні про який комерційний вантаж мови не йшло. До речі, роботу самого "Епіцентру" довелося припинити через обурення українців. Правда, закритою торговельна мережа залишалася менше місяця до ослаблення карантину, в той час як, наприклад, торгові центри були закриті протягом двох з половиною місяців.
Літак "Мрія"
"Ковідний" фонд розтягнули на будівництво доріг
У квітні 2020 року Верховна Рада внесла зміни до держбюджету, якими схвалила створення Фонду боротьби з коронавірусною інфекцією в розмірі майже 66 млрд грн. Однією з головних статей витрат Фонду повинна була стати медицина: закупівля необхідного обладнання, ремонт лікарень, створення додаткових ліжко-місць та доплата медикам. Але через півроку виявилося, що такі необхідні для порятунку життя і здоров'я людей гроші освоєні всього на 6%.
Справа в тому, що влітку з "ковідного" фонду було виділено 35 млрд гривень, які пішли не на медицину, а на будівництво доріг. Зеленський пояснив це так: "Деякі лікарні закривалися, а до деяких лікарень потрібно доїхати. І це правда, багато грошей витрачено на дороги, які ведуть до опорних лікарень". Президент запевняв, що будівництво доріг і пов'язане з боротьбою з коронавірусом.
Загалом можна було погодитися з такою відповіддю, тільки експерти знайшли один нюанс, який доводить, що будівництво доріг за гроші Фонду мало чим допоможе швидким.
"Так, будівництво доріг можна притягнути за вуха, і сказати, що ці дороги прискорять приїзд швидкої допомоги, а хворі швидше доставлятимуться в лікарні. Але в більшості ці кошти були спрямовані на дороги регіонального, а не місцевого значення. В цьому-то й полягає проблема, бо для швидких важливіші саме місцеві дороги, аби перевезти хворого з одного села чи райцентру, в інший, де є лікарня, ніж проїжджати між регіонами", - пояснював в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
Ремонт дороги
З огляду на все вищесказане, виділення половини коштів Фонду для боротьби з коронавірусом на будівництво доріг виглядає досить дивно.
Читайте також: Замість апаратів ШВЛ - кілометри доріг: що не так з "коронавірусним фондом"
Бойкот карантину "вихідного дня"
У листопаді уряд відзначився ще одним цікавим рішенням, а саме введенням карантину "вихідного дня". Обмеження припускали заборону на роботу ТРЦ, ресторанів, кінотеатрів, діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, роботу непродовольчих магазинів та інше.
На фоні введення жорстких карантинних обмежень в країнах Європи і різкого зростання хворих на коронавірус, ідею Кабміну сприйняли досить скептично. А глави ряду українських міст взагалі публічно відмовлялися виконувати постанову Кабінету міністрів (згадалися бездумні весняні обмеження). Зокрема, проти нових заходів виступили мери Львова Андрій Садовий та Черкас Анатолій Бондаренко; поставили під сумнів ефективність подібного карантину мери Дніпра та Одеси Борис Філатов і Геннадій Труханов.
Не зрозуміли такої ініціативи і фахівці в медичній сфері, багато з яких наполягали на введенні повного локдауну, як це відбувалося в ряді європейських країн. Наприклад, колишній головний санлікар України Святослав Протас був переконаний, що від запровадження цих заходів буде достатньо умовна ефективність.
"Ось такий приклад - ви розпалюєте багаття, і як тільки воно починає горіти, ви тут же на нього виливаєте воду, вогонь згасає і більше не горить. Це те, що у нас було навесні, коли вводили карантин та відстрочили початок епідемії. А тепер виникла ситуація, коли багаття розгорілося, утворився жар, і ви виливаєте відро води - прямий вогонь пропадає. Але через три хвилини вугілля розпалюється і знову утворюється вогонь. Тобто якщо сьогодні 25% населення перехворіло або хворіє, то ці карантинні заходи будуть неефективними, їх значення буде мінімальним і невідчутним в масштабах країни", - заявляв він в коментарі "Апостроф".
Протест проти карантин вихідного дня, Київ
Спізнілий "новорічний" локдаун
Як вже говорилося вище, країни Європи вводили жорсткі карантинні обмеження в листопаді і грудні. Ці заходи безпеки продовжили і на період новорічних і різдвяних свят. В європейських країнах не працюють кафе і ресторани, заборонені масові заходи, не можна збиратися великими компаніями і навіть ходити на Новий рік один до одного в гості.
Після скасування карантину "вихідного дня" в Україні також пішли розмови про введення "новорічного" локдауну. На початку грудня обговорювалося кілька варіантів, зокрема обмеження хотіли ввести в період з 23 грудня по 15 січня, звучали й інші ідеї: з 15 грудня по 15 січня; з 20 грудня; з 1 або 2 січня терміном на три тижні.
Але Кабмін прийняв досить несподіване рішення, і анонсував тритижневий локдаун з 8 січня. Обмеження будуть не такими жорсткими, як були навесні, але вони знову вдарять по розважальній та ресторанній сфері, які і без того найбільш постраждали від року пандемії. Загалом українцям не заборонено ходити на роботу, зупиняти громадський транспорт також ніхто не планує.
І начебто українці зраділи можливості весело провести свята, але медики виявилися в шоці від такого рішення. Адже очевидно, що масові гуляння на Новий рік і Різдво, можуть знову спровокувати спалах коронавірусу.
Таким чином, не для всіх зрозумілий сенс такого пізнього карантину, а медустанови готуються до нового напливу хворих COVID-19.
