Велика війна з Росією триває третій місяць. Якщо вірити тамтешнім ЗМІ, то Київ вже давно живе без води і світла, російьскі "визволителі" потопили наш авіаносець в бою та знищили купу танків. Щоправда, реальна картинка трохи інша: Київ живе, є світло, вода, тепло і навіть газ. Потоплений авіаносець живе в наших серцях, бо насправді в України його ніколи не було. А українські захисники так само впевнено тримають оборону, звільняючи від окупантів міста та села.
Як росія "перемагає" Україну у російських ЗМІ, чому росіяни плодять фейки, чи є там рух опору та які настрої панують серед загарбницької армії? Як на хід війни вплине зміна керівництва "супернаступом"? На ці та інші питання в ефірі Апостроф TV відповів військовослужбовець Збройних сил України, громадський діяч та активіст ЄВГЕН КАРАСЬ.
– Росія звинувачує Україну в обстрілах та агресії. У Брянську горіла нафтобаза, військова частина, м'ясокомбінат, були пошкоджені будинок у Санкт-Петербурзі, авіабаза в Уссурійську, відділення поліції в москві, Іркутську та Новосибірську, палав торговий центр у Підмосков'ї. На вашу думку, що це означає? Це місцеві активісти чинять опір російській армії, чи це так звана операція російських ДРГ?
– Все йде за планом. Спочатку вони нічого не змогли зробити в Києві. Потім у них велика битва за Донбас – нічого не досягли. Потихеньку лінія фронту зміщується навіть не до москви, а до Іркутська та Владивостока. Звичайно, там це буде формуватися не у форматі збройного протистояння, а з боку росії це будуть певні зіткнення громадянської війни, такі як палаючі нафтобази, підірвані залізничні колії. А з української сторони це буде не скоро, але десь за 2-3 роки це може бути певна миротворча місія разом із якимись внутрішньо-російськими силами республіканського визволення росії, рухом опору Кавказу.
У них уже посадили купу генералів. Шойгу в реанімації валяється, як собака. За інформацією, якщо я не помиляюся, ГУР, отруїли штук 15 осіб, хто відповідав за общак путінської банди. Тобто реально вже почалися всередині глибокі чистки. ФСБ прибігає з обшуками навіть до російських "клубів імперців", тому що там все одно треба когось саджати, якихось радикалів. Уже всіх посадили, і вони навіть почали своїх потихеньку саджати за щось там. Вони самі не знають, за що. Всі в шоці. У них починається це внутрішнє самопоїдання. І чим більше вони отримуватимуть поразок на фронті тут, тим більше вони будуть розуміти, що не вміють росіяни воювати, треба когось всередині зі своїх карати, щоб когось звинуватити в тому, що він зрадник. От ми знайшли зрадника і його посадили.
Тому це прекрасні новини. Їх буде чим далі, тим більше. Так і кажуть, до речі. Так каже Стрєлков. Я ніколи не думав, що буду посилатися на цю мавпу, але навіть багато росіян кажуть: "Готовьтесь, очень много у нас будет такого всякого в россии, потому что все на нас нападут, украинские спецслужбы все подорвут". Це прекрасно.
– Днями в невизнаній "Придністровській республіці" з РПГ поцілили в приміщення так званого "МДБ". Знавці вже ідентифікували цей РПГ – він не перебуває на озброєнні української армії. Головне управління розвідки навіть перехопило документи, що доводять підготовку до цього інциденту. На вашу думку, до чого можуть призвести ці провокації, і для чого це робиться?
– Я не компетентний це оцінити. Маю лише варіацію того, що це може бути. Можливо, це й наші, можливо, це росіяни роблять, щоб Придністров'я десь там вторглося. А можливо це роблять росіяни для того, щоб ми подумали, що зараз вони зараз цих бомжів з Придністров’я – 1400 росіян це взагалі ні про що – піднімуть, щоб вони під Одесою вдобрили чернозем.
Дуже багато сценаріїв, важко судити без глибокого знання матеріалу. Єдине, що я розумію, що навіть якщо хтось якось намагатиметься всунути Придністров'я в цей конфлікт, то лише для того, щоб вони швиденько капітулювали. Я був у Придністров'ї, у одній військовій частині, у 2012 році, і там українську делегацію вітали з червоно-чорним прапором. Там багато українців, і багато з них ще тоді мали жорстко-проукраїнські погляди. Тому сама армія Придністров'я, я думаю, посміється, коли її кинуть в бій, й нічого не робитиме. А ті 1400 росіян – це взагалі ні про що для Одеси-мами. Тому жодної серйозної загрози там не буде, хоча побачимо, що там росіяни придумали. Я думаю, що все закінчиться тим, що ми нарешті хоч Придністров'я повернемо до складу Молдови.
– Росіяни знову спалилися на поширенні фейків. Вони публікують нібито збитий на території росії "Байрактар". Виявилося, що ці фотографії місячної давності. Ба більше, один із "уламків" виявився шматком від каністри дизельного мастила. Дуже багато таких провокацій відбувається останнім часом. Із чим це пов'язано? Це через невдачі на лініях фронту?
– Насправді, ми у дещо дивній ситуації, що росія вже давно "перемагає" нас в інтернеті. Якщо читаєш їхні пропагандистські канали, то вони вже думають, що в Києві немає світла, немає води, нічого не працює. Я приїжджав у Київ на похорон брата десь тиждень тому, світло горить всюди.
Як росіян почитати, то в нас вже нічого не працює, нічого не літає, нічого не їздить. Коротше кажучи, у них для того, щоб всередині все не посипалося – система генералів, відкатів, крадіння грошей – треба казати, що вся система працює. Вони все знищують, все літає, бомбить, стріляє. Вони самі для себе запускають ці штуки, що все бомбить, все стріляє. Їм треба генерувати. Вони вже збили в нас безпілотників більше, ніж взагалі стоїть на озброєнні в НАТО. Вони вже знищили у нас стільки танків, скільки в них самих немає. Їх коли читаєш, то думаєш: "А як вони можуть це писати?". Береш, математично рахуєш, такого не може бути. Але ні, їм нормально, тому що це росіяни, бо голови немає.
В принципі, це добре. Чим більше вони знищують нас у своїй пропаганді, тим менше вони знищують нас десь там на фронті, тому що у них все бездарно і криворуко. Тому всі ці фейки, як вони потопили наш авіаносець, якого в нас і не було... Вони можуть що завгодно писати, їм це треба всередині, щоб якось трималася система, щоб генерали отримували відкати, все кралося, відмивалися гроші. Їм треба звітувати, що щось відбувається. Це не проти нас робиться пропаганда, не проти НАТО. Це система внутрішнього споживання.
– Днями рупор кремля повідомив, що нібито "нацисти" хотіли вбити соловйова, кислельова та симоньян. Ми бачили соловйова, який розповідав: "Якщо ви знайдете мене мертвим, то знайте, що це Володимир Зеленський". Під час затримання цих "злих нацистів" російські спецслужби розкидали свастики, зброю та націоналістичну літературу. Невже громадяни росії в це вірять? Як після таких зальотів та інсценувань можна вірити уряду росії, спецслужбам та їхнім пропагандистським ЗМІ?
– Справа в тому, що війна у них іде за яким планом? Їхня задача – не знищити війська наші. Їхня задача – знищити нас як народ, як націю. Геноцид для них теж результат. Коли вони перейшли до геноциду, так само у нас змінилося уявлення про росіян. Ну, у багатьох, бо дехто й так розумів, із чим ми маємо справу. Там на дуже слабкому рівні розвинуті людські базові здатності до мислення, до критичного мислення, якогось раціонального аналізу. Тому не можна вже дивуватися тому, що там у цих істот в голові, у що вони вірять. Там, в принципі, все дуже примітивно і сумно. В той же час, можна зрозуміти нащо самі спецслужби плодять ці фейки. Їм треба звітувати, що вони щось зловили.
В росії насправді проблематики значно більше, ніж ми можемо уявляти. Навіть палаючі нафтобази – це ще квіточки. Уже ніхто не рахує, скільки там машинок із літерою "Z" в росії спалили, розмалювали, розбили. Це навіть в новини не потрапляє, бо це маленька інформація, а я за цим трошки слідкую і дивлюся. Рух опору всередині росії є. Багато хто буде до цього скептично ставитися, як і я, але він об'єктивно є. І, насправді, з кожним днем набуває все більшої географії.
У що це виллється? У мене, наприклад, це перетікає лише в радісне розуміння: чим більше ФСБ плодитимуть фейків та затримуватимуть 135 якихось партизан, і чим більше ці фейки будуть далекими від реальності, тим краще. Тоді справжні партизани будуть мати більші успіхи.
До кінця року у нас є непогана перспектива – я би давав відсотків 20 – що росія може отримати глибоку внутрішню дестабілізацію і якийсь кремлівський переворотик, до якого треба бути дуже швидко готовими, перемальовувати наші танки, малювати блакитні смуги, щоб ми туди заходили як миротворці і допомагали цьому святу демократії відбутися. Там справді зараз дуже і дуже сильно розжарена атмосфера. В принципі, зараз лишилося, щоб у новинах пролунало, що десь посеред Єкатеринбурга чи Петербурга пролунав постріл в автомобіль, де їхали якісь генерали ФСБ. Там атмосфера і до того була напружена. Зараз у зв'язку з тим, що навіть їхні менти, половина ОМОНу лягли під Бучею, то в них ментів набагато менше. У них конвойну службу СІЗО на війну відправляли. У них фізично зараз набагато менше сил внутрішньої федеральної безпеки. Плюс невдоволення війною, плюс дії іноземних розвідок, і розуміння всіх контр-еліт або бізнес-еліт, що після санкцій треба тікати. Зараз чекаємо на хороші новини.
– Відомо, що в ФСБ провели чистку співробітників, які займалися українським питанням та постачали путіну інформацію про ситуацію в Україні. Ми бачимо, що путін багато кому не довіряє, він розуміє, що його дезінформують. Як ви можете прокоментувати цю ситуацію та загалом нинішній стан путіна? Бо навіть прибічники путіна від нього віддаляються.
– В росії є дуже давня і глибока традиція – позбавляти життя своїх громадян, офіцерів. Путін прийшов до влади, зробивши теракти в мирних містах. Після того, як він прийшов до влади і перед тим було ліквідовано дуже багато російських генералів та високого рангу чиновників, які б могли бути його конкурентами. Те, що вони зараз своїх мочать – однозначно. Я думаю, що вони вже вбили, замордували, отруїли більше генералів, ніж ліквідували ми на війні, хоча ми цього зробили дуже багато. Я вже навіть не пам'ятаю, скільки там офіцерів вищого ешелону командування російською армією прибрали наші Збройні сили. Тому й чистки обширні. Насправді, коли ми думаємо, що сумно нам, сумно в росії.
Який там моральний дух? Він надзвичайно низький. Сам генералітет зараз однозначно думає, як би пропетляти. У них стандартна історія, коли змінюють керівника батальйону, ставлять його замкомбата. Того кудись сплавляють, а цьому кажуть зараз йти в атаку. І каже йому це якийсь замкомбригади, якого поставили, бо ніхто не хотів йти в атаку. Не було ким, не було чим. Вони зараз шукають, хто би дав наказ, хто би цю свинособачу братію послав на бій, щоб звітувати нагору, що ми десь атакуємо. Звичайно, це не на всіх ділянках. Десь вони більш боєздатні. Але на деяких ділянках все надзвичайно сумно. Я ж розумію, що коли ця атака не вийде, то путіну ніхто не скаже, що у нас немає техніки (вони їздять на старих розконсервованих танках, бо нові підбиті), у нас немає людей, тому що половина дезертирів, половина підписала заяву на повернення в росію. Путіну ж цього ніхто не скаже, йому будуть шукати якогось генерала, який буде винуватим.
У них лише зараз стрілочка: кого призначать випити чайок з полонієм, хто поруч із шойгу ляже на ліжко, типу серце прихопило. Тобто там реально дуже велика з цим проблема. Я думаю, що і в офіцерів армії, і офіцерів ФСБ, і генералів. Там багато хто ховається, хтось вже намагається виїхати до Фінляндії чи куди завгодно, човном перейти, аби подалі від путіна. А він сидить у бункері, обмеживши своє коло спілкування, бо наскільки відомо з чуток, він хворий на рак. В нього виникла остання ідея – потрапити в історію як найбільший засранець цього століття. Там усередині атмосфера просто жахлива, як перед кінцем. Шукають, хто винен. Ті, хто думає, що зможе пропетляти, бо "нас осталось трое рядом с путиным, мы самые удачливые"... Насправді, це ті ідіоти, кого просто повісять на червоній площі українські миротворці, коли будуть викидати разом із мотлохом з мавзолею леніна.
По ФСБ: точно ми маємо сигнали, що кількох посадили. Але ж це лише те, що просочилося публічно, а скільки там реально... Я думаю, що середнього рівня особовий склад, якихось полковників і підполковників в принципі просто покидали на СІЗО, і вони сидять. Вони навіть не знають, за що вони затримані, бо там можуть посадити без суду й слідства. Там зачистки дуже жорсткі йдуть.
– Росія реорганізувала командування своїми військами в Україні. Тепер ними керує генерал Олександр Дворніков, який має досвід війни у Сирії. Багато хто каже, що це змінить хід війни, що він вирізняється своєю жорстокістю, ненавистю. Інші вважають, що нічого сильно не зміниться. Як ви думаєте?
– Я не знайомий із Дворінковим, зі специфікою російського генералітету. Але з того, що я бачу, "великое российское наступление" чекають уже десь місяць. Воно, виявляється, вже триває, а його все немає. Якщо я не помиляюся, у них днями має бути якийсь супернаступ, але, я думаю, і він перенесеться. Не може бути такого, щоб в росії щось нормально працювало і щось нормально пахло. Воно все одного кольору, все неприємно пахне, воно все з цього зроблено, і всі генерали у них такі. Для того, щоб щось нормальне там з'явилося, то не може бути, що є росія, а там – бац, щось культурне, прекрасне й розумне. Це була б не росія. Я думаю, в їхньому генштабі не може зараз бути людини в званні генерала, який був би при здоровому глузді та вміло використовував війська.
Тобто в них лишилася лише жуковська школа – "завалити м'ясом". Я зараз цитую самих росіян, це не наші видумки. Я читаю уважно бойові щоденники донецьких сепаратистів, російських солдатів. Їх не так багато я знайшов, але це люди пишуть реально. Ну, не люди, а свинособаки. Пишуть відносну правду, і це там розлітається інтернетом. Це їхні цитати: все те саме, що було в Чечні, зведені групи, погане командування, відсутня логістика, відсутній тил, фсб-шники шманають своїх, прикордонна служба не дає постачати під Маріуполь росіянам аптечки. Розвантажили цілу фуру аптечок, але не дають з росії пропустити, бо кажуть, що там все є.
Все як було в Чечні. Я переконаний, що зараз частина російських офіцерів проривається з боєм, щоб продавати за гроші Україні координати російських військ. Все як в Чечні: так само криворуко, так само послали на забій, так само відзвітували, що все відбили, потопили 150 українських авіаносців, і це тільки в бою за Баришівку. Я десь так само наслухався новин і переживав, що цей генерал щось зможе. Нічого не зможе, в росії все стабільно, все через оте місце, яким вони сідають на пляшку. Можливо, зараз вони десь зможуть наступати, але я бачу, що у них не стоїть питання "як це вийде"... В багатьох навіть така риторика, що вони бояться, що наші будуть йти в контрнаступ. Це навіть на рівні солдат. Вони кажуть: "Вот, нас окружат, возьмут нас в котел".
У мене оцінки оптимістичні. Я не все знаю, але з того, що я бачив, зважував, питав, у мене поки оптимістичні оцінки. Сподіваюся, вони справдяться.
