RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Суспільство

Утеплити та платити стільки ж: які питання виникли до держпрограми "Тепла країна"

Утеплення будинків зменшить споживання енергоресурсів, але платити менше не будемо

Утеплення будинків зменшить споживання енергоресурсів, але платити менше не будемо Фото: pixabay.com

В Україні у 2022 році має стартувати програма термомодернізації житлового фонду, в рамках якої буде утеплено тисячі багатоквартирних будинків. Це дозволить суттєво знизити споживання енергоресурсів, отже, зробить нашу країну більш енергонезалежною. Держава готова виділити на термомодернізацію 300 мільярдів гривень, при цьому для громадян утеплення їхнього житла не буде безкоштовним. "Апостроф" розбирався, як здійснюватиметься цей масштабний проект, і які ризики, зокрема корупційні, він у собі несе.

Безкоштовного тепла не буде

Шалене зростання цін на енергоресурси, зокрема газ, змушує українців використовувати їх заощадливо. Але для досягнення енергоефективності та, ширше, енергонезалежності країни потрібно реалізувати масштабну програму енергозбереження, зокрема щодо термомодернізації багатоквартирних будинків. Саме такий меседж наприкінці 2021 року озвучив президент Володимир Зеленський, який згодом підхопили інші представники вітчизняної влади.

На сьогодні відомо, що на реалізацію програми масової термомодернізації житлового фонду впродовж кількох найближчих років буде спрямувано 300 мільярдів гривень. Вже цього року планується радикально утеплити 5 тисяч будинків (для розуміння - житловий фонд Києва налічує понад 10 тисяч багатоквартирних будинків), в результаті чого споживання енергоресурсів в них має зменшитися вдвічі, що в свою чергу потягне зниження вартості житлово-комунальних послуг.

Проте жодної інформаційної кампанії на теми термомодернізації влада не веде. І можна вже звично констатувати, що суспільні комунікації в черговий раз блискуче провалені.

Також уряд практично не контактує з громадськими організаціями, що переймаються питаннями житлово-комунального сектору та енергоефективності. Єдина зустріч з активістами відбулася в грудні, і за свідченнями її учасників, залишила таке враження, що в уряді досі немає чіткого плану здійснення цього проєкту.

Як розповіла "Апострофу" фахівчиня з енергоефективності громадської організації "Екодія" Анна Акерманн, представники уряду озвучили механізм проведення термомодернізації лише в найзагальніших рисах. І на сьогоднішній день важко сказати, як саме і де вона буде проходити.

За словами активістки, те, що було озвучене під час зустрічі, виглядає наступним чином. В нинішньому році уряд випустить додаткові облігації внутрішньої державної позики на суму 30 мільярдів гривень. Ці гроші надійдуть до "Української фінансової житлової компанії", через яку буде здійснюватися фінансування термомодернізації.

Реалізація проєктів буде здійснюватися за принципом співфінансування. Компанія покриватиме певну частину (орієнтовно 20%) вартості робіт. Решту повинні будуть оплатити мешканці будинків. Таким чином, якщо виходити з того, що уряд фінансує 20% вартості проєкту, то на 30 мільярдів державних інвестицій повинно припадати 120 мільярдів коштів громадян.

Працівники утеплюють житловий будинокФото: УНІАН

Правда, за задумом, платити ці гроші не доведеться одномоментно. В уряді планують, що погашати свій борг співвласники будинків будуть поступово протягом довгого часу за рахунок економії на енергоресурсах. При цьому розмір комірного не повинен збільшитися.

Наведемо приклад. Припустимо, що власники сплачують за опалення своєї квартири 8 тисяч гривень на рік. В результаті термомодернізації споживання тепла знизилося вдвічі, і наступного опалювального сезону плата за нього скоротиться до 4 тисяч гривень. Проте комунальне підприємство все одно виставить мешканцям цієї квартири рахунок на 8 тисяч. Половина з них піде на сплату за опалення, а друга - як плата за роботи з термомодернізації. І так буде відбуватися протягом 10-ти, а, можливо, і 20 років, після чого, повністю розрахувавшися за утеплення, мешканці зможуть платити вже лише за фактично спожите тепло.

За словами, Анни Акерманн, в уряді сподіваються через цей механізм залучити до процесу модернізації переважно старі 5-9-поверхові будинки радянської забудови.

"На сьогоднішні день будинки, в яких є ОСББ, мають можливість самостійно укладати угоди на термомодернізацію за енергосервісними договорами, - говорить фахівчиня. - Але таких будинків в Україні не так багато - менше 20% (якщо точніше, то близько 18% - 33 тисячі ОСББ зі 180 тисяч багатоквартирних будинків - "Апостроф"). При цьому більшість цих ОСББ займають пасивну позицію і не цікавляться питаннями модернізації власного житла. А будинки, де ОСББ немає, взагалі жодної скоординованої діяльності не провадять".

Втім, в уряді сподіваються, що нова програма дозволить масово залучити до процесу термомодернізації саме ті будинки, мешканці яких не проявляють жодної активності, і таким чином значно скоротити споживання енергоресурсів у житловому секторі.

Швидко робиться - сліпе родиться

Фактично, це все, що на сьогодні відомо про грандіозну програму вартістю в сотні мільярдів гривень, яка повинна стартувати найближчим часом. А тому у фахівців та громадскості залищається чимало запитань.

"Перше з них: наскільки можливо так швидко створити з нуля абсолютно нову масштабну систему? - говорить Анна Акерманн. - Адже для того, щоб належним чином унормувати її роботу, необхідно розробити і прийняти спеціальні закони, постанови уряду і ряд інших підзаконних актів. Для такої масштабної роботи потрібно багато місяців, а можливо і років".

Ще одне питання - наскільки готові до проведення таких масштабних робіт вітчизняні будівельні компанії? - Адже протягом 30 років в Україні була утеплена дуже невелика кількість будинків.

Відтак компаній, які займаються цим видом діяльності, зовсім небагато, а решта не має достатнього досвіду для того, щоб швидко налагодити масове утеплення.

До того ж, для модернізації необхідно дослідити кожен будинок і розробити для нього окремий проєкт з урахуванням конструкції, технічного стану, місця розташування тощо. І створення 5 тисяч проєктів - це величезна робота, яка ще навіть не починалася.

До того ж, готуючися до літнього сезону, будівельні компанії, як правило, завчасно контрактують будматеріали, які їм знадобляться. Але оскільки про програму термомодернізації ще нічого невідомо, і не зрозуміло, кому дістануться підряди, вони зараз цього не роблять. Відтак, якщо припустити, що незабаром розпочнеться реалізація одразу 5 тисяч проєктів, промисловість і імпортери, скоріше за все, просто не впораються з таким скачком попиту.

"Зважаючи на всі ці обставини, більшість представників громадських організацій вважають, що уряду було б варто зосередитися на більш реальних завданнях, - говорить Анна Акерманн. - Наприклад, можна розгорнути програму масштабного встановлення в багатоквартирних будинках індивідуальних теплових пунктів, які регулюють подачу тепла в квартири відповідно до поточної температури надворі. Такі пункти дозволяють економити 15-20% тепла".

Фото: Getty images

Скільки коштує фальшивий підпис

Проте технічні складнощі, що неминуче виникнуть при реалізації планів влади, не можуть дорівнятися до організаційних проблем і корупційних ризиків.

"В принципі, запропонована схема проведення термомодернізації не нова, - говорить голова Асоціації професійних управляючих нерухомістю України Андрій Никончук. - Саме так працюють стандартні енергосервісні контракти. Згідно з такими контрактами, будівельники проводять роботи з утеплення будинків, а плату за свою роботу отримують пізніше, за рахунок економії, яка виникає внаслідок модернізації. Проте головна особливість таких контрактів полягає в тому, що власник будинку особисто замовляє роботи, узгоджує кошторис, контролює якість і розраховується з виконавцем. Саме тому енергосервісні контракти в Україні працюють переважно в сфері реконструкції громадських будівель, які мають єдиного власника - місцеву громаду в особі виборного органа влади. А з багатоквартирних будинків такі угоди можуть укладати лише добре організовані ОСББ".

У схемі ж, яку пропонує уряд, мешканцям будинків відводиться лише роль платників. А всі функції з замовлення робіт, визначення підрядників, контролю якості і, найголовніше, визначення їхньої вартості, покладаються на державну компанію. З огляду на те, які величезні кошти уряд збирається витратити на цей проєкт, неважко уявити, які колосальні можливості для корупції він відкриває. Адже мешканці будинків, не маючи власної організації і активу, будуть позбавлені можливості будь яким чином визначати і контролювати проведення робіт і їхній результат.

Населення України відносно терпимо ставиться до корупції на проєктах, що фінансуються з бюджету, проте невідомо, як воно відреагує, якщо чиновники запустять руки безпосередньо в кишеню кожного.

Відтак постає ще одне питання: чи потрібно питати згоди у співвласників будинку на проведення термомодернізації? А якщо питати, то як їх переконати у тому, що вони такої модернізації потребують?

"Якщо проводити роботи без згоди співвласників, це порушує принцип приватної власності, - каже Андрій Никончук. - Ніхто не може силою примусити власника змінити свою власність. Навіть, якщо ці зміни на краще. Тому за законом провести модернізацію будинку без консолідованої позиції співвласників неможливо".

В той же час, переконати мешканців 5 тисяч будинків в тому, що їм необхідна термомодернізація - справа нелегка і тривала. Особливо з огляду на практично повну відсутність інформації про порядок такої модернізації. Тим більше, що за нинішнім законодавством для прийняття рішення необхідно зібрати підписи не менше, ніж 75% співвласників.

Очевидно усвідомлюючи проблеми, які стоятимуть на цьому шляху, уряд підготував законопроєкт (він ще не опублікований), який вводить ряд змін у порядок прийняття рішень. Зокрема знижує планку результативного голосування з 75% до 50%+1 голос. При цьому спрощуються процедури проведення голосувань, зокрема дозволяється проводити збори співвласників дистанційно, з застосуванням інтернет-зв’язку.

Якщо цей проєкт буде схвалено парламентом, це звичайно спростить і прискорить прийняття рішень в колективах співвласників. Проте одночасно породить масу приводів для зловживань.

"В законопроєкті ніяк не врегульоване питання кримінальної відповідальності за фальсифікацію підписів, - говорить Андрій Никончук. - Тож легко можна уявити собі схему зловживань. Будівельні компанії, зацікавлені в отриманні вигідних підрядів на термомодернізацію, будуть шукати в будинках мешканців, готових за певну плату виготовити фальшивий протокол зборів з підписами співвласників. Причому інші мешканці можуть навіть не знати про існування такого документу. На підставі такого протоколу можна буде братися за утеплення. А в разі, якщо фальсифікацію буде викрито, компанія всю відповідальність буде покладати на "ініціатора", якому, в принципі, не загрожує ніяке покарання. Адже для доведення провини необхідно провести сотні експертиз почерку, і ніхто цього робити не буде".

На думку експерта, враховуючи, які кошти планується залучити до програми термомодернізації, ймовірність виникнення подібних та багатьох інших зловживань є дуже високою.

Відтак чергова грандіозна програма, декларована нинішньою владою, з одного боку, несе дуже важливу і необхідну для країни ідею вдосконалення житлового фонду і скорочення енергетичної залежності. А з іншого - має всі шанси стати черговою "скринькою Пандори", з якої посиплються корупційні скандали і порушення прав громадян.

Яким шляхом піде цей процес, залежить від влади, але також від громадян, якщо, звичайно, вони готові контролювати дії влади і захищати власні права.

Читайте також

Хакерська атака на держреєстри України: про які збитки йдеться

Матеріальні збитки від кібератаки Росії на держреєстри України невеликі, але її наслідки можуть виявитися доволі серйозними

"Вовина тисяча" готівкою? Як діє "схема" і як з нею боротися

Перевести в готівку Вовину тисячу можна через схему з поповненням мобільного рахунку, але ця лазівка ​​вже закрита

Монополія на дистрибуцію ліків як шлях до зростання цін

Монополія на фармринку веде до зростання цін на ліки

Новини партнерів