Перед Новим роком завжди прийнято підбивати підсумки року: що було зроблено в країні, які проекти втілені в життя. Проте не менший інтерес становлять провальні кейси, які протягом цілого року так і не вдалося реалізувати. "Апостроф" нагадує, яким міг би стати 2021 рік, якби уряд, народні депутати та президент виконували свої обіцянки.
Читайте також: Політичні підсумки року-2021: найгучніші провали та протистояння
Космос зачекає
Ще на початку 2021 року президент Володимир Зеленський доручив уряду вивести на навколоземну орбіту супутник дистанційного зондування землі "Січ-2-30". Запуск космічного апарату мав відбутися у ювілейний рік 30-річчя незалежності України, а саме у грудні.
Вивести супутник "Січ-2-30" на орбіту, разом із десятками супутників інших країн, мала компанія SpaceX американського мільярдера Ілона Маска. Проте вже восени стало відомо, що запуск ракети-носія Falcon 9 з українським супутником на борту, перенесений на 13 січня 2022 року. Таким чином, 2021 рік не став історичним для України.
Січ-2-30
Реєстр зброї "після свят"
В 2021 році міністр внутрішніх справ Денис Монастирський обіцяв створити електронний реєстр зброї. "Який не могли або не хотіли робити протягом багатьох років", - говорив Монастирський в інтерв'ю ЗМІ.
Можливість реєструвати та отримувати дозвіл на зброю онлайн, дозволила б суттєво скоротити бюрократичну процедуру та мінімізувати ризики корупції.
"Всі власники зброї зможуть без проблем подовжувати дозволи та отримувати їх", - зазначав Монастирський.
Але електронний реєстр зброї в МВС так і не змогли зробити у 2021 році. Тепер реалізацію цієї опції перенесено на весну 2022 року.
Денис Монастирський
Режим "без паперів" не запрацював
Ще у травні Володимир Зеленський дав українцям досить сміливу обіцянку:
"24 серпня 2021 року Україна увійде в режим paperless, як ми й обіцяли. Жодних паперів для державних органів. Ніхто не зможе вимагати від громадянина України папірця чи будь-якої довідки для надання державних послуг. Ми зробимо все, щоб держава без паперу була не лише на папері", - заявив Зеленський.
Проте з 24 серпня українські органи влади не змогли перейти в режим "без паперів". Прем'єр-міністр відсунув термін paperless на листопад 2021 року, але й у листопаді повністю позбутися паперових довідок країна не змогла.
Справа в тому, що для повного переходу в режим "без паперів" одних обіцянок мало. Необхідно було прийняти два закони: "Про публічні електронні реєстри" та "Про адміністративну процедуру". Закон про реєстри депутати ухвалили буквально нещодавно: наприкінці листопада, а ось закон "Про адміністративну процедуру" ветовано президентом та направлено до ВР на перегляд. Відповідно, у 2021 році жодного paperless не відбулося.
Документи у Центрі надання адміністративних послуг
Не добровільна вакцинація
2021 рік став роком масової вакцинації українців від коронавірусу. За даними МОЗ, на кінець грудня вакцинувалися понад 14,6 мільйона людей.
Вакцина, безумовно, є потужним інструментом у боротьбі з пандемією, проте українська влада обіцяла, що щеплення буде добровільною справою.
"Вакцину передбачено для всіх українців. Вакцинація буде добровільною, змушувати вакцинуватися ніхто не буде", - зазначав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль говорив те саме. Але в жовтні МОЗ видав указ № 2153, яким зобов'язав вакцинуватися чиновників та освітян.
Крім того, у квітні 2021 року МОЗ обіцяло запровадити продаж антибіотиків лише за електронними рецептами. Але ні у квітні, ні взагалі протягом року ця обіцянка так і не була виконана, а терміни зрушені на квітень 2022 року.
Черга на вакцинацію
Без зв'язку на трасах
У 2021 році уряд обіцяв українцям цифровий прорив. "Гарна новина: ми плануємо всі міжнародні траси підключити до інтернету і нарешті ми зможемо вирішити це питання", - наголошував міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Але наприкінці листопада чиновникам стало зрозуміло, що виконати цю обіцянку у 2021 році неможливо. Тому терміни появи мобільного інтернету на міжнародних трасах посунули до кінця 2022 року.
Запитали та забули
Пам'ятаєте ще у 2020 році паралельно із проведенням місцевих виборів, президент поставив українцям 5 питань. Одне із них звучало так: "Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу з медичною метою?" Напередодні опитування Володимир Зеленський обіцяв, якщо українці підтримають ідею, він подасть відповідний законопроект до парламенту. Більшість опитаних - 64,8%, висловилися "за", але президентського законопроекту щодо медичного канабісу так і не було.
Щоправда, проект закону все ж таки був зареєстрований у ВР від групи депутатів з різних фракцій, але у 2021 році нардепи не змогли його прийняти.
Пенсії по-новому
Накопичувальна система загальнообов'язкового пенсійного страхування. Це мала бути найзначніша реформа 2021 року.
Хто тільки не обіцяв дати старт цій реформі у 2021 році: і прем'єр-міністр Денис Шмигаль та міністр соціальної політики Марина Лазебна. Більше того, запровадження накопичувальної системи було у програмі діяльності уряду на 2021 рік.
За підсумками до парламенту було подано одразу три відповідні законопроекти: один від Кабміну та два від депутатів "Слуги народу". Але жоден із цих законопроектів не був проголосований у сесійній залі, а отже, запровадження накопичувальної системи відкладається, як мінімум, до 2022 року.
Зрив приватизації
У 2021 році від так званої "великої приватизації" уряд планував отримати до бюджету 12 мільярдів гривень.
Серед об'єктів "великої приватизації" на старті року прем'єр-міністр називав обленерго, завод "Більшовик", НПЗ, ОГХК (Об'єднана гірничо-хімічна компанія). Але за фактом державі вдалося продати лише "Більшовик" за 1,4 мільярда гривень. Та й то, на думку аналітиків ринку, реальна вартість приватизованого заводу – не менш як 4 мільярди гривень. Пізніше Антимонопольний комітет провів розслідування та не дозволив завершити приватизацію заводу "Більшовик".
Завод "Більшовик"
