Військовий конфлікт на окупованому Донбасі опинився на стадії глибокої заморозки: перспектив активізації переговорів на рівні лідерів нормандської четвірки не видно, а січнева зустріч політичних радників в Берліні не принесла ніяких результатів. Нагадати про Донбас вирішили і в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Там розробили законопроект, який, за словами чиновників, повинен наблизити момент деокупації східних територій. Як влада збирається повертати Донбас, розбирався "Апостроф".
Законопроект "Про державну політику перехідного періоду" Мінреінтеграції розробило ще в кінці 2020 року. Втім, текст законопроекту не остаточний: до 5 лютого проект закону повинен пройти експертне горнило уряду, вчених, прокуратури. І тільки після цього, з урахуванням пропозицій всіх відомств, документ потрапить на розгляд парламенту. Проте вже зараз можна виділити основні принципи, згідно з якими влада має намір реінтегрувати Донбас.
Росія за все заплатить
Згідно із законопроектом, Російська Федерація як держава-агресор несе відповідальність за матеріальні і нематеріальні збитки, заподіяні Україні, юридичним і фізичним особам. Відшкодовувати ці збитки "в повному обсязі" теж повинна Росія. Але як саме Україна збирається домагатися виплати репарацій - невідомо. У законопроекті лише сказано, що наша країна "всіма можливими засобами сприяє відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди", заподіяної РФ.
Жодної амністії
Маневру для амністії, яка є одним з ключових вимог РФ і бойовиків, законопроект не надає. Так, уникнути покарання не вдасться тим, хто в окупації скоював злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Це військові злочини, геноцид, злочини проти людяності. Крім того, не передбачається і амністія для людей, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, якщо при цьому жертва злочину була убита. За зґвалтування і тортури також ніякого помилування.
Люстрація
Проект закону передбачає, що пособники окупантів після звільнення територій не зможуть займати державні посади. Люстрація стосуватиметься осіб, які були в складі окупаційних сил РФ, навіть якщо вони і не заподіяли шкоди життю і здоров'ю громадян. Чиновники окупаційних адміністрацій також будуть люстровані, але не всі. Якщо, перебуваючи на службі в окупантів, такі чиновники забезпечували життєдіяльність захоплених територій, і не завдали шкоди життю і здоров'ю громадян, то люстрація їх не зачепить. Передбачається, що люстрацією займатиметься спеціально створена незалежна комісія, куди увійдуть "громадяни України, які мають бездоганну репутацію, високі моральні якості, громадський авторитет". До речі, рішення такої комісії можна буде оскаржити.
Пам'ять жертв
Це один з найцікавіших моментів законопроекту. Передбачається, що після деокупації, протягом перехідного періоду, який, до речі, триватиме 25 років, на звільнених територіях повинні проходити заходи щодо "вшанування пам'яті жертв збройної агресії РФ".
Для цього в Києві буде відкрито "Національний музей подолання агресії РФ", філії якого будуть діяти в Донецьку, Луганську, Севастополі та Сімферополі. У цих же містах повинні бути створені меморіальні комплекси пам'яті жертв збройної агресії РФ. Більш того, планується встановити Національний день пам'яті жертв збройної агресії РФ і відзначати цю дату щороку. Також будуть відзначатися Дні звільнення від російської окупації, які кожен населений пункт буде святкувати окремо.
Мітинг на честь першої річниці визволення від російських окупантів, Слов'янськ, 2015 рік
Також протягом двох років після завершення конфлікту на деокупованих територіях повинен стартувати процес відновлення функціонування української мови як державної, але з урахуванням захисту мов корінних народів і російської мови.
Економічна політика
Деокуповані території Донецької і Луганської області стають територіями пріоритетного розвитку, де буде діяти спеціальний режим інвестиційної діяльності (очевидно, та сама вільна економічна зона, про яку говорив Леонід Кравчук). Особливості цього спеціального режиму будуть визначені окремим законом.
Перехідні адміністрації
Після завершення конфлікту на звільнених територіях будуть створені перехідні державні адміністрації. Поряд з ними зможуть функціонувати і міжнародні перехідні адміністрації, але громадяни РФ або громадяни країн-учасниць Організації договору про колективну безпеку (Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Білорусі і Таджикистану) не зможуть брати участь в роботі таких адміністрацій.
Такі адміністрації будуть діяти до того моменту, поки на звільнених територіях не відбудуться вибори.
У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що "існує потреба визначити конкретний перелік заходів, який здійснює держава як в процесі деокупації (конфліктного періоду), так і в процесі реінтеграції (постконфліктного періоду)".
Чіткий державний план, справді, потрібен. Але, по-перше, немає ніяких передумов до його виконання (переговорний процес в стагнації). А по-друге, немає гарантій, що саме український план буде виконуватися. Адже очевидно, що РФ не збирається виплачувати Україні жодних репарацій і до останнього наполягатиме на амністії бойовиків. В такому разі…
Навіщо це потрібно
Природно, ухвалення законопроекту не означає, що РФ тут же залишить у спокої східні регіони України.
"Просто ухвалення закону не означає автоматичну деокупацію Донбасу і вихід (звідти) Росії. Потрібно тверезо дивитися на реальність", - пояснює "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
Тоді, що означатиме ухвалення такого закону?
"Це означає, що Україна робить сильні кроки в процесі реінтеграції Донбасу", - каже "Апострофу" позаштатний радник глави Офісу президента з питань стратегічних комунікацій в сфері національної безпеки і оборони Олексій Арестович.
Але "сильні кроки" Україна робить протягом усього часу конфлікту. Та тільки деокупацію це не наближає.
Втім, на думку Тишкевича, в даному випадку ситуація дещо інша.
"Як проект, який хоча б намагається описати контури державної політики - це величезний крок вперед, в порівнянні з порожніми розмовами, що зараз ми деокупуємо Донбас і все буде добре, - запевняє Тишкевич. - Але в момент, коли Росія піде з Донбасу, або ти створюєш рамки, починаєш обговорювати що робити і, таким чином, підвішували вирішення питання по суті на невизначений термін, або алгоритми вже готові і вони просто реалізуються. Ухвалення такого законопроекту - це створення рамок, алгоритмів, за якими потім можна починати діяти".
Вуглегірськ, Донецька область
"Процес повернення Донбасу, як і Криму, ділиться на дві частини: деокупація і реінтеграція, - додає Арестович. - деокупація це виведення військ, роззброєння і розпуск незаконних збройних формувань. Реінтеграція - соціально-економічний аспект і політичний. Реінтеграція здійснюється безперервно і прямо зараз, тими засобами, якими ми можемо користуватися в цій складній ситуації, а деокупація може і через 30 років бути реалізована, але боротися за уми і серця треба прямо зараз. Цей закон створить політичні і правові підстави для того, щоб ми могли прийняти до складу України наші тимчасово окуповані території. Як показує міжнародний досвід, а законопроект писався з урахуванням міжнародного досвіду, це дуже непростий і болючий процес, тому краще підготувати законодавчу базу до того, як почнеться процес, а не після".
Крім того, на думку заступника директора дніпровського філії Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Їжака, критично важливо, щоб Україна показала своїм громадянам, які проживають зараз в окупації, яке майбутнє їх чекає з Україною.
"Важливо уявити наше бачення для наших же громадян, які там живуть і не розуміють, що їх чекає в майбутньому. Це важливо для врегулювання, адже там зараз люди не знають, що Україна їм запропонує і на яких умовах. А оскільки вони цього не знають, це негативно впливає на переговори. Крім батога потрібна ще і зрозуміла "морквина". Може вона не особливо смачна, але вона хоча б зрозуміла", - коментує ситуацію "Апострофу" Олексій Їжак.
Суперечливі норми
До речі, про "несмачну морквину". У законопроекті містяться норми, які, ймовірно, можуть бути гостро сприйняті жителями окупованих територій. Наприклад, новела про створення "Національного музею подолання агресії РФ". Погодьтеся, складно уявити, щоб в тому ж Донецьку, де зараз стоять пам'ятники таким бойовикам, як Гіві і Моторола, з'явився такий музей.
"Але це ж не буде музей обстрілів Донецька українськими військами, - додає Олексій Арестович. - Це буде музей, який розповість реальну історію підростаючому поколінню, адже Росія вкладала в пропаганду десятки мільйонів доларів і повернути дітей - дуже непростий процес. Цей музей не пропагандистську мету матиме, а пояснювально-експозиційну. Це не буде музей торжества української зброї над жителями Донецька. Це буде про те, як ми разом з жителями Донецька і Луганська повертали нашу окуповану територію. Серед військовослужбовців ЗСУ, які воюють вже сьомий рік, чимало жителів Донецька і Луганська".
Або ж норма про те, що Росія зобов'язана виплачувати репарації за Донбас. Складно уявити, що РФ на це піде. Втім, на думку глави української делегації на переговорах з Донбасу в Мінську Леоніда Кравчука, на цей випадок є міжнародні суди.
"Росії ж довелося платити нам компенсацію за те, що вони неправильно вчинили з цінами на газ. Нічого не відбувається просто так. Ми подали до суду за анексію Криму. Звичайно, Росія не зробить уже на другий день те, що рекомендував суд, але прийде час - і все станеться. Колись результат буде неминучий - хто винен, той буде платити", - заявив "Апострофу" Кравчук.
Що ж стосується термінів імплементації норм законопроекту (якщо він, звичайно, стане законом), то на думку Олексія Їжака, зрушення в переговорах по Донбасу можуть настати раніше, ніж здається.
"Заморожування переговорів по Донбасу - поверхневе. Так, дійсно, йде постійне ходіння по колу в рамках Тристоронньої контактної групи, немає ясності і в Нормандські форматі. Але всі сторони зараз розширюють рамки і шукають нові шляхи, тому що залишати ситуацію такою, яка вона зараз, думаю, навіть Росія не готова. Вони хочуть знайти рішення, щоб на його основі про щось розмовляти з новою адміністрацією США і знімати санкції", - резюмував Олексій Їжак.
