Пішов другий місяць, як Україна мужньо протистоїть російській агресії. Але навіть у ці нелегкі часи в країні є люди, котрі живуть за принципом "Кому війна, а кому мати рідна". І ці люди працюють на українській митниці.
Про те, як деякі митники поповнюють свою кишеню за рахунок контрабанди, читайте у матеріалі "Апострофа".
У листопаді 2021 року Кабінет Міністрів України призначив тимчасовим виконувачем обов'язків голови Державної митної служби В'ячеслава Демченка. Раніше він обіймав посаду керівника управління розвідки Державної прикордонної служби. Представляючи кандидатуру Демченка, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія говорив, що його досвід допоможе у плані зміцнення українських кордонів, що є важливим питанням на тлі агресії Росії.
Сам пан Демченко в інтерв'ю одному з українських видань говорив, що готовий боротися з контрабандою на митниці, і навіть навіть знає, як це робити. "Контрабанда - давнє явище, від якого страждає весь світ. Так, ми зараз чітко займаємося цим питанням. Я зараз вивчаю досвід інших країн", - зазначив В'ячеслав Демченко. Одним із способів боротьби із контрабандою головний митник назвав оновлення кадрів. І саме з цим у Демченка виявилися проблеми.
Інтернет-видання "Країна" перед призначенням Демченка у своєму телеграм каналі повідомило, ніби він є протеже члена партії "Слуга Народу" Вадима Слюсарєва. У ДПСУ, де працював Демченко, цей інсайд спростували, назвавши його нісенітницею. До речі, Слюсарєв напередодні російського вторгнення в Україну виїхав до країни-агресора і досі не повернувся.
Тепер щодо кадрової політики В'ячеслава Демченка. Візьмемо, наприклад, Волинську область. Там керівником Волинської митниці є Микола Іванович Татарчук. Стверджують, що він одержав свою посаду лише тому, що вони з головою митниці навчалися в одному навчальному закладі. Тобто тут важлива не кваліфікація особистості, а саме довірчі стосунки, оскільки своя людина могла б успішно налагодити контрабандні потоки.
Як приклад можна назвати недавній випадок із російською ікрою, яку планували пропустити під виглядом гуманітарної допомоги. Миколу Татарчука вважають дуже слабким керівником, який не може ухвалити тверде управлінське рішення. До своєї команди Татарчук взяв Дмитра Хомича. Це колишній інспектор Волинської митниці, який не має ані досвіду, ані відповідних знань. Татарчук призначає його на посаду заступника начальника Волинської митниці та визначає йому під контроль митні пости.
Як свідчать деякі джерела, Хомич нібито підім'яв під себе митний пост "Ягодин". Тобто, в кожну зміну він поставив свою людину, яка фактично приймає рішення про пропуск контрабанди, що допомагає йому комфортно почуватися в регіоні.
Наступне цікаве призначення – Хурсяк Микола Адамович. Він виконує обов'язки начальника відділу боротьби з контрабандою. Він відомий тим, що вся сім'я займається м'ясним бізнесом, а саме імпортом м'ясної продукції за заниженими цінами.
Сам Хурсяк без сорому приїжджає на роботу на BMW 5 серії, при тому що зарплата митника дуже скромна.
Сьогодні так звана команда Татарчука, розуміючи свою безкарність, почала працювати на повний розмах, кришуючи контрабанду у великих автомобілях (ТІР). Про маленькі машини до 5 тонн навіть не йдеться – це крапля в морі.
За час роботи команди Татарчука дуже швидко запрацювала схема ввезення польських продуктів харчування та різноманітних товарів широкого вжитку під виглядом гуманітарної допомоги.
І тут постає питання до пана Демченка, чи розпочав він перевірку зазначених фактів та поінформував відповідні правоохоронні органи? Хоча це питання може й зайве. Ймовірно, Демченка дуже добре поінформовано про роботу свого ставленика.
Додамо, що зазначені схеми не працюють без прикордонників, які поруч щодня знаходяться поруч із митниками. Тут усе просто, за 20 відсотків від протиправного звернення вони заплющать очі. Війна війною, але треба за щось заправляти дорогі автомобілі, обслуговувати великі маєтки.
І останнє. Сьогодні в країні війна, війна важка та виснажлива. Татарчук не знає що буде завтра, і скільки часу йому залишилося бути на посаді, а тому вирішив якнайшвидше прикрасити своє фінансове становище і прогнутися перед паном Демченком, який підозріло мовчить і навіть не повідомивши своїх підопічних як далі діяти, в тому числі в регіонах, де йдуть бойові дії.
