На тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської області, склалася критична ситуація із поширенням коронавірусу. За даними Східної правозахисної групи, 2/3 лікувальних закладів до ОРДЛО заповнені хворими на COVID-19. У більшості міст так званих "республік " заповнені навіть гінекологічні відділення. Медичного персоналу не вистачає, вакцинування, попри всі обіцянки кремлівських кураторів, не проводиться. Жителі тимчасово окупованих територій намагаються вижити в умовах жорстокої пандемії без ліків та щеплень. У ситуації розбирався "Апостроф".
Читайте також: Сусальне золото і сауна у квартирі: скільки коштують квадратні метри в ОРДЛО
Нема вакцини. Жодної та ніде
…"Вакцинація від COVID-19 допоможе уникнути тяжкого перебігу хвороби, виникнення ускладнень, і як наслідок, лікування в умовах реанімації" - цей текст супроводжує всі повідомлення так званого "міністерства охорони здоров'я ДНР". Щоправда, "моз" на окупованих територіях замовчує про головне – вакцини в Донецьку немає. Жодної і ніде.
Звичайно, така ситуація "напружує" багатьох. Одна справа, коли є хоч якийсь "Спутнік V" або "Спутнік-Лайт", тоді можна до останнього тримати оборону зі словами: "Я не вакцинуюсь якоюсь бурдою!". Інша річ – коли вакцин немає. Страшновато. Вже і "Лайт" виглядає панацеєю, коли у твоєму під'їзді за місяць помирають від ковіда троє людей. Не люди похилого віку, не інваліди, а ті, хто носив маски й акуратно протирав антисептиком потрібні кнопки в ліфті.
Коронавірус косить донеччан зі страшною швидкістю, але реальні масштаби знають лише вимотані медики. У дворі моргу в лікарні Калініна ніколи не буває менше чотирьох-п'яти мікроавтобусів із табличками "Похорон. Вантаж 200". На цвинтарях починають ховати вже з перших променів листопадового сонця і аж до сутінків. Вмирають літні та молоді, самотні та багатодітні, мешканці одноповерхових околиць та власники двоповерхових квартир на проспекті Ілліча. Коронавірус не поділяє людей, відкупитися від нього неможливо.
Заражаються у чергах і благають врятувати
Донеччани шукають концентратори кисню в соцмережах та на сайтах типу ОЛХ. Умовляють привезти хоча б найменший "з України чи Росії". Ридають, дізнавшись, що на в'їзді концентратор не пропустили. За будь-які гроші готові взяти в оренду на тиждень побутовий концентратор на три літри. Через добу повертають зі словами: "Дякую... Не знадобився..."
Усередині – істерика, але зовні – черги на Критому ринку за рибою. Біля відділень банків, міграційної служби, реєстраційних центрів людей тримають на вулиці, запускаючи всередину по двоє-троє. Заразитися, стоячи кілька годин у черзі - у цей квест грав, напевно, кожен другий донеччанин.
Відділення лікарень закриті під ковідні відділення. Найбільше дісталося пологовим будинкам – діти з'являються на світ лише у двох лікарнях – Калініна та Вишневського. Перепрофілюють хірургічні відділення – тепер операції з видалення виразки шлунка роблять у онкологічній лікарні.
- Викликати лікаря додому нереально – лікарі не ходять. Швидкі можуть прийняти виклик, але через кількість хворих приїжджають години через дві-три. По телефону пропонують пропити антибіотики. Ми просто вже не знаємо, що робити, - каже пенсіонерка Алла Миколаївна, яка живе в Донецьку.
- Щоранку я відкриваю нашу статистику і мене огортає жах. Люди хворіють сотнями, вмирають десятками, довкола всі впевнені, що статистика з коронавірусу в Донецьку ще занижена, - розповідає мешканка донецького міста-супутника Макіївки Ольга. – У мене відчуття, що все робиться для того, аби підкоротити старше населення. Ні, я не прихильник теорій змови, але подивіться, що діється. Я була нещодавно на цвинтарі, за рік він збільшився мало не вдвічі. І десятки свіжих могил. Вірус не вірус – не знаю. Але коли в автобусі їде людина без маски, то я сильно напружуюсь і намагаюся відійти подалі, не хочу підхопити від неї заразу.
Ситуація на краєчку
Вакцинацію в ОРДЛО провалено, прямі виїзди на підконтрольну Україні територію, вважай, закриті – всім наказано їхати через Росію. При цьому сусідня Ростовська область вже тиждень – у червоній зоні та при повному локдауні (втім, більшість обмежень у Ростовській області планується скасувати з 8 листопада, - "Апостроф"). Але епідемія в Україні і туди їхати не можна. Це "офіційне" пояснення "влади" непідконтрольних територій.
З кінця жовтня запроваджено заборону на проведення масових заходів, якщо їх учасники не вакциновані або не мають на руках результатів ПЛР-тесту (здати тест коштує 3030 рублів, або 1200 грн, відчутна дірка у скромних бюджетах донеччан).
Школярі та студенти вже більше місяця перебувають на дистанційному навчанні. З 1 листопада дозволили піти до школи учням 1-4-х класів, але з 8-го вони повертаються додому на дистанційку.
- Як виглядає дистанційне навчання у Донецьку, ми вже бачимо. Викладачі за рік не навчилися користуватися найпростішими програмами типу Zoom або ресурсом "Щоденник". Завдання дітям надсилаються у групи "ВКонтакте", хоча не всі мають там особисті сторінки, довелося заради цього заводити. У результаті половина дітей просто вештаються вулицями без нагляду батьків, – розповідає донеччанка Марина Федорова.
Загалом, як кажуть донеччани, ситуація – на краєчку. Поступово наростає загальний психоз – немає вакцини, немає ліків, а кількість заражених і тяжкохворих на ковід зростає. Росія сама не справляється зі своїми хворими, що їй до тих квазіреспублік. Поки що північний сусід годує ОРДО та ОРЛО обіцянками дати у листопаді трішки вакцини, але все це виглядає нереальним. Та й попередні незначні партії прибули на окуповані території практично нелегально, у РФ відхрещувалися від того, що відправляють "Супутник" "наліво". Тому й вакцинація в Донецьку йшла повільно – щеплюватися контрафактною вакциною мало хто поспішав.
- Думаю, варто очікувати на сплеск захворюваності, коли температура повітря ще трохи впаде. Зараз у нас вологість, +10 градусів, туман... Не хочу накликати лихо, але до весни нам буде важко, - прогнозує донеччанин Юрій. – З таким ставленням до справи, з відсутністю доступних тестів та вакцин, говорити про якусь протидію коронавірусу нам не доводиться.
